Рішення

від 19.08.2010 по справі 2-974/10

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Здолбунівський районний суд Рівненської області

м. Здолбунів, вул. Незалежності, 10, 35705, (03652) 2-61-12

Справа № 2-974/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

з участю адвоката ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» про відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и в :

В поданій до суду заяві позивач зазначає, що 26 січня 2010 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві (на «площадці» біля шламового басейну кар'єру крейди гірничого цеху) під час виконання трудових обов'язків в ВАТ «Волинь-Цемент», правонаступником котрого є ПАТ «Волинь-Цемент» - зазнав наїзду екскаватором на гусеничному ходу марки САТ 320 СL. Внаслідок порушення правил безпеки під час руху екскаватора заднім ходом він отримав множинні травми. А саме - відкритий осколковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням (ІІІ Б тип), поширене і глибоке зчавлення заднього відділу стопи, тупе відшарування м'яких тканин, відкритий осколковий перелом нижніх третин кісток лівої гомілки зі зміщенням. В зв'язку із завданою травми був поміщений в лікарню. Травму отримав внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. За результатами розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-1. Його визнано інвалідом ІІ групи. Встановлено 80 % втрати професійної працездатності. В зв'язку із травмуванням на виробництві йому завдано моральну шкоду. Вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем. Розмір моральної шкоди визначив в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят) гривень.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги до 60 000 (шістдесяти тисяч) гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 60 000 (шістдесят тисяч)гривень.

Відповідачем подано заяву про часткове визнання позовних вимог на суму 32404 (тридцять дві тисячі чотириста чотири) грн. 31 коп.

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступних мотивів.

Судом достовірно встановлено, що 26 січня 2010 року зі ОСОБА_4 трапився нещасний випадок на виробництві (на «площадці» біля шламового басейну кар»єру крейди гірничого цеху ) під час виконання трудових обов»язків в ВАТ «Волинь-Цемент» - зазнав наїзду екскаватором на гусеничному ходу марки САТ 320 СL. Внаслідок наїзду потерпілий отримав множинні тілесні ушкодження - відкритий осколковий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням (ІІІ Б тип), поширене і глибоке зчавлення заднього відділу стопи, тупе відшарування м'яких тканин, відкритий осколковий перелом нижніх третин кісток лівої гомілки зі зміщенням. В зв'язку із завданою травмою був поміщений в лікарню. Травму отримав внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За результатами розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-1. Його визнано інвалідом ІІ групи. Встановлено 80 % втрати професійної працездатності.

Дані обставини визнані відповідачем, а тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Внаслідок травмування на виробництві ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню з ПАТ «Волинь-Цемент» виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої .

У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовують шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до абз.9 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року в справі №1-32 - скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105- XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України. З огляду на викладене Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання неконституційними положень пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону № 717- V.

Відповідно до вказаних раніше норм матеріального права, роз'яснень Конституційного суду України ПАТ ''ОСОБА_1 - Цемент'' як роботодавець та володілець джерела підвищеної небезпеки зобов'язане відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Моральна шкода, завдана ОСОБА_4, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, які полягають у душевних муках з приводу отримання каліцтва. Позивач пережив сильний емоційний стрес. Його постійно мучить безсоння, почуття тривоги і страху. Порушений нормальний спосіб життя. Доводиться докладати значних зусиль для його організації. ОСОБА_4 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. Визнаний інвалідом ІІ групи. Йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності, що позбавляє його можливості працювати за професією. Позивач втратив можливість вільно пересуватися. Тривалий час змушений був постійно лежати, а зараз може пересуватися виключно за допомогою милиць. Став залежним від інших людей, що породило комплекс неповноцінності.

Отримана травма відбилася на сімейному бюджеті, так як значні кошти необхідні були для лікування та посиленого харчування. Позивач втратив можливість забезпечити належні умови для утримання, фізичного розвитку та виховання малолітньої дитини.

Не може працювати та допомагати в підсобному господарстві. Виникли складнощі по сплаті за кредитними договорами.

Враховуючи глибину фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, вимоги розумності та справедливості, розмір моральної шкоди, визначений позивачем, суд вважає завищеним. При цьому суд не може погодитися з розміром моральної шкоди, визначеним відповідачем. Вважає його явно заниженим. Розмір моральної шкоди суд визначає в сумі 55 000 (п'ятдесяти п'яти тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» (юридична адреса - вул. Шевченка, 1 м. Здолбунів Рівненської, код ЄДРПОУ 00293054,

р/р 260005816 в Рівненській обласній дирекції «ОСОБА_5 Аваль» м.Рівне, МФО 333227 ) на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 55000 (п'ятдесяти п'яти тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» в користь держави державне мито в розмірі 550 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент» в користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ кошти в розмірі 120 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя