Ухвала

від 01.10.2015 по справі 808/8089/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 808/8089/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 808/8089/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0007781503 від 06.11.2014 та №0007831503 від 07.11.2014; визнання протиправним та скасування акту №1023/08-28-15-03/35036863 від 23.09.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" задоволено частково. Судом визнано протиправними та скасовано оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено у повному обсязі.

Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року - без змін.

Відповідач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 53 617 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 68 000 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2014 року, що виникло за рахунок від'ємного значення, яке декларувалось у квітні та травні 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №1023/08-28-15-03/35036863 від 23.09.2014 (а.с.17-52).

Під час перевірки встановлені порушення п. 44.1 ст.44, п.198.1 ст.198. п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.3, ст. 200, п.200.14, п. 200.17 ст.200 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме:

- завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ЛІДЕР ІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 38362603) за червень на суму ПДВ 109 000 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року у розмірі 53 617 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року у розмірі 55383 грн.;

- завищення бюджетного відшкодування ПДВ (р.23.2) на суму 41109 грн.;

- завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображена у рядку 24 декларації за червень 2014 року на суму 15941 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0007781503 від 06.11.2014, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції на загальну суму 51386,0 грн.

- №0007831503 від 07.11.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55284,00 грн.

Вважаючи прийняті рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржених рішень відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ІНЖИНІРІНГ" (постачальник) 03.01.2014 укладено договір поставки №030114, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості та асортименті за ціною домовленою сторонами у специфікаціях, до договору.

В матеріалах справи наявна специфікація №2 до договору поставки №030114 від 03.01.2014 (а.с.174-177) на поставку вантажного кранового візка в/п 10т у кількості двох штук на загальну суму 864000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 144 000,00 грн.

Відповідно до специфікації до вказаного договору поставки оплата здійснювалась 50% переплати та 50% по факту відвантаження товару. Транспортування товару здійснювалось самовивозом.

На підтвердження виконання поставок за Договором №030114 від 03.01.2014 позивачем надано:

- видаткову накладну № НР-0000036 від 12.06.2014 на відвантаження вантажного кранового візка в/п 10т у кількості 2-х одиниць на загальну суму 864000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 144000,00 грн.;

- товарно-транспортну накладну №083679 від 12.06.2014 на перевезення товару вантажним автомобілем ТАТА АР8056СІ;

- акт приймання-передачі товару по договору №030114 від 03.01.2014;

- податкові накладні.

Позивачем здійснена оплата за придбаний товар (послуги) безготівковими розрахунками, що підтверджується долученими до справи копіями банківських виписок.

Заборгованість у розрахунках між позивачем та контрагентом відсутня.

Більше того, поставлений товар був експортований разом з іншими електротехнічними приладами за зовнішньоекономічним контрактом № 681/ВЭ-14 від 25.03.2014, укладеним Позивачем з "ООО "Хайделбергцемент Джорджия" (Грузія) відповідно до специфікації №1.

Постачання підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи:

- ВМД № 112050000/2014/012765;

- СМR 391183 від 29.05.2014;

- ВМД №112050000/2014/013955 від 13.06.2014;

- СМR № 431581 від 13.06.2014.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та підтверджують факт придбання послуг у контрагента.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства нараховано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних, звітних (податкових) періодів за червень 2014 року, що виникло за рахунок від'ємного значення, яке декларувалось у квітні та травні 2014 року, оскільки позивачем до податкової звітності включено операції з придбання товарів від постачальника, по якому не підтверджується поставка.

Проте, надані позивачем документи спростовують висновки податкового органу щодо допущення вказаних порушень.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку. Сама по собі несплата ПДВ продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Господарські правовідносини з ТОВ "ЛІДЕР ІНЖИНІРІНГ" оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, що не заперечується і актами перевірок. Позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від такого постачальника, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами. Належними доказами доведено фактичне переміщення (транспортування), приймання, використання поставленого товару у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, з огляду на що заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 808/8089/14 - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 13.10.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак