Постанова

від 13.10.2015 по справі 927/1629/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 927/1629/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач), суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 у справі№ 927/1629/14 господарського суду Чернігівської області за заявою Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівської області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Оріана" провизнання банкрутом Представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 у справі № 927/1629/14 (суддя Сидоренко А.С.) відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. про стягнення з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області 6237,80 грн. заборгованості по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна боржника.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою суду, арбітражний керуючий Мурза Андрій Михайлович звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, просив її скасувати, стягнути з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Мурзи А.М. 6237,80 грн. заборгованості по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна боржника. При цьому заявником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.) відхилено клопотання арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 року у справі № 927/1629/14 повернуто скаржнику.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Мурза Андрій Михайлович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою з проханням її скасувати, пославшись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон) .

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 статті 91 ГПК.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК.

За цією нормою право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, не допускаючи при цьому обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

Як встановив апеляційний господарський суд, ухвалу місцевого господарського суду прийнято 26.02.2015 та 27.02.2015 направлено сторонам, зокрема арбітражному керуючому Мурзі А.М.

Апеляційну скаргу подано скаржником до місцевого господарського суду лише 03.07.2015 року (про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті в якому апеляційна скарга направлена до господарського суду), тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року обґрунтована тим, що у тексті апеляційної скарги заявник просив визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, проте клопотання взагалі не містить мотивів та причин в обґрунтування поважності пропуску такого строку.

Втім, з такими висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги заявник апеляційної скарги посилався на те, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. про стягнення з Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області на його користь 6237,8 грн. заборгованості щодо оплати послуг розпорядника майна у справі 3927/1629/14.

При цьому місцевий господарський суд обґрунтував свою відмову у задоволенні заяви Мурзи А.М. тим, що чинним законодавством господарському суду не надано право вирішувати в межах справи про банкрутство спір між арбітражним керуючим та кредитором стосовно виплати грошової винагороди, отже, вимога арбітражного керуючого про стягнення з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області грошових коштів є безпідставною.

Наслідком такої відмови стало те, що Мурза А.М. був вимушений звернутись до Бахмацького райсуду із позовом про стягнення коштів з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, за правилами цивільного судочинства.

В результаті розгляду цивільної справи, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14.05.2015, зокрема, закрито провадження у справі, з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, саме наведені обставини, як зазначав арбітражний керуючий Мурза А.М. зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що висновки суду другої інстанції про невмотивованість клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження не відповідають обставинам справи та суперечать положенням ст. 22, 33, 43, 53, 91 ГПК України, ч. 1 ст. 5 Закону.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи А.М. та відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення строку подання цієї скарги, суд апеляційної інстанції наведене вище не врахував, фактично ухилився від надання оцінки доводам скаржника про те, що саме в ухвалі від 26.02.2015 року, яку хотів оскаржити в апеляційному порядку заявник, господарський суд Чернігівської області визначив підвідомчість спору про стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого оплати його послуг, як спір який не може бути розглянутий у межах справи про банкрутство.

Відновлення строку є способом забезпечення права особи на судовий захист, тому з огляду на наведене та положення ст. 53 ГПК, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України судова колегія вважає що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відновленні строку апеляційного оскарження судового рішення не може залишатись без змін і підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

На підставі викладеного, керуючись статями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі №927/1629/14 скасувати.

Справу №927/1629/14 направити до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк