Ухвала

від 08.10.2015 по справі 2а/10975/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/10975/10/1570

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Яковлева Ю.В.,

Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м.Іллічівську, Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду,

В С Т А Н О В И Л А :

16.11.2010р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в м.Іллічівську, Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому з урахуванням уточнень просив зобов'язати виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу на суму 42 870,24 грн. та моральну шкоду в розмірі 12 248,64 грн., а всього 55 188,88 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2010р., яка залишена без змін ухвалами апеляційної та касаційної інстанції, скасовані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та наказ № 78-0 від 09.09.2009р. про звільнення. Лише 09.11.2010р. наказом начальника ДПІ у м.Іллічівську його поновлено на посаді. Враховуючи, що ДПІ в м.Іллічівську не здійснило виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач просив зобов'язати ДПІ в м.Іллічівську виплатити суму заборгованості в розмірі 42 870,24 грн. Посилаючись на порушення його прав, яке виразилось у затримці виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач зазначає про заподіяння йому моральної шкоди, яку він оцінює в 12 248,64 грн.

Представник ДПІ в м.Іллічівську заперечував проти позову, враховуючи, що за період вимушеного прогулу позивачу виплачений середній заробіток відповідно до положень постанови Кабміну України від 08.02.1995р. №100. Доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди, представник відповідача вважає недоведеними, в зв'язку з чим в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014р. в задоволені позову про зобов'язання ДПІ в м.Іллічівську виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу на суму 42 870,24 грн. та моральну шкоду в розмірі 12 248,64 грн., а всього 55 188,88 грн., відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014р. зобов'язано ДПІ у м.Іллічівську виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в розмірі 2 728,96 грн.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, ДПІ у м.Іллчівську ГУ Міндоходів в Одеській області подало апеляційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013р., у справі № 2а-11131/09/1570, скасовані:

- наказ ДПІ у м. Іллічівську №80 від 18.05.2009 року «Про притягнення до відповідальності»,

- наказ ДПІ у м. Іллічівську №121 від 23.07.2009 року «Про недоліки в упередженні росту та погашенні податкового боргу і роботі з безхазяйним майном у першому півріччі 2009 року» в частині оголошення догани старшому державному податковому інспектору відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ОСОБА_2 (п.1),

- наказ Державної податкової інспекції у м. Іллічівську №78-о від 09.09.2009 року «Про звільнення ОСОБА_2».

Цією ж постановою ОСОБА_2 поновлений на посаді старшого державного податкового інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (а.с.5-10,177-178).

Наказом начальника ДПІ в м.Іллічівську від 09.11.2010р. № 78-о ОСОБА_2 поновлений на посаді старшого державного податкового інспектора сектору організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочення податкових зобов'язань ДПІ у м.Іллічівську (а.с.112).

Вимагаючи виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач зазначав по його тривалість з дня звільнення, тобто з 09.09.2009р., по день поновлення на посаді, тобто по 09.11.2010р.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходив з того, що він мав місце з 09.09.2009р. по день прийняття рішення про поновлення на посаді, тобто по 16.06.2010р. Враховуючи, що за цей період позивач отримав виплати середнього заробітку, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позову в цій частині. Також суд вважав недоведеними вимоги про стягнення моральної шкоди. Сторонами зазначене рішення не оскаржувалось, тому судова колегія, відповідно до ст.195 КАС України, не надає правову оцінку висновкам суду першої інстанції.

Приймаючи ухвалу суду щодо часткового відшкодування позивачу середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, а саме за період з 17.06.2010р. по 09.11.2010р., суд першої інстанції виходив з фактичної сплати ДПІ м Іллічівська на користь позивача заборгованості за період до 10.09.2010р. Середній заробіток за період з 11.09.2010р. по 08.11.2010р. розрахований судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08.02.1995р. № 100, та складає 2 728,96 грн.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Враховуючи, що позивач не оскаржує ухвалу суду першої інстанції та погоджується з висновком щодо виплати йому середнього заробітку за період до 10.09.2010р., період, якій підлягає перевірці щодо правильності проведення розрахунку судом першої інстанції становить з 11.09.2010р. по 08.11.2010р.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена вище стаття КЗпП містить відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, незалежно від причин неможливості його виконання.

Тому доводи апелянта про неможливість своєчасного виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді в зв'язку із зміною штатного розкладу, не спростовує висновків суду, тим більше, що апелянтом не додано до скарги доказів розгляду судом заяви ДПІ про встановлення порядку виконання судового рішення по справі 2а- 11131/09/1570.

Судом першої інстанції вірно застосований Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабміну України від 08.02.1995р. № 100.

Відповідно до п.8 даного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, для визначення середньоденної заробітної плати позивача необхідно його зарплату за останні два місяці роботи - липень, серпень 2009р. поділити на кількість робочих днів, які відпрацьовані позивачем, або які зберігались за ним на час хвороби.

Суд першої інстанції проводив розрахунок середньоденної заробітної плати, використовуючи довідку ДПІ від 28.05.2012р. № 5071/8/05-0204, відповідно до якої зарплата позивача у липні 2009р. становить 1798,19 грн., у серпні 2009р. - 2262,05 грн. При цьому відповідачем самостійно визначена середньоденна заробітна плата, виходячи не з кількості робочих днів, як визначено Порядком № 100, а виходячи з кількості календарних днів, що автоматично зменшує розмір середньоденної зарплати позивача (а.с.213).

Проте, суд на невірність розрахунків відповідача уваги не звернув та провів неправильне нарахування середнього заробітку за спірний період.

В ході апеляційного розгляду податковим органом на вимогу суду надана нова довідка від 27.05.2015р. № 4788/10/15-03-10-04, яка містила інші дані щодо нарахування позивачу зарплати за два останні місяці. Так, за липень 2009р. нарахована заплата складала 1070,77 грн., за серпень - взагалі не нараховувалась. При цьому, як пояснив представник відповідача, така зарплата зазначена виходячи з кількості фактично відпрацьованих днів без урахування лікарняного, за липень - 18 днів, за серпень - 0.

З метою усунення суперечних даних судом витребувані персоніфіковані дані на ОСОБА_2 з управління ПФУ м.Іллічівську, згідно яким підтверджений розмір зарплати позивача, відповідно до першої довідки ДПІ, а саме за липень 2009р. - 1798,19 грн., за серпень 2009р. - 2262,05 грн.

Виходячи з кількості робочих днів у липні та серпні 2009р., відповідно 23 і 20, які частково відпрацьовані відповідачем та частково за позивачем зберігалась зарплата на час хвороби, середньоденний заробіток складає 94,42 грн. (1798,19+2262,05): (23+20).

Період з 11.09.2010р. по 08.11.2010р., який включається до періоду затримки виконання судового рішення, за який необхідно розрахувати середній заробіток, становить 41 робочий день.

Тому з ДПІ на користь позивача підлягає стягненню 3 871,22 грн. (41х94,42) з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів. При цьому судова колегія враховує заяву представника ДПІ про наявність правонаступника відповідача в особі ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Оскільки під час апеляційного провадження встановлені порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, судова колегія вважає за можливе вийти за межі апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України) та відповідно до ст.202 КАС України скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову про визначення іншої суми стягнення, як середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 11.09.2010р. по 08.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 195,196,199,202,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову ухвалу, якою зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в розмірі 3 871 (три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 22 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: С.Д.Домусчі