Ухвала

від 13.10.2015 по справі 826/662/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 жовтня 2015 року м. Київ№ 826/662/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробнича фірма “Г.АРТ”

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробнича фірма “Г.АРТ” з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд:

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва від 29.12.2012 №0006872260 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі місті Києва від 29.12.2012 №0006882260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2013 №826/662/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, в той час, як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013 було скасовано, а позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 №К/800/30726/13 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 – скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2014 №826/662/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2014 документ суду залишено без змін скарга без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 №К/800/68399/14 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 – скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Так, 12.06.2015 до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О. через відділ документального обігу та контролю суду (відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями) надійшла вказана адміністративна справа №826/662/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015 адміністративну справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 20.08.2015 о 14:15год. У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, судове засідання перенесено на 17.09.2015 о 14:15год.

В судовому засіданні, в порядку передбаченому положеннями статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України було допущено процесуальне правонаступництво, та ДПІ у Подільському районі було замінено на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Представником Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві подано клопотання 19.08.2015 про закриття у справі у зв'язку із досягненням податкового компромісу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Г.АРТ» (31722996) від 14.04.2015 вх.№122/ПК.

В судовому засіданні 17.09.2015 представник позивача підтримав подане клопотання про закриття провадження по справі та просив суд його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився про місце і час проведення засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку сторони, суд визнав за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

          Розглянувши матеріали справи та подане клопотання, суд зазначає наступне.

17 січня 2015 року набув чинності Закон України №63-VIII від 25.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", статтею 7 якого передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 112 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, яким цей Кодекс було доповнено Законом України № 63-VIII від 25.12.2014, встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробнича фірма “Г.АРТ” 14.04.2015 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві подано заяву від 14.04.2015 вх.№122/ПК про застосування податкового компромісу стосовно податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням – рішенням №0006882260 та №0006872260 від 29.12.2012.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Пунктом 2 частини 1 підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов'язань вважається узгодженою.

У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами: 1) приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов'язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу; 2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку.

Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 цього Кодексу.

Пунктом 5 підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Згідно пункту 7 підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Також підрозділом 11І розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9І розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24.04.2015 № 95 про погодження процедури застосування податкового компромісу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Г.АРТ» (31722996) від 14.04.2015 вх.№122/ПК.

Методичними рекомендаціями щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених Наказом ДФС України від 17.01.2015 №13 а саме п.3.14 у разі подання заяви про компроміс по податковому повідомлені – рішенні під час процедури судового оскарження після досягнення податкового компромісу відповідний орган Державної фіскальної служби подає до суду, який розглядає справу , вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв'язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Як було зазначено вище, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (п.112 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Також нормами частин третьої та четвертої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

За наведених обставин та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про досягнення між сторонами примирення, у зв'язку із чим клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись п. 112 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", п. 3 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

           1. Вважати досягнутий податковий компроміс підставою для примирення сторін по справі № 826/662/13-а за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Г.АРТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

          2. Закрити провадження в адміністративній справі № 826/662/13-а.

3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій