Постанова

від 27.02.2018 по справі 2а-27/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-27/12/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року (розглянуту в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант-Сервіс Груп про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва (далі - Відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант-Сервіс Груп (далі - Третя особа) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2011 року №0002742305/40903 та №0002732305/40904.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембутматеріали залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті; зокрема, вказує на те, що підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операцій надає документу юридичну силу, робить його дійсним, що відповідно є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією. Крім того, вважає, що ДПІ не довела обставин, які б свідчили про порушення Позивачем податкового законодавства та наявності яких би призводила до невизнання права Позивача на формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак Відповідач не довів законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Третьою особою відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судове засіданні представник не прибув, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами контролюючого органу проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ Виробниче підприємство Побутрембутматеріали по взаємовідносинам з ТОВ Атлант-Сервіс Груп з питань достовірності нарахування податку на прибуток за період з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року та податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2008 року.

В ході проведеної перевірки Відповідачем встановлено, що Позивачем порушено: пункт 1.32 статті 1, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 13382,50 грн; підпункт 7.2.1 пункту 7.2, підпункти 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 10706,00 грн.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 05.09.2011 року №5231/2305/16468589 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 року: №0002732305/40904, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 20 073,75 грн, у тому числі за основним платежем - 13382,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6691,25 грн; №0002742305/40903, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 16 059,00 грн, у тому числі за основним платежем - 10706,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5353,00 грн.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За таких обставин, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з акта перевірки від 05.09.2011 року №5231/2305/16468589 висновки щодо порушення Позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факта реальності господарських операцій між ТОВ Виробниче підприємство Побутрембудматеріали та ТОВ Атлант - Сервіс Груп .

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 07 червня 2010 року (кримінальна справа №1-582/10) по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зв язку із застосуванням до обвинувачених ст.1 п. в Закону України Про амністію від 12.12.2008 року. Вказана постанова набрала законної сили 22 червня 2010 року.

У цій постанові суду зазначено, що 29 серпня 2007 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності, а саме - використання підприємства для мінімізації податкових зобов'язань діючих суб'єктів господарської діяльності, створив ТОВ Атлант-Сервіс-Груп (код ЄДРПОУ 35644524), достовірно знаючи, що діяльність вказаного товариства він контролювати не буде, а після реєстрації всіх документи та печатку передасть невстановленим досудовим слідством особам. Для реєстрації вказаного товариства ним був підписаний протокол загальних зборів учасників ТОВ Атлант-Сервіс-Груп від 29 липня 2007 року, відповідно до якого прийнято рішення про створення указаного товариства та начебто внесено майно до статутного фонду на суму 44 000 грн.

Підписані ОСОБА_3 реєстраційні документи та печатка ТОВ Атлант-Сервіс-Груп були передані ним невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу останнім відкрити розрахункові рахунки в банківських установах та використовувати їх для незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Також, в цій постанові зазначено, що з банківських виписок щодо руху коштів на рахунку ТОВ Атлант-Сервіс-Груп вбачається те, що більшість розрахунків з приводу придбання ним матеріальних цінностей проводилися цим підприємством (контрагентом Позивача) з ТОВ Радамант Груп .

Крім того, судом у кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та невстановленими особами, які діяли умисно з метою прикриття незаконної діяльності - використання підприємства для мінімізації податкових зобов'язань діючих суб'єктів господарської діяльності, створили ТОВ Радамант Груп (код ЄДРПОУ 35644524).

Колегія суддів вважає, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено 06 лютого 2018 року в постанові Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду у справі №826/6986/14 (К/9901/3681/18).

Отже, Позивачем неправомірно включені витрати на придбання товарів у ТОВ Атлант-Сервіс Груп до складу його валових витрат та відсутнє право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Атлант-Сервіс Груп .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в межах цього спору не встановлено реальність здійснення спірних господарських операцій між Позивачем та його контрагентом, а первинними та бухгалтерськими документами, які містяться в матеееріалах спрви не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій - придбання товару у контрагента.

Посилання апелянта на те, що у постанові Голосіївського районного суду м.Києва від 07.06.2010 року судом невірно зазначено код ЄДРПОУ ТОВ Атлант-Сервіс-Груп , а саме - 35644524, оскільки в акті перевірки від 05.09.2011 року №5231/2305/16468589 та первинних документах вказано код ЄДРПОУ ТОВ Атлант-Сервіс-Груп - 35379944, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у мотивувальній частині постанови від 07.06.2010 року зазначено однаковий код ЄДРПОУ ТОВ Атлант-Сервіс-Груп та ТОВ Радамант Груп ; однак це не є підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017 року, оскільки вказане, колегія суддів розцінює як описку, яка може бути виправлена відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Побутрембудматеріали залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 01 березня 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.