Постанова

від 13.10.2015 по справі 826/11985/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2015 року № 826/11985/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимог про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4, від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 та від 05 червня 2015 року № Ю-0018-6.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11985/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 липня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2014 року зупинено провадження у справі № 826/11985/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/6945/15. Зобов'язано сторін повідомити про зміну обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року поновлено ровадження у справі № 826/11985/15 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант" до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4, від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5, від 05 червня 2015 року № Ю-0018-6, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13 серпня року.

У судовому засіданні 13 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Під час розгляду справи визнано поважними причини попуску строку звернення до суду, оскільки враховано, що оскаржувані вимоги від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4 та від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 отримані позивачем 15 травня 2015 року, що підтверджується роздруківкою відстеження поштових відправлень, копія якого наявна в матеріалах справи.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4 на суму 15900,26 грн., від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 на суму 27827,11 грн., у тому числі 15166,25 грн. - недоїмка, 8388,41 грн. - штраф, 4272,45 грн. - пеня та від 05 червня 2015 року № Ю-0018-6 на суму 12319,22 грн.

Підставою для формування оскаржуваних вимог був податковий борг по єдиному внеску у розмірах 15900,26 грн., 27827,11 грн. та 12319,22 грн. що обліковується у картці особового рахунку позивача станом на 31 березня 2015 року, 30 квітня 2015 року та 31 травня 2015 року відповідно.

Позивач не погоджується з оскаржуваними вимогами, так як вони підлягають скасування враховуючи своєчасність сплати позивачем єдиного соціального внеску.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами (далі - фіскальні органи) визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за N 508/26953(далі по тексту - Інструкція).

Згідно пункту 4.2.3 Інструкції днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки фіскальних органів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок фіскальних органів.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою

Згідно пункту 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 7.9 Інструкції встановлено, що сскарження рішення фіскального органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим фіскальним органом або судом рішення у справі.

Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми боргу (недоїмки).

Матеріали справи свідчать, що сума, визначена у вимозі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4 сплачена позивачем в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на відповідний рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень від 19 березня 2015 року № 424 на суму 15900,26 грн.

Сплата суми визначеної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 05 червня 2015 року № Ю-0018-6 підтверджується копією квитанції від 18 травня 2015 року № 487 на суму 12319,22 грн.

У свою чергу, згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 відповідачем визначено суму боргу у розмірі 27827,11 грн., у тому числі 15166,25 грн. - недоїмка, 8388,41 грн. - штраф, 4272,45 грн. - пеня

Однак, як встановлено судом, сума недоїмки, визначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 сплачена позивачем в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на відповідний рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень від 07 квітня 2015 року № 448 на суму 15166,25 грн.

Що стосується штрафу в розмірі 8388,41 грн., та пені на суму 4272,45 грн., то вказані суми нараховані на підставі рішень про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року:

№ 0013031706, яким визначено штраф у розмірі 304,63 грн. та нарахувано пеню у розмірі 274,17 грн. за період з 21.11.2014 року по 18.02.2015 року;

№ 0013021706, яким визначено штраф у розмірі 2016,40 грн. та нарахувано пеню у розмірі 2113,37 грн. за період з 21.10.2014 року по 18.02.2015 року;

№ 0013011706, яким визначено штраф у розмірі 2013,66 грн. та нарахувано пеню у розмірі 1456,23 грн. за період з 23.09.2014 року по 20.01.2015 року;

№ 0013001706, яким визначено штраф у розмірі 848,76 грн. та нарахувано пеню у розмірі 8,49 грн. за період з 21.08.2014 року по 21.08.2014 року;

№ 0012981706, яким визначено штраф у розмірі 1088,04 грн. та нарахувано пеню у розмірі 272,01 грн. за період з 22.07.2014 року по 15.08.2014 року;

№ 0012971706, яким визначено штраф у розмірі 2116,92 грн. та нарахувано пеню у розмірі 148,18 грн. за період з 21.06.2014 року по 27.06.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року у справі № 826/6945/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 13 листопада 2014 року справа К/800/48189/14.

Так, з системного аналізу викладених норм видно, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Враховуючи своєчасну та повну сплату єдиного внеску Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант", суд приходить до висновку про відсутність порушень чинного законодавства під час сплати єдиного внеску з боку позивача, а тому формування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску відповідачем є протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06 квітня 2015 року № Ю-0018-4, від 07 травня 2015 року № Ю-0018-5 та від 05 червня 2015 року № Ю-0018-6.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" (код ЄДРПОУ 31091103) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник