Рішення

від 14.03.2007 по справі 49/193-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/193-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р.                                                            Справа № 49/193-06

вх. № 15179/3-49

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Коробейко Н.П. за дов. (після перерви не з"явилась) 3-ї особи Коробейко Н.П. за дов. (після перерви не з"явилась) відповідача - Левченко Р.В. за дов.№255 від 01.03.07 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "БЦ Логістік - УА", м. Київ 3-я особа ТОВ "ЧФТ  Україна ЛТД", м.Київ

до  ТОВ "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа  

про стягнення 79557,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь 79557,60 грн., з яких: 24200,00 грн. штраф за наднормовий простій автомобілів, 55,357,70 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання за договором доручення, внаслідок чого йому нараховані штрафні санкції.

Представник позивача 09.02.2007 року надав до суду пояснення по справі, в яких підтримує заявлені позовні вимоги з мотивів викладених у поясненні, в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної заяви позивача заперечує з мотивів викладених у відзиві від 20.12.2006 року та доповнень до відзиву на позов.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору,  можуть  вступити  у  справу  на   стороні   позивача   або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на  їх  права  або  обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено  до  участі  у  справі також  за  клопотанням  сторін,   прокурора   або   з   ініціативи господарського суду.

В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно спірного договору доручення експедитором є ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" та  прийняття рішення по справі може вплинути на  його  права  або  обов'язки, тому суд за своєю ініціативою залучив до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧФТ Україна ЛТД" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код 31057303).

06.03.2007 року 3-я особа подала до матеріалів справи свої письмові пояснення стосовно предмету спору, у яких підтримує вимоги позивача у повному обсязі.

В судовому засіданні з 20.12.2006 року по 25.12.2006 року, з 07.02.2007 року по 19.02.2007 року та з 06.03.2007 року по 14.03.2007 року оголошувалась перерва.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, дійшов висновку щодо необгрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог через наступне:

15.06.2006 року між 3-ю особою та відповідачем було укладено договір-доручення №02-06/ТR про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

Згідно умов договору ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" зобов"язалась надавати відповідачу послуги з організації перевезення вантажу найманим вантажним транспортом, а відповідач в свою чергу зобов"язався прийняти послуги та оплатити їх вартість( тобто між 3-ю особою та відповідачем було укладено договір транспортного експедирування).

02.10.2006 року між позивачем та 3-ю особою було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого 3-я особа передала належне їй право вимоги за договором №02-06/ТR від 15.06.2006 року, а позивач прийняв це право вимоги.

Згідно ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов"язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов"язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування за своєю правовою природою є договором про організацію перевезення вантажів. Обов"язком експедитора за данним договором є укладання від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажів, забезпечувати його відправку і одержання, тощо.

Згідно п.4.6 договору-доручення №02-06/ТR від 15.06.2006 року оплата послуг експедитора провадиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

За загальним правилом згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи ні позивачем, ні 3-ю особою не надано суду актів виконаних робіт, податкових накладних та рахунків на оплату, які повинні складатись відповідно до п.4.6  договору-доручення №02-06/ТR від 15.06.2006 року.

Долучені до матеріалів справи копії CMR №11322-15, №11322-16, №11322-3, №11322-2, №11322-13, №11322-14, №11322-18, №11322-18, як єдиний доказ надання послуг з перевезення, не містять жодного посилання на те, що зазначені вантажні перевезення були здійсненні перевізником на виконання договору-доручення №02-06/ТR від 15.06.2006 року.

Відповідно до вимог ст.920 ЦК України у разі порушення зобов"язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами(статутами).

Згідно ч.2 ст.14 Закону України від 01.07.2004 року "Про транспортно-експедиційну діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов"язків, які передбачені  договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Згідно договору-доручення №02-06/ТR від 15.06.2006 року, а саме 2.2,2.3 конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в Заявці, яка є невід"ємною частиною даного договору, заявки повинні бути підписані уповноваженими на то особами.

Як зазначалось вище, ні позивачем, ні 3-ю особою не надано суду належних доказів (рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, заявки на перевезення, оформлених відповідно до умов договору) здійснення перевезення вантажу по CMR №11322-15, №11322-16, №11322-3, №11322-2, №11322-13, №11322-14, №11322-18, №11322-18 саме на виконання умов договору-доручення №02-06/ТR від 15.06.2006 року.

За таких підстав, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявного  права на вимогу стягнення пені та штрафу за неналежне виконання відповідачем умов договору №02-06/ТR від 15.06.2006 року, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог у повному обсязі.

Згідно ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44-49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.