Постанова

від 10.11.2015 по справі 927/1629/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 927/1629/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Мурза А.М.: не з'явився

від кредитора: не з'явився

від боржника: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи А.М. на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 у справі № 927/1629/14 (суддя Сидоренко А.С.)

за заявою Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, м. Бахмач Чернігівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана", смт. Талалаївка Чернігівської області

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Бахмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі - кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана" (надалі - боржник) на підставі ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мурзу Андрія Михайловича тощо.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 27.01.2015 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника Мурзи А.М., визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рязанову С.М.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 здійснено заміну Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області її правонаступником - Бахмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 по справі № 927/1629/14 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. про стягнення з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області 6237,80 грн. заборгованості по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна боржника.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 10, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 16, 610 Цивільного кодексу України, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Мурза А.М. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Мурзи А.М. кошти по оплаті основної грошової винагороди за період процедури розпорядження майном ТОВ "Оріана" в сумі 6237,80 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 4-5 ГПК України.

04.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Мурзи А.М. надійшло клопотання, в якому просить, розглянути апеляційну скаргу у його відсутності, задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу, стягнути з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Мурзи А.М. кошти по оплаті основної грошової винагороди за період процедури розпорядження майном ТОВ "Оріана" в сумі 6237,80 грн, судові витрати в розмірі 609,00 грн. покласти на Бахмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників зазначених сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно чч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Відповідно до п. 4 ст. 115 Закону про банкрутство витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Частина 5 ст. 115 Закону про банкрутство передбачає, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Отже, законодавцем передбачено обов'язок ініціюючого кредитора чи боржника, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, оплатити грошову винагороду арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна.

Як вбачається з матеріалів справи арбітражний керуючий Мурза А.М. з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі від 28.10.2014 до постанови про визнання боржника банкрутом від 27.01.2015 у даній справі виконував обов'язки розпорядника майна боржника.

Крім того ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.10.2014, встановлено оплату послуг розпорядника майна боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок її авансування заявником.

Тобто, судом першої інстанції, у зазначеній ухвалі визначено джерело оплати послуг розпоряднику майна ТОВ «Оріана» арбітражному керуючому Мурзі А.М, а саме - за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Бахмацької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.01.2015 у цій справі затверджено звіт арбітражного керуючого Мурзи А.М. від 22.12.2014 про нарахування грошової винагороди та здійснення витрат за період з 28.10.2014 по 13.01.2015 у розмірі 6 237,80 грн., зокрема, 6 171,20 грн. - за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника та 66,60 грн. - понесених витрати.

Відповідно до матеріалів справи ухвали місцевого господарського суду від 28.10.2014 та 22.01.2015 є чинними.

18 лютого 2015 року, в межах справи про банкрутство ТОВ "Оріана", арбітражним керуючим Мурзою А.М. подано до господарського суду Чернігівської області заяву про стягнення з ініціюючого кредитора - Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області коштів по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна ТОВ "Оріана" у сумі 6237,80 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього.

За результатами розгляду вищенаведеної заяви судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. про стягнення з Бахмацької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області 6 237,80 грн. заборгованості по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна боржника, оскільки на думку суду чинним законодавством господарському суду не надано права вирішувати в межах справи про банкрутство спір між арбітражним керуючим та кредитором стосовно виплати грошової винагороди.

Однак, з даним висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може враховуючи наступне.

Так, в ході здійснення провадження у справі про банкрутство, господарський суд приймає рішення про затвердження розміру оплати послуг, витрат арбітражного керуючого або приймає рішення про стягнення з ініціюючого кредитора грошових сум на оплату послуг (витрат) арбітражного керуючого за рахунок ініціюючого кредитора і такі рішення суду не можуть ототожнюватися та є самостійними процесуальними рішеннями суду, які приймаються в ході провадження у справі про банкрутство.

Вимоги про стягнення грошових коштів з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого, можуть розглядатися судом в ході провадження у справі про банкрутство за наявності спору між учасниками провадження. Така ж позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 29.10.2013 у справі № 20/66б/2011 (22/30б).

Таким чином, встановивши в оскаржуваній ухвалі факт невиконання Бахмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області своїх зобов'язань по сплаті арбітражному керуючому грошової винагороди, передбачених ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.10.2014 місцевий господарський суд повинен був прийняти зобов'язальне рішення стосовно вимог в розмірі 6 171,20 грн. за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Однак, вищенаведеного суд першої інстанції не врахував внаслідок чого оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення з ініціюючого кредитора - Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області коштів по оплаті послуг (грошової винагороди) розпорядника майна ТОВ "Оріана" в сумі 6 171,20 грн. підлягає скасуванню.

В той же час, колегія суддів зазначає, що вимоги в розмірі 66,60 грн., які є сумою понесених арбітражним керуючим витрати під час здійснення повноважень розпорядника майна, не підлягають стягненню з ініціюючого кредитора враховуючи наступне.

Відповідно до чч. 4, 5 ст. 115 Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Таким чином, норми спеціального закону покладають на кредитора - заявника обов'язок щодо здійснення сплати шляхом авансування арбітражному керуючому виключно суми грошової винагороди за період виконання ним повноважень розпорядника майна, а тому відсутні правові підстави для примусового стягнення з ініціюючого кредитора витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство.

Така ж позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 15.09.2015 у справі № 912/1218/14 та від 06.10.2015 у справі № 927/1048/14.

Отже, колегія суддів залишає в силі оскаржувану ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. про стягнення з ініціюючого кредитора коштів в розмірі 66,60 грн., які по суті є сумою понесених витрат арбітражного керуючого під час виконання повноважень розпорядника майна боржника, однак на підставі вищезазначених обставин.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала частковому скасуванню, оскільки прийнята місцевим господарським судом з невірним застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Київський апеляційний господарський суд .

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мурзи А.М. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 у справі № 927/1629/14 скасувати частково, а саме в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мурзи А.М. б/н від 17.05.2015 про стягнення з ініціюючого кредитора - Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області коштів в розмірі 6 171,20 грн., які є грошовою винагородою за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Мурзи А.М. б/н від 17.05.2015.

Стягнути з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Чернігівській області (16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Чернігівська, 2а, код ЄДРПОУ 39559899) на користь арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 61-А, кв. 193, ін.код 2951617526) кошти, які є грошовою винагородою за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника TOB «Оріана» в розмірі 6 171,20 грн.

В іній частині ухвалу господарського суду Чернігівської області від 26.02.2015 у справі № 927/1629/14 залишити без змін.

Стягнути з Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби у Чернігівській області (16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Чернігівська, 2а, код ЄДРПОУ 39559899) на користь арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 61-А, кв. 193, ін.код 2951617526) 602,50 грн., які є сумою судового збору за подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков