Рішення

від 20.05.2009 по справі 37/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.09 р. Справа № 37/88

Господарський суд Донець кої області у складі судді По пкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю. В., розглянув у відкритому с удовому засіданні справу

за позовною заявою Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _2, м. Маріуполь, ідентифікаці йний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Приватного малого підприємства „Регин а”, м. Макіївка, ідентифікацій ний код 24321938

про: стягнення суми інфляці ї в розмірі 10418,17грн., 3% річних в су мі 1331,00грн.

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - 1. ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, вид анний Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС Укр аїни в Донецькій області); 2. ОСОБА_3 (за довіреністю 21.01.2008р. №б/н);

від Відповідача - не з'яви вся.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгля д здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань .

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладало сь з 14.04.2009р. на 28.04.2009р., з 28.04.2008р. на 20.05.2008р .

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_2, м. Маріуполь (дал і - Позивач) звернулася до Го сподарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного малого підприємс тва „Регина”, м. Макіївка (далі - Відповідач) про стягнення суми інфляції в розмірі 10418,17гр н., 3% річних в сумі 1331,00грн.

В обґрунтування позовних в имог Позивач посилається на неповернення Відповідачем б езпідставно отриманих грошо вих коштів, які було стягнуто з останнього згідно рішення Господарського суду Донецьк ої області від 07.02.2008р. у справі № 40/323, внаслідок чого виникли пі дстави для нарахування інфл яційної індексації та 3% річн их.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав Пост анову Донецького апеляційно го господарського суду від 18.0 3.2008р. у справі №40/323, Постанову Вищ ого господарського суду Укра їни від 05.06.2008р. у справі №40/323, розр ахунок позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Поз ивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 530, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу Укра їни, ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Позивач надав додаткові до кументи для залучення у мате ріали справи (а.с.а.с. 24-28, 31-39), у том у числі - письмові поясненн я на обґрунтування правомірн ості заявлених вимог стосовн о строку виникнення грошовог о зобов' язання у Відповідач а.

Відповідач надав відзив б/н від 14.05.2009р. (а.с.а.с.45-46), яким проти п озову заперечив, посилаючись на те, що між сторонами існува в судовий спір відносно грош ових коштів, на які нарахован і стягувані в межах цієї спра ви інфляційна індексації та 3% річних; станом на поточний м омент Відповідачем перерахо вано Позивачу 16665грн. згідно рі шення судів у справі №40/323; нара хування заявлених до стягнен ня вимог здійснені без враху вання приписів ч. 6 ст. 232 Господ арського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу Ук раїни.

На виконання вимог суду та п ідтвердження своєї позиції В ідповідачем надані додатков і документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.47-52).

У судових засіданням Позив ач підтримав заявлені вимоги .

Суд вважає за можливе розгл янути спір в порядку ст. 75 Госп одарського процесуального к одексу України за наявними в справі матеріалами, оскільк и їх цілком достатньо для пра вильної юридичної кваліфіка ції спірних правовідносин, а неявка Відповідача у судове засідання у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського проц есуального кодексу України і стотним чином не впливає так у кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засі данні Позивача, дослідивши м атеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуа льного кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2007р. Позивач звернувся до В ідповідача з претензією (а.с.а .с.33,34), яка містила вимоги про сп лату 16665грн., здійснених у якост і платежу у порядку досягнут ої домовленості про надання в оренду торгової площі.

Відповіддю на претензію №123 від 25.09.2007р. (а.с.32) Відповідач відм овив у задоволенні претензій них вимог Фізичної особи-під приємця ОСОБА_2

11.12.2007р. Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду з поз овом до приватного малого пі дприємства" Регіна" про стягн ення з останнього грошових к оштів в сумі 16 665 грн., набутих бе з достатніх правових підстав відповідно до вимог статті 121 2 Цивільного кодексу України .

Рішенням Господарського с уду Донецької області від 07.02.20 08р. у справі № 40/323 (а.с.а.с.35-38) позов з адоволено - стягнуто з Відпов ідача на користь Позивача бе зпідставно отримані грошові кошти в сумі 16 665 грн. та судові витрати.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 18.03.2008р. (а.с.а.с.9,10) рішення су ду залишене без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 05.06.2008р . (а.с.а.с.11-13) Рішення господарськ ого суду Донецької області в ід 07.02.2008р. та Постанову Донецько го апеляційного господарськ ого суду від 18.03.2008р. залишено бе з змін, а касаційну скаргу Мал ого приватного підприємства "Регина" - без задоволення.

Згідно довідки, виданої Гір ницьким відділом державної в иконавчої служби Макіївсько го міського управління юстиц ії №3460 від 14.04.2009р. (а.с.24) заборгован ість складає 16 949,65грн., яка стан ом на 01.03.2009р. не погашена.

У зв' язку із неналежним ви конанням Відповідачем грошо вих зобов' язань Позивачем н арахована інфляція та річні, на примусовому стягненні як их наполягає Позивач.

Відповідач проти позову за перечив з підстав, викладени х у відзиві б/н від 14.05.2009р. (а.с.а.с. 45-46).

Як вбачається з наданої Від повідачем квитанції №ПН114 від 08.05.2009р. (а.с.51) Відповідач в межах в иконавчого провадження згід но наказу Господарського суд у Донецької області № 40/323 від 07.0 2.2008р. перерахував на його вико нання за реквізитами Гірниць кого відділу державної вико навчої служби Макіївського м іського управління юстиції 1 6949,65грн., що дорівнює сумі безпі дставно отриманих грошових к оштів та судових витрат.

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, суд вважає вимоги Позивач а до Відповідача такими, що н е підлягають задоволенню в п овному обсягу, враховуючи на ступне:

Як вбачається із змісту поз овної заяви, сутність розгля дуваного спору полягає у при мусовому застосуванні наслі дків невиконання грошового з обов' язання у вигляді сплат и інфляційної індексації та нарахованих 3% річних.

Враховуючи статус сторін, х арактер правовідносин між ни м, останні (правовідносини) ре гулюються насамперед відпов ідними положеннями Цивільно го та Господарського кодекса ми України.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 та п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України с уд управнений здійснювати по вноваження із надання судово го захисту порушених прав та інтересів у цілковитій відп овідності до приписів закону , що, серед іншого, передбачає можливість застосування суд ом лише тих способів захисту , які визначні законом.

Стягнення інфляційної інд ексації та 3% річних не визначе но у якості окремого способу судового захисту за змістом ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу Укр аїни та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, проте такий спосіб судового захисту виз начений спеціальною в цьому відношенні нормою ст. 625 Цивіл ьного кодексу України, що зум овлює висновок суду про його (способу) принципову спромож ність до застосування.

Так, відповідно до частини 2 наведеної статті боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов' язання, на вимо гу кредитора зобов' язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із назви ст.625 Цивіл ьного кодексу України та змі сту Глави 51, в якому вона розта шована, згаданий у її диспози ції борг є заходом відповіда льності за невиконання грошо вого зобов' язання, який є на слідком такого невиконання - порушення у розмінні ст. 610 Цив ільного кодексу України. В св ою чергу, саме борг є підставо ю та базою для нарахування ст ягуваних в межах розглядуван ої справи суми інфляційної і ндексації та 3% річних.

Оскільки ознакою боргу за н аведеними статтями Цивільно го кодексу України є простро чення виконання грошового зо бов' язання, остільки у світ лі приписів ст.ст.526, 530 Цивільно го кодексу України, які закрі плюють вимоги щодо виконання зобов' язань, у тому числі - за строком, цілком логічним є висновок суду про існування певного строку (терміну), в ме жах якого виконання відповід ного зобов' язання вважатим еться належним (не простроче ним).

Між тим, основна сума грошов их вимог Позивача до Відпові дача, стосовно якої розгляда лася справа № 40/323, та на яку нара ховані заявлені в межах спра ви № 37/88 вимоги, є наслідком реа лізації положень ст.1212 Цивіль ного кодексу України - цей ф акт є преюдиціальним у розум інні ч. 2 ст. 35 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

В свою чергу, приписи ч. 1 ст. 1 212 Цивільного кодексу України , встановлюючи обов' язок на бувача безпідставно отриман ого майна повернути таке май но відповідній особі, не визн ачають строк, в межах якого та ке повернення мало б бути зді йснено, і до настання якого ви мога потерпілого не може бут и задоволена. За висновком су ду, невизначеність такого ст року зумовлена природою прав овідносин з набуття (збереже ння) майна без достатньої пра вової підстави та однозначн о вказує на приписи законода вця з негайного здійснення п овернення майна потерпілому . Зазначені особливості прав ового регулювання кондиційн их зобов' язань об' єктивно виключають існування строку для належного (непрострочен ого) виконання зобов' язання з повернення безпідставно н абутого майна у розумінні ст .ст. 526, 530 Цивільного кодексу Укр аїни, що, наразі, виключає і мо жливість прострочення цього негайного обов' язку.

За таких обставин, використ ана Позивачем база для нарах ування стягуваних в межах ці єї справи сум не має і не може мати обов' язкової для засто сування ст. 625 Цивільного коде ксу України ознаки простроче ння.

Більш того, встановлений ст .1212 Цивільного кодексу Україн и обов' язок набувача здійсн ити повернення майна не є зах одом відповідальності, на що вказує на тільки характер ро зміщення відповідної статті у Цивільному кодексі Україн и, але й зміст ч. 2 ст.1212 Цивільног о кодексу України, який виклю чає наявність обумовленості обов' язку з повернення фак том вчинення набувачем відпо відного порушення.

Натомість цього, як вже зазн ачалося вище, згаданий у ст. 625 Ц ивільного кодексу України бо рг завжди є наслідком поруше ння зобов' язання - протипр авної поведінки боржника, ви нність якого презюмується зг ідно ст. 614 Цивільного кодексу України. Викладене унеможли влює кваліфікацію стягнутих на підставі ст. 1212 Цивільного к одексу України сум як боргу.

Поряд із цим, встановлений с т. 1212 Цивільного кодексу Украї ни обов' язок з повернення м айна не є грошовим за своєю пр иродою у розумінні ст.ст.533, 625 Ци вільного кодексу України - безпідставне набуття саме гр ошових коштів лише зумовлює реалізацію аналогічної до ви конання грошових платежів по рядок їх повернення - шляхо м сплати, проте такі грошові к ошти повертається саме як на буте майно потерпілої особи, а не як платіж набувача в силу відповідного грошового зобо в' язання перед потерпілим.

Таким чином, стягнуті з Відп овідача в межах справи №40/323 гро шові кошти на користь Позива ча за своєю правовою природо ю не уособлюють грошового зо бов' язання у розмінні ст. 625 Ц ивільного кодексу України, о скільки не мають відповідних ознак.

Зазначені висновки суду уз годжуються із правовою позиц ією, сформульованою Вищим го сподарським судом України у постановах від 16.03.2006р. у справі №16/180, від 23.05.2006р. у справі №21-16/44, від 25 .10.2007р. у справі № 23/337-33/74.

За відсутністю належних пр авових підстав для застосува ння у розглядуваному випадку ст. 625 Цивільного кодексу Укра їни та з огляду на відсутніст ь іншого нормативного обґрун тування заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутн істю у Відповідача обов' язк у сплачувати на користь Пози вача стягувані інфляційну ін дексацію та 3% річних, що у повн ій мірі узгоджується із прин ципом, встановленим ч. 1 ст. 19 Ко нституції України, згідно як ого ніхто не може бути примуш ений роботи те, що не передбач ено законодавством.

Відсутність належних підс тав для нарахування стягуван их грошових коштів зумовлює об' єктивну відсутність у По зивача прав здійснювати таке нарахування та вимагати йог о стягнення у примусовому по рядку, і неможливість поруше ння Відповідачем зазначеног о відсутнього прав, що, в свою чергу, зумовлює відмову у зад оволені позову у повному обс ягу.

Дійсно, виходячи із змісту с т.ст. 15, 16 Цивільного кодексу Ук раїни, ст. 20 Господарського ко дексу України та ст. 1 Господар ського процесуального кодек су України, застосування пев ного способу судового захист у вимагає доведеності належн ими доказами сукупності таки х умов:

- наявність у позивача певного суб' єктивного прав а (інтересу);

- порушення (невизнанн я або оспорювання) такого пра ва (інтересу) з боку Відповіда ча;

- належність обраного способу судового захисту (ад екватність наявному порушен ню та придатність до застосу вання як передбаченого закон одавством).

В розглядуваному ж випадку суд дійшов висновку про відс утність у Позивача суб' єкти вного права вимагати стягне ння з Відповідача передбачен их ст. 625 Цивільно кодексу Укра їни інфляційної індексації т а 3% річних, нарахованих на без підставно отримані і неповер нуті грошові кошти.

При цьому, суд вважає за нео бхідне зауважити на юридичні й неспроможності аргументів Відповідача, викладених у ві дзиві, оскільки заявлені до с тягнення в межах цієї справи грошові кошти за своєї право вої природою не є штрафними с анкціями, а отже - і не підпад ають під регулювання приписі в ч. 6 ст. 232 Господарського коде ксу України та ч. 2 ст. 258 Цивільн ого кодексу України.

Разом із тим, хибність вказа них заперечень не впливає на власні висновки суду щодо ві дсутності правових підстав д ля задоволення заявлених вим ог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни судові витрати підлягают ь віднесенню на рахунок Пози вача у повному обсягу.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні п озовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ма ріуполь (ідентифікаційний но мер НОМЕР_1) до Приватного малого підприємства „Регина ”, м. Макіївка (ідентифікаційн ий код 24321938) про стягнення суми і нфляції в розмірі 10418,17грн., 3% річ них в сумі 1331,00грн. у повному обс ягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти де нного строку з дня його прийн яття, а у разі подання апеляці йної скарги або внесення апе ляційного подання протягом з азначеного строку - після р озгляду справи апеляційною і нстанцією, якщо рішення не бу де скасовано.

У судовому засіданні 20.05.2009р. о голошено та підписано повний текст судового рішення.

3. Рішення може бути оскарже не через Господарський суд Д онецької області в апеляційн ому порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протя гом одного місяця з дня набра ння рішенням законної сили.

Суддя