Постанова

від 13.10.2015 по справі 13878/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 жовтня 2015 р. № 13878/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Савчука С.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛідеркормВ» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ТОВ В«ЛідеркормВ» , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області ДПС, в якому після збільшення позовних вимог просив: визнати нечинним наказ від 07.12.2012 року № 1675 начальника Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС ОСОБА_2 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ЛідеркормВ» код ЄДРПОУ 37457877; визнати неправомірними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС по проведенню перевірки та складанню ОСОБА_3 перевірки від 20.12.2012р. № 4834/7/22-407/37457877; скасувати податкове повідомлення рішення від 02.01.2012 р. за №0000010224 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 462846,70 грн., з яких за основним платежем - ПДВ - 308564,47 грн., штрафні санкції - 154282,23грн. та податкове повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. за № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за заниження податкового зобов'язання 11021000, - 485989,02 грн., з яких: 323992,68 грн. за основним платежем, 161996,34 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки підприємства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та є незаконними, а винесені за його наслідками податкові повідомлення - рішення є такими, що підлягають скасуванню.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛідеркормВ» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень було задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним наказ від 07.12.2012 року № 1675 Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ЛідеркормВ» код ЄДРПОУ 37457877В» . Визнано неправомірними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС по проведенню перевірки та складанню акту перевірки від 20.12.2012 року №4834/7/22-407/37457877. Скасовано податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0000010224 та №0000020224 від 02 січня 2013 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання нечинним наказу від 07.12.2012 року № 1675 Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ЛідеркормВ» код ЄДРПОУ 37457877В» та визнання неправомірними дій Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС по проведенню перевірки та складанню акту перевірки від 20.12.2012 року №4834/7/22-407/37457877, прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні зазначених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм" - відмовити. В частині скасування податкових повідомлень - рішень №0000010224 та №0000020224 від 02 січня 2013 року постанову залишено без змін.

Ухвалою ВАС України від 17.06.2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 02.01.2012 р. №0000010224 та № НОМЕР_1. Справу у цій частині направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Підставою для скасування судових рішень зазначено не надання належної правової оцінки установленим у ході контрольно-перевірочних заходів обставинам щодо неможливості виконання ТОВ «Іст ОСОБА_4» договірних зобов'язань перед Товариством та фіктивності спірних операцій.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ вважає за можливе слухати справу без участі представника відповідача.

Судом зроблено заміну неналежного відповідача - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС, належним - Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцями відповідача, на підставі наказу від 07.12.2012 року №1675 В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ЛідеркормВ» код ЄДРПОУ 37457877В» у відповідності до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 мст. 78 ПК України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ В«ІСТ ОСОБА_4В» за період січень 2012 року. Результати перевірки викладено в акті від 20.12.2012 року № 4834/7/22-407/374557877 - надалі ОСОБА_3 ( т.1 а.с.31-43).

В акті зазначено про порушення ТОВ В«ЛідеркормВ» ч.1 ст.207 Господарського Кодексу України, п.2 ст.215, ст.203, ст.228, ч.1 ст.216 Цивільного Кодексу України (не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ В«ІСТ СЕЙЛ ОСОБА_4В» на суму сформованого податкового кредиту за січень 2012 року у сумі 308564,47 грн.; п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.138.5. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 323992,68 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року у сумі 323992,68 грн.; п.198.2, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 308564,47 грн., в т.ч. за січень 2012 року в сумі 308564,47 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення, а саме: від 02.01.2012 р. за №0000010224 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 462846,70 грн., у т.ч. за основним платежем - 308564,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154282,23грн. та від 02.01.2013 р. за № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 485989,02 грн., у т.ч. за основним платежем - 323992,68 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями -161996,34 грн. ( т.1 а.с.47-48).

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугував акт ДПІ у Печерському районі міста Києва від 22.10.2012 року №4470/22-8/37813842 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«ІСТ ОСОБА_4В» (код за ЄДРПОУ 37813842) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ В«Терикон МаркетВ» (код за ЄДРПОУ 37826317) за період з 01,12.2011 року по 31.01.2012 рокуВ» ( т.1 а.с.108-111).

Таким чином відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ В«ЛідеркоромВ» з ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» мають ознаки нереальності здійснення.

Досліджуючи спірні податкові повідомлення - рішення не предмет дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» . Так між ТОВ В«ЛідеркоромВ» (Замовник) та ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» (Виконавець) 01.09.2011 р. було укладено договір на надання послуг № 01/09 - надалі Договір (т. 1 а.с. 92-94). За умовами договору Виконавець повинен виконати всі завантажувально - розвантажувальні роботи ( послуги), а виконавець - провести оплату.

Матеріали справи згідно даного договору містять: додаткові угоди, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1, згідно якого дані послуги було виконано у строк з 05.01.2012 року по 30.01.2012 року, податкову накладну № 83 від 30.01.2012 року на суму 1851386,80 грн., у т.ч. ПДВ 308564,47 грн. ( т.1 а.с. 95-98).

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включені до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ ( т.1 а.с.50-52, 58-69).

Згідно п.1.1. Договору визначено, що послуги надаються за місцем розташування складських приміщень позивача. Факт оренди даних приміщень підтверджено договорами оренди, що містяться в матеріалах справи ( т.1 а.с. 70-91).

Господарські операції між позивачем та його контрагентом відображені в бухгалтерському обліку та містять в собі підтвердження факту надання послуг та оплати за отримані послуги, про що свідчать оборотно- сальдові відомості та картки рахунків ( т.1 а.с.99-100, 102, т.2 а.с. 118-120, 123, 125).

В ході розгляду справи судом було встановлено, що всі первинні та бухгалтерські документи, що відображають реальність правочину між ТОВ В«ЛідеркоромВ» та ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» були надані позивачем під час перевірки, що прямо вказано в ОСОБА_3 ( а.с.36).

Матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують отримання товару - метіоніну кристалічного, біологічних та хімічних препаратів, кормових добавок, відносно якого ТОВ «Лідеркорм» від ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» були отримані послуги.

Так між ОАО «Волжский оргсинтез», Росія та позивачем 23.03.2011 року укладено контракт ЗЕД № 48-161 купівлі продажу та додаткові угоди № 1 від 20.04.2011 року, № 2 від 22.04.2011 року, №3 від 14.07.2011 року, №4 від 26.12.2011 року ( т.1 а.с.135-142). Матеріали справи згідно даного договору містять вантажно - митні декларації № 807100000/2012/400957, № 807100000/2012/400774,№807100000/2012/400763,№807100000/2012/400757,№807100000/2012/40029, №807070006/2011/441094,№807070006/2011/440471,№807070006/2011/440473, протоколи погодження, інвойси, сертифікат походження ( т.1 а.с. 123-132, т.2 а.с.137-139, 144-148, 155- 160).

Між ООО «Балаковские минеральные удобрения» та ТОВ «Лідеркорм» 22.03.2011 року укладено контракт ЗЕД № 398/БМУ/ЛИД/11-03-092 купівлі продажу та зміни до контракту №1 від 17.05.2011 року, №2 від 28.09.2011 року, №3 від 11.04.2012 року, №4 від 20.04.2012 року та доповнення до контракту №1 від 22.03.2011 року, №2 від 20.06.2011 року, №3 від 01.09.2011 року, №4 від 02.09.2011 року, №5 від 22.09.2011 року, №6 від 21.11.2011 року, №7 від 22.12.2011 року, №8 від 13.01.2012 року, зміни №1 до доповнення № 7 30.01.2012 року ( т.1 а.с.143-160). Матеріали справи згідно даного договору містять вантажно - митні декларації № 807100000/2012/401447, №807070006/2011/441618, №807070006/2011/442134, № 807070006/2011/442133, №807070006/2011/442152, № 807070006/2011/ 442131, заявку на транспортування ж/д транспортом ( т.1 а.с. 133-134, т.2 а.с.174-175, 178-187).

Між ТОВ «Казфосфат», республіка Казахстан та ТОВ «Лідеркорм» 18.03.2011 року укладено контракт ЗЕД № 358/11-СБ на поставку кормових фосфатів ( т.2 а.с.188-195). Матеріали справи згідно даного договору містять заявки на відвантаження, рахунки - фактури, вантажно-митні декларації № 807070006/2011/440656, № 807070006/2011/442130, ( т.2 а.с. 196-204)

У подальшому товар, що отриманий за контрактами ЗЕД, метіонін кристалічний, біологічні та хімічні препарати, кормові добавки, був реалізований ТОВ СУМИ ТЕХНОКОРМ», ТОВ «ТЕКРО», СВК «Заповіт Леніна», ВАТ «Волновахський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» Бориспільська філія, ТОВ «ПЕРШЕ ТРАВНЯ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «Комбікормовий завод «ФЕОНІС», ТОВ «Українське зерно», ТОВ «Кам'янець - подільський Комбікормовий Завод, ТОВ «Рогатин -Корм», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Віола», ТОВ «Українські ветеринарні технології», ФОП «ОСОБА_6, ТОВ «СІБ -АГРО», ЗАТ «Полтавська птахофабрика», ПАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», ФОП ОСОБА_3, ТДВ «Роздільнянський агропостачсервіс», ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Ізотек», ТОВ «С.А.Н.», ТОВ «Герафак», ТОВ «АПК Ресурс», ТОВ «Хімекспо», ПП «Агросвіт-2009», ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Норіс», ТОВ «СКВ-Агро»,ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агропромислова компанія», ТОВ «Компані Плазма», ТОВ «Востокветфарм», ТОВ «Агровет Атлантик», ПСП «Нове життя», ТОВ «Компанія Хімпостачання», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТОВ «ТД «СЕДА», ТОВ «Праймагро» відповідно до договорів поставки, специфікацій та додаткових угод. Матеріали справи згідно даних угод містять податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, первинні документи на транспортування товарів до покупців, а саме: договори-заявки на перевезення, акти надання послуг з перевезення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні ( т.1 а.с.161-250, т.2 а.с.1-19, 207-244, 247-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-64). Дані документи відображають подальший рух товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції позивача призвели до зміни в структурі активів платника податків, підтверджують наявність у позивача ділової мети у придбанні розглядуваних послуг, дійсного руху активів у процесі виконання поставки та підтверджують прямий зв'язок з конкретними заявленими покупцями, а відтак вважаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У забезпечення заборгованості згідно договору надання послуг № 01/09 від 01.09.2011 року, ТОВ "Лідеркорм" передав, а ТОВ «Іст ОСОБА_4» прийняв оригінали 19 (Дев'ятнадцяти) простих векселів на загальну суму 8252234,39 грн., що підтверджується актом прийому - передачі векселів від 10.02.2012 року підписаного сторонами (т.1 а.с.101; т.2. а.с. 131-132).

В подальшому згідно договору № ДОМ 13/01-17 від 21.01.2013р., укладеного позивачем з ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» векселі були викуплені та погашені. (т.2. а.с. 113-117, а.с.121-130).

Зазначений порядок проведення розрахунків узгоджується з приписами ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та не суперечить умовам договору надання послуг №01/09 від 01.09.2011 в частині проведення розрахунків між сторонами.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку. Порядок формування валових витрат платниками податку на прибуток визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат, відповідають вимогам Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» . Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угоди між позивачем та ТОВ В«Іст ОСОБА_4В» , підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, отже, можливо зробити висновок, що витрати з оплати виконаних робіт (отриманих послуг) вірно віднесено до валових витрат позивача.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ( п. 198.6 ст. 198 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення ТОВ В«ЛідеркормВ» права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання.

На виконання вимог ухвали ВАСУ від 17.06.2015 року, з метою перевірки наявності достатньої кількості штату працівників для виконання послуг за договором від 01.09.2011 р № 01/09 та обсягів задекларованих зобов'язань контрагента позивача, судом було витребувано запитом від 23.09.2015 року № 66776 у ДПІ у Печерському районі м. Києва звіт за формою № 1-ДФ та податкову декларацію ТОВ «Іст ОСОБА_4» за перевіряємий період.

Витребувані документи до суду не надійшли, отже суд, в силу приписів ч.6 ст. 71 КАСУ, розглядав справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи вищезазначене, правова позиція відповідача щодо нікчемності угоди є безпідставною, оскільки укладений договір виконано з боку ТОВ В«ЛідеркормВ» в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнано, що в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій.

Відповідач, в силу приписів ч.2 ст. 71 КАС України не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.128,159-163,185,186,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛідеркормВ» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 02.01.2012 р. за №0000010224 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 462846,70 грн., з яких за основним платежем - ПДВ - 308564,47 грн., штрафні санкції - 154282,23грн. винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛідеркормВ» .

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. за № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за заниження податкового зобов'язання 11021000, - 485989,02 грн., з яких: 323992,68 грн. за основним платежем, 161996,34 грн. - штрафних санкцій, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛідеркормВ» .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2015 року.

Суддя Сагайдак В.В.