Постанова

від 06.10.2015 по справі 826/18497/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18497/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту,-

У С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із поданням про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік».

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року подання задоволено, підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік», застосованого рішенням заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.08.2015 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ТОВ «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» подало апеляційну скаргу в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, провіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом направлено запит від 05.03.2015 року №14872/10-55-22-13-10 про надання інформації та її документального підтвердження щодо підтвердження фінансово-господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались, в господарській діяльності з ТОВ «Грандбуд Інвест» та ТОВ «Знаки УА» за грудень 2014 року.

На зазначений запит товариство направило до податкового органу відповідь у якій вказало, що запит податкового органу не відповідає вимогам положень Податкового Кодексу України та Постанови КМ України від 27.12.2010 року № 1245, а також було зазначено про відсутність у контролюючого органу права вимагати від платника податку пояснення та їх документального підтвердження, а тому направлення такого запиту було розцінено відповідачем як незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності та відмовлено у надання пояснень і документального підтвердження з питань, що зазначались у запиті.

21.08.2015 року податковим органом видано наказ №1946 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Знаки УА», ТОВ «Грандбуд Інвест» та виписано направлення для проведення перевірки.

Оскільки за виходом за податковою адресою відповідача встановлено його відсутність і як наслідок неможливість вручення наказу та ознайомлення з направленням, представники контролюючого органу склали акт від 25.08.2015 року №620/26-55-22-13.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та дану обставину в судовому засіданні представники сторін не оспорювали, що до приміщення податкового органу прибув керівник товариства та повідомив про відмову у допуску ревізора-інспектора до проведення перевірки про що було складено відповідний акт.

У подальшому податковим органом 27.08.2015 року було застосовано до товариства умовний адміністративний арешт майна.

Порядок та підстави для застосування арешту майна платника податків визначено ст. 94 ПК України.

В силу приписів п.94.1 та пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Даний запит підписується керівником або заступником керівника органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту. В разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва направило на адресу відповідача запит від 05.09.2015 року №14812/10/26-55-22-13-10 у якому зазначила, що у зв»язку з тим, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податкового законодавства при взаємовідносинах за листопад місяць з постачальниками, просить надати пояснення та їх документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Грандбуд Інвест» та ТОВ «Знаки УА», у письмовому поясненні відобразити відповідну інформацію з наданням документів.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вірно зазначив відповідач в апеляційній скарзі, пункт 73.3 статті 73 ПК України не містить такої підстави для направлення відповідного запиту платнику податку як отримання податкової інформації, що може свідчити про можливі порушення платником податків податкового законодавства, оскільки у аб.1 п.73.3 ст.73 ПК України чітко зазначено підстави для направлення запиту - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, судова колегія вважає, що фактично на час направлення запиту у податкового органу була відсутня достовірна інформація, яка б свідчила про порушення відповідачем вимог податкового та іншого законодавства під час господарської діяльності з вищезазначеними товариствами.

Крім того, у запиті податковим органом не було конкретизованого, які саме порушення виявлені за результатами аналізу податкової інформації .

Отже, оскільки в запиті податкового органу не зазначені підстави для необхідної інформації направлення, виключний перелік яких наведений в абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та не наведені обставини, що викликали необхідність направлення таких запитів, у відповідача були підстави для відмови у наданні відповіді на запит про надання інформації, а отже відсутність відповіді на запит не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із наказом №1946 від 21 серпня 2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача стала та обставина, що товариством не було надано у повному обсязі пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит ДПІ у Печерському районі м. Києва з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Знаки УА» та ТОВ «Гранбуд Інвест». Крім того, як на підставу для перевірки податковий орган послався на пп.75.1.2, п 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, відповідач взагалі відмовився надавати будь-яку інформацію на запит податкового органу у зв»язку з відсутністю правових підстав у податкового органу.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки .

Доказів того, що відповідачу було вручено копію наказу про проведення перевірки позивач до суду не надав.

Згідно акта №620/26-55-22-13 від 25.08.2015 року про неможливість вручення копії наказу від 25.08.2015 року, при виході за податковою адресою ТОВ «Золотий вік» представниками податкового органу встановлено відсутність посадових осіб товариства, проте не вказано які саме посадові особи були відсутні.

Крім того, у даному акті відсутні дані про те, що копія наказу вручалась певним особам товариства.

На копії направлення на перевірку від 25 серпня 2015 року зазначено, що наказ про проведення перевірки не було вручено, а тому не допущено до перевірки.

Отже, позивач не надав до суду доказів, які б свідчили, що наказ про проведення перевірки в установленому законом порядку вручався чи був вручений посадовій чи іншим особам товариства.

Оскільки законних підстав для проведення перевірки податковий орган не мав, наказ про проведення перевірки платнику податку не вручив, товариство правомірно відмовило у допуску представників податкового органу до перевірки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві не було достатніх підстав передбачених ст. 94 ПК України для застосування арешту майна платника податків.

З цих підстав, судова колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Золотий вік», застосованого рішення заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.08.2015 року, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні подання.

Що стосується вимоги апелянта стосовно закриття провадження у справі у зв'язку з наявності спору про право, то колегія суддів не може погодитись з викладеними в апеляційній скарзі доводами з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України; оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

На момент розгляду даної справи у суді першої інстанції, даних про те, що товариство не було згодне з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Подача того ж дня товариством до суду адміністративного позову про скасування наказу від 21.08.2016 року не є доказом, який свідчить, що має спір про право, а тому зазначена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. 160, 195, 198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Українсько-російсько-австрійське спільне підприємство «Золотий Вік» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 07 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.