Постанова

від 07.10.2015 по справі 816/2739/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 816/2739/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В,

за участю представника відповідача Боровик Ю.Є.,

за участю представника відповідача Бабич С.В.,

за участю представника позивача Пазечко З.В.,

за участю представника позивача Ляшенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2015р. по справі № 816/2739/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №0000122201.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно винесено рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки у товариства наявні належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи складені за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Студія Маестро" та ТОФ "Фірма "Глобал Ресурс". Вказували, що залучення працівників ТОВ "Фірма "Глобал Ресурс" необхідністю здійснити монтажу великої кількості молокопроводів та доїльних залів, а за результатами отриманих від ТОВ "Студія Маестро" послуг з просування товарів ТОВ "Агротехніка" на рикну товариством були укладені договори з чотирма потужними сільгоспвиробниками Полтавської області на загальну суму 4 965 206,90 грн. Крім того, придбані у ТОВ "Студія Маестро" пакети, ручки та блокноти з логотипом ТОВ "Агротехніка" були використані у рекламних цілях та розповсюдженні на тематичних заходах, присвячених розвитку тваринницької галузі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року у справі № 816/2739/15 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.02.2015 №0000122201.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, співробітниками Лубенської ОДПІ у період з 05.01.2015 року по 16.01.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агротехніка" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Студія Маестро" та ТОВ "Фірмою "Глобал Ресурс" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року .

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2015 №70/22-327502804 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту "и" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем податок на додану вартість в сумі 116 801,00 грн (т. 1, а.с. 22-55).

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Лубенською ОДПІ 03.02.2015 року сформовано податкове повідомлення-рішення:

- №0000122201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 146 001 грн 25 коп. (в т.ч., основний платіж - 116 801 грн 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 29 200 грн 25 коп.) (т. 1, а.с. 165).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням Лубенської ОДПІ, ТОВ "Агротехніка" звернулось до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в силу ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а позивач довів наявність факту порушення контролюючим органом його прав у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця /пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України/.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. /пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку в серпні 2014 року ТОВ «Агротехніка» відображено операції з ТОВ «Студія Маестро» (код ЄДРПОУ 38663288) по придбанню рекламних проспектів та маркетингових послуг на загальну суму 619808,69грн. в т.ч. ПДВ 103301,45 грн. Взаємовідносини між підприємствами відбувалися на підставі договорів купівлі-продажу №114/Р від 18.07.2014 року і про надання послуг №52/П від 10.04.2014 року. (т.1 а.с. 62-69)

За умовами договору купівлі-продажу №114/Р від 18.07.2014 року ТОВ «Студія Маестро (Постачальник») зобов'язалося поставити та передати у власність ТОВ «Агротехніка» (Покупець) товар, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами договору. Найменування, одиниці виміру; загальна кількість, вартість та ціна товару, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) узгоджуються сторонами у видаткових накладних.

При цьому, відповідно до умов зазначеного договору доставка товару здійснюється транспортом Покупця. Всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою товару, здійснюються за рахунок Покупця. Датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є:

при передачі товару на складі Постачальника або Покупця - дата накладної на відпуск Товару Покупцю, яка видасться Постачальником;

при передачі Продукції транспортній організації для доставки Покупцю - дата товарно-транспортної накладної щодо передачі Товару зазначеному перевізнику. Приймання- передача Товару здійснюється представниками обох Сторін на складі доставки згідно наданих Постачальником супроводжуючих документів на Товар із підписанням відповідних накладних.

На виконання зазначеного договору складено видаткову накладну від 29.08.2014р № СМ-497 і податкову накладну від 29.08.2014р, № 48, згідно з якими постачальником продано: фірмові буклети «Агротехніка», пакети «Агротехніка», ручки «Агротехніка», блокноти «Агротехніка» вартістю 123288,00грн., у т.ч. ПДВ 20548,00грн. (т.1 а.с. 70, 95)

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено TОB «Агротехніка» до податкового кредиту за серпень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих отриманих накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року».

Як зазначено в акті перевірки, доставку фірмових буклетів «Агротехніка», пакетів «Агротехніка», ручок «Агротехніка», блокнотів «Агротехніка», здійснено підприємством власним транспортом 10.09.2014 року (Volkswagen Caddi АА 2083 МА). Проте, згідно з видатковою накладною № СМ-497 та податкової накладної №48 відсутні пояснення та документальні докази того, що доставка рекламної продукції відбулася 29.08.2014 року.

Відповідно до п.4.3 договору купівлі-продажу №114/Р від 18.07.2014р. одночасно з передачею кожної партії Товару Постачальник передає Покупцеві наступні документи:- один оригінальний екземпляр накладної чи/або накладної на відпуск товару; один оригінальний екземпляр податкової накладної» Відповідно до наданих документів доставка фірмових буклетів «Агротехніка», пакетів «Агротехніка», ручок «Агротехніка», блокнотів «Агротехніка», здійснено підприємством власним транспортом 10.09.214р. (Volkswagen Caddi АА 2083 МА), однак в податковій накладній №48 та видатковій накладній №СМ-497 зазначено дату 29.08.2014.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У зв'язку з відсутністю у ТОВ «Агротехніка» документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем товару від ТОВ «Агротехніка», а саме, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б і засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та його зберігання, подальший рух придбаного товару порядок оформлення транспортування товару у сукупності та взаємозв'язку з іншими обставинами у контексті перевірки реальності виконання спірних операцій неможливо встановити фактичне придбання товару. Даної позиції дотримується Вищий адміністративний суд Україні в рішенні від 21.05.2014 року №К/800/33963/13.

Також, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, позивач вказує, що отримання рекламної продукції у ТОВ «Студія Маестро» відбулося на підставі довіреності №39 на менеджера з продажу ТОВ «Агротехніка» ОСОБА_4. Проте, вказана довіреність була видана лише 10.09.2014 року і відсутня у видатковій накладній, в якій вказані директор ТОВ «Студія Маестро» Нікітін О.В. та директор ТОВ «Агротехніка» Кратель В.В.

Крім того, між ТОВ «Студія Маестро» та ТОВ «Агротехніка» укладено договір про надання послуг №52/П від 10.04.2014 року, згідно якого ТОВ «Студія Маестро» (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ «Агротехніка» (Замовник) послуги по просуванню і сприянню продажу сільськогосподарської техніки, доїльних залів та молокопроводів. Залучення і утримання клієнтів відбувається шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів. Вартість послуг залежить від результатів і обсягів продаж на території України за період з квітня 2014 р. по вересень 2014 р. (т.1 а.с. 67-69)

На виконання умов зазначеного договору його сторонами складено акт здачі-прийнятгя робіт (надання послуг) від 29.08.2014р № 721, згідно з яким ТОВ «Студія Маестро» надавало ТОВ «Агротехніка» послуги з залучення і утримання клієнтів шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів, всього на суму 496520,69грн., у т.ч. ПДВ 82753,45грн., який надано під час перевірки. (т.1 а.с. 93-94)

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності Товариства, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Для надання послуг з просування і сприяння продажу сільськогосподарської техніки, і доїльних залів та молокопроводів шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів у рамках господарської діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, тощо.

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення послуг з просування і сприяння продажу сільськогосподарської техніки, доїльних залів та молокопроводів шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням зв'язку витрат на послуги по просування і сприяння продажу сільськогосподарської техніки, доїльних залів та молокопроводів шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких досліджень, час проведенім, територію, межі тощо, договір на проведення послуг з просування і сприяння продажу сільськогосподарської техніки, доїльних залів та молокопроводів послуг, із зазначенням мети їх проведення тощо.

В підтвердження фактичного отримання послуг, з просування і сприяння продажу сільськогосподарської техніки, доїльних залів та молокопроводів шляхом проведення маркетингових кампаній та сприяння в підписанні контрактів можуть бути надані звіти про проведення досліджень з просування і сприяння продажу, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.

Крім того, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація наприклад: про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Отже, лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу податкового кредиту.

Разом з тим, у позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг). Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ "Студія Маестро" вивчало, досліджувало та аналізувало споживчий попит на ринку, на якому здійснює свою діяльність позивач; у справі відсутні докази того, яким чином надавалися маркетингові послуги, який практичний результат їх використання позивачем.

Наведене не відповідає сутності послуг, визначеній у підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Акт здачі-приймання виконаних робіт має загальний характер, не конкретизує об'єму надання маркетингових послуг, не містить інформації, яка б розкривала зміст наданих послуг, характеризувала б послуги як маркетингові, калькуляцію визначення їх вартості, часові межі виконання тощо. З акту не вбачається можливим встановити осіб, які виконували вказані послуги, пов'язаність придбаних послуг із господарською діяльністю підприємства.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Підтвердженням фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Колегія суддів зазначає, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Студія Маестро» та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Агротехніка» з ТОВ фірма «Глобал Ресурс» матерілами справи встановлено, що в серпні 2014 року останнім надавалися послуги по монтажу електрообладнання вартістю 81000,00 грн. в т.ч. ПДВ 13500,00 грн. на підставі договору про надання послуг №213/М від 02.07.2014р., згідно з яким ТОВ фірма «Глобал Ресурс» (Виконавець) зобов'язувалося надати ТОВ «Агротехніка» (Замовник) послуги по монтажу електрообладнання. Вартість послуг становить 81000 грн., в т.ч. ПДВ 13500грн. Сторони підписанням цього договору підтвердили, що ціни на надані послуги є звичайними для послуг такого типу, які склалися на ринку. (т.1 а.с. 119-121)

На виконання умов зазначеного договору, його сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.08.2014р № 418 та додаток №1 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.08.2014р № 418, в якому зазначено надані послуги з монтажу електрообладнання на молокопроводі в ПП «Граніт Агро» с.Степанівка Семенівського району Полтавської області; монтажу електрообладнання на молокопроводі в ПСП «Зеленківське» Черкаська обл. Тальківський район с.Зеленків; монтажу електрообладнання в доїльному залі в ТОВ «Сенча» Полтавська область Лохвицький район с. Сенча. Загальна вартість цих послуг склала 81000,00грн., в т.ч. ПДВ 13500ірн. (т.1 а.с. 122-123)

Для перевірки надано податкову накладну від 29.08.2014р. №65, на підставі якої ПДВ в сумі 13500 грн. включено ТОВ «Агротехніка» до податкового кредиту за серпень 2014р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2014 року. (т.1 а.с. 124)

У вересні 2014 року ТОВ «Агротехніка» розрахувалося з ТОВ фірма «Глобал Ресурс» за надані послуги шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №26001089401 в Банк ПАТ КБ «Центр», МФО 380742 коштів в сумі 81000,00грн. згідно платіжного доручення №1572 від 23 вересня 2014 року. (т.1 а.с. 125)

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ фірма "Глобал Ресурс" була видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ліцензія серії АЕ №261360 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строк дії якої з 24.05.2013 р. по 24.05.2016 р.. Проте дію даної ліцензії зупинено 11.04.2014 р., що підтверджується даними з ДП «Інформаційно- ресурсний центр». (т.1 а.с. 45)

Отже, ТОВ фірма "Глобал Ресурс" у серпні 2014 року не мало законних підстав надавати послуги з монтажу електрообладнання, оскільки не мало ліцензії на даний вид діяльності.

Крім того, в акті перевірки зазначено про направлення до ДПІ в Оболонському районі ДФС у м. Києві запиту (лист №1154/7/16-18-22-01-16 від 27.10.2014р.) про проведення зустрічної звірки ТОВ фірма «Глобал Ресурс» щодо реальності здійснення господарських відносин в частині реалізації ТМЦ ТОВ «Агротехніка» на суму 81000,00грн., в т.ч. ПДВ - 13500,00 грн.

У відповіді, наданій ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві листом від№3398/7/26-54-22-03-17, повідомлено про неможливість проведення зустрічної перевірки в зв'язку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою: 04073, м. Київ ул. Куренівська, буд. 21, кв. (офіс) 1. На момент проведення звірки стан підприємства - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

На адресу підприємства ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві надіслано лист №23923/10/26-54-15-01-28 від 31.10.2014р. про надання письмових пояснень та документів підтверджуючих фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами за серпень 2014р., проте відповіді не отримано.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з огляду на викладене, доводи позивача, наведені в позовній заяві, та пояснення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на законних підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2015р. по справі № 816/2739/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 12.10.2015 р.