Постанова

від 30.09.2015 по справі 910/7210/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа№ 910/7210/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ємельянова Н.Д. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринінвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/7210/15-г (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринінвест»

про стягнення 54 574,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/7210/15-г позовні вимоги ТОВ «Інноваційна група ЛТД» задоволено в повному обсязі.

На підставі рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» заборгованість у розмірі 49 061,65 грн., пеня - 5 512,38 грн. та 1 827, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринінвест» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/7967/15-г та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 у зв'язку з виходом суддів Іоннікової І.А. та Тищенко О.В. з відпустки, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Представник позивача у судове засідання 30.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

26.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринінвест» (замовник) укладено Договір №2611/10/5.1на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (надалі - Договір).

Відповідно до вимог Договору постачальник зобов'язується відповідно до робочих проектів та специфікацій поставити і передати у власність замовника обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті - туристичний готельний комплекс на 48 місць, розташований за адресою: АРК, смт. Блакитна затока, вул. В. Альбицького, 3, 3А, а замовник - прийняти у власність обладнання та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи, оплатити їх вартість на умовах визначених Договором.

Згідно з п. 1.3. Договору постачання та монтаж обладнання буде виконуватись частинами за домовленістю сторін та окремо один від одного. Монтаж обладнання виконується постачальником після передання йому обладнання в монтаж замовником на підставі відповідної заявки замовника та згідно графіку виконання робіт (додаток №6) з оформленням акту приймання-передачі обладнання в монтаж за формою М-15а.

З матеріалів справ вбачається, що сторонами підписані наступні акти: акт прийому-передачі обладнання для системи опалення від 26.12.2011 на суму 103 372,34 грн. та акт прийому-передачі обладнання для вентиляції та кондиціювання від 03.02.2012 на суму 59 709,83 грн., відповідно до яких замовник передав, а підрядник прийняв майно на вказану суму коштів.

Положеннями п. 2.1 Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.08.2011, сторони погодили, що вартість обладнання згідно специфікацій становить 720 077, 17 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 120 012,86 грн. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт специфікацій становить 108 193,03 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 18 032,17 грн.

Загальна вартість Договору становить 828 270,20 грн. , в т.ч. ПДВ 20 % - 138 045,03 грн.

Умовами п. 2.2 Договору передбачено, що вартість вказана в п. 2.1 Договору є твердою та не підлягає збільшенню під час дії Договору.

Уклавши додаткову угоду №3 від 17.08.2011, сторони виклали п. 3.1.1 Договору в наступній редакції: «Замовник протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору та відповідних додаткових угод до нього, щодо зміни договірної ціни та/або порядку проведення розрахунків сторін за договором перераховує на розрахунковий рахунок постачальника суму у розмірі 650 630,28 грн., в т.ч ПДВ 20% - 108 438,38 грн., від вартості обладнання, а саме 592 793,25 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 98 798,88 грн. та 57 837,03 грн., в т.ч. - ПДВ 20 % - 9 639,51 грн. від вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт відповідно до специфікацій.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 17.08.2011, залишок коштів від вартості обладнання, що складає 127 283,92 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 21 213,99 грн. замовник сплачує постачальнику протягом 5-ти банківських днів після повної поставки обладнання та підписання акту/ів приймання-передачі, визначеного/их п. 1.5 Договору. Залишок коштів вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а саме 50 356,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 8 392,67 грн. Замовник сплачує постачальнику протягом 5 банківських після завершення виконання останнім монтажних та пусконалагоджувальних робіт та підписання відповідного акту приймання-передачі, визначеного п. 4.3 Договору.

На виконання умов договору, відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 650 630,29 грн., згідно платіжного доручення № 2002 від 08.09.2011 на суму 91 138,63 грн. (83 657,60 грн. - 80% вартості обладнання та 7 481,03 грн. - 50% вартості робіт) та № 1213 від 02.12.2010 на суму 559 491,66 грн. (509 135,66 грн. - 80 % вартості обладнання та 50 356,00 грн. - 50 % вартості робіт).

Пункт 4.1 Договору сторони виклали у наступній редакції: «постачальник поставляє замовнику обладнання та виконує монтажні і пусконалагоджувальні роботи згідно зі специфікаціями до договору, додаткової угоди №2 протягом 45 робочих днів після сплати замовником грошових коштів згідно з п. 3.1.1 договору.

В редакції додаткової угоди №1 від 21.03.2011, сторони погодили, що відповідно до п. 12.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання сторонами умов договору.

Згідно п. 4.3 Договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору, прийом-передача результатів монтажних та пусконалагоджувальних робіт за кількістю та якістю здійснюється двома сторонами та підтверджується актом прийому-передачі робіт з одночасним складання постачальником звіту за формою М-29.

23.03.2011 ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) на суму 294 753,74 грн. згідно акту здачі-приймання матеріалів №8 від 23.03.2011. 25.03.2011 - ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) на суму 100 509,18 грн., що підтверджується актом здачі-приймання матеріалів (обладнання) №19 від 25.03.2011. 30.03.2011 - ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) на суму 6 467,52 грн., згідно підписаного обома сторонами акту здачі-приймання матеріалів (обладнання) №23 від 30.03.2011. 26.12.2011 - ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) на суму 103 372,34 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-приймання матеріалів (обладнання) №86 від 26.11.2011. 03.02.2012 - ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) на суму 59 709,83 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-приймання матеріалів (обладнання) №66 від 03.02.2012. 22.02.2012 - ТОВ «Інноваційна група ЛТД» передало, а ТОВ «Кантерінвест» прийняли матеріали (обладнання) та виконані роботи на суму 41 129,19 грн., з яких: 23 994,19 грн. - передані матеріали (обладнання), 17 135,00 грн. - виконані роботи, що підтверджується двостороннім актом здачі-приймання матеріалів (обладнання) №13 від 22.02.2012.

Акт №1 від 10.04.2012 на суму 93 750,14 грн. (з яких 49 595,82 грн. - вартість поставлених матеріалів (обладнання) та 44 154,32 грн. - вартість виконаних робіт), підписаний лише з боку позивача.

Відповідно до п. 4.4 Договору в разі мотивованої відмови замовника від приймання обладнання або робіт сторонами складається акт з переліком недоліків та строками їх усунення. Постачальник зобов'язується усунути недоліки зазначені в акті в строки, які зазначаються в акті, але не пізніше ніж за 40 календарних днів.

Позивач зазначає, що після виконання робіт визначених умовами договору позивач направив представника до відповідача для підписання актів приймання виконання робіт №1 (стосується договору № 2611/10/5.1 від 26.11.2010), 2, 3, 4 від 10.04.2012 на суму 93 750,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт по договору направлений позивачем відповідачу разом із претензією № 14-36 від 11.04.2014 рекомендованим листом з повідомленням - 15.04.2014 та отриманий відповідачем 18.04.2014.

У відповідь на претензію відповідач відмовився підписувати акт з посиланням на не надання виконавчої документації: сертифікати якості, технічну та гарантійну документацію на поставлене обладнання та матеріали, а також податкових накладних та актів випробування змонтованого обладнання.

Крім того, відповідач звернувся до позивача з проханням направити свого представника на об'єкт для складання та підписання відповідного акту недоліків згідно п. 4.4 Договору, надати виконавчу документацію (відповідь на претензію №14-36 від 11.04.2014).

Відповідь на претензію отримана позивачем 07.05.2014, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

З наведеного вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо підписання акту №1 від 10.04.2012 на суму 93 750 ,14 грн.

Крім цього, додатковою угодою №4 від 18.01.2013 до Договору, сторони погодили зменшити обсяг поставки обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, виконати приймання-передачу фактично виконаних постачальником робіт та внести зміни до: специфікації на поставку обладнання, виконання монтаж та пусконалагоджувальних робіт - розділ «вентиляція та кондиціювання» (додаток №1 до угоди №2 від 16.08.2011 та додаток №1 до угоди №3 від 17.08.2011 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5ю1 №2611/10/5.1 від 26.11.2010) виклавши її у наступній редакції з урахуванням фактично виконаного обсягу та вартості робіт, що доданий до цієї угоди та є невід'ємною частиною її.

Специфікації на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт - Розділ «Опалення» (додаток № 5 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5.1 №2611/10/5.1 від 26.11.2010) виклавши його у наступній редакції з урахуванням фактично виконаного обсягу та вартості робіт, що додається до цієї угоди та є її невід'ємною частиною.

Специфікації на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт - розділ «Водопостачання та водовідведення» (додаток №6 до договору на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт для спального корпусу 5.1 №2611/10/5.1 від 26.11.2010) виклавши її у наступній редакції з урахуванням фактичного виконаного обсягу та вартість робіт, що додається до цієї угоди (додаток №3) та є її невід'ємною частиною.

Крім того, цією додатковою угодою №4 від 18.01.2013 п. 2.1 Договору сторони погодили викласти у наступній редакції: «2.1. Вартість обладнання та матеріалів згідно специфікації (додатки №1, 2, 3 угоди) становить 625 175,53 грн., в т.ч. ПДВ - 104 185,92 грн.. Вартість монтажних робіт специфікацій (додатки №1, 2, 3угоди) становить 74 516,41 грн., в т.ч. ПДВ - 12 419,40 грн. Загальна вартість договору становить 699 691,94 грн. , в т.ч. ПДВ - 116 615,32 грн.»

Згідно п. 3.1.2 договору в редакції додаткової угоди №4, залишок коштів в розмірі 49 061, 65 грн., в т.ч. ПДВ - 8 176, 94 грн. за виконані монтажні роботи замовник сплачує постачальнику в строк до 28.02.2013, але в будь-якому разі не раніше підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та звіту щодо використання обладнання та матеріалів з зазначенням їх вартості та об'єму.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що роботи з поставки та монтажу обладнання повинні бути виконані не пізніше 10.11.2011, однак позивач зобов'язання за Договором належним сином не виконав.

З цього приводу, в матеріалах справи міститься листування сторін щодо початку робіт за договором, з якого вбачається, що інформація щодо початку роботи буде надана після погодження нових проектних рішень та призначення організації, яка буде виконувати обов'язки генерального підрядника на об'єкті (№0035 від 21.11.2011, № 11-82 від 16.11.2011, №11-78 від 11.11.2011, №0080 від 15.12.2011, №11-77 від 11.11.2011), що свідчить про відсутність порушень з боку позивача.

Крім того, умовами п. 6.2. Договору сторони погодили, що постачальник гарантує, що обладнання, яке поставляється за цим договором відповідає технічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України для обладнання даного виду та підтверджуватись сертифікатом якості заводу-виробника, а також супроводжувальним документам на даний вид обладнання.

Відповідно до ст. 860 Цивільного кодексу України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний акт (т. 1 а.с. 34-37) підписаний підрядником з посиланням на положення ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для відмови у прийнятті фактично виконаних робіт по Договору та їх не оплату у розмірі 49 061,65 грн.

Щодо твердження відповідача щодо невиконання позивачем умов Договору в частині випробування, колегія суддів зазначає, що матеріали справи свідчать що роботи за Договором не були завершені у зв'язку з припиненням за вказівкою замовника до моменту призначення нового генпідрядника та затвердження нових проектних рішень, тому твердження відповідача щодо цього визнані судом безпідставними та необґрунтованими.

Отже, різниця між фактично виконаними та оплаченими роботами становить - 49 061,65 грн., доказів сплати яких відповідачем не надано, але визнано шляхом підписання додаткової угоди № 4 від 18.01.2013. При цьому, відповідач безпідставно ухиляється від сплати наявної заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до позивача з повідомленням №0327 від 02.06.2014, яке отримане - 10.06.2014.

У вказаному повідомленні, відповідач з посилання на п. 10.3, 10.5 Договору, ст. 849 Цивільного кодексу України, повідомив позивача про розірвання договору з 06.06.2014 та просив повернути кошти у розмірі 44 688, 49 грн. та товарно-матеріальні цінності.

Відповідно до п. 10.1 договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін та у випадках передбачених цим Договором.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо постачальник порушить строки виконання зобов'язання за цим договором більш ніж на 30 календарних днів, згідно п. 10.3 Договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування обставин порушення постачальником строків виконання зобов'язання за Договором, що виключає підстави для розірвання Договору.

Крім цього, до матеріалів справи долучені акти звіряння за договором №2611/10/5.1 від 26.11.2010, відповідно до яких станом на 30.09.2012 та станом на 01.09.2013, заборгованість на користь ТОВ «Контерінвест» становить 44 688,49 грн. (650 630, 29 - 605 941,80 грн.).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р., первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Акт звірки є документом, за яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, розрахунками, тощо). Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Первинні документи повинні містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму на яку проведено залік, інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов'язків (дана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2014 р. у справі № 908/3427/13).

Враховуючи, що заборгованість в сумі 49 061,65 грн. підтверджується додатковою угодою №4 від 18.01.2013, що не спростовано відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 49 061,65 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Зазначене, також, кореспондується із ст.ст. 525, 256 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Відповідач не довів факту порушення умов Договору позивачем в частині строків виконання робіт, враховуючи листування сторін, яке долучено до матеріалів справи.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів неправильного використання матеріалів замовника.

З наведеного вбачається, що висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором, що складає 49 061,65 грн. яка документально доведена позивачем і не спростована відповідачем, є законним та обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо стягнення пені у розмірі 5 512,38 грн. на підставі п. 8.3 Договору, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями п. 8.3 Договору сторони погодили, що у разі затримки платежів в строки, які зазначені у цьому договорі замовник виплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.11 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав всі необхідні документи 18.04.2014, тому повинен був сплатити заборгованість не пізніше 25.04.2014.

Таким чином, пеню слід нараховувати з 26.04.2015, однак позивач визначив початкову дату 29.04.2014, тому суд першої інстанції правомірно здійснив перерахунок пені за період не більший ніж визначив позивач, однак з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Та керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за перерахунком суду розмір пені є більшим ніж заявлений позивачем, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають стягненню в межах суми 5 512, 38 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринінвест» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року по справі № 910/7210/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/7210/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко