ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
29.06.10 Справа № 14/43-793
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
ОСОБА_1
При секретарі Ковалишин Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача- не з»явився
Від відповідача 1 - не з»явився
Від апелянта- з»явився
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ»Тернопільавтотранс 16100»
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.05.10 про забезпечення позову
у справі № 14/43-793
за позовом - ОСОБА_2
до відповідача - ОСОБА_3
- ВАТ»Тернопільавтотранс 16100»
про визнання недійсною угоди
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від
07.05.10, частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. До вирішення спору по суті заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти будь- які дії з продажу, дарування, обміну чи відчуження у будь- який інший спосіб пакету простих іменних акцій ВАТ»Тернопільавтотранс 16100»в кількості 652210 штук, які належали станом на 30.11.09 акціонеру ОСОБА_2.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду в частині забезпечення позову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю вжиття заходів до забезпечення позову та недоведеністю обставин, яким же самим чином стане неможливим виконання рішення суду та що саме може утруднити його виконання в майбутньому.
В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив ухвалу суду залишити без змін, як таку, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, встановила наступне:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.05.10 частково задоволено клопотання позивача та вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3, Відкритому акціонерному товариству «Тернопільавтотранс 16100»та іншим особам вчиняти будь-які дії з продажу, дарування, обміну чи відчуження у будь-який інший спосіб пакета простих іменних акцій ВАТ «Тернопільавтотранс 16100»в кількості 652 210 штук, які належали станом на 30.11.2009р. акціонеру ОСОБА_2 до вирішення спору по суті.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду .
В клопотанні про забезпечення позову позивач просив, зокрема, заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії з продажу, дарування, обміну чи відчуження у будь-який інший спосіб пакета простих іменних акцій ВАТ «Тернопільавтотранс 16100»в кількості 652 210 штук, які належали станом на 30.11.2009р. акціонеру ОСОБА_2.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Приймаючи ухвалу про забезпечення позову господарський суд повинен точно визначити які саме дії забороняється вчиняти та яким саме особам. Не допускається при винесенні ухвали зазначати невизначене коло осіб яких стосується забезпечення позову та неконкретне зазначення які саме дії забороняється вчиняти.
Обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову, зокрема до предмету доказування входить підтвердження наявності у конкретних осіб майна, застосування заборони на вчинення дій щодо якого просить застосувати заявник, також та обставина, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, аби майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тягар доказування необхідності забезпечення позову та адекватності засобів забезпечення позову покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, і не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.
Також при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, судам необхідно враховувати, що цими заходами не повинна блокуватись діяльність підприємств, установ та організацій і порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу.
Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка з урахуванням пункту 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 19 названого Закону, зокрема, у ній, як у виконавчому документі, документі повинні бути зазначено найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувана і боржника; їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем в клопотанні про забезпечення позову не доведено, в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази в підтвердження того, що майно яке є предметом позову, дійсно знаходиться у осіб, яким заборонено вчиняти відповідні дії щодо нього, що це майно може зникнути та погіршитись за якістю на момент виконання рішення, предмет позову не пов'язаний безпосередньо із заходами забезпечення позову, зокрема, судом не враховано адекватності заходів до забезпечення позову, тобто відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Крім того, місцевий господарський суд при винесенні ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову застосував заходи до невизначеного кола осіб.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 07.05.10 винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню .
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу ВАТ»Тернопільавтотранс 16100»задоволити.
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 07.05.10
про забезпечення позову у справі № 14/43-793, скасувати.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Справу скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий Р. Марко
Суддя С. Бойко
Суддя Т. Бонк
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2010 |
Оприлюднено | 19.10.2015 |
Номер документу | 52254572 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні