Ухвала

від 12.10.2015 по справі 285/2703/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2703/15-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 20 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Худякова А.М.,

при секретарі Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року у справі за позовом ВАТ «ГарантБуд» до ОСОБА_2, відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року відкрите акціонерне товариство «Гарантбуд» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на комплекс будівель, розташованих по АДРЕСА_1 в м. Новограді-Волинському, яке видане 19 червня 2015 року на ім'я ОСОБА_2

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що реалізація вказаного нерухомого майна на електронних торгах відбулась з чисельними порушеннями вимог законодавства.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач також подав заяву, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на даний комплекс будівель.

Ухвалою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року заяву задоволено.

Накладено арешт на комплекс будівель, розташованих по АДРЕСА_1 в м. Новограді-Волинському Житомирської області.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2015 року виправлено описку у шостому абзаці мотивувальної частини вищезазначеної ухвали, а саме: замість «ст.134 ЦПК України» вказано « ст.151 ЦПК України» та замість слів «забезпечення доказів» зазначено « забезпечення позову».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ВАТ «Гарантбуд».

Зокрема, зазначає, що при звернені до суду із заявою про забезпечення позову позивачем не надано жодного доказу того, що власник цього майна має намір його відчужувати.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Вирішуючи дане питання, суд першої інстанції належним чином не з'ясував наявність обставин, які обумовлюють застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно.

Також представник відповідача вказує, що суд при розгляді заяви про забезпечення позову безпідставно послався на ст. 134 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі, зазначивши, що між сторонами існує спір щодо правомірності продажу на електронних торгах комплексу будівель по АДРЕСА_1 в м. Новограді-Волинському.

Накладення арешту на дане нерухоме майно гарантуватиме виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог та не порушує права ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Частиною 3 вказаної норми також передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо правомірності реалізації на електронних торгах належного позивачеві комплексу будівель по АДРЕСА_1 в м. Новограді-Волинському. Наявна в матеріалах справи інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить інформацію про те, що право власності на даний комплекс з 4 липня 2015 року зареєстроване за ОСОБА_2

Враховуючи ту обставину, що спір з приводу вказаного нерухомого майна в судовому порядку остаточно не вирішений, а застосований судом вид забезпечення позову є співмірним та відповідає позовним вимогам, підстави для скасування ухвали відсутні.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,311,313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Ухвалу судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуюча Судді: