Постанова

від 13.10.2015 по справі 904/2840/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року Справа № 904/2840/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Іванова О.Г., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- директор, наказ № 1-к від 02.03.14,

від відповідача: не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015р. у справі № 904/2840/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Промтехуслуги", м.Дніпропетровськ

до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 265 393грн.82коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015р. у справі №904/2840/15 (суддя Ліпинський О.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства (далі-ТОВ ВКП) "Промтехуслуги", з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.05.2015р. та уточнення позовних вимог від 26.05.2015р. задоволено, з міського комунального підприємства (далі-МКП) "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь позивача стягнуто 215725грн.05коп. основного боргу, 36760грн.71коп. пені, 79356грн.11коп. трьох процентів річних, 79356грн.11коп. втрат від інфляції, 6657грн.29коп. витрат по сплаті судового збору та 1461грн.60коп витрат на оплату послуг адвоката;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем зобов"язань за договором підряду №144-14р від 15.10.2014р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт;

- не погодившись з прийнятим рішенням, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення господарським судом не були враховані положення п.11.2 договору №144-14р від 15.10.2014р. по визначенню сторонами виключного випадку, при настанні якого обов"язок замовника оплатити виконані роботи відтерміновується до моменту надходження на його рахунок бюджетних коштів відповідного призначення, про те, що на рахунок підприємства бюджетні кошти, призначені для оплати робіт, визначених договором на загальну суму 213725грн.05коп. ще не поступали, а доказів зворотного позивач не надав, про те, що позовні вимоги є передчасними, оскільки зобов"язання підприємства по оплаті не виникло, про неприйняття господарським судом до уваги, що позивач мав належним чином довести, з якого саме дня починає обліковуватися прострочення зобов"язання (який день є першим днем неналежного виконання зобов"язання) для визначення періодів нарахування пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції, про необґрунтоване визначення позивачем першим днем прострочення зобов"язання одинадцятого дня від дати підписання акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт, не звертаючи уваги на застереження п.11.2 договору, про пред"явлення позивачем до відповідача близько 20 ідентичних позовів, у кожній з відповідних справ містяться акти наданих адвокатом послуг, датовані 26.03.2015р. і суд, приймаючи рішення у даній справі, не звернув уваги на те, що адвокат разом з директором підприємства відповідача нарахували у добі 26.03.2015р. цілих 40 годин, що вказує на недостовірність даних первинних документів, а також про те, що акт приймання передачі наданих адвокатських послуг містить відомості про "попередню оплату за участь у судовому засіданні", однак така послуга не є юридичною послугою та не є такою, що взагалі могла бути наданою станом на 26.03.2015р. - дату складання акту, а тому вартість цієї послуги пред"явлена безпідставно;

- 13.10.2015р. представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому зсіданні представник позивача повідомив суд про врегулювання спору між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі в попередньому судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2014р. МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі"(замовником) та ТОВ ВКП "Промтехуслуги" (підрядником) укладено договір №144-14р (належна копія договору, що читається представлена на а.с.95-97), предметом якого є виконання підрядником капітального ремонту котлів НИИСТу-5 №1, №2 у котельні по вул.Єрмолова,28а.

Згідно з п.3.1 договору договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації, є динамічною і складається з договірної ціни в сумі 213725грн.05коп., у тому числі, податок на додану вартість 35620грн.84коп..

Відповідно до п.10.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів замовника.

П.11.1 договору передбачено, що розрахунки здійснюються на підставі актів фактично виконаних робіт в десятиденний термін за формою КБ-2В, підписаних уповноваженими представниками сторін.

В п.11.2 договору сторонами узгоджено, що підрядник визначає об"єм і вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, надає відповідні документи для підпису замовнику протягом двох днів після виконання робіт. Замовник зобов"язаний підписати подані підрядником документи або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п"яти днів з дня отримання. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 14 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт на свій рахунок.

П.14.9 договору встановлена відповідальність замовника за невиконання або неналежне виконання договірних зобов"язань протягом термінів, визначених договором у вигляді сплати пені в розмірі 0.1 процента від ціни договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати пені.

На підставі укладеного договору позивач виконав роботи по капітальному ремонту котлів НИИСТу-5 №1, №2 у котельні по вул.Єрмолова,28а, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін 25.11.2014р.. Підписи представників скріплені печатками підприємств.

Згідно з складеним сторонами актом вартість виконаних позивачем робіт дорівнює 213725грн.05коп..

Проте, в установлені п.11.1 договору строки вартість виконаних робіт відповідачем не оплачена.

В процесі розгляду справи господарським судом 19.05.2015р. позивач звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 332863грн. основного боргу, 3021грн.43коп. трьох процентів річних, 79356грн.11коп. втрат від інфляції та 1461грн.60коп. витрат на оплату послуг адвоката та 6657грн.27коп. витрат по сплаті судового збору.

Розрахунок пені виконано позивачем, виходячи з суми основного боргу в розмірі 213725грн.05коп. за період з 06.12.2014 по 26.05.2015р.р., з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідні періоди. Оскільки сума пені, визначена позивачем за ставкою 0.1 процент була меншою ніж сума, визначена вищевикладеним способом позивач і просив суд стягнути з відповідача саме 36760грн.71коп. (а.с.51).

Розрахунок трьох процентів річних в сумі 3021грн.43коп. виконано позивачем також за період з 06.12.2014 по 25.06.2015р.р., а втрати від інфляції в сумі 79356грн.11коп. за січень, лютий, березень, квітень 2015р..

У зв"язку з допущенною помилкою в попередньо поданій заяві в частині визначення суми основного боргу 26.05.2015р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 213725грн.05коп., три проценти річних в сумі 79356грн11коп., пеню в сумі 36760грн.71коп., судові витрати в сумі 6657грн.27коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1461грн.60коп..

В п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотання) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, у тому числі, збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Після надходження 19. та 26.05.2015р. заяв позивача про збільшення позовних вимог та про уточнення позовних вимог, господарський суд, виходячи з їх змісту та конкретних обставин справи правильно прийняв рішення за наслідками їх одночасного розгляду.

Між тим, приймаючи таке рішення у справі господарський суд дійшов помилкових висновків в частині визначення суми основного боргу, оскільки, як зазначено вище, дійсний його розмір становить 213725грн.05коп. та трьох процентів річних, які підлягають стягненню з відповідача.

Так, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазна-чених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором №144-14р від 15.10.2014р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 213725грн.05коп. основного боргу, 36760грн.71коп. пені, 3021грн.43коп. трьох процентів річ-них та 79356грн11коп. втрат від інфляції.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 76334грн.68коп. (79356грн.11коп. - 3021грн.43коп.) слід відмовити тому, що відповідне нарахування здійснено позивачем необґрунтовано та за межами реальних строків періоду заборгованості.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню внаслідок невідповідності висновків останнього фактичним обставинам справи.

Посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції положень п.11.2 укладеного між сторонами договору підряду, судовою колегією визнані безпідставними, оскільки згідно з п.11.1 цього ж договору фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів замовника. Зі своєї сторони скаржник, наполягаючи на застосуванні до правовідносин сторін положень п.11.2 договору, не надав доказів того, що кошториси витрат на ці види робіт були погоджені за рахунок бюджету, а не за власні кошти, як про це вказано у п.11.1 договору підряду. Між тим, джерелами формування майна відповідача є як доходи, отримані від господарської діяльності, так і дотації з бюджетів (п. 3.3.2. і п. 3.3.5. Статуту).

Крім того, за змістом положень ст.617 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відтак, відсутність у скаржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання за договором, яке не припинилося відповідно до приписів глави 50 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване стягнення на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката, то колегія суддів відхиляє ці доводи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Ч.3 ст. 48 Кодексу передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п.п.4, 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.30 названого Закону при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до роз'яснень, наданих в п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі підтверджуються договором про надання адвокатських послуг №07/15-ЮО від 20.03.2015р. (а.с.26), укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1927 від 17.11.2008р. (а.с.52), актом надання послуг №16 від 26.03.2015р., що засвідчує факт надання послуг із ознайомлення з матеріалами та підготовку позовної заяви до МКП"ДМТМ" за договором №144-14р від 15.10.2014 року та передбачає попередню оплату за участь у судовому засіданні (а.с.27), а також платіжним дорученням №105 від 27.03.2015р. на суму 1461грн.60коп. (а.с.28), яке підтверджує дійсну сплату відповідних послуг.

Таким чином, частина послуг адвоката у даній справі, а саме за участь у судовому засіданні, хоча і була проведена попередньою оплатою, однак матеріали справи свідчать, що в подальшому адвокат ОСОБА_2 дійсно приймав участь у судових засіданнях місцевого господарського суду 07.05.2015р. та 26.05.2015р., тобто фактично надав такі послуги позивачу.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального законодавства та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1461грн.60 коп.

Керуючись ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015р. у справі №904/2840/15 скасувати частково;

- стягнути з міського комунального підприємства" Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Промтехуслуги" 213725грн.05коп. основного боргу, 36760грн.71коп. пені, 3021грн.43коп. трьох процентів річних, 79356грн.11коп. втрат від інфляції, 6657грн.27коп. витрат по сплаті судового збору та 1461грн.60коп. витрат на оплату послуг адвоката, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Промтехуслуги" на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 783грн.36коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 19.10.2015р.