Ухвала

від 05.10.2015 по справі 2а-27/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/44826/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012

у справі № 2а-27/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Сервіс Груп»

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 № 0002732305/40904 та № 0002742305/40903.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168-97-ВР, п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР .

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м.Києва здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування податку на прибуток за період з 01.07.2008 року та податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2008 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2011 № 5231/2305/16468589. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР , що слугували підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2011 № 0002732305/40904 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 20073,75 грн., в т.ч. 13382,5 грн. за основним платежем та 6691,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168-97-ВР, що слугували підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2011 № 0002742305/40903 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 16059 грн., в т.ч.: 10706 грн. за основним платежем та 5353 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За висновками податкового органу порушення цих норм законів полягало в тому, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат та податкового кредиту витрати та податок на додану вартість, відповідно, за господарськими операціями з ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп», які не мали реального характеру.

Податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій з вказаним контрагентом з тих підстав, що засновник ПП «Атлант-Сервіс-Груп» ОСОБА_2 не має стосунку до створення підприємства, здійснення фінансової господарської діяльності та складання первинних документів, про що свідчать встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 у справі № 1-582/10 обставини.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено непричетність керівника ПП «Атлант-Сервіс-Груп» до фінансово-господарської діяльності вказаної юридичної особи. При цьому суд послався на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 у кримінальній справі № 1-582/10, якою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, у зв'язку із застосуванням до нього п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 від 12.12.2008 № 660-VI та закрито провадження у справі.

Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно належним чином дослідити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару, тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (послуг) мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише обставинами щодо допущених порушень вимог законодавства при створенні підприємства-постачальника та веденні його господарської діяльності.

Суд касаційної інстанції зазначає, що всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, суди повинні надавати належну оцінку усім таким доказам.

З метою дослідження фактичного придбання товару (послуг) судам необхідно було аналізувати умови його поставки, досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, з'ясовувати підстави, порядок, зміст, обсяги товарів відповідно до умов договорів, мету придбання таких товарів, вартість та порядок їх поставки.

Враховуючи наведене, суди мали належним чином дослідити спірні господарській операції, реальність їх здійснення, чи придбавався позивачем товар (послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суди попередніх інстанцій не дослідили реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп», не надали належної оцінки первинним документам, не встановили підстави, порядок, зміст та обсяг господарських операцій, порядок передачі покупцеві товару.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено, що кримінальна справа стосувалася обставин щодо господарських операцій з позивачем чи щодо відсутності реального вчинення таких господарських операцій, в тому числі з метою безпідставного отримання певних податкових вигод.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суди також повинні врахувати, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення валових витрат та податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути самостійною підставою для позбавлення покупця права на валові витрати та податковий кредит. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі,та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун