Постанова

від 05.10.2015 по справі 924/569/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа № 924/569/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 4054 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "30" червня 2015 р. у справі № 924/569/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", м. Хмельницький,

до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Харків,

про визнання припиненим договору іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", відповідача, та з урахуванням заяви про зміну предмету позову, прийнятої господарським судом Харківської області до провадження, просив суд визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №4273 від 29 травня 2008 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк A.A. за реєстровим номером №5463 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 р. зареєстрованого в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 р. зареєстрованого в реєстрі за №7821)

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2015 року у справі № 924/569/15 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки №4273 від 29 травня 2008 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") (61001, м. Харків, проспект Московський, 60, код 09807750) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, код 32813502), що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк A.A. за реєстровим номером №5463 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 р. зареєстрованого в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 р. зареєстрованого в реєстрі за №7821).

Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що у пункті 6.1 договору іпотеки від 29.05.2008р. сторони обумовили, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором(ами), що обумовлюють основне зобов'язання боржника за основним договором. Проте позивач не виконав зобов"язань за цим договором, у зв"язку з чим іпотека не може вважатися припиненою.

Також вказує на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що ПАТ «УкрСиббанк» звернувся 15.03.2013 року до суду з позовом до ПМП «Фірма Євробуд", Чернишевського Костянтина Івановича, ТОВ «Подільська будівельна спілка» за захистом порушеного права шляхом стягнення заборгованості до моменту ліквідації ПМП «Фірм Євробуд», а отже до припинення основного зобов'язання.

Таким чином, за висновком відповідача, як на момент відкриття провадження у справі №924/569/15, так і на час розгляду цієї справи в суді ТОВ «Подільська будівельна спілка» взяті на себе зобов'язання за договором іпотеки не виконувало.

Відтак, ліквідація основного боржника в зобов'язанні, яка відбулася через 2 роки після звернення кредитора в суд з вимогами до майнового поручителя не може бути підставою для відмови в захисті порушеного на момент звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості права іпотекодержателя.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.09.2015 року на 11:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.10.2015 року на 15:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№12272 від 25.08.2015 року) проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що доводи відповідача про те, що він 15.03.2013 р звернувся до суду з позовом до ТОВ «Подільська будівельна спілка», ПМП «Фірма Євробуд», Чернишевського К.І. про стягнення заборгованості, і дана обставина була залишена поза увагою суду, є необгрунтованими, оскільки :

- у відзиві на позов відповідач про дану обставину не зазначав, підставою зазначеного позову не є договори поруки;

- на час прийняття рішення 11.06.2015 року не існувало і на даний час не існує жодного судового рішення про стягнення з ТОВ «Подільська будівельна спілка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитом або звернення стягненя на предмет іпотеки.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102216232460 та № 6102216232851 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 29 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (з 21.12.2009р - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") та Приватним малим підприємством "Фірма Євробуд" було укладено кредитний договір №11352709000.

Після внесення змін до Кредитного договору №11352709000 від 29 травня 2008 року шляхом укладення додаткових угод, а саме: додаткової угоди №1 від 27.02.2009р., додаткової угоди №3 від 04.10.2010р., додаткової угоди №4 від 22.07.2011р; приватному малому підприємству "Фірма Євробуд" були надані кредитні кошти у розмірі 1975246.60 грн., зі сплатою 16,85% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 27 травня 2013 року.

29 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", з метою забезпечення належного виконання зобов'язань ПМП "Фірма Євробуд" за кредитним договором №11352709000 від 29 травня 2008 року (кредитний договір 1); за генеральним договором про надання кредитних послуг №11301327000 від 19 лютого 2008 року та додатковою угодою №11300444000 від 19.02.2008р. до генерального договору про надання кредитних послуг №11301327000 від 19.02.2008р. (Кредитний договір 2); за кредитним договором №11184756000 від 18 липня 2007 року (Кредитний договір 3), було укладено договір іпотеки №4273, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк A.A. за реєстровим номером №5463.

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки в іпотеку було передано цілісний майновий комплекс (в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м.) загальною площею 1648,00кв.м. що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Курчатова,103 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 р., що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004р за №748.

04 жовтня 2010 року до договору іпотеки від 29.05.2008р було укладено договір про внесення змін №1, відповідно до умов якого іпотекою в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені додатковою угодою №3 від 04.10.2010 р. до Кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 р.

Також, 22 липня 2011 року до договору іпотеки від 29.05.2008 р. було укладено договір про внесення змін №2 (у зв"язку з укладенням Додаткової угоди №490 від 22.07.2011 року до Кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року), умовами якого визначено суму кредитного договору у розмірі 1975246,60 грн., процентна ставка становить 16,85% річних.

Отже, договір іпотеки №4273 від 29.05.2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього, було укладено в забезпечення виконання позичальником -ПМП "Фірма Євробуд" зобов"язань за основним договором - Кредитним договором №11352709000 від 29.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2015 року у справі №924/414/14 Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" ліквідовано.

13 березня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Станом на 14 квітня 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про припинення Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд".

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обгрунтування позову посилається на те, що оскільки Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" , яке є позичальником відповідно до Кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008р., припинилось як юридична особа , то з урахуванням положень частини 2 статті 104 , пункту 1 частини 1 статті 593, статей 609 Цивільного кодексу України, припиняються і зобов"язання за вказаним кредитним договором, а також припиняється іпотека за договором №4273 від 29 травня 2008 року, укладеним в забезпечення кредитного договору.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з аналізу частини 2 статті 104, пункту 1 частини 1 статті 593, статей 598, 559, 609 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 3, частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", який дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, враховуючи імперативний характер норми пункту 1 частини 1 статі 593 Цивільного кодексу України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Крім того, господарський суд зазначив про те, що, виходячи із положень статей 3, 12-15, 16, 20, 593, 559 Цивільного кодексу України, статті 55 Конституції України, в разі невизнання кредитором прав іпотекодавця, передбачених частиною першою статті 559, частиною першою статті 593 Цивільного кодексу України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за висновком господарського суду першої інстанції, позовні вимоги про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №4273 від 29 травня 2008 року є законними та обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частиною 2 стстатті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вже зазначалося, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про припинення Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" станом на 14 квітня 2015 року.

Отже вказана юридична особа на день подання позову у даній справі припинила існування, у зв"язку з чим припинилися і зобов"язання за кредитним договором №11352709000 від 29.05.2008р., у якому вказана особа є позичальником.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 572 Цивільного кодексу встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як вказано у частині 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Виходячи зі змісту вказаних норм, у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання , таке основне зобов"язання також припиняється, що тягне і припинення права застави (іпотеки), що забезпечувало його виконання. При цьому, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, враховуючи імперативний характер норми пункта 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Така правова позиція щодо припинення права застави (іпотеки) у разі ліквідації боржника за основним зобов"язанням та щодо нікчемності умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 11.09.2013 р. у справі №6-52цс13, прийнятій за наслідками розгляду справи з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Разом з цим, відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України одлнією з підстав для перегляду Верховним Судом України судових рішень господарських судів є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Отже висновки вказаної постанови Верховного Суду України є обов"язковими при розгляді даного спору в силу статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України

З урахуванням викладеного, оскільки Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд", яке є позичальником відповідно до кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 р., припинилось як юридична особа, то припинилися і зобов"язання за вказаним кредитним договором, що, в свою чергу, тягне і припинення іпотеки за договором №4273 від 29.05.2008 року, укладеним в забезпечення кредитного договору.

При цьому, виходячи із положень статей 3, 12-15, 16, 20, 593, 559 Цивільного кодексу України, статті 55 Конституції України, в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбачених частиною1 статті 559, частиною1 статті 593 Цивільного кодексу України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі частини 1 статті 559, частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає права позивача як іпотекодавця на припинення іпотеки за договором №4273 від 29.05.2008 року, у зв"язку з чим таке право підлягає судовому захисту.

Право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов"язання за договором.

Отже, позивач, який подав позов про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №4273 від 29 травня 2008 року, обрав належний спосіб захисту свого права іпотекодавця, який відповідає статті 16 Цивільного кодексу України.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 04.02.2015 р. у справі №6-243цс14, висновки якої є обов"язковими при розгляді даного спору в силу статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що у пункті 6.1 договору іпотеки від 29.05.2008 року сторони обумовили, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором (ами), що обумовлюють основне зобов'язання, боржника за основним договором. Проте відповідач не виконав зобов"язань за цим договором, у зв"язку з чим іпотека не може вважатися припиненою.

Проте, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, оскільки. як вже зазначалося, норми пункту 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України про те, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, носять імперативний характер. А тому зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Також відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що ПАТ «УкрСиббанк» звернувся 15.03.2013 року до суду з позовом до ПМП «Фірма Євробуд", Чернишевського Костянтина Івановича, ТОВ «Подільська будівельна спілка», за захистом порушеного права шляхом стягнення заборгованості до моменту ліквідації ПМП «Фірм Євробуд», а отже до припинення основного зобов'язання.

За висновком відповідача, як на момент відкриття провадження у справі №924/569/15, так і на час розглягу цієї справи в суді ТОВ «Подільська будівельна спілка» взяті на себе зобов'язання за договором іпотеки не виконувало.

Відтак, ліквідація основного боржника в зобов'язанні, яка відбулася через 2 роки після звернення кредитора в суд з вимогами до іпотекодаця, не може бути підставою для відмови в захисті порушеного на момент звернення до суду права іпотекодержателя.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями відповідача, оскільки у матеріалах справи відсутні жодні докази того, що відповідач при розгляді даної справи в суді першої інстанції вказував про обставину його звернення до суду із позовом про стягнення із вказаних осіб, в тому числі і ТОВ «Подільська будівельна спілка», заборгованості по кредитному договору.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від16.09.2015 року було запропоновано відповідачу надати суду апеляційної інстанції в обгрунтування доводів апеляційної скарги докази, зокрема, щодо його звернення з позовом до ПМП "Фірма Євробуд", Чернишевського К.І., ТОВ "Подільська будівельна компанія" про стягнення заборгованості до мементу ліквідації ПМП "Фірма Євробуд" та результатів розгляду такого позову судом; судову практику Верховного Суду України щодо способу захисту права, заявленого позивачем у даній справі та інше.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач в порядку статті 33 ГПК України вищевказані докази не надав, а тому не довів факту існування на момент прийняття оскаржуваного рішення жодного судового акту про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також слід зазначити, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року було залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №924/569/15 до вирішення Рівненським апеляційним господарським судом справи за апеляційною скаргою кредитора ПАТ «УкрСиббанк» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року у справі № 924/414/14 про визнання Приватного малого підприємства «Фірма Євробуд» банкрутом.

Колегія суддів, залишаючи вказане клопотання без задоволення, виходила з того, що з доданої відповідачем до клопотання ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.08.2015 року вбачається, що розгляд скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року у справі № 924/414/14 було призначено на 04.09.2015 року, тобто на дату, яка вже минула і відповідачем не надано доказів того, що розгляду цієї скарги не було завершено в судовому засіданні 04.09.2015 року з урахуванням того, що встановлений статею 102 ГПК України 15-денний строк розгляду такої скарги вже сплив.

При цьому слід зазначити, що на протязі всього апеляційного розгляду справи №924/569/15 відповідач не надав доказів скасування в апеляційному порядку ухвали господарського суду Хмельницької області від 05 березня 2015 року у справі №924/414/14, згідно з якою припинено юридичну особу - Приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" у зв"язку з визнанням її банкрутом.

Отже господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015 року у справі № 924/569/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.10.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.