Постанова

від 19.10.2015 по справі 826/14018/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2015 року № 826/14018/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О, суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва

до Міністерства культури України,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Делікатес»

про визнання протиправним та скасування висновку,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району м. Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства культури України (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Делікатес» (далі по тексту - третя особа), про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок прийнятий без урахування вимог Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, а саме: без повідомлення Комітету всесвітньої спадщини Секретаріату ЮНЕСКО.

Просив суд визнати протиправним та скасувати висновок №2327/10/61-13 (у формі листа) від 29.07.2013, яким погоджено проект, паспорт опорядження фасадів і Генеральний план об'єкта «Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2015 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала проти позову, суду надала письмові пояснення, вказала, що погодження третій особі Проекту, паспорту опорядження фасадів і Генерального плану було здійснено без повідомлення Комітету всесвітньої спадщини Секретаріату ЮНЕСКО.

Представник третьої особи у судовому засіданні вказала, що позов є необґрунтованим, будівництво об'єкту ніяким чином не порушує режим використання охоронної (буферної) зони об'єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор Св. Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська», зазначила, що товариство - замовник будівництва не повинно нести відповідальність за будь-які помилки державного органу, суду надала письмові заперечення.

Згідно частини четвертої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд не приймає визнання відповідачем позову та вважає за доцільне продовжувати розгляд справи, оскільки ТОВ «Делікатес», яке є третьою особою у справі та замовником будівництва на території, що знаходиться під охороною Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної спадщини, заперечує проти позову, а тому визнання позивачем позову порушує її інтереси.

Сторони у судовому засіданні 22.09.2015 заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, з огляду на що та відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 30.01.2003 №245/405 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Делікатес» (третя особа у даній справі) для будівництва ресторану на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва, передано товариству в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва ресторану на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва за рахунок земель міської забудови, про що укладено відповідний договір оренди, посвідчений 25.09.2003 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №932 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 18.11.2004 за №82-6-00246 у книзі записів державної реєстрації договорів.

29.07.2013 Міністерством культури України висновком №2327/10/61-13 (у формі листа) погоджено товариству з обмеженою відповідальністю «Делікатес» Проект, паспорт опорядження фасадів і Генеральний план об'єкта «Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва».

Позивач, вважаючи зазначений висновок таким, що суперечить діючому законодавству про охорону культурної спадщини, оскільки його було видано без інформування Секретаріату ЮНЕСКО, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі по тексту - Закон №1805-III) охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 3 Закону №1805-III зазначено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації тощо.

Згідно статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Статтею 54 Земельного кодексу України передбачено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Згідно частини другої статті 32 Закону №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини третьої статті 32 Закону №1805-III на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Отже, діюче законодавство не забороняє органу охорони культурної спадщини надавати дозвіл на здійснення, зокрема будівельних робіт, на території пам'яток культурної спадщини.

Так, земельна ділянка на Петровській алеї у м. Києві поблизу Зеленого театру, кадастровий номер 8000000000:82:007:0010, та прилеглі до неї ділянки, розташовуються в Центральному історичному ареалі міста, межі і режими використання якого зафіксовані у складі чинного Генерального плану розвитку м. Києва рішенням Київської ради від 28.03.2002 №370/1804, в зоні охоронюваного ландшафту (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979) й на території пам'ятки історії та ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин Дніпра» (наказ Міністерства культури від 03.02.2010 №58/0/16-10), тобто ділянка за вказаною адресою є землею історик-культурного призначення місцевого значення, що не заперечувалось сторонами при розгляді справи.

Разом з тим, відносини щодо охорони культурної спадщини регулюються не лише українським законодавством, а й на міжнародно-правовому рівні, зокрема Конвенцією ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної спадщини від 16.11.1972, до якої Україна приєдналась у жовтні 1988 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» №6673 від 04.10.1988.

Судом встановлено, що земельна ділянка на Петровській алеї у м. Києві поблизу Зеленого театру та прилеглі до неї ділянки знаходяться в межах охоронної (буферної) зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор Св. Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

Відповідно до пункту 172 Настанов, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини, Комітет всесвітньої спадщини закликає держави - сторони Конвенції повідомляти Комітету, через Секретаріат, про свої наміри вжити або дозволити на території, що охороняється згідно з Конвенцією, великомасштабні відновлювальні або нові будівельні роботи, які можуть вплинути на видатну універсальну цінність об'єкта. Повідомлення необхідно скерувати в найкоротшій термін (наприклад, до підготовки проектів основних документів для конкретних проектів) і до прийняття будь-яких рішень, які було б важко скасувати, щоб Комітет міг сприяти в пошуку відповідних рішень, які гарантують повне збереження видатної універсальної цінності об'єкта.

Згідно пункту 173 Настанов, згідно з вимогами Комітету всесвітньої спадщини, звіти місій з перевірки стану збереження об'єктів всесвітньої спадщини повинні включати, зокрема, інформацію щодо будь-якої загрози або збитку, або втрати видатної універсальної цінності, цілісності та/або автентичності, на підставі яких об'єкт був внесений до Списку всесвітньої спадщини (підпункт «с»).

Таким чином, Україна як держава, добровільно взяла визначені статтею 4 Конвенцією зобов'язання, що вона як країна-учасник має інформувати Комітет всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в зоні, що охороняється Конвенцією, значні роботи по відновленню чи нове будівництво, які могли б вплинути на цінність об'єкта всесвітньої спадщини.

Із аналізу зазначеного вбачається, що метою такого повідомлення є надання можливості Комітету всесвітньої спадщини скласти звіт щодо наявності загрози або збитку, або втрати видатної універсальної цінності, цілісності та/або автентичності внаслідок наміру проведення робіт, зокрема, по новому будівництву.

Складання самого по собі оскаржуваного висновку не становиться нормами міжнародного права в залежність від повідомлення чи неповідомлення Секретаріату ЮНЕСКО про намір проведення нового будівництва, та не звільняє відповідача від можливості такого повідомлення після надання висновку. Заборона в наданні такого висновку не міститься і в нормах національного законодавства України.

Зазначене свідчить, що орган охорони культурної спадщини може у будь-який час, у разі виникнення зазначених вище обставин, інформувати Комітет всесвітньої спадщини через Секретаріат ЮНЕСКО про проведення будівельних робіт на території, що охороняється Конвенцією про охорону всесвітньої культурної спадщини.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуваний висновок відповідача, на думку суду, не є тим рішенням, яке важко було б скасувати, оскільки не несе за собою будь-яких майнових прав ТОВ «Делікатес» (третя особа у справі - замовник будівництва), як наприклад, рішення про відведення земельної ділянки чи договір про довгострокову оренду земельної ділянки, або дозвіл на початок виконання робіт.

Також, абзацом третім частини другої статті 32 Закону №1805-III визначено, що межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Отже, науково - проектна документація щодо меж і режимів використання території зазначеної земельної ділянки затверджена наказом Міністерства культури України від 05.07.2011 №511/0/16-11.

Як передбачено науково-проектною документацією «Режим використання» в охоронній (буферній) зоні допускаються обмежені перетворення, зокрема: обмежене житлове і громадське будівництво, в тому числі об'єктів соціально-культурних, побутового обслуговування і туристичної інфраструктури. На вільних ділянках дозволяється нове будівництво за індивідуальними проектами відповідно до історико-містобудівних обґрунтувань.

Відповідно до спільного листа Головної Державної податкової інспекції України та Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 09.04.1993 №34-100 «Про пільги по податку на добавлену вартість»(яке є чинним), визначний Тимчасовий перелік об'єктів, які відносяться до соціальної сфери, зокрема, спеціалізовані і комплексні спортивні зали, спортивні клуби відносяться до об'єктів соціальної сфери у галузі охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення.

Таким чином, будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування є саме об'єктом соціальної сфери.

Відповідність характеру забудови цільовому призначенню земельної ділянки було підтверджено Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації у «Містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки» №2516/0/12/009-13 від 01.03.2013.

Пунктом 9 встановлено, що наміри TOB «Делікатес» відповідають допустимим видам використання земельної ділянки для будівництва фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) у Печерському районі м. Києва за містобудівною документацією.

Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень при Мінкультури розроблено Історико-містобудівне обґрунтування щодо об'єкту Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі м. Києва», стверджені Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури 19.04.2013 за №821/10/61-13.

Відповідно до пункту 7 Висновків коригування історико-містобудівного обґрунтування спорудження вказаного об'єкту не впливає на збереження традиційного характеру середовища. Не передбачається змін розпланувальної мережі, червоних ліній, парцеляції; змін характеру забудови вулиці, площі, кварталу; зміни силуетів і панорам, масштабу і масштабності, елементів ландшафту. Спорудження об'єкту не призведе до послаблення композиційно-видового впливу пам'яток культурної спадщини та їх домінантного значення.

Також, суду в якості доказів у справі надано експертний звіт державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи» (ДП «Укрдержбудекспертиза») від 17.06.2013 №00-0607-13/ЦБ щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва», згідно якого за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вхідних даних на проектування з отриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки і може бути затверджена в установленому порядку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 18.07.2013 замовнику будівництва - ТОВ «Делікатес» державною архітектурно-будівельною інспекцією України було надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115131991149 фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва.

Таким чином, з аналізу наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що здійснення TOB «Делікатес» будівництва об'єкту соціальної сфери можливо за певних умов, відповідно до яких буде збережено цінність об'єкта всесвітньої спадщини «Київ: собор Св. Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

Суду, між іншими не надано доказів скасування дозволу на проведення будівельних робіт, рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки, або визнання недійсним договору оренди земельно ділянки.

На думку суду відповідач має реалізувати своє відповідне повноваження, передбачене нормою міжнародного права та отримати відповідний звіт місії ЮНЕСКО.

Відсутність такого звіту, який би містив інформацію про певну загрозу або збиток об'єкту всесвітньої спадщини, у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, унеможливлює зробити висновок про протиправність оскаржуваного позивачем рішення.

Щодо доводів позивача про проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100110000034 від 17.11.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 252 Кримінального кодексу України, а саме: посадовими особами ТОВ «Делікатес» на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва під час проведення земляних робіт з планування території. яка є об'єктом природно-заповідного фонду, засмічено ділянку площею 14,1 м 2 відходами різного морфологічного складу, чим заподіяно шкоді державі на загальну суму 3 347 182,25 грн., то суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки вони не стосуються предмету даного спору, тобто правомірності висновку Міністерства культури України. Крім того, суду не надано відповідного вироку, який би набрав законної сили, по вказаному кримінальному провадженню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що доводи позивача про порушення відповідачем законодавства про культурну спадщину при наданні висновку від 27.09.2013 за №2327/10/61-13 без інформування Секретаріату ЮНЕСКО є необґрунтованими, ані позивач, ані відповідач не навели обставини, які б унеможливлювали такого інформування Секретаріату ЮНЕСКО після надання оскаржуваного висновку, а тому відмовляє у задоволенні позову заступника прокурора Печерського району м. Києва.

Судовий збір у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України зі сторін не стягується.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову заступника прокурора Печерського району м. Києва відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко