Постанова

від 07.10.2015 по справі 41/265-52/36-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 41/265-52/36-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015

у справі № 41/265-52/36-2012 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта Мобайл Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан"

про стягнення 88 343, 66 грн.

за участю представників:

від позивача: Філатова Т.М., Філатов В.А.,

від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Нікіта Мобайл Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Таксі-Каштан" про стягнення 88 343,66 грн., з яких 62 428,00 грн. основного боргу за надані послуги по договору № 01/01/10-22 від 01.01.2010 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, 1484,59 грн. пені, 287,34 грн. річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 41/265, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2012 постанову від 13.12.2011 та рішення від 10.10.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2012 у справі № 41/265-52/36-2012 позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2012 у справі № 41/265-52/36-2012 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2015 позов задоволено частково, стягнуто 62 428, 00 грн. основного боргу, 287,34 грн. річних, 627,15 грн. державного мита, 230,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Часткового задовольняючи позов, суд виходив з доведеності отримання відповідачем замовлених за договором послуг у спірний період та врахував, що строк виконання, а відповідно і прострочення виконання зобов'язання за умовами договірних відносин пов'язаний з датою отримання відповідачем рахунків-фактур, доказів чого суду не надано.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Таксі-Каштан" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, недоведеними є ті обставини, які господарський суд визнав встановленими. Скаржник також вказує, що при новому розгляді справи господарським судом не були враховані викладені у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2012 у справі № 41/265 зауваження, не з'ясовано та не перевірено всі фактичні обставини справи, не надано об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Таксі-Каштан" у справі № 41/265-52/36-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2015.

В судовому засіданні 22.09.2015 оголошено перерву до 07.10.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06.10.2015 у зв'язку з виходом суддів Власова Ю.Л. та Станіка С.Р. з відпусток, які входить до складу постійної колегії суддів згідно з рішенням зборів суддів, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Таксі-Каштан" у справі № 41/265-52/36-2012 прийнято до провадження новим складом колегії, ухвалено здійснювати її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 07.10.2015.

В судове засідання 07.10.2015 представники відповідача не з'явились, хоч відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Позивач у відзиві вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду, в апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Направляючи справу на новий розгляд постановою від 25.01.2012, Вищий господарський суд України зауважив, що належні та допустимі докази надання позивачем послуг на протязі 2010 року в матеріалах справи відсутні.

Надані позивачем на підтвердження виконання своїх зобов'язань у 2010 році за спірним договором рахунки, на думку Вищого господарського суду України, не можуть вважатись належним доказом такого виконання, оскільки доказів їх надіслання відповідачу судам надано не було, так само, як і передбачених додатком № 1 до договору від 01.01.2010 № 01/01/10-22 підписаних обома сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та податкових накладних, виписаних по факту надання послуг та виставлення рахунків-фактур за 2010 рік.

Суд касаційної інстанції зауважив, що не були судам також надані, а останніми не витребувані і первинні документи, які відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та які могли б підтвердити виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором (в тому числі і за відсутності інших доказів).

Крім того, за висновком суду касаційної інстанції, судами не надано належної оцінки усім положенням договору від 01.01.2010 № 01/01/10-22 та додатку № 1 до нього, зокрема, тому, що останнім передбачались різні види послуг, які надаються позивачем (послуги конфігурування, послуги підтримки наданих коротких номерів, технічні послуги), і відповідно, різний порядок їх прийняття та оплати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зауважила також і на те, що матеріали справи містять докази надання послуг з обслуговування короткого номеру 402 іншими особами, зокрема, договори та інші письмові докази, яким не було надано відповідної оцінки, так само, як і суперечливим доказам, які підтверджують періоди надання позивачем спірних послуг.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу оплати послуг за договором № 01/01/10-22 від 01.01.2010, зокрема, вартості конфігурування (активації) кожного наданого короткого номеру доступу, а також щомісячних платежів за підтримку наданих коротких номерів та технічні послуги за період з січня по грудень 2010 року.

З огляду на вищезазначені зауваження Вищого господарського суду України, а також положення ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, місцевий господарський суд встановив, що 01.01.2010 між ТОВ "Нікіта Мобайл Україна" (контент-провайдер за договором) та ТОВ "Таксі-Каштан" (субконтент-провайдер) було укладено договір № 01/01/10-22, за яким контент-провайдер зобов'язався надати субконтент-провайдеру технічні послуги по забезпеченню доступу користувачів сітки оператора до контент-послуг субконтент-провайдера шляхом конфігурування та підтримки короткого номеру доступу до послуги, а також послуги по забезпеченню протягом дії договору стабільної роботи маршрутизації запитів користувачів сітки операторів до контент-послуг субконтент-провайдера, перелік та опис яких наведені в додатках до даного договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість та порядок сплати послуг, що надаються контент-провайдером по даному договору, визначається сторонами у відповідному додатку до даного договору, яке є невід'ємною частиною даного договору, за умови підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Згідно з пунктом 4.2 договору умови оплати інших послуг, не передбачених розділом 2 даного договору, узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата здійснюється в національні грошовій одиниці України, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контент- провайдера, указаний в даному договорі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 01/01/10-22 від 01.01.2010 є договором про надання послуг, предметом якого є надання технічних послуг по забезпеченню доступу користувачів мережі оператора до контент-послуг шляхом конфігурування та підтримки короткого номеру доступу до послуги, а також послуги по забезпеченню на протязі дії договору стабільної роботи маршрутизації запитів користувачів мережі операторів до контент послуг, перелік та опис яких встановлено в додатках.

В розумінні договору контент-послуга, як встановлено місцевим господарським судом, є інформаційною послугою субконтент-провайдера, що надається ним в голосовій формі за запитом користувача з використанням ресурсів мережі оператора. Унікальним ідентифікатором кожної контент-послуги, що надається субконтент-провайдером являється номер або напрямок в мережі оператора, шляхом звернення до якого користувач мережі оператора отримує доступ до цієї контент-послуги. Короткий номер це номер мережі оператора, доступний для використання користувачами, погоджений між субконтент-провайдером та контент-провайдером.

Місцевим господарським судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, що по договору відповідачу було визначено унікальний ідентифікатор контент-послуги (служби виклику таксі) - короткий номер доступу 402; за умовами договору позивач зобов'язався надати відповідачу доступ до короткого номеру 402 операторів мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар", ПрАТ "МТС" та ПрАТ "Українські Радіосистеми" для з'єднання дзвінків абонентів цих операторів з відповідачем для реалізації останнім своєї підприємницької діяльності - надання абонентам послуг автомобільного перевезення (таксі).

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити наданих йому послуги у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 3.9 договору передбачено, що субконтент-провайдер зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг контент-провайдера в порядку, передбаченому умовами даного договору, визначеними розділом 4 договору.

Так, на виконання п. 4.1 договору повноважними представниками сторін підписано додаток № 1 до договору, яким визначено вартість та порядок оплати послуг, які надає контент-провайдер по даному договору, а саме: голосові контент-послуги служби таксі на короткий номер 402 операторів ЗАТ "Український мобільний зв'язок", ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", ЗАТ "Українські радіосистеми", вартість запиту для користувача мережі операторів в гривнях, дата виходу контент-послуги в комерційну експлуатацію, вартість контент-послуг та порядок оплати.

Згідно із пп. 3.1.1, 4.1 додатку № 1 до договору, субконтент-провайдер платить контент-провайдеру одноразовий платіж за послугу конфігурування в розмірі, визначеному в таблиці 2 додатку, на підставі рахунку-фактури від контент-провайдера, протягом трьох банківських днів після отримання такого рахунку.

Відповідно до пп. 3.1.2, 4.2 додатку № 1 до договору, субконтент-провайдер здійснює щомісячну оплату послуг підтримки коротких номерів в розмірі та на умовах, визначених в таблиці № 2 додатку, згідно наданих рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг за звітний період протягом 15 календарних днів з моменту виставлення таких рахунків.

Згідно із пп. 3.1.3, 4.3 додатку № 1 до договору, субконтент-провайдер здійснює щомісячну фіксовану плату за технічні послуги, передбачені умовами договору, в розмірі 850,00 грн., ПДВ (20%) 170,00 грн., всього до сплати (з ПДВ) 1020,00грн. Оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур від контент-провайдера, протягом 3 банківських днів після отримання такого рахунку.

Як встановлено судом, заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 62 428,00 грн. складається із 10 628,00 грн. боргу за конфігурування (активацію) кожного наданого короткого номеру доступу (3 228,00 грн. оператора ЗАТ "Український мобільний зв'язок", 2 700,00 грн. оператора ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", 2 700,00 грн. оператора ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", 2 000,00 грн. оператора ЗАТ "Українські радіосистеми"), 12 240,00 грн. боргу по сплаті щомісячної фіксованої плати за технічні послуги (1020 грн. х 12 місяців), 39 560,00 грн. боргу по сплаті щомісячної плати за підтримку наданих коротких номерів за період з січня по грудень 2010 року.

Надані позивачем в якості доказів підтвердження надання послуг акти надання послуг за 2010 рік, підписані лише виконавцем, не можуть бути належними доказами, оскільки відсутнє підтвердження їх отримання відповідачем. Належних доказів направлення рахунків-фактур та як і актів виконаних робіт протягом 2010 року, суду не надано.

Претензією-повідомленням № 26-2011/86 від 26.05.2011 позивач звертався до відповідача з вимогою оплати заборгованості по договору № 01/01/10-22 від 01.01.2010, у т.ч. вказуючи, що починаючи з 01.01.2010 по 31.12.2010 ТОВ "Таксі-Каштан" не вніс жодних платежів за надані послуги та не повернув надіслані контент-провайдером примірники актів прийому-передачі наданих послуг, повідомив про намір припинити договірні відносини, відключення коротких номерів. Претензія, надіслана кур'єрською службою доставки КСД за накладною № 2315 та отримана представником ТОВ "Таксі-Каштан" 27.05.2011, залишена відповідачем без реагування.

За висновком місцевого господарського суду, факт надання позивачем та отримання контент-послуг, передбачених договором, у 2010 році підтверджується договором № 01/01/10-22 з додатками, додатковою угодою № 1 від 01.01.2011, якою продовжено термін дії договору, підписаними актами наданих технічних послуг і підтримки коротких номерів в січні - березні 2011р., та їх оплатою, враховуючи, при цьому, що доказів оплати конфігурування (активації) коротких номерів 402 в порядку, передбаченому договором, суду не надано, як і не надано, проте, доказів оплати технічних послуг та підтримки коротких номерів у 2010 році.

Суд взяв до уваги, що акти наданих послуг передбачені договором лише для послуг підтримки коротких номерів (п. 4.2.3 додатку № 1 до договору), а здійснення оплати всіх послуг, надання яких передбачено договором, мало здійснюватись на підставі рахунків-фактур.

Посилання відповідача як на доказ відсутності надання позивачем спірних послуг на ненадання доказів направлення рахунків-фактур, актів виконаних послуг, та оформлення податкових накладних у спірний період обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки умовами договору не передбачено строки оформлення та порядок надання контент-провайдером рахунків-фактур субконтент-провайдеру, а самі по собі податкові накладні в розумінні норм чинного законодавства України не є первинними документами, що підтверджують договірні відносини.

Припинення обслуговування коротких номерів 402 згідно із п. 4.2.4 договору, за наявності заборгованості по оплаті послуг, на яке посилається відповідач, обґрунтовано визнано судом першої інстанції правом, а не обов'язком контент-провайдера.

Крім того, відповідач не заперечує факт використання ним у спірний період короткого номеру 402, а наявними в матеріалах справи інформаційними довідками ПрАТ "МТС", АТ "Київстар", наданими на запит ТОВ "Нікіта Мобайл Україна" підтверджено кількість транзакцій мобільними операторами по короткому номеру 402 за період з січня по грудень 2010 року.

При цьому, надані відповідачем докази не підтверджують факт отримання ним вказаних послуг по короткому номеру 402 від ПП "Новий Маркетинг" чи інших юридичних осіб у 2010 році, оскільки відповідачем надано лише договір надання послуг № 27/04 від 27.04.2006, укладений відповідачем з ПП "Новий Маркетинг" та окремі документи про надання послуг лише у 2009 році по вказаному договору, а також лист ПП "Новий Маркетинг" № 17/02 від 17.02.2010 з приводу переведення обслуговування до нового субконтент-провайдера. ТОВ "Таксі-Каштан" не надав доказів надання послуг відповідачу ПП "Новий Маркетинг" за договором № 27/04 від 27.04.2006 у 2010 році, як і доказів оплати послуг відповідачем вказаному субконтент-провайдеру за послуги, отримані у 2010 році.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що до 2010 року агрегатором короткого номеру 402 було ТОВ "Джамп Україна" на підставі договорів з операторами телекомунікації № JMP-010107 від 01.01.2007, укладеного з ЗАТ "Український мобільний зв'язок", № 4503 від 01.12.2008, укладеного з ЗАТ "Українські радіосистеми", № 563/2006 від 07.12.2006, укладеного з ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем", а субконтент-провайдером цих послуг було ПП "Новий Маркетинг" на підставі договору № 01/01/11-2007 від 01.07.2007, укладеного між ТОВ "Джамп Україна" та ПП "Новий Маркетинг", а кінцевим користувачем - ТОВ "Таксі-Каштан".

Проте, з 01.01.2010 агрегатором короткого номеру 402 зазначених операторів стає ТОВ "Мультістрім", про що в вищезазначені договори були внесені відповідні зміни. 01.01.2010 ТОВ "Мультістрім" уклало з ТОВ "Нікіта Мобайл Україна" договір № 01/01/10-02 щодо надання послуг з надання доступу до інформаційного довідкового/сервісного центру для подальшого надання користувачам мережі оператора контент-послуг.

Таким чином, у 2010 році технічні послуги по забезпеченню доступу користувачів мережі операторів до контент-послуг ТОВ "Таксі-Каштан" шляхом конфігурування та підтримки короткого номеру 402, а також послуги по забезпеченню стабільної роботи маршрутизації запитів користувачів відповідачу надавались не ПП "Новий Маркетинг", а ТОВ "Нікіта Мобайл Україна".

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи доведено, а відповідачем не спростовано, факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг за договором № 01/01/10-22 від 01.01.2010 у 2010 році на спірну суму, що є підставою для здійснення розрахунків.

Отже, висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62 428,00 грн. основного боргу та 287,34 грн. річних, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, підтверджується матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Місцевим господарським судом вмотивовано було відмовлено у стягненні 1484,59 грн. пені згідно з клопотанням про уточнення позовних вимог, поданого до суду 04.10.2011, за прострочення виконання зобов'язання за договором, оскільки нарахування пені на загальну суму боргу вартості отриманих послуг у 2010 році, здійснено за період з 04.06.2011 по 29.07.2011, що не відповідає ч. 6 ст. 232 ГК України, якою визначено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у справі № 41/265-52/36-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у справі № 41/265-52/36-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік