Ухвала

від 28.09.2015 по справі 2а-1084/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року м. Київ К/9991/28495/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012

у справі №2а-1084/10/1370 (№29038/10/9104)

за позовом Дочірнього підприємства «Захід Моторс» Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко -Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0000032300/0137 від 12.01.2010 про визначення суми податкового зобов?язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в розмірі 74745,54 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 08.12.2008 по 30.09.2009, та іншого законодавства за період з 08.12.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт №2301/321//23-118/36248920 від 23.11.2009.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, внаслідок чого допущено заниження валових доходів за 9 міс. 2009 року в сумі 161500 грн., в т.ч. за І квартал 2009 року в сумі 1615000 грн., а також п. 5.1; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неправомірно завищено валові витрати за 9 міс. 2009 року на суму 55636,00 грн. і 27800,00 грн., внаслідок включення вартості рекламних послуг, отриманих від ТОВ «Захід Медіа Ініціатива» та ДП «Контракти - медіа», які не підтверджені первинними документами.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2010 №0000032300/0137, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 74745,54 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що формування позивачем валового доходу за операцією з продажу ДП «Ніко-Захід» автомобіля здійснювалось за першою подією - по даті відвантаження товару, що підтверджується видатковою накладною №3103/46М від 31.03.2009, податковою накладною №219 від 31.03.2009, карткою рахунку №6432 та №36 за березень 2009, що спростовує висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу за 9 міс.2009 року на суму 161500 грн., у т.ч. за 1 кв.2009 року на суму 161500 грн. без ПДВ. Наявність у позивача дебіторської заборгованості по даному контрагенту не може бути підставою для висновку про заниження ним валових доходів у зазначений період.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до пп.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «Захід Моторс» (замовник) та ДП «Контракти Медіа» ТОВ «Українське рекламне агентство «Галицькі контракти» (виконавець) укладено договір № ЗЗ-КМ/2008 24/09 на комплексне рекламне обслуговування від 02.03.2009, а також між ДП «Захід Моторс» (замовник) та ТОВ «Захід Медіа Ініціатива» (агентство) укладено договір 03-02/М про організацію рекламної кампанії від 03.02.2009.

Виконання зазначених договорів підтверджено наявними у позивача первинними документами, які стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у тому числі актами здачі-приймання виконаних робіт, фото звітами, актами про надання рекламних послуг, завданнями про надання рекламних послуг, радіо планами і ефірними довідками.

Таким чином наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, за якими позивачем сформовано валові витрати, не спростовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун