Постанова

від 07.10.2015 по справі 820/3963/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 820/3963/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача Єрьоменко А.В.

представника відповідача Сукач Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 820/3963/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ"

до Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2015 року ТОВ "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив:

- скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №807000003/2014/001709/2 від 23.10.2014 року та №807000003/2014/001960/2 від 09.12.2014 року

-скасувати картки відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00892 від 23.10.2014 року та № 807100000/2014/01035 від 09.12.2014 року

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001709/2 від 23.10.2014 року та №807000003/2014/001960/2 від 09.12.2014 року;

Скасовано картки відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00892 від 23.10.2014 року та № 807100000/2014/01035 від 09.12.2014 року.

Харківська митниця Міндоходів (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального права, неправильне встановлення обставини справи, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2014 року між ТОВ "ПРЕМ'ЄР-ПРОДУКТ" (Україна) та компанією Westfleisch eG (Німеччина), було укладено контракт № 1, за умовами якого позивач імпортував продукти тваринного походження (Серце свине морожене, печінка свинна морожена)на умовах згідно специфікацій до даного контракту.

За умовами п. 4.1, 4.2 , 5.1 контракту ціна на товар, що постачається узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару у специфікаціях. Ціна товару встановлюється в Євро, оплата здійснюється на умовах 100 % передплати вартості партії товару.

22.10.2014р. позивачем до митного оформлення була подана митна декларація ЇМ 40 ДЕ № 807100000/2014/044002, в якій заявлена митна вартість товару за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну із зазначенням в декларації ціни товару зазначену у специфікації № 1 від 07.10.2014 року, з додаванням витрат на транспортування.

Подана митна декларація не містить зазначення банківського платіжного документу.

Разом з митною декларацією позивачем було подано: зовнішньоекономічний контракт № 1 від 10.04.2014 року; Специфікація № 1 від 07.10.2014 року; Комерційний інвойс БК-115336 від 07/10/2014 року; Комерційна пропозиція компанії Westfleisch eG б/н від 07.10.2014 року; Прайс-лист компанії Westfleisch eG б/н від 07.10.2014 року; Міжнародна автомобільна накладна (СМК) б/н від 07.10.2014 року; Книжка МДП (Сагnet ТІR) АХ.74711409 від 05.10.2014 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 54 від 07.10.2014 року); Лист про відсутність взаємозалежності № 1 від 07.10.2013 року; Сертифікат походження товару А 084532 від 06.10.2014 року; ветеринарний сертифікат на експорт С1833/14 від 07.10.2014 року; Ветеринарне свідоцтво ГРД-00 № 711577 від 22.10.2014 року; Сертифікат якості б/н від 07.10.2014 року; Акт огляду транспортного засобу № 205002104/2014/001454 від 09.10.2014 року; Експортна вантажно-митна декларація країни відправлення МRN 14DЕ835605370851Е7 від 06.10.2014 року.

В зв'язку з поданням позивачем до митного оформлення документів, які не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи, які позивачем надані не були. Проте позивачем було направлено в цей же день лист митному органу з проханням випустити товар у вільний обіг.

Митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації ЇМ 40ДЕ№807100000/2014/044002 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/008 від 23.10.2014 року.

Підставою для відмови стали сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості товару та витребування додаткових документів, зокрема: недостатність документів для визначення складових митної вартості товарів; надання декларантом документів, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання ризику, згенерованого автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР).

23.10.2014 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000003/2014/001709/2 від

23.10.2014 року подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 807100000/2014/044122, за результатами митного оформлення якої товар був випущений у вільний обіг.

Коригування митної вартості призвело до збільшення митної вартості товару на суму 6595,96 грн., збільшення податку на додану вартість в розмірі 14 511,11 грн. (графа В "Подробиці розразунків" МД № 807100000/2014/044122 від 23.10.2014 року).

Також, відповідно до специфікації № 2 від 19.11.2014 року до контракту № 1 від 10.04.2014року позивачем імпортовано на умовах ЕХW Наmm, Німеччина (відповідно до Інкотермс-2000), продукти тваринного походження: "Серце свине морожене" вагою 5016,5 кг за ціною 0,49 євро за 1 кг загальною вартістю 2 458,09 євро; "Печінка свинна морожена" вагою 15035,00 кг за ціною 0,29 євро за 1 кг загальною вартість 4360,15 євро, разом 6818,24 євро.

09.12.2014 року позивачем була подана митна декларація ЇМ 40 ДЕ №807100000/2014/051428, яка не містила посилання на банківський платіжний документ.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт № 1 від 10.04.2014 року; Специфікація № 2 від 19.11.2014 року; Комерційний інвойс БК-117218 від 27.11.2014 року; Комерційна пропозиція Фірми Westfleisch eG б/н від 27.11.2014 року; Прайс-лист компанії Westfleisch eG б/н від 27.11.2014 року; Міжнародна автомобільна накладна (СМR) б/н від 27.11.2014 року; Книжка МДП (Сагnet ТІR) ХЕ.75928671 від 29.11.2014 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка № 4 від 28.11.2014 року); Договори з організації послуг перевезення (№ 2 від 26.11.2014 року, № 1/10/2014-О від 01.10.2014 року); Лист про відсутність взаємозалежності № 1 від 07.10.2013 року; Сертифікат походження товару А 059931 від 26.11.2014 року; Ветеринарний сертифікат на експорт С2316/14 від 27.11.2014 року; Ветеринарне свідоцтво ДРД-00 № 935904 від 09.12.2014 року; Сертифікат якості б/н від 27.11.2014 року; Декларація виробника б/н від 27.11.2014 року; Акт огляду транспортного засобу № 205020104/2014/001994 від 02.12.2014 року; Експортна вантажно-митна декларація країни відправлення МКИ 14БЕ835608543997ЕО від 27.11.2014року.

В зв'язку з поданням позивачем до митного оформлення документів, які не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи, зокрема виписку з бухгалтерської документації, щодо оплати товару за договором, договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами , визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На запит митного органу позивачем не надано жодних документів, проте надіслано лист з проханням здійснити розмитнення товару.

Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ № 807100000/2014/051428 від 09.12.20014 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації № 807100000/2014/01035 від 09.12.2014 року.

Прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000003/2014/001960/2 від 09.12.2014 року, відповідно до якого митна вартість товару склала: "Серце свинне морожене" - 4585,54 євро із розрахунку 0,9141 євро за 1 кг (проти 2458,09 євро: 0,49 євро за 1 кг); "Печінка свинна морожена" - 9729,82 євро із розрахунку 0,6471 євро за 1 кг (проти 4360,15 євро: 0,29 євро за 1 кг).

10.12.2014 року підприємством здійснено корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 807100000/2014/051587.

У зв'язку з коригуванням відбулося збільшення митної вартості товару на суму 10915,68 грн. та збільшення ПДВ на суму 24014,51 грн. (графа В "Подробиці розрахунків" МД №807100000/2014/051587 від 10.12.2014 року).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано всі необхідні документи, а тому відповідачем не правомірно, поза межами наданих повноважень та прийнято оскаржувані рішення.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Позивачем для митного оформлення вказаних товарів була визначена митна вартість товару виходячи з ціни контракту (вартістю операції), тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена, тому як в митних деклараціях позивачем не було зазначено про наявність банківського платіжного документу, щодо підтвердження оплати товару за умовами договорів, а також на вимогу митного органу не надано документ про сплату ввезеного товару.

Зазначені обставини визнаються позивачем в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що після митного оформлення товару та прийняття відповідачем рішень, позивачем як до митного органу так і до суду надано платіжні доручення про оплату ввезеного товару, проте на час прийняття відповідачем спірних рішень зазначений документ надано не було.

Враховуючи, що надані декларантом позивача під час митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Крім того, митним органом за наслідками порівняння заявленої митної вартості отримано інформацію щодо іншої митної вартості ідентичних товарів ніж та вартість, яка заявлена позивачем.

Таким чином, інформація щодо іншої митної вартості ідентичних товарів ніж та вартість, яка заявлена позивачем та наявність розбіжностей у поданих позивачем документах призвели до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом.

У зв'язку з цим, митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи та у зв'язку з їх ненаданням у повному обсязі прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого декларанту надано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При цьому, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості відповідно до наявних даних, які містяться в електронній копії ЕМД №205070000/2014/42821 від 16.10.2014, №2-5070000/2014/41282 від 04.10.2014р., № 209140000/2014/31093 від 15.09.2014р.;№ 205070000/2014/44391 від 20.10.2014р. та митні декларації № 209120000/2014/849760 від 08.12.2014р., № 205070000/2014/54642 від 08.12.2014р. Товари, що порівнювалися не є абсолютно однаковими, але поставляються одним й тим виробником, з однієї й тієї ж країни виробництва. Мають схожі фізичні визначальні характеристики.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведені підстави законності та обґрунтованості прийнятих рішень і надано належні докази на спростування доводів позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, позивачем під час митного оформлення та на вимогу митного органу не було надано усіх документів, а тому підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на зазначене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної Фіскальної Служби України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 820/3963/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ТОВ " ПРЕМЄР -ПРОДУКТ" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Ральченко І.М. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 12.10.2015 р.