Ухвала

від 22.09.2015 по справі 905/823/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

У Х В А Л А

22.09.2015р.                     Справа №905/823/15           

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м.Макіївка

про стягнення 7942,48 грн

Головуючий суддя: Паляниця Ю.О.

Суддя: Огороднік Д.М.

Суддя: Сажнева М.В.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», про стягнення пені – 7105,63 грн, 3% річних – 836,85 грн, всього 7942,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №13-293-В від 20.12.2012р. купівлі-продажу природного газу в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, що стало підставою для нарахування 3% річних та пені.

22.09.2015р. Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» звернулось до господарського суду із зустрічним позовом №99 від 21.09.2015р. до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про внесення змін до п.6 договору №13-293-В від 20.12.2012р. купівлі-продажу природного газу шляхом викладення п.6 договору у наступній редакції: « 6. Порядок та умови проведення розрахунків. 6.1. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється через рік після дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 6.2. виключити».

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:

За приписами ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно із п.2 ч.1 ст.57 вказаного кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття зустрічної позовної заяви до сумісного розгляду із первісним позовом суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно із ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку таким належним доказом надіслання копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Виходячи зі змісту копії опису вкладення без номеру та дати, 22.09.2015р. відповідачем на адресу позивача скеровано, зокрема, позовну заяву по договору №13-293-В на 5 арк. Відомостей про надсилання Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» позивачу інших документів по справі №905/823/15 представлений позивачем опис вкладення не містить.

При цьому, до господарського суду заявником подано зустрічну позовну заяву №99 від 21.09.2015р. з додатками до неї на 22 аркушах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що опис вкладення, наданий Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», не є належним доказом виконання вимог ст.ст.56, 57 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення на адресу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» доданих до зустрічної позовної заяви документів.

Будь-яких інших доказів скерування Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зустрічного позову з додатками відповідачем не представлено.

При цьому, як випливає з вимог ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Наразі, п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Як зазначено у ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд, у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 заначеного Кодексу України.

За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст.8 зазначеного нормативно-правового акту враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.3.1 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До зустрічної позовної заяви заявником додано клопотання №100 від 21.09.2015р. про звільнення від сплати судового збору.

Наразі, у клопотанні №100 від 21.09.2015р. Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не наведено будь-яких підстав звільнення заявника від сплати судового збору.

При цьому, представлені заявником копії довідок Публічного акціонерного банку «ВТБ Банк», Акціонерного банку «Укргазбанк» щодо відсутності на рахунках відповідача коштів не засвідчені в порядку, який встановлено п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003). Відтак, за висновками суду, вказані документи не є належними доказами ускладненого майнового стану Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз».

Таким чином, наявність підстав для звільнення Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви заявником не доведені, а судом не встановлені, внаслідок чого, клопотання №100 від 21.09.2015р. Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» залишається судом без задоволення.

За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання позивачем належних доказів направлення відповідачу додатків до зустрічного позову, з огляду на відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, враховуючи неподання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, враховуючи приписи ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов та додані до нього документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.56, п.п.2, 3 ч.1 ст.57, п.п.4, 6 ч.1, ч.3 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м.Макіївка до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ про внесення змін до п.6 договору №13-295-Н від 20.12.2012р. купівлі-продажу природного газу шляхом викладення у наступній редакції: « 6. Порядок та умови проведення розрахунків. 6.1. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється через рік після дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 6.2. виключити», і додані до неї документи заявнику без розгляду.

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя Д.М. Огороднік

Суддя М.В. Сажнева