Справа № 4-658/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2012 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
при секретарі - Колядінцевій П.В.,
за участю прокурора - Зінченко Ю.А.,
представника заявника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька скаргу ОСОБА_2 на постанову о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Сєвєродонецького міського суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України, у якій заявник просить скасувати вказану постанову, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, винесення з порушенням кримінально-процесуального закону, без повної та об'єктивної перевірки подій та надання відповідної юридичної оцінки діям службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України і повернути матеріал № 5396/11 для проведення додаткової перевірки.
У своїй скарзі ОСОБА_2 вказує, що лише з пояснень заступника начальника Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_4 оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенант міліції ОСОБА_3 встановив, що, нібито, згідно вимог п.4, п. 4.1.1 ПБСГУ СПД ОСОБА_2 має надати до Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» план локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій, документи з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство, графіків технічного обслуговування і ремонту газового вводу та відключаючого пристрою та акту перевірки герметизації газового вводу, а також копії паспорту перевірки сигналізатора загазованості GAZEX DK-І. Як вбачається з постанови № 5396/11 від 18.11.2011 р. оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенант міліції ОСОБА_3 не перевіряв та не надав юридичної оцінки діям службових осіб ПАТ «Луганськгаз».
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час і місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 доводи, викладені у скарзі підтвердила та просила суд скасувати постанову о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України і повернути матеріал № 3987/11 (ЖРЗПЗ № 7820 від 11.11.2011 року) для проведення додаткової перевірки.
Вислухавши представника заявника, думку прокурора, який вважав скаргу не підлягаючою задоволенню, дослідивши матеріали, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Постановою о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України.
Як видно з поданої скарги заявник ОСОБА_2 вказує, що лише з пояснень заступника начальника Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_4 оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенант міліції ОСОБА_3 встановив, що згідно вимог п. 4, п. 4.1.1 ПБСГУ СПД ОСОБА_2 має надати до Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» план локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій, документи з навчання та перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство, графіків технічного обслуговування і ремонту газового вводу та відключаючого пристрою та акту перевірки герметизації газового вводу, а також копії паспорту перевірки сигналізатора загазованості GAZEX DK-І. Як вбачається з постанови № 5396/11 від 18.11.2011р. оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенанта міліції ОСОБА_3 не перевіряв та не надав юридичної оцінки діям службових осіб ПАТ «Луганськгаз».
Однак, з матеріалів, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ № 7280 від 11.11.2011 року вбачається, що дійсно згідно з поясненнями першого заступника начальника управління-головного інженера Сєвєродонецького міжрайонного управління з експлуатації газового господарства ОСОБА_5, 20.04.2011 року співробітниками СМУЕГГ було відключено від газопостачання «Виставкову залу меблів», яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 109 та належить ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю ліміту природного газу. 28.09.2011 року між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ «Луганськгаз» був укладений договір № 10П129 на постачання та транспортування природного газу. 07.10.2011 року ОСОБА_2 внесла передплату за використання природного газу, однак газ не було підключено у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3.3 договору № 10П129 на постачання та транспортування природного газу споживач зобов'язується використовувати поданий йому газ у відповідності з «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України», «Правилами безпеки систем газопостачання України», ДБН та на основі науково-обгрунтованих норм витрати газу. Згідно з п. 4, п.п. 4.1.1 «Правил безпеки систем газопостачання України», ДБН 0.00-1.20-98, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 року, СПД ОСОБА_2 необхідно додатково до наданих документів додати план локалізації і ліквідації можливих аварій, документи з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і робітників, які обслуговують газове господарство, наказ про призначення осіб, відповідальних за газове господарство, також необхідно надати копію паспорта на сигналізатор загазованості відповідно до проекту, також додати графік технічного обслуговування газового вводу і відключаючого пристрою, затверджений власником і погоджений з підприємством виконуючим роботи. ОСОБА_5 пояснив, що після виконання вищевказаних вимог ПБСГУ СПД ОСОБА_2 буде відновлена подача газу на опалювальний період.
Таким чином, суд вважає достатніми пояснення першого заступника начальника Сєвєродонецького МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» ОСОБА_4, з яких оперуповноваженим СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3 встановлені факти, зазначені у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, адже вони є повними, достатніми, підтверджені договором № 10П129 на постачання та транспортування природного газу від 28.09.2011 року та ґрунтуються на нормах діючого законодавства в сфері газопостачання. За вказаних обставин, суд не вбачає необхідності надання оцінки діям службових осіб, оскільки вважає, що вони відповідають нормам діючого законодавства.
Як видно з поданої скарги ОСОБА_2 вказує, що п. 4.1.1 ПБСГУ встановлено вимоги щодо введення в експлуатацію систем газопостачання населених пунктів, громадських будинків, промислових та сільськогосподарських підприємств котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру. Однак, оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенант міліції ОСОБА_3 не перевіряв чи відноситься СПД ОСОБА_2 до переліку суб'єктів, наведених п. 4.1.1 ПБСГУ та відповідно до цього не надав юридичної оцінки тому, чи повинні застосовуватись вимоги п. 4.1.1 ПБСГУ до СПД ОСОБА_2
Однак, згідно з п. 1.1.2 Наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України» № 254 від 01.10.1997 року, ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від форми власності, відомчої належності та видів їхньої діяльності, в тому числі на: газопроводи і споруди систем газопостачання населених пунктів (включаючи міжселищні), підвідні газопроводи до підприємств, теплових електростанцій (далі - ТЕС), котелень, автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій природного газу (далі - АГНКС); газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств житлово-комунального і побутового обслуговування та ТЕС; газорегуляторні пункти (далі - ГРП), газорегуляторні установки (далі - ГРУ), комбіновані домові регулятори, установки для одержання газоповітряних сумішей; газонаповнювальні станції (далі - ГНС); газонаповнювальні пункти (далі - ГНП); проміжні склади балонів (далі - ПСБ); стаціонарні автомобільні газозаправні станції (далі - АГЗС) і пункти (далі - АГЗП), резервуарні, групові і індивідуальні балонні установки, випарні та змішувальні установки ЗВГ.
Згідно з п. 1.1.3 Наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України» № 254 від 01.10.1997 року, правила не поширюються на: технологічні газопроводи і газове обладнання хімічних, нафтохімічних, нафтодобувних і нафтопереробних виробництв; газове господарство підприємств чорної металургії, крім підземних газопроводів (внутрішньоплощадкові і позаплощадкові) природного і попутного нафтових газів, газонаповнювальних станцій і пунктів, резервуарних, випарних і балонних установок ЗВГ, громадських будинків і комунально-побутових об'єктів, розміщених на їх територіях; дослідні та експериментальні агрегати і установки, а також установки, які використовують енергію вибуху газоповітряних сумішей, і установки для одержання захисних газів; пересувні газовикористовувальні установки, а також газове обладнання автомобільного і залізничного транспорту, річних, морських і повітряних суден; автомобільні газонаповнювальні компресорні станції.
Згідно з п. 1.1.1 Наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України» № 254 від 01.10.1997 року, Правила безпеки систем газопостачання (далі - ці Правила) встановлюють вимоги до проектування, будівництва і експлуатації систем газопостачання, які використовують як паливо природні гази (газових і газонафтових родовищ), газоповітряні суміші на їх основі з надмірним тиском не більш 1,2 МПа (12 кгс/кв. см), зріджені вуглеводні гази (далі - ЗВГ) з надмірним тиском не більше 1,6 МПа (16 кгс/кв. см). Вимоги цих Правил поширюються на проектування і будівництво нових, розширення, реконструкцію та капітальний ремонт і експлуатацію діючих систем і об'єктів газопостачання. Вимоги цих Правил не поширюються на виконання підприємствами з подачею газу тиском понад 1,2 МПа (12 кгс/кв. см), а також при використанні та експлуатації штучних газів, біогазу, газу дегазації, газоповітряних сумішей на їх основі та інших горючих газів. Подачу газу підприємствам з тиском понад 1,2 МПа (12 кгс/кв. см) слід виконувати за спеціальними технічними вимогами, погодженими і затвердженими в установленому порядку.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм та умов договору № 10П129 на постачання та транспортування природного газу від 28.09.2011 року, суд доходить висновку, що «Правила безпеки систем газопостачання України», затверджені Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 року, поширюють свою дію на ФОП ОСОБА_2 і вона відноситься до переліку суб'єктів, зазначених у п. 4.1.1 Правил, а отже вимоги п. 4.1.1 «Правил безпеки систем газопостачання України» повинні застосовуватися до ФОП ОСОБА_2
Як видно з поданої скарги ОСОБА_2 вказує, що згідно зі змістом постанови № 5396/11 від 18.11.2011р. оперуповноважений СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенант міліції ОСОБА_3 також не перевіряв ким здійснюється технічне обслуговування і ремонт системи газопостачання СПД ОСОБА_2 та яка особа відповідає за безпечну експлуатацію системи газопостачання СПД ОСОБА_2 та ведення усієї необхідної документації згідно вимог ПБСГУ. Проте, до заяви нею додано копію договору № 14/99т від 28.04.2010 р. з відповідним спеціалізованим підприємством - Сєвєродонецьким МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз», п.п. 1.1 якого нею доручено Сєвєродонецькому МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» здійснювати технічне обслуговування і ремонт систем газопостачання у «Виставковій залі меблів» за адресою вул. Гагаріна, буд. 109, м. Сєвєродонецьк. На виконання цього договору, згідно з п. 2.1 Сєвєродонецьке МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» зобов'язане, зокрема, забезпечити обслуговуючий персонал посадовими та виробничими інструкціями, вести необхідну технічну документацію, передбачену ПБСГУ, та забезпечити безаварійну та безпечну експлуатацію газопроводів, газифікованого обладнання та інших пристроїв СПД ОСОБА_2 Однак ці обставини залишились нез'ясованими оперуповноваженим СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3
Однак, з матеріалів, які стали підставою для відмови в порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ № 7280 від 11.11.2011 року вбачається, що дійсно між ПАТ «Луганськгаз» в особі першого заступника Сєвєродонецького МУЕГГ ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір № 14Д/99т від 28.04.2010 року. Згідно з п.1.1 зазначеного договору, замовник доручає, а підрядчик зобов'язується виконати технічне обслуговування та поточний ремонт систем газопостачання підприємства у відповідності до нормативних документів, передбачених Правилами безпеки систем газопостачання України. Згідно з п. 1.2 зазначеного договору технічне обслуговування підрядчик виконує тільки тих газопроводів, арматури на них, газових приладів та обладнання, які застосовуються для безпосереднього транспортування (надання) газу, регулювання тиску та процесу паління газу. Згідно з п. 2.1.1, п. 2.1.2, п. 2.1.3 Договору від 28.04.2010 року для виконання вимог передбачених п. 1.1 договору підрядник зобов'язаний забезпечити обслуговуючий персонал посадовими та виробничими інструкціями; вести необхідну виробничо-технічну документацію згідно з Правилами безпеки систем газопостачання України; забезпечити безаварійну та небезпечну експлуатацію систем газопостачання у відповідності до Правил безпеки систем газопостачання України зазначених у договорі.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що здійснення технічного обслуговування і ремонт системи газопостачання СПД ОСОБА_2, відповідальність за безпечну експлуатацію системи газопостачання СПД ОСОБА_2 та ведення необхідної документації згідно з Правилами безпеки систем газопостачання України повинен здійснювати підрядник, тобто ПАТ «Луганськгаз» (підрядник), згідно з умовами договору № 14Д/99т від 28.04.2010 року.
Як видно з поданої скарги ОСОБА_2 вказує, що наявність плану локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій, документів з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство, передбачена п. 4.2.2 ПБСГУ, яким встановлено вимоги щодо безпеки газопостачання для підприємств та організацій. У той же час як вимоги щодо забезпечення безпечної експлуатації систем газопостачання у житлових будинках, у якому знаходиться «Виставкова зала меблів», встановлені розділом 4.5 ПБСГУ, який не містить жодних вимог щодо наявності плану локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій і документів з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство. Крім того, під час перевірки згідно змісту постанови № 5396/11 від 18.11.2011р. взагалі не з'ясовувалось те, чи є СПД ОСОБА_2 газове господарство, для забезпечення безпечної експлуатації якого мають бути призначені відповідальні особи, які пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, та те яким чином має забезпечуватися безпечна експлуатація систем газопостачання у житловому будинку за відсутності у власника приміщення газового господарства.
Пункт 4.2.2. «Правил безпеки систем газопостачання України» передбачає, організацію технічного обслуговування і ремонту систем газопостачання підприємств і організацій. Пункт 4.5 «Правил безпеки систем газопостачання України» регламентує внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і громадських будинків. Вимоги щодо наявності плану ліквідації аварійних ситуацій плану локалізації і ліквідації можливих аварійних ситуацій і документів з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство регламентовані іншими пунктами зазначеного нормативного акту, які були зазначені вище.
Пункт 2 Правил безпеки систем газопостачання України дає легальне визначення терміну «газове господарство підприємств», а не «газове господарство». Відповідно до п. 2 Правил безпеки систем газопостачання України, газове господарство підприємство - це газопроводи і споруди на них, засоби захисту від електрохімічної корозії, ГРП, ГРУ, газообладнання газифікованих виробничих і допоміжних споруд і котелень, розташованих на території підприємства.
Окрім цього, як зазначалося вище, «Правила безпеки систем газопостачання України» закріплюють сферу правовідносин, на які поширюються дія зазначених правил.
Як видно з поданої скарги ОСОБА_2 вказує, що оперуповноваженим СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3 не з'ясовувалась та обставина, чи містить взагалі чинна редакція ПБСГУ вимоги проведення навчання з питань охорони праці та отримання документів з навчання і перевірки знань керівників, спеціалістів і працівників, які обслуговують газове господарство, оскільки дію п. 1.2.1 ПБСГУ, яким були встановлені вимоги щодо проведення навчання з питань безпечної експлуатації систем газопостачання, зупинено з 27 вересня 2005 року згідно із повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті «Урядовий кур'єр» від 02.11.2005 р. № 208 і до цього часу не відновлено. Крім цього, Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України 04.04.94 р. № 30, втратило чинність на підставі п. 6 Наказу Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 лютого 1999 року № 27.
Однак, відповідно до повідомлення від 02.11.2005 року, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва повідомляє, що Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва було прийнято рішення від 26.07.2005 № 14 «Про необхідність усунення порушень Державним комітетом України з нагляду за охороною праці принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо пропозицій привести у відповідність до діючих нормативно-правових актів Держнаглядохоронпраці України положення підпункту 1.2.1 пункту 1.2 та підпункту 4.1.12 пункту 4.1 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення. Враховуючи невиконання Державним комітетом України з нагляду за охороною праці рішення Держпідприємництва України у встановлений строк та виходячи зі змісту повноважень Комітету, регламентованих частиною п'ятою статті 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», повідомляємо, що дія положень підпункту 1.2.1 пункту 1.2 та підпункту 4.1.12 пункту 4.1 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зупиняється з 27 вересня 2005 року.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення. Спеціально уповноважений орган публікує в газеті «Урядовий кур'єр» повідомлення про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше десяти робочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих його положень. Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в органі юстиції, спеціально уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень за умови неподання органом виконавчої влади скарги щодо рішення спеціально уповноваженого органу до урядового комітету, визначеного Кабінетом Міністрів України, надсилає повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував відповідний регуляторний акт. Орган юстиції не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання повідомлення спеціально уповноваженого органу скасовує прийняте ним рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було зупинено, і повідомляє про це спеціально уповноважений орган та орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт.
Отже, виходячи з викладеного, судом вбачається, що дія положень підпункту 1.2.1 пункту 1.2 та підпункту 4.1.12 пункту 4.1 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254 (z0318-98), була зупинена з 27 вересня 2005 року. Водночас, Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України» № 254 від 01.10.1997 року був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758, однак у відповідності до ст. 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», органом юстиції не було скасовано прийняте ним рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було зупинено, і не повідомлено про це спеціально уповноважений орган та орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт.
Відповідно до п. 6 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 27 від 17.02.1999 року «Про затвердження Типового положення про навчання з питань охорони праці», з введенням у дію цього Типового положення вважати таким, що втратив чинність, ДНАОП 0.00-4.12.94 «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», затверджений наказом Держнаглядохоронпраці 04.04.94 № 30 (z0095-94), зареєстрований Міністерством юстиції України 12.05.94 за № 94/304. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 27 від 17.02.1999 року «Про затвердження Типового положення про навчання з питань охорони праці» 26.02.2005 втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 згідно з п. 1 якого, було затверджено Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
За таких обставин суд вважає, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» старшим о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 були виконані вимоги ст. 99 КПК України, перевірка за вказаними у заяві ОСОБА_2 фактами проведена об'єктивно, повно і всебічно, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи мотивована.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_2 на постанову о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України підлягає залишенню без задоволення, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи без змін.
Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 від 18.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ «Луганськгаз» за ч. 1 ст. 127 КК України, залишити без задоволення.
Копію постанови надіслати старшому о/у СДСБЕЗ СМВ ГУМВС України в Луганській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3, прокурору м. Сєвєродонецька, заявнику ОСОБА_2
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом семи діб з дня її винесення.
СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ
Суд | Сєвєродонецький міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2012 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52307365 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Сєвєродонецький міський суд Луганської області
ПОСОХОВ І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні