ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.10.2015р. Справа №905/1847/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Соколовій С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Втормет» м. Донецьк
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12.03-358 від 23.05.2012 року в розмірі 7639775,39грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4459525,06грн., сума заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн., пеня за порушення боргових зобов'язань - 1880207,72грн., штраф в розмірі 122636,91грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 №851 за довір. від 30.05.2014 року,
від відповідача: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Втормет» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12.03-358 від 23.05.2012 року в розмірі 7639775,39грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4459525,06грн., сума заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн., пеня за порушення боргових зобов'язань - 1880207,72грн., штраф в розмірі 122636,91грн.
Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525-526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 23 травня 2012 року №12.03-358. Зазначив, що відповідачем не сплачена сума кредиту, сума процентів за користування кредитом відповідно до договору.
Сума заборгованості за договором становить 5636930,76грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4459525,06грн., сума заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн.
Відповідно до п.12.1 договору від 23 травня 2012 року №12.03-358 та п.12.4 договору в редакції Додаткової угоди №5 від 21.02.2014р., позивачем нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту у сумі 1880207,72грн. та штраф у розмірі 122636,91грн.
Загальна сума заборгованості становить 7639775,39грн.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи: акти б/н від 03 вересня 2015 року та від 28 вересня 2015 року канцелярії суду про відсутність можливості направити вказану кореспонденцію за належністю через призупинення відділеннями поштового зв'язку приймання та пересилання поштових відправлень до м. Донецьк; роздруківки повідомлень в мережі Інтернет від 07 вересня 2015 року та від 05 жовтня 2015 року про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Новини та події». Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
ВСТАНОВИВ:
23 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (позивач, кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Втормет» (позичальник) укладено Кредитний договір №12.03-358 (далі - кредитний договір) відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 4900000грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором (п.1.1 в редакції Додаткової угоди №5 від 21 лютого 2014 року).
Відповідно до п.п.1.2, 2.1, кредит надається позичальнику з цільовим призначенням поповнення оборотного капіталу у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, наведеному у графіку, що міститься в п.1.2 кредитного договору.
За умовами п.4.1, надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, на підставі на отримання кредитних коштів шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Кредит надається в строк не пізніше 2 банківських днів з дати отримання банком відповідної заяви на отримання кредитних коштів або в інший більший термін, вказаний у відповідній заяві на отримання кредитних коштів (в редакції Додаткової угоди №1 від 25.01.2013р.).
Згідно з п.6.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 22.05.20130р. всю суму фактичної заборгованості.
Процента ставка за користування кредитом становить 23% із розрахунку 365 днів в рік. Нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (п.7.2.1 в редакції Додаткової угоди №5 від 21.02.2014р., 7.2.4 кредитного договору).
Відповідно до п.12.1 договору, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня сплачується позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу.
Відповідно до п.12.4 в редакції Додаткової угоди №5 від 21.02.2014р., у разі невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язання, встановленого п.10.3.6.5 Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку за кожен випадок невиконання зазначеного зобов'язання окремо штраф у розмірі 0,25% від фактичної заборгованості позичальника на дату розрахунку штрафу. Штраф розраховується 20-го числа місяця, наступного за періодом дії зобов'язань, в якому було виявлено невиконання чи неналежне виконання зазначеного зобов'язання.
Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі (п.14.5).
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. Отже, кредитний договір є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
З урахуванням приписів наведених норм, позивач на виконання умов кредитного договору №12.03-358 від 23 травня 2012року надав відповідачу кредит в межах встановленого п.1.1 ліміту. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти у визначені договором порядку та строки не повертав, проценти за користування кредитом не сплачував.
Як зазначає позивач, станом на 10.08.2015р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №12.03-358 від 23 травня 2012року, яка складається з суми заборгованості за кредитом - 4459525,06грн. та суми заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн.
Позивачем до матеріалів справи №905/1847/15 надані документи первинного бухгалтерського обліку - банківські виписки, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Доказів погашення заборгованості за кредитним договором відповідач не надав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі - 4459525,06грн. та суми заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн. є доведеними та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У разі порушення зобов'язання за приписами статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
У відповідності до частини 4 статті 213 ГК України штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом п.12.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня сплачується позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу.
Відповідно до п.12.4 в редакції Додаткової угоди №5 від 21.02.2014р., у разі невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язання, встановленого п.10.3.6.5 Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку за кожен випадок невиконання зазначеного зобов'язання окремо штраф у розмірі 0,25% від фактичної заборгованості позичальника на дату розрахунку штрафу. Штраф розраховується 20-го числа місяця, наступного за періодом дії зобов'язань, в якому було виявлено невиконання чи неналежне виконання зазначеного зобов'язання. У пункті 9.7 договору сторони домовились: згідно статті 232 Господарського кодексу України штрафні санкції, передбачені пунктами 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 9.6 договору, нараховуються Банком протягом 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано позичальником.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за порушення боргових зобов'язань - 1880207,72грн. та штраф - 122636,91грн.
За приписами частини 2 статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Нормами зазначеного спеціального Закону визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, а його дія поширюється лише на певне коло суб'єктів.
Згідно положенням статті 1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено, зокрема, м. Донецьк.
Між тим дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.
Правові та організаційні основи боротьби з тероризмом повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом визначені нормами Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом», в статті 4 якого зазначено, що суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Відповідно до статей 10, 11 цього Закону антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (ст. 1 Закону).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 відповідно до статей 107, 112 Конституції України уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Наказом голови Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначені такі райони антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Входження міста Донецька до складу Донецької області є загальновідомим фактом та не потребує доказування.
Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Втормет» є місто Донецьк.
Прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1079-р від 05 листопада 2014 року не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.
Листом від 27 жовтня 2014 року №18-112/64138 Національний банк України повідомив усім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та вказав на те, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.
Закріплене в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може носити декларативний характер.
У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 зазначеного закону відносно заборони нарахування пені та штрафу з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо можливості їх незастосування.
Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в частині стягнення суми пені за порушення боргових зобов'язань - 1880207,72грн. та штрафу в розмірі 122636,91грн.
Оскільки в силу вимог п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, первісно при зверненні з позовом судовий збір підлягав сплаті в сумі 73080грн., позовні вимоги задоволені частково, то на підставі ст.49 ГПК України судовий збір стягується в Державний бюджет України з відповідача в сумі 53921,34грн.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Приватного акціонерного товариства «Втормет» про стягнення заборгованості за кредитним договором №12.03-358 від 23.05.2012року в розмірі 7639775,39грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 4459525,06грн., сума заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн., пеня за порушення боргових зобов'язань - 1880207,72грн., заборгованість за сумою штрафу - 122636,91грн., - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Втормет» (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 157, відомості про р/р матеріали справи не містять, код ЄДРПОУ 25096030) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул.. Андріївська, 4, відомості про р/р матеріали справи не містять, код ЄДРПОУ 14282829) суму заборгованості за кредитом - 4459525,06грн., суму заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 1177405,7грн.; витрати по оплаті судового збору в сумі 53921,34грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У судовому засіданні 06 жовтня 2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2015 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.О. Кучерява
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52317309 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.О. Кучерява
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні