Ухвала

від 07.10.2015 по справі 2а-13469/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/24231/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року

у справі № 2а-13469/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автоекспо»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Автоекспо» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2011 року № 0000822320 та № 0000832320.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15 вересня 2011 року № 0000822320 та № 0000832320. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія «Автоекспо» судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Компанія «Автоекспо», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби його правонаступником - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 20 вересня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі м. Києва провела позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Автоекспо» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Система» за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 313/23-205/32828409 від 31 серпня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 591902,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 153098,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту травня 2011 року податок на додану вартість по господарських операціях з ПП «Система» (згідно договору від 14 квітня 2011 року № 14-04 щодо надання послуг, направлених на проведення виставкових заходів автосалону SIA-2011 у 1 півріччі 2011 року), оскільки: згідно акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 29 липня 2011 року № 5421/23-2/32661589 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Система» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 березня 2011 року по 31 травня 2011 року» підприємство має стан платника - 23 (відсутнє за місцезнаходженням); статутний капітал ПП «Система» відповідно до бази даних АІС Податки ДПІ у Деснянському районі м. Києва складає 250000,00 грн., але сформовано лише в сумі 200,00 грн., інформація щодо причин не сформування статутного фонду підприємства, форми та дати внесків відсутня; вид діяльності контрагента « 51.53.2 оптова торгівля будматеріалами», що свідчить про те, що укладений договір не відповідає умовам статуту та видам діяльності ПП «Система»; згідно даних системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Система» не декларувало податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Автоекспо» за травень 2011 року; остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року та декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року не подавалися; згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік будь-які основні виробничі фонди у підприємства відсутні, згідно до податкового розрахунку комунального податку за рік 2010 року на підприємстві обліковується один працівник; встановлено відсутність у вказаного підприємства необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; згідно пояснень директора ПП «Система» ОСОБА_1 він є непричетним до фінансово-господарської діяльності підприємства, податкову звітність підписував за винагороду. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що свідчить про те, що правочин, укладений позивачем з ПП «Система», не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.

15 вересня 2011 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000822320, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 58, абзацрм 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Компанія «Автоекспо» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 591903,00 грн., у тому числі: 591902,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

15 вересня 2011 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000832320, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 58, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Компанія «Автоекспо» розмір від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за платежем: податок на додану вартість за травень 2011 року на 153098,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту травня 2011 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаних у ПП «Система» робіт (послуг), оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Компанія «Автоекспо» займалось організацією виставкових заходів, зокрема, Автосалону «SIA-2011».

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Система» здійснювало такі види діяльності за КВЕД: 92.20.0 - діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, 92.11.0 - виробництво фільмів, 92.34.0 - інша видовищно-розважальна діяльність, 22.24.0 - виготовлення друкованих форм, 74.40.0 - рекламна діяльність, 74.87.0 - надання інших комерційних послуг (арк. справи 98-99).

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що реальність господарських операцій з надання позивачу ПП «Система» послуг, направлених на проведення виставкових заходів автосалону SIA-2011 у 1 півріччі 2011 року на підставі договору від 14 квітня 2011 року №14-04 підтверджується: проміжними актами здачі-приймання робіт, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, рахунком агентської винагороди, платіжними дорученнями, податковими накладними (арк. справи 47-60).

Також, судами було встановлено, що ПП «Система» на виконання умов договору по втіленню на автосалоні інноваційних пропозицій та ідей по оформленню та оздобленню площ Міжнародного виставкового центру передало позивачу макети на CD-носіях, готові до передачі у виробництво, та радіо-роли, які спрямовані на підвищення рівня впізнання Автосалон, його образу та атрибутів завдяки авторським ідеям промо-заходів; завдяки розробці оригінал-макетів стендів та поліграфічної продукції (перепустки, дипломи, запрошення, квитки, реклама на бігбордах) у єдиному фірмовому стилі позивача було підвищено ступінь відвідуваності та представленості на автосалоні, а каталог сформований та підготовлений ПП «Система», дійсно став путівником по автосалону для відвідувачів та експоненті; ПП «Система» розроблено медіа-план рекламної кампанії по проведенню Автосалону «SIA-2011» з деталізацією часу, обсягів робіт та витрат на розміщення рекламних матеріалів, який передано позивачу у електронному вигляді та на паперових носіях.

Крім іншого, на підтвердження реальності наданих ПП «Система» послуг та виконаних робіт позивач надав наступні докази: копії медіа-плану Автосалону «SIA-2011», прес-релізів Автосалону «SIA-2011», програми Автосалону «SIA-2011», макетів запрошення, беджів, вхідного квитка, реклами на біг-борд, фото проектів експозицій, проекту зони відпочинку, рекламних щитів з рекламою Автосалону «SIA-2011», копії загальних умов участі на Автосалоні «SIA-2011», комерційної пропозиції щодо участі на Автосалоні «SIA-2011», проектів листівок привітання, копії проектів дипломів, копії пост-релізів Автосалону «SIA-2011», копії статей в журналах «Автоцентр» та «Точка», та оригінал офіційного каталогу Автосалону «SIA-2011» (т.2 арк. справи 4-198).

Колегія суддів вказує, що відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.178, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Таким чином, якщо контрагент (або інша особа у ланцюгу постачання) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Кодексу сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна