Рішення

від 12.10.2015 по справі 923/1653/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 р. Справа № 923/1653/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД", м. Херсон

до

відповідача-1: приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Консоль", м. Херсон

відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України " в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України " "Голопристанський елеватор", м. Гола Пристань

про стягнення 503 559 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 25.09.2015 року;

від відповідача - 1 - не прибув;

від відповідача - 2 - ОСОБА_2, представник, дов. № 427 від 02.06.2015 року; ОСОБА_3, представник, дов. № 684 від 16.09.2015 року, ОСОБА_4, представник, дов. № 695 від 21.09.2015 року.

Строк вирішення спору продовжено до 12.10.2015 року ухвалою суду від 28.07.2015 року (а.с. 134).

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства багатогалузева фірма "Консоль" (відповідач-1) та до публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація Украї ни" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова ко рпорація України" "Голопристанський елеватор", в якому просить стягнути солідарно відповідача-1 та відповідача-2 компенсації збитків у розмірі 503559,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 193 ГК України, ст.ст. 554, 942, 950 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 54, 60, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2014 р. позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р., рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2014 р. було частково скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року рішення господарського суду Херсонської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану справу передано на розгляд судді Александровій Л.І.

Ухвалою суду від 28.07.2015 р. суддею Александровою Л.І. справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 28.09.2015 р. Ухвалою суду від 28.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 12.10.2015 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач-1, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується копією витягу з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 01.10.2015 р., копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 403 від 03.10.2015 р., але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Неявка представника відповідача-1 у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник відповідача-2 проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов (а.с. 1 т. ІІ) та додаткових поясненнях (а.с. 139-146 т. ІІ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд

в с т а н о в и в:

01.10.2013 р. між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (відповідач-2) в особі директора філії "Голопристанський елеватор" та ТОВ "Продексим, ЛТД" (позивач) укладено договір складського зберігання зерна №043/13. За умовами п. 1.1. договору ТОВ "Продексим, ЛТД" (ОСОБА_5) зобов'язався передати, а відповідач-2 зобов'язався прийняти на зберігання зернові культури врожаю 2013р. та в установлений строк повернути їх ТОВ "Продексим, ЛТД", відповідно до якісних показників, передбачених цим договором. Відповідно до умов п.п.2.1, 2.3 договору якість зерна, що поставляється на зберігання, повинна відповідати державним стандартам та підтверджуватися карткою аналізу. У разі невідповідності якості показників зерна вимогам державних стандартів відповідач-2 за письмовою згодою ТОВ "Продексим, ЛТД" та за його рахунок доводить зерно до необхідної кондиції.

Відповідно до п. 3.10. договору, відвантаження та переоформлення зерна проводиться в кількості та за якістю в межах класу, групи, за стандартами, що зазначені в складському документі на зерно, виданому при прийманні зерна на зберігання за мінусом втрат, пов'язаних з природними втратами при поліпшенні якості зерна, але не більше ніж 0,7%.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що відповідач-2 зобов'язався надати позивачу додаткові послуги відповідно до додатку №1, який є невід'ємною частиною договору за умовами визначеними сторонами, а саме очищення сої в процесі її збереження.

За умовами визначеними сторонами в п.3.15 договору відповідач-2 здійснює відвантаження зерна за фактичними показниками якості, сформованими відповідно до загальної партії зерна, що зберігається на зерновому складі, але не гіршими ніж встановлені відповідними ДСТУ або окремою письмовою домовленістю сторін.

Пунктом 5.4. передбачено, що насіння сої, що формують для експортування, має бути у здоровому стані, не зараженим шкідниками, мати нормальний запах та колір. За іншими показниками якості насіння сої повинно відповідати вимогам, встановленим у договорі (контракті) між постачальником та іноземним покупцем.

Відповідно до п.6.1. договору в разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного договору.

Позивач передав на зберігання відповідачу-2 кукурудзу та сою.

На думку позивача, відповідачем-2 не дотримано виконання зобов'язань за договором, а саме: під час зберігання сої не забезпечено дотримання необхідних показників якості зерна. Здійснюючи відвантаження сої в період з 19.12.2013р. по 06.01.2014р. в кількості 933,100 тон допущено значне перевищення олійної домішки.

12.12.2013р. між ТОВ "Продексим, ЛТД" та ТОВ "Українська продовольча корпорація" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався поставити сою, яка повинна відповідати ДСТУ, а також наступним показникам: вологість - до 12%; смітна домішка - до 2%; олійна домішка - до 15%. Відповідно до п. 7.1. договору купівлі-продажу від 12.12.2013 р. позивач зобов'язався компенсувати штрафні санкції у випадку невиконання умов зазначеного договору.

13.12.2013р. ТОВ "Українська продовольча корпорація" уклала зовнішньоекономічний контракт на постачання сої.

Через невиконання умов за зовнішньоекономічним контрактом, ТОВ "Українська продовольча корпорація" звернулось до ТОВ "Продексим, ЛТД" із вимогою про сплату штрафних санкцій у розмірі 503559,00 грн. через невиконання ТОВ "Продексим, ЛТД" умов договору - купівлі продажу від 12.12.2013р., які сплачені позивачем 04.07.2014р. (платіжне доручення № 1116 від 04.07.2014р.).

08.10.2013р. між ТОВ "Продексим, ЛТД" та Приватним підприємством багатогалузева фірма "Консоль" укладено договір поруки №08/10. Відповідно до п.1.1., п.1.3., п.1.4. договору поруки №08/10 приватне підприємство багатогалузева фірма "Консоль" зобов'язалось перед ТОВ "Продексим, ЛТД" відповідати за невиконання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Голопристанський елеватор" зобов'язань, що виникають з договору складського зберігання зерна №043/13 від 01.10.2013р. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій. Відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення солідарно з відповідачів збитків на суму 503559грн., позивач вказав про невиконання відповідачем-2 обумовлених договором складського зберігання зобов'язань щодо поліпшення якості сої за показниками "олійна домішка" відвантаженої в період з 19.12.2013р. по 06.01.2014р., що зумовило невиконання позивачем умов договору купівлі-продажу від 12.12.2013р. та оплату позивачем ТОВ "Українська продовольча корпорація" штрафних санкцій на суму 503559грн.

Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно з приписами ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення наведені в частині 2 ст.224 Господарського кодексу України.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В Постанові Вищого господарського суду від 01.07.2015 р. У справі № 923/1653/14 зазначається, що «розглядаючи заявлені позовні вимоги про стягнення збитків та задовольняючи їх, суди попередніх інстанцій всупереч приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не з'ясували наявності усіх елементів цивільного правопорушення для застосування до відповідачів цивільно-правової відповідальності та, відповідно, для стягнення з них збитків солідарно.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків, судами попередніх інстанцій не досліджено картки аналізу зерна, копії витягу із журналу реєстрації лабораторних аналізів, копії листів від 28.10.2013р №46 від 19.11.2013р. №19/11/13/1, від 13.12.2013р. № 13/12/13-1, вказаним твердженням відповідача-2 не надано належної правової оцінки судами попередніх інстанцій всупереч приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, судами не з'ясовано дотримання позивачем договірних умов визначених пунктом 2.1 договору складського зберігання № 043/13 щодо поставки на зберігання зерна, якість якого повинна відповідати державним стандартам та підтверджуватись карткою аналізу. Вказаній обставині не була надана належна правова оцінка всупереч приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Не з'ясовано судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи дотримання сторонами умов визначених п. 2.3 договору складського зберігання №043/13.

Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано дотримання сторонами умов визначених п.3.3 договору складського зберігання зерна №043/13 щодо прийняття на зберігання зерна (у т.ч. сої) за наявності певних документів визначених у даному пункті договору.».

З огляду на вищезазначене слід зазначити наступне.

01 жовтня 2013 року між ПАТ «ДПЗКУ» в особі директора філії "Голопристанський елеватор" та ТОВ "Продексим, ЛТД" було укладено договір складського зберігання зерна №043/13 (далі - Договір №043/13).

Відповідно до п. 1.1. Договору №043/13 ОСОБА_5 за умовами цього Договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові культури врожаю 2013 року (далі - Зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку №1, та в установлений строк повернути їх поклажодавцю, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Згідно п.2.1. Договору №043/13 якість Зерна, що поставляється на зберігання, повинна відповідати державним стандартам та підтверджуватися карткою аналізу Зерна, яка видається Зерновим складом до складських документів. ОСОБА_5 або Зерновий склад має право вимагати проведення перевірки якості Зерна. Визначення якості Зерна проводиться виробничою технологічною лабораторією Зернового складу (далі - ВТЛ) за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами.

Відповідно до п. 2.4 розділу II. «Надходження зерна й продукції» Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 року №661 (далі - Інструкція № 661) кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю. визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ) чи представником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція).

Відповідно до карток аналізу зерна, журналу реєстрації лабораторних аналізів № ЗХС- 49 середньодобових проб при прийманні зерна 2013 р. та реєстрів зважування ТОВ «ПРОДЕКСІМ,ЛТД» в період з 28.10.2013 по 18.11.2013 завіз на зберігання до Зернового складу 3965744 кг. сої, якісні показники якої значно перевищують граничні норми затверджені ДСТУ4964:2008, а саме волога - 20,79%, сміттєва домішка - 7,16%, олійна домішка - 8,22%.

При надходженні сої до Філії ПАТ «ДПЗКУ» «Голопристанський елеватор» виробничою технологічною лабораторією Зернового складу було встановлено, що соя, яку поставляє на зберігання Позивач не відповідає ДСТУ 4964:2008:

Таким чином, соя, яку передавав на зберігання Позивач, не відповідала нормам ДСТУ 4964:2008 і тому в п.1.4. зазначеного Договору соя зазначена як «Соя (нестандартна)», а отже така, що не відповідає нормам ДСТУ.

При цьому Позивачем якісні показники сої, які були встановлені ВТЛ Зернового складу, не оспорювались.

Згідно п. 2.3 Договору №043/13 у разі невідповідності якості показників зерна вимогам державних стандартів зерновий склад за письмовою згодою поклажодавця та за його рахунок доводить зерно до необхідної кондиції.

Відповідно до п.4.1.4 Договору №043/13 Зерновий склад зобов'язаний надати даткові послуги у разі одержання від ОСОБА_5 письмового замовлення на такі послуги.

Листом від 28.10.2013 р. за вих. № 46 Позивач підтвердив необхідність проведення робіт філією ПАТ «ДПЗКУ» «Голопристанський елеватор» щодо поліпшення показників сої по вологості до 12 %, а сміттєвої домішки - до 2 %. При цьому про покращення інших показників, зокрема, олійної домішки, питання не порушувалося.

Отже, підстав змінювати показники сої по олійній домішці, без письмових вказівок та підтвердження оплати за дану роботу Позивачем, Зерновий склад не мав підстав.

Згідно п. 4.2 ДСТУ 4964:2008 до олійної домішки відноситься ушкоджене насіння основної культури.

Згідно п. 3.8 ДСТУ 4964:2008 ушкоджене насіння - насіння із частково зміненим кольором оболонки та сім'ядолей внаслідок самозігрівання, сушіння та ураження хворобами.

Згідно п. 3.6 ДСТУ 4964:2008 очищення насіння - видалення смітної та олійної домішок з олійних культур.

Згідно п. 3.7 ДСТУ 4964:2008 олійна домішка - домішка олійного походження основної культури та насіння соняшника, не віднесених до сміттєвої домішки.

Таким чином, незважаючи на те, що ДСТУ 4964:2008, та нормативними актами в процесі сушіння передбачено можливість часткового ушкодження соєвих бобів, що призводить до підвищення олійної домішки, ТОВ «ПРОДЕКСІМ,ЛТД» надав свою згоду на проведення доробки сої лише за показниками якості - волога та смітна домішка.

Відповідно до п.2.3 Договору №043/13 Зерновий склад, маючи письмову згоду ОСОБА_5, враховуючи те що згідно ДСТУ 4964:2008 олійна домішка не відноситься до смітної, здійснює заходи по доведенню сої до показників зазначених у листі № 46 від 28.10.2013.

Починаючи з 08.11.2013 року ТОВ «ПРОДЕКСІМ,ЛТД» почав відвантаження сої з Зернового складу. Відвантаження сої здійснювалось за показниками, зазначеними у листі № 46 від 28.10.2013.

Після надходження всієї партії сої на Зерновий склад (з 28 жовтня по 18 листопада 2013 року), Позивач 19.11.2013 р. (вих. № 19/11/13/1) звернувся з вимогою до Зернового складу про здійснення відвантаження сої на автотранспорт без поліпшення показників вологості та сміттєвої домішки, а 13.12.2013 р. (вих. № 13/12/13-1) повторює вимогу до Зернового складу про здійснення відвантаження сої на автотранспорт без поліпшення показників вологості та сміттєвої домішки.

Дані вимоги Позивача було виконано Зерновим складом, у відповідності до умов п.4.1.10. Договору №043/13 та вимог ст. 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» про негайне повернення зерна за першою вимогою володільця.

Згідно п.3.15 Договору встановлено, що відвантаження зерна здійснюється Зерновим складом за фактичними показниками якості, сформованими відповідно до загальної партії зерна, що зберігається на Зерновому складі, але не гіршими ніж встановлені відповідними ДСТУ або окремою письмовою домовленістю Сторін.

Після отримання вищезазначених листів від ОСОБА_5 Зерновий склад здійснював відвантаження сої за фактичними показниками якості, які склалися на момент відвантаження.

При відвантаженні сої з кожного автомобіля відбиралися проби для проведення аналізу, за результатами яких видавались реєстри зважування, складалися картки аналізу зерна, робились записи до журналу № ЗХС-49 реєстрації лабораторних аналізів видаток 2013 р., результати аналізів сої були добре відомі Поклажодавцеві та ним не заперечувались.

Згідно ч. 3 ст. 959 Цивільного кодексу України товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Розділом IV «Вирішення спірних питань за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна» Інструкції №661 встановлений відповідний порядок дій в разі спірних питань при визначенні якості зерна. Зокрема, спірні питання з визначення якості зерна, що виникають при виявленні невідповідності показників якості понад норму допустимих відхилень між показниками якості, визначеними підприємством-одержувачем, та показниками якості, зазначеними у супровідних документах про якість передбачено, що якщо за результатами випробувань ВТЛ будуть виявлені розбіжності в якості зерна понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач: протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі (телеграма, телефонограма, факсограма з їх обов'язковою реєстрацією' у реєстраційній книзі) викликає представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку викликається представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна).

Проте на адресу ПАТ «ДПЗКУ», після відвантаження сої, жодних повідомлень від Позивача, а також підприємства-одержувача, про невідповідність якісних показників сої не надходило.

Також, згідно п.5.4, п.5.7, п.5.8 Договору №043/13 Зерновий склад зобов'язаний щомісяця надати ОСОБА_5 наданих послуг та виставити рахунок для оплати послуг, що надані Зерновим складом. ОСОБА_5 у триденний термін з дня отримання ОСОБА_5 наданих послуг, підписаного зі сторони Зернового складу, в разі згоди з наданими послугами, зобов'язаний підписати його та повернути Зерновому, складу один примірник. У разі незгоди підписати ОСОБА_5 наданих послуг ОСОБА_5 у триденний термін з дня отримання ОСОБА_5 надсилає Зерновому складу свої обґрунтовані заперечення.

Так, на підтвердження належного виконання умов Договору №043/13 ПАТ «ДПЗКУ» було надано Позивачу ОСОБА_6 виконаних робіт, які було підписано представниками ОСОБА_5 і Зернового складу, без жодних заперечень. ОСОБА_6 затверджені керівниками обох сторін, підписи всіх осіб засвідчені печатками підприємств.

Зі змісту наведених ОСОБА_5 виконання робіт вбачається, що Відповідачем 2 виконані відповідні роботи з надання послуг, у тому числі відвантаження автомобільним транспортом відповідної кількості сої, а також зазначено що сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, ПАТ «ДПЗКУ» в повному обсязі виконало свої зобов'язання по Договору №043/13.

У пункті 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 № 04- 5/239 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначено, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками ' потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Проте Позивачем не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення. Зокрема не підтверджено належними доказами наступні обставини:

1) Які саме дії ПАТ «ДПЗКУ» мають ознаки протиправної поведінки, при умові що ним в повному обсязі, як зазначалося вище, виконано свої зобов'язання по Договору №043/13.

2) В чому саме визначається шкідливий результат (збитки) від дій ПАТ «ДПЗКУ»та його вина, якщо Позивач ОСОБА_7 від 19.11.2013 р. (вих. № 19/11/13/1) та 13.12.2013 р. (вих. № 13/12/13-1) звернувся з вимогою до Зернового складу про здійснення відвантаження сої на автотранспорт без поліпшення показників вологості та сміттєвої домішки, а також якщо між ОСОБА_5 та Зерновим складом були підписані ОСОБА_5 виконаних робіт, у тому числі відвантаження автомобільним транспортом відповідної кількості сої, без жодних заперечень.

Дані вимоги Позивача було виконано Зерновим складом, у відповідності до умов п.4.1.10. Договору №043/13 та вимог ст. 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» про негайне повернення зерна за першою вимогою володільця.

Крім того, слід зазначити, що незважаючи на те, що 12 грудня 2013 року ТОВ «ПРОДЕКСІМ,ЛТД» уклало договір купівлі-продажу № 12/12/13 з ТОВ «Українська продовольча корпорація» п.5.1 якого передбачені показники якості сої, Позивач про необхідність доведення сої до даних показників якості ПАТ «ДПЗКУ» не повідомив, а навпаки надав листа № 13/12/13-1 від 13.12.2013 про відвантаження сої без доробки по вологості та смітній домішці. Отримуючи з кожним відвантаженим автомобілем реєстри зважування з якісними показниками - при виявленні збільшення олійної домішки ніж необхідно для виконання договору купівлі-продажу №12/12/13 від 12.12.2013 відвантаження не зупинив, та відповідно до п.4.4.3 Договору № 043/13 додаткові послуги по доведенню олійної домішки до необхідного відсотку не замовив.

Щодо причинного зв'язку між виконанням належним чином ПАТ «ДПЗКУ» зобов'язань Договору №043/13 та не виконанням Позивачем своїх зобов'язань перед іншими контрагентами, а також завданими цим невиконанням збитків слід зазначити наступне.

Позивачем на підтвердження понесених ним збитків надано лише вимогу від ТОВ "УМГ" на адресу ТОВ «Продексім, ЛТД» про компенсацію ТОВ «УПК» штрафних санкцій розмірі 503 559 грн. згідно договору від 12.12.2013р. між ТОВ «УМГ» та ТОВ "Продексім, ЛТД" за неможливість виконати свої зобов'язання по контракту від 13.12.2013 р. між ТОВ "УМГ" та PGB TRADE LLC датовану 02.02.2014 р. та платіжне доручення № 116 від 04.07.2014 р. про сплату штрафних санкцій.

Проте Позивачем не підтверджено належними доказами, що ТОВ «УМГ» не виконало свої зобов'язання по контракту від 13.12.2013р., а ТОВ «Продексім, ЛТД» сплатило штрафні санкції в розмірі 503559 грн. згідно договору від 12.12.2013р. внаслідок протиправної поведінки ПАТ «ДПЗКУ».

Таким чином, Позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, а отже і вимоги про відшкодування збитків у розмірі 503559,00 грн, завданих Позивачу нібито неналежним виконанням ПАТ «ДПЗКУ» зобов'язань по Договору №043/13, а саме відвантаженням партії сої, яка не відповідала нормам ДСТУ 4964:2008 по показникам олійної домішки, що стало підставою невиконання Позивачем своїх зобов'язань перед іншими контрагентами є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, позивачем всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим в задоволенні позову має бути відмовлено.

Доводи позивача в обґрунтування позовних вимог до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова