Ухвала

від 07.10.2015 по справі 813/552/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 876/4977/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника позивача Цукорник С.Г.,

представника відповідача Юрчака Ю.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну Державної податкової інспекції у Пустомитіському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року по справі № 813/552/15 за позовом Підприємства об'єднання громадян "Соломія" Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство об'єднання громадян "Соломія" Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів" звернулося в суд з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102200 форма «Р» від 23 січня 2015 року за основним платежем податок на додану вартість на суму 1 080 829 грн. та 270 207,25 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Державна податкова інспекція у Пустомитіському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що нереальність господарських операцій підприємства з його контрагентами підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних, які повинні бути в наявності як у покупця так і у продавця.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області з 18.12.2014 року по 24.12.2014 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку Підприємства об'єднання громадян «Соломія» Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів» (код ЄДРПОУ 20844622) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Стиль Медіа» (код ЄДРПОУ 36858290) за період з 01.05.2014 р. - 30.09.2014р.), про що 06.01.2015 року складено акт №92/13-25-22-00/36316644 (т.1 а.с.16-30).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 23.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102200 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1351036,25 грн. (основний платіж 1080829 грн., штрафна санкція - 270207,25 грн.) (т.1 а.с.8).

Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є викладений у акті перевірки висновок відповідача (т.1 а.с.29) про порушення позивачем п.14.1.36, п.14.1, п.14.1.231 ст. 14, с.188, п.198.6, п. 198.2, 198.3 ст.198, п.193.1 ст.193, п.201.1, п.201.2, п.201.6, п.201.2 ст.201, пп.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1069363 грн., в тому числі: липень 2014р. на суму 420395 грн., серпень 2014 р. на суму 307993 грн., вересень 2014р. на суму 340975 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТзОВ «Стиль Медіа», а тому за висновками акта перевірки позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1069363 грн.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Судом встановлено укладення позивачем з ТзОВ «Стиль Медіа»:

- договору поставки №01/07/ш від 01.07.2014 року згідно умов якого ТзОВ «Стиль Медіа» (Постачальник) зобов'язався виготовити на замовлення Замовника (ПОГ «Соломія» ЛООВГО «УСІ») та передати у власність Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію шпали дерев'яні не просочені для залізничної колії 1 типу - 70% 250x180x2750 та II типу - 30% №160x2750/ ДСТУ ГОСТ78-90/ в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до договору (т.1 а.с. 46-49).

- договору поставки №03/07/ш від 10.07.2014 року згідно умов якого ТзОВ «Стиль Медіа» (Постачальник)зобов'язався виготовити на замовлення Замовника (ПОГ «Соломія» ЛООВГО «УСІ») та передати у власність Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію (шпали дерев'яні не просочені II типу/ в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до договору (т.1 а.с.50-52);

- договору поставки за №01/08/6 від 01.08.2014 року згідно умов якого ТзОВ «Стиль Медіа» (Постачальник) зобов'язався виготовити на замовлення Замовника (ПОГ «Соломія» ЛООВГО «УСІ») та передати у власність Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію брус дерев'яний мостовий не просочений 325x20x24 ГОСТ 2845090/ в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до договору (т.1 а.с.53-55);

- договору поставки за №02/08/6 від 08.08.2014 року згідно умов якого ТзОВ «Стиль Медіа» (Постачальник) зобов'язався виготовити на замовлення Замовника (ПОГ «Соломія» ЛООВГО «УСІ») та передати у власність Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію брус для стрілочних переводів дерев'яний не просочений тип 1 325x20x24 ДСТУ ГОСТ 8816.2009/ в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до договору (а.с.56-57).

Згідно п. 5.1 вказаних договорів постачальник зобов'язався доставити продукцію залізничним транспортом загального користування та/або автомобільним транспортом, в пункт призначення кінцевого вантажоодержувача - склад Рава-Руського шпалопросочувального заводу, про що також зазначено у специфікаціях (т.1 а.с.48, 49, 52, 55, 58).

Судом встановлено, що доставка продукції на адресу Рава-Руського шпалопросочувального заводу зумовлювалась необхідністю її просочення антисептиком, згідно укладених позивачем з Рава-Руським шпалопросочувальним заводом договорів з специфікаціями від 13.01.2014р. № ПШ/П14-03, від 10.02.2014р. № ПШ/РД/13-03 (т.1 а.с.59-64) та орендою позивачем складських приміщень у Рава-Руського шпалопросочувального заводу, про що вказано у акті перевірки (т.1 а.с.19).

Передбачену вищевказаними договорами продукцію позивач отримав згідно долучених до справи видаткових накладних (т.1 а.с.201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 247, 250, т.2 а.с.1, 4, 6, 8, 10, 12, 15, 24, 28), актів приймання передачі (т.1 а.с.203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 246, 249, 252, т.2 а.с.3, 14, 17, 27, 30), здійснив її оплату у безготівковому порядку згідно банківських виписок (т.2 а.с.129-142) та отримав належним чином оформлені податкові накладні (т.1 а.с.202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, 251, т.2 а.с.2, 5, 7, 9, 11, 13, 16, 25, 29).

Всі податкові накладні ТзОВ «Стиль Медіа» по вищевказаних операція позивачем включено до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, а суми податку відображено у податкових деклараціях (т.2 а.с.91-122).

Придбану у ТзОВ «Стиль Медіа» продукцію та просочену антисептиком на Рава-Руському шпалопросочувальному заводі (підтверджується актами т.1 а.с.82-200) позивач у подальшому використав у господарській діяльності шляхом продажу (поставки) контрагентам (ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», ТзОВ «Карпатенергохім», ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», ТзОВ «Термінал Карпати» згідно укладених договорів (т.1 а.с.65-81), довіреностей (т.2 а.с.38, 53, 59, 83), видаткових накладних (т.2 а.с.18, 21, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88), актів приймання передачі (т.2 а.с.19, 22, 32, 35, 41, 44, 47, 50, 56, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 86, 89,), податкових накладних (т.2 а.с.20, 23, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90).

Податкові накладні отримані позивачем від ТзОВ «Стиль Медіа» оформлені відповідно до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Таким чином, між позивачем та ТзОВ «Стиль Медіа» укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит.

Доводи апелянта про те, що про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами свідчить відсутність товарно-транспортних накладних є безпідставними з огляду на наступне.

Підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися контрагентом позивача товарно-транспортними накладними, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.,п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку Товариство здійснювало операції з придбання товару та не виступало в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Вищевказане підтверджується і судовою практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема, у справах К/800/15892/13 від 26.02.2014 року, К/9991/14582/12 від 26.02.2014 року, К/800/61508/13 від 06.03.2014 року, К/9991/67732/12 від 04.12.2014 року та інших.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що між позивачем та ТзОВ «Стиль Медіа» укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитіському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року по справі № 813/552/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич