Ухвала

від 24.05.2016 по справі 826/14018/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 травня 2016 року м. Київ К/800/72/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представників: Генеральної прокуратури України Кузнецової Ю.В.; товариство з обмеженою відповідальністю „Делікатес" Струбіцької Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року у справі № 826/14018/15 за позовом заступника прокурора міста Києва до Міністерства культури України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Делікатес" про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року заступник прокурора міста Києва звернувся в суд з позовом до Міністерства культури України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Делікатес", в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок №2327/10/61-13 (у формі листа) від 29.07.2013р., яким погоджений проект, паспорт опорядження фасадів і Генеральний план об'єкта „Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний висновок прийнятий без урахування вимог Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, а саме: без повідомлення Комітету всесвітньої спадщини Секретаріату ЮНЕСКО.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року змінена постанова суду першої інстанції в частині підстав відмови в задоволенні позовних вимог. У решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю „Делікатес" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 30 січня 2003 року рішенням Київської міської ради №245/405 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджений проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Делікатес" для будівництва ресторану на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 вересня 2003 року посвідчений договір про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Делікатес" в довгострокову оренду на 15 років земельної ділянки площею 0,30 га для будівництва ресторану на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва за рахунок земель міської забудови.

Вказаний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про що зроблений запис №82-6-00246 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

Міністерство культури України 29 липня 2013 року висновком (у формі листа) №2327/10/61-13 погодило товариству з обмеженою відповідальністю „Делікатес" проект, паспорт опорядження фасадів і генеральний план об'єкта „Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном) на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва".

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем не порушене законодавство про культурну спадщину при наданні висновку від 27.09.2013 за №2327/10/61-13 без інформування Секретаріату ЮНЕСКО, оскільки відсутні підстави вважати, що існують обставини, які унеможливлюють таке інформування Секретаріату ЮНЕСКО після його надання.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що про заплановане будівництво на землях історико-культурного призначення Секретаріат ЮНЕСКО зобов'язана інформувати Київська міська рада, як розпорядник, що діє від імені та в інтересах територіальних громад, на етапі розроблення проекту будівництва та отримання відповідного дозволу на здійснення будівельних робіт. Разом із тим, правомірність оскаржуваного акту відповідача не впливає на законність правоустановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва. Таким чином, позивачем обраний неналежний спосіб захисту прав та інтересів держави у даній справі, оскільки такий спосіб не забезпечує їх реального захисту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 30 січня 2003 року Київська міська рада прийняла рішення №245/405. Відповідно до цього рішення був укладений договір оренди земельної ділянки засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 вересня 2003 року об'єктом оренди якого є земельна ділянка площею 0,30 га для будівництва ресторану на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва за рахунок земель міської забудови. Вказаний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про що зроблений запис №82-6-00246 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Київрадою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу Товариству в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Представником третьої особи в судовому засіданні підтверджено про початок проведення будівельних робіт, згідно отриманого в установленому законом порядку дозволу на будівництво, що сторонами не заперечується.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є правомірність Висновку Міністерства культури України (у формі листа) №2327/10/61-13, яким погоджений проект, паспорт опорядження фасадів і генеральний план об'єкта „Будівництво фізкультурно-оздоровчого центру із закладом громадського харчування (рестораном)" на Петровській алеї (поблизу Зеленого театру) у Печерському районі міста Києва не може бути задоволений, оскільки таке рішення державного органу вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для забудовника на вказаній земельній ділянці, орендарем якої являється третя особа, це право ґрунтується на діючих правовстановлюючих документах щодо оренди землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту прав та інтересів держави у даній справі, оскільки скасування спірного висновку відповідача не забезпечує їх реального захисту.

З огляду на наведене постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року скасувати та закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

К.Г. Леонтович