Рішення
від 27.03.2007 по справі 36/429-3/430
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/429-3/430

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/429-3/430                                                                                                         27.03.07

За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Тайга»

До                     Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  1. Міністерство палива та енергетики України

                      2. Міністерство вугільної промисловості України

Про                      витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення

                  

Суддя Хілінська В.В.

В засіданнях приймали участь

Представники:

від позивача                Столяренко С.М. –по дов. № 4 від 15.01.2007

                                    Волик А.В. –по дов. № 5 від 01.03.207

від відповідача           Мілевський О.Й. –по дов. № 1/4-56 від 12.03.2007

                                    Петренко М.В. –по дов. № 1/4-60 від 12.03.2007

від третьої особи 1     не з'явились

від третьої особи 2     Фещик Н.М. –по дов. № 01/01-04/14 від 11.01.2007

В засіданні приймали участь від Генеральної прокуратури України –Баклан Н.Ю. - прокурор відділу

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні   13.03.2007 оголошувалась перерва.

          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

         

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Тайга»до Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення з нежитлового приміщення загальною площею 233,80 кв. м., що знаходиться в будинку  № 65 по вул. Червоноармійській в м. Києві (приміщення на третьому поверсі вищевказаного будинку).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 36/429 від 09.10.2003  повністю задоволенні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Тайга»щодо усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»з нежитлового приміщення на третьому поверсі будинку № 65 по вул. Червоноармійській в м. Києві, загальною площею 233,80 кв. м.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 36/429 від 09.10.2003  відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2003 рішення Господарського суду міста Києва № 36/429 від 09.10.2003 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2003 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2004 рішення Господарського суду міста Києва № 36/429 від 09.10.2003  та постанову  Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2003 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2004 відповідач звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду України від 28.09.2004 постанову Вищого господарського суду України від 14.05.2004, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2003 та рішення Господарського суду міста Києва  від 09.10.2003  скасовано, а справу № 36/429 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2004 справу призначено до розгляду на 10.11.2004.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в розгляді справи бере участь Генеральна прокуратура України.

Позивач у письмових поясненнях зазначає, що згідно свідоцтва про право власності на майновий комплекс виданого Київською міською державною адміністрацією 15.09.1998 ТОВ «Тайга»є власником нежитлового будинку № 65 по вул. Червоноармійській в м. Києві загальною площею 5422,60 кв. м. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 233,80 кв. м., яке відповідач незаконно займає в вищезазначеному будинку, однак вони залишені без відповіді. Листом від 25.05.2003 Міністерство палива та енергетики України повідомило, що Український концерн торф'яної промисловості «Укрторф»не є структурним підрозділом Міністерства. При цьому установи та організації розміщенні згідно розпорядження Міністерства вугільної промисловості України № 15 від 06.03.1995 в будинку по вул. Червоноармійській оплачують комунальні та інші платежі за рахунками, що надаються позивачем. Таким чином незаконне, безоплатне використання відповідачем приміщення позбавляє позивача законних прав володіння, використання і розпорядження власним майном на законних підставах.

Відповідач у письмовому відзиві зазначає, що на сьогоднішній день відповідач  належить до сфери управління Мінпаливенерго України і є правомірним користувачем займаних приміщень.  Наказом Головного управління житлового господарства та майна КМДА видано свідоцтво серії МК № 010001800 про право власності позивача на цілісний майновий комплекс будівель площею 5422,60 кв. м. по вул. Червоноармійській 65 також відчужено майно з державної власності –нежилі приміщення робочою площею 550 кв. м., що надані на праві повного господарського відання Міністерству вугільної промисловості України. Відповідно до розпорядження ради міністрів Української РСР від 31.12.1975 № 1043-р було передано на баланс Київському виконкому приміщення будинок по вул. Червоноармійській 65 загальною площею 3227,34 кв. м. Розпорядженням виконкому КМР від 24.02.1995 № 28 закріплено за позивачем на праві повного господарського відання нежилий будинок за № 65 по вул. Червоноармійській у м. Києві загальною площею 4321 кв. м. з гаражами. Свідоцтво видане Київською міською державною адміністрацією на право власності на приміщення в зазначеному будинку загальною площею 5422,60 кв. м. Внаслідок вищезазначених порушень та розбіжностей у кількості метражу незаконно привласненого позивачем приміщення відповідачем подано позов про визнання недійсним наказу Головного управління житлового господарства та майна КМДА від 14.08.1998 № 423-в та свідоцтва серії МК № 010001800 про право власності ВАТ «Тайга». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 порушено провадження у справі № 17/386 та призначено до розгляду. Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні заперечень проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі № 36/429-3/430 не навели.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2004, за клопотанням відповідача, відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, було зупинено провадження у справі  № 36/429-3/430 до розгляду по суті спору по справі № 17/386.

07.04.2006 позивач звернувся до господарського суду з заявою № 35 від 06.04.2006 про поновлення провадження у справі № 36/429-3/430 при цьому посилаючись на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 по справі № 17/386 залишено без змін (копія ухвали додається).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2006 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.04.2006.

Міністерством вугільної промисловості України подано заяву про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що згідно з п. 2 Указу Президента України від 25.07.2005 № 1123/2005 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю», п. 2 Указу Президента України від 05.10.2005 «Питання Міністерства вугільної промисловості України»№ 1417/2005 Міністерство вугільної промисловості України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній промисловості. Згідно із п.п. 3 п. 4 Положення про Міністерство вугільної промисловості України Мінвуглепром здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління. Відповідно до додатку 1 «Перелік цілісних майнових комплексів вугільної промисловості»до наказу Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2005 № 537 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств»на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 № 417-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств», Український концерн торфяної промисловості «Укрторф»передано до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Розгляд та ухвалення судом рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства вугільної промисловості України, оскільки на даний час Мінвуглепром здійснює управління корпоративними правами УКТП «Укрторф»та погоджує акти щодо користування, володіння та розпорядження його майном. Крім того, пояснення Мінвуглепрому у справі можуть кардинально вплинути на хід розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.04.2006 було оголошено перерву до 28.04.2006.

Міністерство вугільної промисловості України у письмовому відзиві зазначає, що розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 31.12.1975 № 1043-р передано на баланс Київського міськвиконкому будинок по вулиці Червоноармійській, 65 у м. Києві площею 3 227,34 кв. м. (крім вузла зв'язку і гаражу). Однак, в подальшому, розпорядженням Представника Президента України у м. Києві від 07.07.1992 № 577 будинок по вулиці Червоноармійській, 65 у м. Києві площею 4 321,00 кв. м. з гаражами передано на баланс корпорації «Київміськбуд». Звертає увагу на те, що до повноважень Представника Президента України у м. Києві не відносяться право розпоряджатися державним майном стосовно передачі в повне господарське відання державної комунальної комплектуючої фірми «Тайга»корпорації «Київміськбуд»приміщень більшої площі (в тому числі з гаражами), ніж до цього було передано на баланс Київського міськвиконкому. Крім того, звертає увагу на те, що наказом Головного управління житлового господарства та майна КМДА № 423-В видано свідоцтво серії МК №010001800 про право власності Відкритого акціонерного товариства «Тайга»на будинок площею 5 422,60 кв. м. Тобто, не зважаючи на те, що площа нежилих приміщень будинку № 65 по вулиці Червоноармійській, передана в комунальну власність, а потім у власність Відповідача, збільшилась з 3 227,34 кв. м. до 5 422,60 кв. м., очевидно, що це відбулося за рахунок незаконного відчуження нерухомого майна площею 550 кв. м., яке перебувало у державній власності та знаходилось у користуванні, в тому числі і УКТП «Укрторф». Передача зазначеного нежилого приміщення у власність Відкритого акціонерного товариства «Тайга»здійснювалася без належного погодження з регіональним відділенням Фонду державного майна та не у відповідності із процедурою, що встановлена ЗУ «Про приватизацію державного майна». Внаслідок прийняття оспорюваних в інших судових справах наказів Головного управління житлового господарства та майна КМДА та Головного управління майном КМДА, як органами місцевого самоврядування, було порушено речове право УКТП «Укрторф», а саме право користування нерухомим майном. Відповідно до п. 4 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.1993    № 879-р Міністерство вугільної промисловості України розпорядженням від 06.03.1995 № 15 визначило порядок користування даними приміщеннями. Зокрема, УКТП «Укрторф»було передано в користування 280 кв. м. у будинку по вулиці Червоноармійська, № 65. Таким чином, УКТП «Укрторф»здобув право користування службовими приміщеннями на підставі актів державних органів, а саме розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 № 879-р та розпорядження Міністерства вугільної промисловості України від 06.03.1995 № 15, які до цього часу є чинними та не скасовані органом, що його прийняв чи судом. З огляду на викладене просить в позові відмовити.

Відповідачем 28.04.2006 було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення рішення Верховним Судом України по пов'язаній із даною справою справи № 17/386.

Позивач проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2006 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство вугільної промисловості України та зупинено провадження у справі № 36/429-3/430 до розгляду Верховним Судом України  касаційної скарги на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006 у справі № 17/386.

Позивач 25.10.2006 звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, при цьому посилаючись на те, що 21.06.2006 ухвалою Верховного Суду України скаргу Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»залишено без задоволення, в рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006 без змін, тим самим усунено обставини, що перешкоджали розгляду справи № 36/429-3/430.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2006 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.11.2006.

Генеральною прокуратурою України в судовому засіданні 09.11.2006 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі  до розгляду Верховним Судом України скарги Генеральної прокуратури України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006, постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005 у справі № 17/386.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2006, в зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника позивача та необхідністю з'ясування його думки з приводу зупинення провадження у справі, розгляд справи був відкладений на 21.11.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 зупинено провадження у справі № 36/429-3/430 до розгляду Верховним Судом України  касаційної скарги Генеральної прокуратури України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006, постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005 у справі № 17/386.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі № 36/429-3/430 при цьому посилаючись на те, що 06.12.2006 Верховний Суд України своїм листом №№ 21-283во06 повідомив Генеральну прокуратуру України про те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає повторного перегляду скарги на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.03.2006, тим самим усунено обставини, що перешкоджали розгляду справи №  36/429-3/430.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2007 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.03.2007.

В судовому засіданні 13.03.2007 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  було оголошено перерву до 27.03.2007.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Тайга»на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15.09.1998 серія МК № 010001800, є власником майнового комплексу площею 5422,60 кв. м., який розташований у м. Києві за адресою: вул. Червонорамайська, 65. До складу цього майнового комплексу увійшли адміністративний будинок площею 5068,60 кв. м. (літера А), гараж площею 243,60 кв. м. (літера Б), гараж площею 110,40 кв. м. (літера В).

Право власності на зазначений майновий комплекс, в т.ч. і на адміністративний будинок, позивач набув у процесі корпоратизації (приватизації) Державної комунально-виробничо-комплектуючої фірми «Тайга»у Відкрите акціонерне товариство «Тайга».

Пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 05.07.1993 № 508 визначено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 31.12.1975 № 1043-р будинок у м. Києві по вул. Червоноармійській, 65, загальною площею 3227,34 кв. м., крім вузла зв'язку і гаражу, було передано на баланс Київського міськвиконкому (Головкиївміськбуду). При цьому, передача будинку здійснювалася за станом на 01.12.1975 року.

Розпорядженням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 24.02.1995 № 28-р нежилий будинок № 65 на вул. Червоноармійській у м. Києві загальною площею 4321 кв. м. з гаражами було закріплено на праві повного господарського відання за  Державним комунально-виробничо-комплектуючою фірмою «Тайга».

Твердження відповідача та третьої особи про те, що позивачем було незаконно приватизовано нежитлові приміщення у спірному адмінбудинку площею 550 кв. м., які є державною власністю і закріплені за Українським концерном торф'яної промисловості «Укрторф»на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 16.08.1990 № 199 та Держвуглепромом на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.1993 № 879-р, судом не приймаються з огляду на те, що

Відповідно до статті 21 Закону України «Про власність», право колективної власності виникає на підставі: ... перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Статтею 49 Закону України «Про власність»встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом.

У матеріалах справи відсутні рішення суду, якими встановлено неправомірність набуття позивачем в процесі корпоратизації (приватизації) права власності на будинок загальною площею 5068,60 кв. м., який розташований у м. Києві на вул. Червоноармійській, 65.

Таким чином, позивач як правонаступник Державної комунально-виробничо-комплектуючої фірми «Тайга»отримав у власність будинок № 65 на вул. Червоноармійській у м. Києві на підставах не заборонених законом.

Стосовно твердження Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»про те, що приміщення на другом поверсі адмінбудинку на вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві, площею 550 кв. м., які займає відповідач, не увійшли до статутного фонду позивача під час корпоратизації, отже йому не надавалося, тому він не має на них права власності спростовуються наявними у справі доказами, а саме

По-перше, документи, що посвідчують право власності ВАТ «Тайга» на вказаний адмінбудинок загальною площею 5068,60 кв. м., у судовому порядку скасовані чи визнані недійсними не були.

У матеріалах справи наявна постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2005 № 17/386, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005 № 17/386, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Українського концерну торф'яної промисловості “Укрторф” про визнання недійсним наказу Головного управління житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації від 14.08.1998      № 423-В в частині видачі свідоцтва серії МК № 010001800 про право власності ВАТ «Тайга»на майновий комплекс, розташований по вул.. Червоноармійській, 65 у м. Києві, визнання недійсним наказу Управління комунального майна Київської міської державної адміністрації від 15.05.1995 № 44 «Про створення ВАТ «Тайга»і затвердження його статуту», визнання недійсним свідоцтва про право власності ВАТ «Тайга»серії МК № 010001800 від 15.09.1998.

З урахуванням викладеного, позивач є законним власником адмінбудівлі, що знаходиться по вул. Червоноармійській, 65, у м. Києві та має площу 5068,60 кв. м. на підставі свідоцтва про право власності від 15.091998 серія МК  № 010001800, виданого на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»від 14.09.1998 № 423В.

По-друге, відповідно до пункту 2.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим у Міністрерстві юстиції України від 18.02.2002 за № 157/6445, якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.

З наявного у матеріалах справи проінвентаризованого по поверхового плану на будівлю літера «А»на вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві вбачається, що приміщення розміщені на третьому поверсі, якими користується відповідач, зареєстровані на праві власності за ВАТ «Тайга».

Посилання відповідача на акт від 24.12.1993, як на доказ того, що позивачу спірні приміщення не передавались також не приймається судом, оскільки з цього акта вбачається, що Виробничо-комерційна фірма «Тайга», яка була попередником ВАТ «Тайга»передала Об'єднаній дирекції з будівництва та експлуатації виробничої бази корпорації «Київміськбуд»нежилий будинок № 65 по вул.. Червоноармійській у м. Києві, крім службових приміщень загальною площею 1240,28 кв. м., розміщених на третьому поверсі, які залишилися на балансі Виробничо-комерційної фірми «Тайга». При цьому, з даного акта неможливо зробити висновок про те, чи були серед цих приміщень ті, якими користується відповідач.

З наданого відповідачем витягу з відомостей інвентаризації ВАТ «Тайга»вбачається, що він надавався Головним управлінням майна м. Києва на підтвердження об'єктів нерухомого майна позивача, які увійшли до його статутного фонду. Але даний акт не містить підпису уповноваженої особи Головного управлінням майна м. Києва та печатки, отже вважатися належним доказом не може.

Також є помилковим твердження Міністерства палива та  енергетики України щодо втрати ВАТ “Тайга” права користуватися спірними приміщення у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження № 879-р від 25.10.1993.

У відповідності до цього розпорядження Держвуглепрому було надано право користуватися службовими приміщеннями в адміністративному будинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві, робочою площею 550 кв.м. на умовах, передбачених Декретом  Кабінету Міністрів України від 11.01.1993 № 5-93.

Декретом від 11.01.1993 № 5-93 було передбачено право Кабінету Міністрів України приймати рішення про розміщення центральних державних органів, створюваних Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, .... в адміністративних будинках і нежитлових приміщеннях, що є у державній власності і належать підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління. При цьому, договори оренди (найму) з користувачами цих будинків і приміщень вважалися розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, … .

 Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2005 № 17/386, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2005 № 17/386, встановлено, що з 05.11.1991 спірний будинок належав до державної комунальної власності м. Києва на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» у зв'язку з тим, що перебував на балансі Київського міськвиконкому (Головкиївміськбуду).

Як було зазначено вище, на баланс позивача будинок № 65 по вул. Червоноармійській у м. Києві було закріплено лише з 24.02.1995.  

Документів, які б підтверджували знаходження у користуванні позивача приміщень у вказаному будинку на підставі договору найму (оренди) сторонами не надано, тому право користування позивача припинитися не могло.

Матеріалами справи підтверджується, що Український концерн торф'яної промисловості «Укрторф»користується приміщеннями загальною площею 280 кв. м., що знаходяться на третьому поверсі в адмінбудинку на вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві.

Згідно пункту 2 Розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 31.12.1975 № 1043-р, за організаціями, що орендували у тресту «Бурвугілля»приміщення у будинку № 65 на вул. Червоноармійській, у м. Києві, який було передано на баланс Київського міськвиконкому (Головкиївміськбуду), зберігалося право користування приміщеннями за договорами.

З постанови Ради Міністрів Української РСР від 16.08.1990 № 199 вбачається, що приміщення у будинку № 65 на вул. Червоноармійській, у м. Києві займали апарати управління Місцевої промисловості УРСР та виробничого об'єднання «Укрторф».

Разом з тим, договорів, які б підтверджували правомірність користування апаратами управління Місцевої промисловості УРСР та виробничого об'єднання «Укрторф»приміщеннями у будинку по вул. Червоноармійській, 65 у м. Києві, не надано.

На підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 16.08.1990         № 199 було створено Український концерн торф'яної промисловості «Укрторф», який є юридичною особою і діє на підставі свого статуту.

Пунктом 4 вказаної постанови виконавчий апарат концерну було розміщено у м. Києві у приміщеннях по вул. Червоноармійській, 65.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.1993 № 72, відповідач увійшов до сфери управління Держвуглепрому, тобто останній отримав право управляти майном Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф».

Згідно частини другої статті 33 Закону України «Про власність»державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Розпорядження Міністра вугільної промисловості України від 06.05.1995 № 15, на яке посилаєтсья відповідач як на правову підставу знаходження та користування спірними приміщення, прийнято на підставі розпорядежння Кабінету Міністрів України № 879-р від 25.10.1993 та Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.1993 № 5-93.

Разом з тим, вказані акти регулюють підстави надання у користування спірних приміщень саме центарльним державним органам, яким є Держвуглепром і не є концерн «Укрторф».

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.1996 № 1203 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.1995   № 90-р, яким керівним посадовим особам та спеціалістам виконачого апарату концерну «Укрторф»було присвоєно ранги державних службовців не є підтвердженням статусу центрального органу державної влади.

З постанови Ради Міністрів Української РСР від 16.08.1990 № 199, якою було створено концерн «Укрторф»також не вбачається надання йому такого статусу.

Таким чином, відповідач мав можливість користуватися спірними приміщення лише на підставі договору оренди.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про власність», майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що спірні приміщення не були закріплені на праві повного господарського відання ні за Держвуглепромом, ні за відповідачем, а до 1995 року перебували на балансі Київського міськвиконкому (Головкиївміськбуду), з лютого 1995 року –на балансі Державної комунально-виробничо-комплектуючої фірми «Тайга».

Частиною другою статті 37 Закону України «Про власність»встановлено, що у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності.

Таким чином, після того, як було прийнято рішення про реорганізацію Державної комунально-виробничо-комплектуючої фірми «Тайга»шляхом її перетворення у відкрите акціонерне товариство та реєстрації ВАТ «Тайга»форма власності адмінбудинку № 65 по вул. Червоноармійській у м. Києві в т.ч. і спірних приміщень змінилася на колективну власність акціонерного товариства, яка є відмінною від державної.

З урахуванням зазначеного, положення Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.1993 № 5-93 до таких відносин між позивачем і відповідачем теж не могли застосуватися, оскільки майно втратило статус державного. Крім того, як було зазначено вище, відповідач не був центральним державним органом.

Положеннями як Цивільного кодексу УРСР, та і Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

У звязку з тим, між попердником ВАТ «Тайга»та відповідачем не існувало договірних відносин, вони не могли перейти до ВАТ «Тайга».

Судом не приймаються твердження концерну «Укрторф»про існування між ним та позивачем договору оренди № 1 від 01.01.1996, оскільки з даного договору вбачається, що термін його дії становить один рік –до 01.01.1997. Пунктом 10.1 цього договору визначено, що він припиняє свою дію після закінчення строку його дії, якщо сторони або одна зі сторін не виявила згоди на його продовження.

Відповідач не надав суду доказів на бажання сторін продовжити дію цього договору, отже він припив свою дію з 01.01.1997.

Крім того, у наданих відповідачем рахунках про сплату комунальних послуг за спірне приміщення відсутнє посилання для їх сплати на договір оренди № 1 від 01.01.1996.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Тайга»неодразово зверталося до відповідача з пропозиціями укладсти договір оренди на спірні приміщення.

Відповідач договір оренди з позивачем укладати відмовлявся. При цьому, в жодному листі не було посилання на наявінсть існуванням між сторонами договору оренди № 1 від 01.01.1996.

Перебуваючи у спірних приміщеннях відповідач тим самим перешкоджає їх законному власнику використовувати їх на власний розсуд.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна  сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Український концерн торф'яної промисловості «Укрторф»не надав суду доказів правомірності користування нежитловим приміщенням площею 233,80 кв. м., яке розташоване в адмінбудинку № 65 на вул.. Червоноармійській у м. Києві.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код 01527927) з нежитлового приміщення на третьому поверсі будинку № 65 на вул. Червоноармійській у м. Києві, загальною площею 233,80 кв. м.

3. Стягнути з Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф»»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код 01527927) на користь Відкритого акціонерного товариства «Тайга»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код 13685175) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Хілінська

Дата ухвалення рішення27.03.2007
Оприлюднено22.08.2007

Судовий реєстр по справі —36/429-3/430

Постанова від 24.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Ухвала від 10.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Ухвала від 22.04.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Постанова від 26.02.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Рішення від 27.03.2007

Господарське

Господарський суд міста Києва

Хілінська В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні