Ухвала

від 13.10.2015 по справі 824/2222/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2222/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13 серпня 2015 року №0062011701, №0062001701, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0062261701 від 13 серпня 2015 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0062271701 від 13 серпня 2015 року.

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування заявленого клопотання посилався на необхідність дослідження судом первинних документів по взаємовідносинах між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросота», які знаходяться в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Представники позивача щодо задоволення клопотання про витребування доказів заперечували, вказавши про його безпідставність.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з обставин справи, оскаржувані позивачем рішення прийняті суб’єктом владних повноважень за результатом документальної позапланової перевірки ОСОБА_4 щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01 червня 2012 року по 01 червня 2015 року, про що складено відповідний Акт №385/24-12-17-01-18/НОМЕР_1 віл 04 серпня 2015 року.

В ході проведення перевірки контролюючим органом досліджувались господарські операції між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросота» (код ЄДРПОУ 37240351). При цьому брались до уваги первинні бухгалтерські документи по вказаних взаємовідносинах.

Однак такі документи відсутні в матеріалах даної адміністративної справи.

Водночас представник відповідача повідомив, і це не заперечувалось представниками позивача, що документи по взаємовідносинах між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросота» знаходяться в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оскільки вони були вилучені працівниками податкової міліції та містяться в матеріалах кримінального провадження №32010260000000031 від 06 червня 2014 року.

Частинами четвертою та п’ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, й повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Відповідно до частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду.

Зважаючи на наведені норми процесуального права та перевіривши наявні матеріали цієї адміністративної справи, враховуючи обставини, викладені відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання, суд з метою встановлення усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, приходить до висновку про необхідність витребування зі слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області належним чином завірених копій первинних документів по взаємовідносинах між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросота» (код ЄДРПОУ 37240351).

Відтак, заявлене клопотання є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Крім цього, суд зазначає, що за приписами частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов’язковості судових рішень закріплений і у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якої постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду, що виражається, серед іншого, і в ухиленні від надання витребуваних судом доказів.

Статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню.

Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду на постановлення окремої ухвали в разі виявлення під час розгляду справи порушення закону суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 11, 69, 71, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Клопотання відповідача про витребування доказів задовольнити.

2.Витребувати зі слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області у строк до 20 жовтня 2015 року належним чином завірені копії первинних документів по взаємовідносинах між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агросота» (код ЄДРПОУ 37240351).

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк

Ухвала у повному обсязі складена 15 жовтня 2015 року.