Постанова

від 20.08.2015 по справі 814/240/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2015 р. № 814/240/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Юженергобуг" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0000712201,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Юженергобуг" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0000712201. Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Миколаївській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Юженергобуд» (код 04630809) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ „Дизель ПлюсВ» код (33853841) за період серпень - вересень 2012 року, ТОВ „ПромресталВ» (39066980) за період квітень 2014 р ,ТОВ «Нафта- Ойл» (39040674) за період травень , липень 2014 р, ТОВ „Нік НафтаВ» (38350413) за період червень 2014 р , ПП „ЛібротехВ» (38920799) за липень 2014 р, ТОВ НВП „СпеценергосервісВ» , за результатами якої відповідачем складено акт від 05.12.2014 року №37/14-09-22-01/04630809, яким встановлено наступні порушення: - п. 138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період, що перевірявся на суму 476 256,19 грн в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 р на - суму 100 013,80грн.; п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 1 120 077 грн в т.ч. по періодам : серпень 2012 р - 50 181 грн вересень 2012 р - 45 070 грн січень 2014 р - 32 116 грн квітень 2014 р - 569 923 грн травень 2014 р - 24 401 грн червень 2014 р - 201 742 грн липень 2014 р - 196 644 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 05.12.2014 року №37/14-09-22-01/04630809, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 529 680,00 грн. у тому числі за основним платежем - 353 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 176 560,00 грн. (а.с.37).

ПАТ «Юженергобуд» для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки надані всі наявні первинні документи, що підтверджують факт взаємовідносин із своїми контрагентами ТОВ „Дизель ПлюсВ» код (33853841) за період серпень - вересень 2012 року, ТОВ „ПромресталВ» (39066980) за період квітень 2014 р , ТОВ „Нафт- ойлВ» (39040674) за період травень , липень 2014 р, ТОВ „Нік НафтаВ» (38350413) за період січень 2014 р , ПП „ЛібротехВ» (38920799) за липень 2014 р, ТОВ НВП „СпеценергосервісВ» (32135502) за липень, червень 2014 р, ПП „ІТ Спецпроммонтаж за перевіряємий період і цей факт не заперечується, а навіть підтверджується податковим органом.

Отже, надані ПАТ «Юженергобуд» для проведення перевірки первинні документи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 44 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості.

Таким чином, слід звернути увагу, що господарські операції ПАТ «Юженергобуд» з контрагентами ТОВ „Дизель ПлюсВ» код (33853841), ТОВ „ПромресталВ» (39066980), ТОВ „Нафт- ойлВ» (39040674), ТОВ „Нік НафтаВ» (38350413) , ПП „ЛібротехВ» (38920799) , ТОВ НВП „СпеценергосервісВ» (32135502), ПП „ІТ Спецпроммонтаж, що відбувалися у перевіряємому періоді, носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, позивач зазначає, що з винесеним податковим повідомленням-рішенням не згоден, вважає його таким, що прийняте з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, а саме: норм Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Конституції України, а тому звернувся до суду із цим позовом. Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про те, що позивачем на час проведення перевірки не було надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. На підставі того, що позивач неправомірно задіяв при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з контрагентами, податкове повідомлення - рішення від 23.12.2014 року №0000712201 є правомірним, та таким, що відповідає нормам діючого законодавства (а.с.145-146). Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у запереченнях до позовної заяви, а також, зважаючи на надані до суду докази, проти клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Юженергобуг" зареєстроване як юридична особа 31.08.1993 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 40).

Судом встановлено, публічне акціонерне товариство "Юженергобуг" взято на облік в контролюючому органі з 02.09.1993 року за №856, станом на 27.07.2010 року перебував на обліку в Южноукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Мнідоходів у Миколаївській області. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серія МК №134589, виданого 14.02.2014 року Южноукраїнською ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, ОСОБА_1 - начальнику відділу податкового аудиту Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, згідно із пп 78.1.11, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) та відповідно до наказу Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів і зборів у Миколаївській області від 07.11.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства „ЮженергобудВ» (код за ЄДРПОУ 04630809) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України з ТОВ «ОСОБА_2 плюс» (33853841) за період серпень-вересень 2012 р., ТОВ „ПромресталВ» (39066980) за період квітень 2014р., ТОВ „Нафт-ОйлВ» (39040674) за період травень 2014р., Лібротех» (38920799) за липень 2014р., ПП «ІТ Спецпроммонтаж» за грудень 2013 р., пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України Публічного акціонерного товариства „ЮженергобудВ» (код за ЄДРПОУ 04630809) по взаємовідносинам з ТОВ „Нафт- Ойл" 1.39040674) за період липень 2014р., ТОВ ,,ОСОБА_3В» (38350413) за період січень 2014 р. ТОВ НВП «Спеценергосервіс» за липень, червень 2014 року. За результатами вищевказаної перевірки податковим органом складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „ЮженергобудВ» (код за ЄДРПОУ 04630809) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ „ОСОБА_2 плюсВ» 33853841) за період серпень-вересень 2012р., ТОВ „ПромресталВ» (39066980) за період квітень 2014р., ТОВ „Нафт-ОйлВ» (39040674) за період травень,липень 2014р., ТОВ „Нік НафтаВ» (38350413) за період січень 2014 р., ПП Лібротех» (38920799) за липень 2014р., ТОВ ЗП «Спеценергосервіс» (32135502) за липень, червень 2014р., ПП «ІТ Спецпроммонтаж» (934896140) за грудень 2013 року від 05.12.2014 № 37 /14-09-22-01/04630809 (а.с.13-34), яким встановлено наступні порушення: - п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період, що перевірявся на суму 476 256,19 грн в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 р на - суму 100 013,80грн.; п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 1 120 077 грн в т.ч. по періодам : серпень 2012 р - 50 181 грн. вересень 2012 р. - 45 070 грн. січень 2014 р. - 32 116 грн. квітень 2014 р. - 569 923 грн. травень 2014 р - 24 401 грн. червень 2014 р. - 201 742 грн., липень 2014 р - 196 644 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 05.12.2014 року №37/14-09-22-01/04630809, відповдіачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 529 680,00 грн. у тому числі за основним платежем -353 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 176 560,00 грн. (а.с.37).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 529 680,00 грн. у тому числі за основним платежем -353 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 176 560,00 грн., позивач оскаржив його в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках щодо порушення відповідачем п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 1120077грн., в т.ч. по періодам: серпень 2012р. в сумі - 50181 грн. вересень 2012р. в сумі - 45070 грн. січень 2014р. в сумі - 32116 грн. квітень 2014р. в сумі - 569923 грн. травень 2014 р. в сумі - 24401 грн. червень 2014 р. в сумі -201742 грн. липень 2014 р. в сумі - 196644 грн.

Судом встановлено, що Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області при проведенні перевірки ПАТ «Юженергобуд» були використані наступні документи: договір субпідряду від 04.11.2013р. №12/11-2013; договір поставки від 06.05.2014р. № 023-ЬЮ; договір поставки від 14.01.2014р. № 0056-НН; договір від 14.03.2014 № 03/03-2014; договір субпідряду від 11.03.2014р. № 01/03-2014; договір поставки від 01.07.2014р.№ 01/07-14; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013р., квітень 2014р.,червень 2014р.; податкові накладні за грудень 2013р., січень, квітень, травень, червень, липень 2014р.,видаткові накладні січень, травень, липень 2014р.; акт виконаних робіт за грудень 2013р., квітень 2014р., червень 2014р.; товарно- транспортні накладні січень, травень, липень 2014р.; рахунки за січень, травень, липень 2014р.; акти звірки за січень, травень 2014р.; квітанції реєстрації податкових накладних в ЄДР ; довіреності; акти списання дизпалива.

Та додатково використані наступні документи: запити Южноукраїнської ОДПІ від 01.019.2014р. №174/7/14-09-22-631, від 04.09.2014 № 1604/10/14-09-22-01, від 06.10.2014 № 1358/10/14-09-15-122 про надання документів; запит про надання пояснень в ході перевірки № 769/10/22-624 від 27.11.2014р., № 768/10/22-624 від 19.11.2014р., пояснювальна ОСОБА_4 від 09.07.2014р., Постанова від 09.09.2014р. старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ Міндоходів у Миколаївській обл. ОСОБА_5 про призначення позапланової документальної перевірки; запит до ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» про надання перепусток № 525/10/14- 09-22-394 від 10.09.2014р., а також відповідь ВП «ЮУ АЕС» від 23.09.2014р. № 101/13023, акт від 04.06.2014 №88/14-04-22-02/33853841, надісланий Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДИЗЕЛЬ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 33853841) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ" (код за ЄДРПОУ 37550936) за травень- вересень 2011 року, ГІП "ТАВРІЙСЬКІ НАФТОВІ РЕГІОНИ" (код за ЄДРПОУ 33853841) за серпень, вересень 2012 року та ТОВ "А.С.Д." (код за ЄДРПОУ 23084442) за жовтень, листопад 2012 року, акт від 15.07.2014 р. № 1941 /2203/39066980, надісланий Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про неможливість проведення звірки ТОВ «Промрестал» (код ЄДРПОУ - 39066980) з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Поберіжжя» (код ЄДРПОУ 31675648) за квітень 2014р.; акт від 08.09.14 №176/14-02-22-01/39040674 надісланий ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39040674) щодо формування податкового кредиту з контрагентами- постачальниками та податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями за липень 2014 року; акт від 07.08.14 №160/14-02-22-01/39040674 надісланий ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39040674) щодо формування податкового кредиту з контрагентами- постачальниками та податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями за період січень - червень 2014 року»; акт від 06.08.2014 року №527/14-20-22-31-38350413, надісланий Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-НАФТА", код за ЄДРПОУ - 38350413, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року»; акт від 30.09.2014 №155/22-00/32135502, надісланий Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32135502) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-червень 2014 року; акт від 25.09.2014 №145/22-00/32135502, надісланий Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32135502) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень-серпень 2014 року»; акт від 03.10.2014р. №164/22-00/38920799, надісланий Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЛИБРОТЕХ» (код за ЄДРПОУ 38920799) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень-травень 2014р., липень-серпень 2014р».

Як зазначає відповідач у акті, в ході перевірки встановлено, що підприємством ПАТ «Юженергобуд» не підтверджено залучення до виконання робіт на придбання товару у ТОВ „ОСОБА_2 плюсВ» , ТОВ ,ПромресталВ» , ТОВ „Нафт-ОйлВ» , ТОВ „Нік НафтаВ» , ПП «Лібротех», ТОВ НВП «Спеценергосервіс», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 1120077грн., в т.ч. по періодам: серпень 2012р. в сумі - 50181 грн. вересень 2012р. в сумі - 45070 грн. січень 2014р. в сумі - 32116 грн. квітень 2014р. в сумі - 569923 грн. травень 2014 р. в сумі - 24401 грн. червень 2014 р. в сумі -201742 грн. липень 2014 р. в сумі - 196644 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для тверджень податкового органу щодо порушення ПАТ «Юженергобуд» Податкового кодексу України є посилання на наявність актів № 38/14-04-22-02/33853841 від 04.06.2014 р «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ДИЗЕЛЬ ПЛЮСВ» , акт від 15.07.2014 р №1941/2203/39066980 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ПромресталВ» , акт від 08.09.2014 р № 176/14-02-22-01/39040674 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ОСОБА_3 ОйлВ»», акт від 07.08.2014 р № 160/14-02-22- 01/39040674 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ», акт від 03.10.2014 № 164/22-00/38920799 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Либротех», якими встановлено відсутність контрагентів за податковою адресою; відсутність трудових ресурсів; неможливість встановити об'єкти оподаткування, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товарів.

Таким чином, перевіркою встановлено, що підприємством ПАТ «Юженергобуд» не підтверджено залучення до виконання робіт на придбання товару у ТОВ „ОСОБА_2 плюсВ» , ТОВ ,ПромресталВ» , ТОВ „Нафт-ОйлВ» , ТОВ „Нік НафтаВ» , ПП «Лібротех», ТОВ НВП «Спеценергосервіс», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 1120077грн., в т.ч. по періодам: серпень 2012р. в сумі - 50181 грн. вересень 2012р. в сумі - 45070 грн. січень 2014р. в сумі - 32116 грн. квітень 2014р. в сумі - 569923 грн. травень 2014 р. в сумі - 24401 грн. червень 2014 р. в сумі -201742 грн. липень 2014 р. в сумі - 196644 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ПАТ „ЮженергобудВ» та ТОВ «Нік-Нафта» укладено договір поставки № 0056-НН від 14 січня 2014року, у відповідності до якого Постачальник зобов'язується передати, в узгоджені строки у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором, паливно-мастильні матеріали.

Договір підписаний директором ТОВ «Нік-Нафта» ОСОБА_6 та генеральним директором ПАТ «Юженергобуд» ОСОБА_7, місце підписання м. Миколаїв.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Нік-Нафта», основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптовий продаж технічних культур (ріпак, соняшник, кукурудза) та засобів захисту рослин, основним видом діяльності ТОВ «Нік-Нафта» за КВЕД код 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Передача товару від ТОВ «Нік-Нафта» до ПАТ «Юженергобуд» згідно вищевказаного договору підтверджується видатковою накладною № 5 від 15.01.2014 р. та податковою накладною № 5 від 14.01.2014 р., які були виписані на адресу позивача ТОВ «Нік-Нафта», що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. ПАТ «Юженергобуд» надано копію платіжного доручення №893 від 14.01.2014р.

ПАТ «Юженергобуд» надана до суду товарно-транспортна накладна №5 від 15.01.2014 р. щодо транспортування ТМЦ, придбаних у «Нік-Нафта», згідно якої: Автомобіль - держ.№ ВЕ 4855 АХ; Водій - ОСОБА_8; Пункт навантаження - м. Миколаїв, вул..Маячна, 1; Пункт розвантаження - Миколаївська обл. м. Южноукраїнськ, промзона, Об'єм нафтопродукту (нафти), дм 3 - 21530, Вантаж одержала - за довіреністю №11 від 15.01.2014р. ОСОБА_9, технік з обліку ПАТ „ЮженергобудВ» .

На обґрунтування фактичності господарських операцій з ТОВ «Нік-Нафта» представником позивача були надані та досліджені судом також наступні первинні документи: журнал обліку нафтопродуктів за 2015 рік, який підтверджує приход та використання отриманих нафтопродуктів, відомостей використання нафтопродуктів по транспортним засобам, договір про повну матеріальну відповідальність на ОСОБА_9, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджує факт того, що у власності позивача є транспорті засоби, які ним використовуються у своїй господарській діяльності, приймальний акт бухгалтерського обліку на отримання нафтопродуктів від ТОВ «Нік-Нафта» від 15.01.2014 року.

Як вбачається із наданих представником позивача до суду первинних документів по господарським операціям із ТОВ «Нік-Нафта», зазначені документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а відтак, у своєму взаємозв'язку є належними первинними документами, що підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нік-Нафта».

В свою чергу, судом встановлено, що між ПАТ „ЮженергобудВ» та ТОВ «НАФТ ОЙЛ» було укладено договір поставки № 023-НО від 06 травня 2014 року, у відповідності до якого Постачальник зобов'язується передати, в узгоджені строки у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором, паливно-мастильні матеріали. Якість товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України.

Договір підписаний генеральним директором ПАТ „ЮженергобудВ» ОСОБА_7 та директором ТОВ «НАФТ ОЙЛ» ОСОБА_6. Місце підписання м. Миколаїв.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «НАФТ ОЙЛ», основним видом діяльності останнього за КВЕД код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Передача товару від ТОВ «НАФТ ОЙЛ» до ПАТ «Юженергобуд» згідно вищевказаного договору підтверджується видатковою накладною № 108 від 11.07.2014 р. та податковою накладною № 119 від 11.07.2014 р. за травень, липень 2014 року, виписані ТОВ «НАФТ ОЙЛ» за отримане дизельне паливо, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. ПАТ «Юженергобуд» надано копію платіжного доручення №235 від 07.05.2014р. на суму 146404 грн., платіжного доручення №188 від 11.07.2014р. на суму 146404 грн..

ПАТ «Юженергобуд» надана до суду товарно-транспортна накладна форми № 1-ТТН (нафтопродукт) №43 від 07.05.2014 щодо транспортування ТМЦ, придбаних у ТОВ «НАФТ ОЙЛ», згідно якої: Автомобіль - МАЗ держ.№ ВЕ 7630 АТ; Водій - ОСОБА_2; Пункт навантаження - м. Миколаїв, Жовтневий р-н, с.Горохівка, вул.Залізнична, 5; Пункт розвантаження - Миколаївська обл.. м.Южноукраїнськ, промзона, Обєм нафтопродукту (нафти), дм 3 - 10765, Вантаж одержала - ОСОБА_9 за довіреністю № 116 від 07.05.2014, технік з обліку ПАТ «Юженергобуд»; а також товарно-транспортна накладна форми № 1-ТТН (нафтопродукт)№108 від 11.07.2014 згідно якої: Автомобіль - МАЗ держ.№ ВЕ 7630 АТ; Водій - ОСОБА_2; Пункт навантаження - м. Миколаїв, Жовтневий р-н, с.Горохівка, вул.Залізнична, 5; Пункт розвантаження - Миколаївська обл.. м.Южноукраїнськ, промзона, Обєм нафтопродукту (нафти), дм 3 - 10765, Вантаж одержала - ОСОБА_9 за довіреністю № 221 від 11.07.2014, технік з обліку ПАТ „ЮженергобудВ» .

На обґрунтування фактичності господарських операцій з ТОВ «НАФТ ОЙЛ» представником позивача були надані та досліджені судом також наступні первинні документи: журнал обліку нафтопродуктів за 2015 рік, який підтверджує приход та використання отриманих нафтопродуктів, відомості використання нафтопродуктів по транспортним засобам, договір про повну матеріальну відповідальність на ОСОБА_9, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджує факт того, що у власності позивача є транспорті засоби, які ним використовуються у своїй господарській діяльності, приймальний акт бухгалтерського обліку на отримання нафтопродуктів від ТОВ «Нік-Нафта» від 15.01.2014 року.

Як вбачається із наданих представником позивача до суду первинних документів по господарським операціям із ТОВ «НАФТ ОЙЛ», зазначені документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а відтак, у своєму взаємозв'язку є належними первинними документами, що підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «НАФТ ОЙЛ».

Крім того, судом встановлено, що між ПАТ „ЮженергобудВ» (Підрядник), в особі генерального директора ОСОБА_7, діючого на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ НВП «Спеценергосервіс» (Субпідрядник), в особі директора ОСОБА_10, діючого на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено договір субпідряду № 01/03-2014 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах ВП ЮУ АЕС ГП НАЕК «Енергоатом» від 11 березня 2014року, у відповідності до якого Субпідрядник в межах договірної ціни виконує власними силами, засобами, якісно та у встановлені договором строки будівельно-монтажні роботи на об'єктах ВП ЮУ АЕС, згідно переліку обсягів робіт, який є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2.1.2 Договору долучати, по узгодженню з генпідрядником, субпідрядні організації для виконання окремих видів та комплексів робіт.

Згідно п.п. 3.1, 3.4, 3.5 Договору вартість робіт доручених до виконання Субпідряднику, визначається договірною ціною, розрахунок договірної ціни виконаних на основі об'ємів запропонованих робіт згідно проектно-кошторисної документації. Вартість робіт складає 3950000 грн. у т.ч. ПДВ. Договірна ціна може змінюватися по узгодженню сторін. Субпідрідник узгоджує з Генпідрядником вартість матеріально-технічних ресурсів, виробів конструкцій з підтвердженням відповідними документами та розрахунками.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунок за роботи, виконані за цим договором, будуть виконуватись Генпідрядником грошовими коштами на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання коштів від Замовника (ВП ЮУ АЕС) на підставі пред'явлених Субпідрядником довідки КБ-3 в комплекті з податковою накладною.

Договір підписано генеральним директором ПАТ «Юженергобуд» ОСОБА_7 та директором ТОВ НВП «Спеценергосервіс» ОСОБА_10. Місце підписання м. Южноукраїнськ.

Відповідно до договору №01/03-2014 від 11.03.2014 ПАТ „ЮженергобудВ» складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, акти КБ-2в.

На обґрунтування фактичності господарських операцій з ТОВ «НАФТ ОЙЛ» представником позивача були надані та досліджені судом також наступні первинні документи: договір субпідряду № 01/03-2014 р. від 11.03.2014 р., ліцензія на будівельні роботи серія АГ № 574819 від 28.02.2011 р., перелік робіт додаток до ліцензії, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за липень 2014 р., податкова накладна № 166 від 31.07.2014 р., квитанція про реєстрацію податкової накладної, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за червень 2014 р., податкова накладна № 53 від 27.06.2014 р., квитанція про реєстрацію податкової накладної, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р., акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. (приміщення акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. (водоприймальник), акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. (приміщення довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за липень 2014 р., податкова накладна № 166 від 31.07.2014 р., квитанція про реєстрацію податкової накладної, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. (приміщення -ЕС), акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. (приміщення ГАЕС), довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за липень 2014 р., акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р., виписки банку за 29.10.2014 р., виписки банку за 28.10.2014 р., виписки банку за 21.10.2014 р., контракт № 1-2004 ТГАЕС від 18.12.2003 року, додаткову угоду № ЗО від 05.05.2014 року до контракту № 1, що підтверджує факт того, що договір субпідряду між позивачем та контрагентом було укладено на підставі даного контракту в межах господарської діяльності позивача.

Крім того, представником позивача було надано лист про доступ працівників до виконання робіт від 26.05.2014 р. № 2605-01, Дислокацію постів охорони ПАТ «Юженергобуд», що підтверджує факт того, що на об'єкті Ташлицької ГАЕС знаходиться охорона ПАТ «Юженергобуд», а тому дозволу на доступ працівників будівельних організацій не потрібно отримувати від ВП ЮУ АЕС.

Як вбачається із наданих представником позивача до суду первинних документів по господарським операціям із ТОВ НВП «Спеценергосервіс», зазначені документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а відтак, у своєму взаємозв'язку є належними первинними документами, що підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ НВП «Спеценергосервіс».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" основним видом діяльності за КВЕД є код 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

Певні зауваження з боку відповідача до окремих первинних документів, наданих позивачем, судом не приймаються, оскільки у своєї сукупності ці документи підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, було надано отримані від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні, видаткові накладні, та інші супутні бухгалтерські та первинні документи на кількість придбаного товару, що знаходяться в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що і позивач, і її контрагент на час виписки видаткової та податкової накладних, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про підтвердження фактичного здійснення господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагентів товару та послуг, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Отже, виходячи з викладеного вбачається, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вже встановлено судом, позивачем отриманий від контрагентів товар був використаний в межах здійснення позивачем господарської діяльності, що підтверджується дослідженими судом доказами, описаними вище.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, що на момент здійснення господарської діяльності мали статус платників податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, зважаючи на наведені положення ПК України, суд вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству висновок відповідача про порушення позивачем п.198.2. ст.198, п.201.1ст.201 Податкового Кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

В свою чергу, відповідач в акті перевірки зазначав про не доведеність реальності придбання та використання товарів від контрагентів у межах господарської діяльності, посилаючись на те, що контрагенти позивача відсутній за своїм місцезнаходженням.

Разом з цим, відповідачем в силу ст.71 КАС України не надано жодного доказу того, що на момент видачі податкових накладних контрагенти позивача не знаходились за адресою, що зазначена у податкових накладних.

Слід також зазначити, що незнаходження юридичної особи за її місцезнаходженням тягне наслідки передбачені Законом України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» , із застосуванням певної процедури, встановленої цим законом, серед яких невизнання органом ДПС даних податкової звітності контрагентів такої юридичної особи, як і встановлення ознак нікчемності його угод не значиться.

Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд зазначає, що чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

При цьому, ні в акті перевірки, ні в запереченнях відповідача не зазначено, яка саме кількість трудового ресурсу, та які саме умови для здійснення господарської діяльності для виконання договорів були відсутні у контрагентів.

Разом з цим, з боку відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що у контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій із позивачем були відсутні необхідні умови для її проведення.

Стосовно посилання відповідача на акт від 06.08.2014 року №527/14-20-22-31-38350413, надісланий Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-НАФТА", код за ЄДРПОУ - 38350413, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року», яким встановлено, що договори поставок товарів є безтоварними, відсутність факту реальної поставки товару, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, підприємство ТОВ "НІК-НАФТА" штучно сформувало податкові зобов'язання у періоді 01.06.2013 року по 30.06.2014 року в розмірі 4 802 364 грн. по взаєморозрахункам з контрагентами покупцями, слід зазначити наступне.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України В«Про міжнародні договори УкраїниВ» , є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. («Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит, є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ», стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також, обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду). У разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

При цьому, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, надані позивачем та його контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Крім того, суд не приймає в якості належних доказів посилання Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області на копії акту від 08.09.14 №176/14-02-22-01/39040674, надісланого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39040674) щодо формування податкового кредиту з контрагентами - постачальниками та податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями за липень 2014 року; акту від 07.08.14 №160/14-02-22-01/39040674, надісланого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 39040674) щодо формування податкового кредиту з контрагентами - постачальниками та податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями за період січень - червень 2014 року»; акту від 30.09.2014 №155/22-00/32135502, надісланого Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32135502) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-червень 2014 року; акту від 25.09.2014 №145/22-00/32135502, надісланого Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32135502) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень-серпень 2014 року»; акту від 03.10.2014р. №164/22-00/38920799, надісланого Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЛИБРОТЕХ» (код за ЄДРПОУ 38920799) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень-травень 2014р., липень-серпень 2014р».

Вищезазначені акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами із різних підстав.

В той же час, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковим інспектором не досліджувались жодні первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984. Висновки про укладення нікчемних правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючого і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Посилання відповідача на акти податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст.72 Податкового кодексу України.

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Отже, висновки щодо нікчемності правочинів, що були зроблені на підставі таких актів перевірки є недопустимими та не можуть породжувати цивільно-правові наслідки про недійсність договорів.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується. Пункт 18 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України надає перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок: такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування землею, як основним національним багатством, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, оспорюванні правочини між позивачем та його контрагентами щодо придбання та поставки товарів (послуг) не є нікчемними по закону, як стверджує відповідач.

Відповідачем не надано до суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону В«Про державну податкову службуВ» та ст.20 Податкового кодексу України.

В той же час, судом встановлено (доказів про інше відповідачем суду не надано) що у позивача була відсутня, як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, судом було встановлено намір здійснювати та фактичне здійснення реальної підприємницької діяльності позивачем.

Суд також дійшов висновку, що дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів на підтвердження нікчемності укладених позивачем з його контрагентами угод. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюванних правочинів.

Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0000712201 є протиправним та підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2,7,8,9,14,70,71,72,79, 86, 94,103,128,158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Юженергобуг" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 року №0000712201- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 23.12.2014 року №0000712201.

Повернути публічному акціонерному товариству "Юженергобуг" судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок), сплачений ПАТ "Юженергобуг" за платіжним дорученням від 26.01.2015 року №787.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївській окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва