Постанова

від 10.02.2011 по справі 2а-18425/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року № 2а-18425/10/2670

О 9 годині 55 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біко»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будівельна компанія «Біко»звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000552306/0 від 29 червня 2010 року та № 0000562306/0 від 29 червня 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та зазначає, що акт перевірки, на підставі якого податковим органом винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення, на момент надання його позивачу для ознайомлення не був підписаний посадовими особами відповідача. Крім того, представник позивача вказує на ті обставини, що наявність вироку суду про притягнення директора контрагента ТОВ «Будівельна компанія «Біко»- ТОВ «Вега-Імпекс»до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво не свідчить про зловживання з первинними документами, оскільки відповідні документи та податкові накладні були належним чином оформлені, а тому позивачем правомірно сформований податковий кредит. До того ж, на час вчинення господарської операції з ТОВ «Вега Імпекс»зазначений контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі платником податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на положення Цивільного кодексу України, законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»та наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та вказав на те, що оформлення ТОВ «Вега-Імпекс»первинних документів по господарським операціям, які не відповідають чинному законодавству, не можуть бути підставою для їх відображення в бухгалтерському обліку товариства позивача. До того ж, представник податкового органу зазначив, що вироком суду встановлено, що документи фінансової господарської діяльності ТОВ «Вега-Імпекс»не містять достовірних даних.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва 29 червня 2010 року надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біко»податкові повідомлення-рішення № 0000552306/0 та № 0000562306/0, які прийняті на підставі акту перевірки від 09 червня 2010 року № 319/23-6/33693737 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біко»(код ЄДРПОУ 33693737) при взаємовідносинах з ТОВ «Вега-Імпекс»(код ЄДРПОУ 36187554) за період з 20.10.2008р. по 31.12.2009р.»(далі -Акт перевірки).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000552306/0 від 29.06.2010 року зазначено про порушення платником податків п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем: 11021000 податок на прибуток приватних підприємств - 20 580, 30 грн., з яких за основним платежем 15 831 грн., штрафні (фінансові) санкції 4 749, 30 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000562306/0 від 29.06.2010 року зазначено про порушення платником податків п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем: 14010100 податок на додану вартість - 18 997, 50 грн., з яких за основним платежем 12 665 грн., штрафні (фінансові) санкції 6 332, 50 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішенням від 10 листопада 2010 року № 30349/10/25-008 відповідачем залишено без розгляду первинну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Біко».

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (із змінами і доповненнями, в редакції, яка була чинною на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Перевірка правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «БК «Біко»(код ЄДРПОУ 33693737) за період з 20.10.2008р. по 31.12.2009р. при взаємовідносинах з ТОВ «Вега-Імпекс»(код ЄДРПОУ 36187554) проводилась на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 16.11.2009р. ОСОБА_2, призначеної в ході розслідування кримінальної справи № 55-1487, порушеної за фактом фіктивного підприємництва при реєстрації ТОВ «Вега-Імпекс».

Постановою СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 16.11.2009р. призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Біко» по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Вега-Імпекс»за весь період діяльності даного підприємства.

Для встановлення правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів на підставі п. 3 ст. 11, п. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу ТОВ «БК «Біко»(04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А) направлений запит від 24.11.2009р. № 24658/10/23-614 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Вега-Імпекс»за період з 20.10.2008р. (з дати державної реєстрації ТОВ «Вега-Імпекс») до часу надання відповіді.

Листом від 07.12.2009р. вх. №22942/10 підприємство ТОВ «БК «Біко»надало відповідь, якою підтвердило вищевказані взаємовідносини з питань постачання офісних перегородок, що мали місце в серпні 2009 року, та повідомило, що в інших періодах будь-які інші операції з підприємством ТОВ «Вега-Імпекс»не здійснювались. Разом з листом, підприємство надало відповідні первинні та бухгалтерські документи, підтверджуючі вищевказані взаємовідносини.

Так, згідно рахунку-фактури № СФ-0831/04 від 31.08.2009р. на загальну суму 13 770, 30 грн., в т.ч. ПДВ - 2 295, 05 грн.; рахунку-фактури № СФ-0831/01 від 31.08.2009р. на загальну суму 20 400 грн., в т.ч. ПДВ -3 400 грн.; рахунку-фактури № СФ-0831/06 від 31.08.2009р. на загальну суму 22 500 грн., в т.ч. ПДВ - 3 750 грн.; рахунку-фактури № СФ-0831/05 від 31.08.2009р. на загальну суму 19 320 грн., в т.ч. ПДВ - 3 220 грн., позивачем отримані товари, зазначені у вищенаведених рахунках-фактурах, що підтверджується відповідними видатковими накладними: № РН-0831/02 від 31.08.2009р. на загальну суму 13 770, 30 грн., в т.ч. ПДВ - 2 295, 05 грн.; № РН-0831/01 від 31.08.2009р. на загальну суму 20 400 грн., т.ч. ПДВ - 3 400 грн.; № РН-0831/03 від 31.08.2009р. на загальну суму 19 320 грн., т.ч. ПДВ - 3 220 грн.; № РН-0831/04 від 31.08.2009р. на загальну суму 22 500 грн., т.ч. ПДВ - 3 750 грн.

Перерахування коштів від ТОВ «БК «Біко»підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 365 від 31.08.2009р. на суму 20 400 грн.; № 511 від 17.11.2009р. на суму 13 770, 30 грн.; № 535 від 30.11.2009 на суму 19 320 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, віднесення до складу валових витрат по даним операціям відбувалося по першій події, тобто по факту оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. На підставі наданої підприємством розшифровки валових витрат встановлено, що по даним операціям підприємством в III кварталі 2009р. включено до складу валових витрат суму 63 325, 25 грн. (без ПДВ).

На виконання умов поставки, відповідно до вищезазначених податкових накладних, підприємством ТОВ «Вега-Імпекс»на користь позивача були виписані наступні податкові накладні:

- № 0831/00004 від 31.08.2009р. на суму ПДВ 2295,05 грн. (номенклатура -«входная група»);

- № 0831/00001 від 31.08.2009р. на суму ПДВ 3400,00 грн. (номенклатура -«алюмінієві офісні перегородки»);

- № 0831/00005 від 31.08.2009р. на суму ПДВ 3220,00 грн. (номенклатура -«офісні перегородки»);

- № 0831/00006 від 31.08.2009р. на суму ПДВ 3750,00 грн. (номенклатура -«офісні перегородки»).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним за серпень 2009 року включені до складу податкового кредиту позивача у відповідному періоді.

На підставі наданих до перевірки документів відповідачем було встановлено, що у період підписання рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, усі вищеперераховані первинні документи були підписані зі сторони ТОВ «Вега-Імпекс»директором - ОСОБА_3.

На підставі матеріалів, наданих до перевірки слідчим СВ ПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ОСОБА_2 разом із постановою, встановлено, що на підставі вироку Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2009р. директора та засновника ТОВ «Вега-Імпекс»ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 Карного кодексу України -фіктивне підприємництво, а саме: створення юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вказано у мотивувальній частині даного вироку, ОСОБА_3 була власником ТОВ «Вега-Імпекс»тільки формально і ніякого відношення до його діяльності не мала, зареєструвала дане підприємство за винагороду. В подальшому жодних документів господарського товариства вона не підписувала.

З метою підтвердження набуття чинності даного вироку та апеляційного оскарження у встановлений чинним законодавством термін, до Оболонського районного суду м. Києва відповідачем направлений запит від 26.11.2009р. №7087/9/23-614. Листом від 03.12.2009р. суд повідомив податковий орган про набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_3 16 жовтня 2009 року, апеляційна скарга на вирок суду подана не була.

Таким чином, відповідач вважає, що первинні бухгалтерські документи суперечать нормам Цивільного кодексу України, а тому є підставою для визнання правочинів недійсними згідно ст. 215 Цивільного кодексу України.

Проте суд не погоджується з доводами, наведеними відповідачем, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, який був придбаний 31 серпня 2009 року ТОВ «Будівельна компанія «Біко»у ТОВ «Вега-Імпекс»на загальну суму 75 990 грн. (з урахуванням ПДВ), реалізований протягом серпня-вересня 2009 року позивачем, зокрема: 1) ТОВ «Фарм Медіа»(ЄДРПОУ 33061044), свідоцтво платника ПДВ 36378444 за загальною ціною 5 623, 06 грн. (з ПДВ). Товар оплачений 14 липня 2009 року у сумі 2 811, 53 грн. та 07 вересня 2009 року у сумі 2 811, 53 грн.; 2) ТОВ «ПБК «Будівельне підприємство № 7»(ЄДРПОУ 34727316), свідоцтво платника ПДВ 100136259 за загальною ціною 27 727, 09 грн. (з ПДВ). Товар оплачений 25 серпня 2009 року у сумі 27 727, 09 грн.; 3) ТОВ «ПБК «Будівельне підприємство № 7»- (ЄДРПОУ 34727316) за загальною ціною 41 777, 08 грн. (з ПДВ). Товар оплачений 18 серпня 2009 року у сумі 41 777, 08 грн.; 4) ТОВ «Сервіс Солюшенз»(ЄДРПОУ 31648153), свідоцтво платника ПДВ 13635304 за загальною ціною 39 018, 88 грн. (з ПДВ). Товар оплачений 09 вересня 2009 року у сумі 39 018, 88 грн.; 5) ЗАТ «Єврофінанс»(ЄДРПОУ 30726921), свідоцтво платника ПДВ 39123000 за загальною ціною 10 326, 67 грн. (з ПДВ). Товар оплачений 21 вересня 2009 року у сумі 8 260, 80 грн. та 30 вересня 2009 року у сумі 2 065, 87 грн.

З пояснень, наданих суду позивач зазначив, що безпосередньо купував товар під певне замовлення, певного клієнта, тому товар не зберігався силами ТОВ «Будівельна компанія «Біко».

Доставка товару здійснювалася шляхом використання транспортного засобу марки Ford, модель Тransit вантажний фургон-В, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності головному бухгалтеру ТОВ «Будівельна компанія «Біко»ОСОБА_4

Зазначені обставини підтверджуються доказами, наданими позивачем та залученими до матеріалів справи, а саме: копія технічного паспорту автотранспорту; копія видаткової накладної № РН-0000060 від 30.09.2009р.; копія акту № ОУ-0000035 від 30.09.2009р.; копія видаткової накладної № РН-0000058 від 29.09.2009р.; копія видаткової накладної № РН-0000051 від 31.08.2009р.; копія акту № ОУ-0000028 від 31.08.2009р.; копія акту № ОУ-0000027 від 31.08.2009р.; копія видаткової накладної № РН-0000050 від 31.08.2009р.; копія видаткової накладної № РН-0000054 від 07.09.2009р.; копія довіреності № 81 від 07.09.2009р.; банківська виписка за 30.09.2009р.; банківська виписка за 21.09.2009р.; банківська виписка за 07.09.2009р.; банківська виписка за 14.07.2009р.; банківська виписка за 25.08.2009р.; банківська виписка за 18.08.2009р.

Таким чином, судом визнається наявність причинного зв'язку між придбанням позивачем товару у ТОВ «Вега-Імпекс»та його подальшого продажу з метою отримання прибутку.

Крім того, відповідачем надано відомості, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Вега-Імпекс»відбулося 14 жовтня 2009 року. Тобто, на час здійснення позивачем правочинів із ТОВ «Вега-Імпекс», товариство було платником податку на додану вартість, а тому нарахування податків та зборів ТОВ «Вега-Імпекс»відбувалося.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач вчиняв дії, направлені на отримання прибутку шляхом купівлі-продажу товару. Вина позивача в тому, що контрагентом за правочинами виступило товариство, яке створено особою, яка не займалася фактичною господарською діяльністю, відсутня. Доказів визнання недійсними податкових накладних позивача чи вчинення ним завідомо свідомої діяльності, направленої на ухилення від сплати податків та зазначення відомостей у податкових накладних щодо фіктивних правочинів, суду не пред'явлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Біко»задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552306/0 від 29 червня 2010 року, що прийняте Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000562306/0 від 29 червня 2010 року, що прийняте Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Постанова складена у повному обсязі 12 лютого 2011 року.