Постанова

від 25.06.2007 по справі 49/193-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/193-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2007 р.                                                          Справа № 49/193-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді –Пушай В.І., суддів - Плужник О.В., Барбашова С.В.

при секретарі – Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Ярош З.В.

відповідача –Левченко Р.В.

3-ї особи –Ярош З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача  (вх. № 1418Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2007 р. по справі    № 49/193-06

за позовом –ТОВ «БЦ Логістик УА», м.Київ

до ТОВ «Мерефянська скляна компанія», м.Мерефа

3-я особа –ТОВ «ЧФТ Україна ЛТД», м.Київ

про стягнення 79557,60 грн.,-

встановила:

В грудні 2006 р. позивач звернувся з позовом про стягнення з ТОВ «Мерефянська скляна компанія»на свою користь суми штрафу за наднормований простій автомобілів в розмірі 24200 грн.; пеню за несвоєчасне проведення розрахунків в розмірі 55357,70 грн.; державне мито в розмірі 795,58 грн.; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2007 р. по справі № 49/193-06 (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем та 3-ю особою не додано належних доказів (рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, заявки на перевезення, оформлених відповідно умов договору) здійснення перевезення вантажу по СМR на виконання умов договору-доручення № 02-06/ТR від 15.06.2006 р.; позивачем не доведено також наявного права на вимогу стягнення пені та штрафу за неналежне виконання відповідачем умов договору № 02-06/ТR від 15.06.2006 р.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні зазначеного рішення не прийнято до уваги документи, що містяться в матеріалах справи, які підтверджують той факт, що виконання договірних зобов'язань зі сторони ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" здійснено належним чином, покладених на себе зобов'язань за договором № 02-06/ТR, а також довідкою банку про проплату відповідачем наданих третій особі послуг.

Крім того, позивач зазначає, що суд, при винесенні даного рішення порушив норми процесуального права, оскільки відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, позивач посилається на те, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Відповідно до ч. 10, 11 вказаного закону, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі   перевозяться   в   Україні.   Такими   документами   можуть   бути,   зокрема,   міжнародна автомобільна накладна (СМR) та інші документи, в залежності від транспорту перевезення.

Позивач, також, вказує на те, що відповідно до п.4.6 договору-доручення №02-06/ТR, який передбачає надання рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної саме як підстави для оплати послуг експедитора. Тому вказані документи не можуть розглядатись як такі, що підтверджують факт надання послуг експедитора. У правовідношенні, щодо якого розглядався спір, послуги експедитора замовником повністю оплачені, прострочення оплати відповідачем визнано. Спір розглядався саме відносно факту та обставин перевезення, а не щодо підстав оплати послуг експедитора. Таким чином, такий факт та обставини відповідно до вищевказаної норми матеріального права могли бути встановлені лише з міжнародної автомобільної накладної (СМR). Відповідно, докази щодо підстав оплати послуг експедитора суду не надавались. З цих підстав позивач вказує на те, що висновок суду стосовно того, що належними доказами є рахунок, податкова накладна, акт виконаних робіт, заявка зроблена з порушенням норм матеріального права внаслідок незастосування відповідної норми, яка підлягала застосуванню - ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність". Тим самим, судом першої інстанції порушено норму процесуального права щодо допустимості доказів, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Стосовно дій суду, які свідчать про порушення порядку підготовки справи до судового розгляду та про однобічність судового розгляду, що призвело до неправомірності висновків суду недійсними та до прийняття неправильного рішення, позивач вказує на те, що суд першої інстанції не витребував додаткові документи по справі, які б дали змогу винести суду об'єктивне та законне рішення по справі. Такими документами можна вважати рішення господарського суду м.Київа, що виносились  з аналогічних спорів протягом січня 2007 р.

Відповідач, в свою чергу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Відповідач, в підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, пояснює, що додані позивачем до матеріалів справи документи - складені іноземною мовою, переклад до матеріалів справи не надавався, саме тому, суд та відповідач не можуть визначити, яку саме інформацію містять ці документи, та чи мають вони якесь відношення до виконання ТОВ «ЧФТ Україна ЛТД» (далі - третя особа) договору доручення №02-06/ТК. Крім того, з наданих до матеріалів справи СМR видно, що лише СМR №11322-3 містить інформацію про прибуття на розвантаження до ТОВ «МСК»та вибуття з нього (але не містить підпису відповідальної особи), інші СМR або ж не містять нічого крім копії печатки відповідача, або ж містять не повну інформацію про прибуття та вибуття з розвантаження, та з інформації, яка міститься в них не вбачається факту наднормованного простою транспорту, а більш того, що цей простій стався з вини відповідача.

Також, відповідач зазначає, що жоден з наданих позивачем до матеріалів справи документів не свідчить про наявність його вини у наднормативному простої транспорту, якщо такий і мав місце. Крім того, відповідач стверджує, що в рішеннях, винесених господарським судом м.Київа протягом січня 2007 р. у подібних справах, не міститься інформації про те, що вони взагалі мають відношення до ТОВ «Мерефянська скляна компанія».

Посилання позивача про стягнення з відповідача 3 % пені за прострочку оплати наданих послуг, відповідач взагалі вважає такими, що суперечать Закону України  „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якого –розмір пені не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2006 р. між ТОВ „ЧФТ Україна ЛТД” та ТОВ «Мерефянська скляна компанія»був укладений договір-доручення № 02-06/ТR про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом міжнародному та міжміському сполученні. Згідно умов якого, ТОВ „ЧФТ Україна ЛТД” зобов'язувалося надавати  ТОВ «Мерефянська скляна компанія»послуги з організації перевезення вантажу найманим монтажним транспортом, в свою чергу ТОВ «Мерефянська скляна компанія» зобов'язувалася прийняти та оплатити їх вартість, та забезпечити своєчасне навантаження (вивантаження) транспортного засобу, його митну обробку та митне оформлення всіх необхідних документів. 02.10.2006 р. між  ТОВ „ЧФТ Україна ЛТД”  та  ТОВ «БЦ Логістик УА»було укладено договір про відступлення права вимоги.

На підставі виконання  СМR № 11322-15, 11322-16, 11322-3, 11322-2, 11322-13, 11322-14, 11322-17 було здійснено перевезення.

Крім того, жодна із сторін по справі не надавала іншого господарсько-правового договору між відповідачем та 3-ю особою виконання якого могли б здійснюватись перевезення за наданими СМR; відповідачем були прийняті здійснені перевезення та оплачені.

Місцевим господарським судом не з'ясовано, чи мали місце вищенаведені обставини, на які посилаються сторони по справі.  Так, згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 „Про судове рішення”, яким встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини  і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ч.ч. 10, 11, 12 ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність”,  перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, такими документами можуть бути міжнародна автомобільна накладна (СМR) та інші документи в залежності від транспорту перевезення. При цьому, факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Саме ці документи були подані позивачем на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні наступних даних: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі та якими доказами вони підтверджуються. У даному разі, суд першої інстанції повинен був встановити при розгляді справи: чи мало місце здійснення перевезення вантажу по доданим до позовної заяви СМR експедитором (3-ю особою по справі) для відповідача; чи здійснювались вказані перевезення відповідно до договору № 02-06/ТR від 15.06.2006 р.; чи були зобов'язання по вказаному договору двосторонніми та виконані сторонами належним чином та прийняті кредитором; винність сторін у неналежному виконанні договірних зобов'язань.

При винесенні рішення, суд першої  інстанції не застосував ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність”, чим порушив норму процесуального права щодо допустимості доказів, що призвело до прийняття неправильного рішення.

В оспорюваному рішенні було зазначено, що подані сторонами докази по справі є недостатніми, але всупереч ст. 38 ГПК України, суд не витребував необхідних доказів по справі, хоча у кожної із сторін були в наявності рахунки податкової накладної, акти виконаних робіт та заявки із зазначенням їх номерів, дати оформлення поштових відправлень.

Позивачем було надано до суду першої інстанції докази, які підтверджують зазначені наднормативні простої автомобілів з вини відповідача, а саме - СМR № 11322-15, 11322-16, 11322-3, 11322-2, 11322-13, 11322-14, 11322-17. Також, позивач надсилав повідомлення на адресу відповідача про простій автомобілів на митному переході Ягодин та у місці розмитнення, робив деталізацію дзвінків  ТОВ „ЧФТ Україна ЛТД”, надавав довідку з банку про надходження коштів від відповідача, карти простоїв, разові перепустки.

Як вбачається з додатково наданих документів, котрі не були витребувані місцевим господарським судом відповідно до вимог ст. ГПК України, 19.06.06р відповідачем було подано заявку №8 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна, (м. Мерефа Харківської обл.). ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 17368 ТА/09636 ТН марки МАМ. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення вказаний автомобіль перебував на митному переході Ягодин з 30.06.06р. по 04.07.06р. На місце розмитнення автомобіль прибув 06.07.06р., а розвантажений був лише 13.07.06р., що підтверджується документами, наданими перевізником, а саме картою простою автомобіля, разовим пропуском №79, СМК № 11322-15 та карнет № ОХ 49296135. Внаслідок порушення договірних зобов'язань з сторони відповідача, відбувся простій автомобіля на протязі 8 діб.

19.06.06р. відповідачем було подано заявку №5 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна (м. Мерефа). ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 8096 КІА/05218 КА марки Renaut. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 02.07.06р. по 04.07.06р. На

місце розмитнення автомобіль прибув 07.07.06р., а розвантажений був 12.07.06р., про що свідчать документи, надані перевізником, а саме карта СМК №11322-16 та карнет № UX 51068350, відповідно простій склав 5 діб.

     15.06.06 р. відповідачем було подано заявку №2 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна (м. Мерефа).   ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 8092 КІА/224965 КА марки DAF. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення вказаний автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 27.06.06р. по

28.06.06р. На місце розмитнення автомобіль прибув 29.06.06р., а розвантажений був 04.07.06р., що підтверджується документами, наданими перевізником, а саме СМR №11322-2, відповідно простій склав 3 доби.

    16.06.06р. відповідачем було подано заявку № 1 на один автомобіль   для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна (м. Мерефа). ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 8091 КІА/03945 DAF марки ВАР. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення цей автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 26.06.06р. по 28.06.06р.

На місце розмитнення автомобіль прибув 30.06.06р., а розвантажений був 04.07.06р., що підтверджується документами, наданими перевізником, а саме СМR №11322-2 та карнет № JX 51044182, внаслідок чого простій склав 4 доби.

    19.06.06р.   відповідачем  було  подано  заявку  № 7  на   1   автомобіль  для  виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина  Україна (м. Мерефа) На виконання умов вищезазначеного Договору та заявки, ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 00008 ВМ/00008 ВО марки МЕКСЕВЕS. На місце розмитнення автомобіль прибув 03.07.06р., а розвантажений був 13.07.06р., що підтверджується документами, наданими перевізником, а саме картою простою та СМR №11322-13. Таким

чином, простій автомобіля склав 8 діб.

    19.06.06р. відповідачем було подано заявку № 6 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна (м. Мерефа). ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль №09705ТА/07744ТН марки VОLVO. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення зазначений автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 30.06.06р. по

04.07.06р. На місце розмитнення автомобіль прибув 06.07.06р., а розвантажений був 13.07.06р., про що свідчать документи, надані перевізником, а саме карта простою, разовий пропуск №78, СМR №11322-14 та експортна декларація № 4807502. Таким чином, простій склав 8 діб.

    19.06.06р. відповідачем було подано заявку № 3 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина - Україна (м. Мерефа). На виконання умов вищезазначеного Договору та заявки, ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 3188 КІА марки RENAUТ. В зв'язку з несвоєчасним оформленням  зі  сторони  відповідача  попереднього  повідомлення  зазначений  автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 01.07.06р. по 04.07.06р. На місце розмитнення

автомобіль прибув 10.07.06р., а розвантажений був 15.07.06р., про що свідчать документи, надані перевізником, а саме СМR №11322-18 та карнет № UХ 51044430. Таким чином простій склав 6 діб.

19.06.06р. відповідачем було подано заявку № 4 на один автомобіль для виконання перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Німеччина —Україна (м.Мерефа). На виконання умов вищезазначеного Договору та заявки, ТОВ "ЧФТ Україна ЛТД" залучило до перевезення автомобіль № 8197 КІА/01680 КА. В зв'язку з несвоєчасним оформленням зі сторони відповідача попереднього повідомлення зазначений автомобіль простояв на митному переході Ягодин з 02.07.06р. по 04.07.06р. На місце розмитнення автомобіль прибув 10.07.06р., а розвантажений був 15.07.06р., що підтверджується документами, наданими перевізником, а саме СМК. №11322-17 та карнет № РХ 51044437. Таким чином простій склав 5 діб.

Відповідно до п.6.1 Договору, за кожен день наднормованого простою транспортного засобу, що виникає з вини ЗАМОВНИКА транспортно-експедиційних послуг на шляху слідування чи в місцях навантаження-вивантаження, Замовник сплачує експедитору штраф в розмірі 550 грн. за кожен день над нормованого простою. Також, відповідно до п. 6.8. Договору ТОВ "Мерефянська скляна компанія", у разі порушення зобов'язання, несе відповідальність за таке порушення незалежно від наявності вини, а також відповідає за порушення зобов'язань третіми особами, на яких покладено його виконання.

Разом з тим, відповідач визнає факт несвоєчасного проведення розрахунків за отримані транспортно-експедиційні послуги, які були надані первісним кредитором на виконання умов Договору, (в матеріалах справи міститься копія пл.доручення від 07.07.2006 р. наданого відповідачем про часткову оплату на рахунок експедитора, тобто 3-ї особи, наднормативного простою в сумі 1650 грн. стосовно наданої суми позов не пред'являвся).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.5. Договору, за несвоєчасну оплату отриманих послуг сплачується пеня в розмірі 3% від простроченої суми за кожен день прострочки.

При підписанні Договору, Відповідач погоджувався із вищевказаним пунктом Договору. Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Отже, за неналежне виконання договору, а саме несвоєчасну оплату за договором, до відповідача повинні застосовуватись цивільне - правові санкції, встановлені договором, а саме неустойка в розмірі, визначеному сторонами при укладенні договору.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2007р. по справі № 49/193-06  підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 38, 49, 99, 101, п.п.2,3,4 ст. 104, 105 ГПК України, судова колегія, -

                                           постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2007 р. по справі № 49/193-06 скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з ТОВ «Мерефянська скляна компанія»(62472, м.Мерефа, вул.Леонівська, 84-а; р/р 26002036392400 в ХФ АКИБ „УкрСиббанк” в м.Харків, МФО 351005 ИНН 329520620234 свідоцтво № 28034748) на користь ТОВ «БЦ Логістик УА»(03022, м.Київ, вул.Васильківська, 34; п/р 2600061107 в КРД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805; код ЄДРПОУ 34491302) 24200 грн. штрафу за наднормований простій автомобілів, 55357,70 грн. пені, 795,58 грн. держмита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 397,79 грн. мита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписаний судовою колегією 22.06.2006 року.

         Головуючий суддя                                                             Пушай В.І.

                                 судді                                                              Плужник О.В.

                                                                                                         Барбашова С.В.