Ухвала

від 07.10.2015 по справі 826/14295/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/33500/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014

у справі № 826/14295/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аплайд Проджектс" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0002962203 та № 0002972203.

Судові акти мотивовано тим, що відображені платником податкові наслідки операцій з поставки та подальшого повернення покупцем бракованої продукції відповідають правилам податкового обліку та дійсному змісту цих операцій, установленому за наслідками оцінки поданих платником первинних документів.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що факти повернення позивачеві поставленого товару не підтверджуються належними обліковими документами, що виключає законність здійсненого платником коригування податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 09.08.2013 № 103/1-22-03-37117488.

Під час цієї перевірки Інспекція дійшла висновку про заниження платником оподатковуваного доходу у 4 кварталі 2012 року на 1 040 488 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ за серпень, грудень 2012 року на загальну суму 208 098 грн. внаслідок непідтвердження належними первинними документами операцій з поставки позивачем товару покупцеві - товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» - та його подальшого повернення позивачеві.

Наведений висновок слугував підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0002962203, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 208 098 грн. із застосуванням 52020 грн. штрафних санкцій;

податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 № 0002972203 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток на 218 502 грн. за основним платежем та 54625 грн. за штрафними санкціями.

Відхиляючи наведений висновок Інспекції як неспроможний, суди, оцінивши наявні у справі докази у сукупності та взаємозв'язку за правилами статті 86 КАС, встановили, що у рамках виконання договорів поставки від 29.09.2010 № 29/09/2010, від 27.08.2012 № 27-08/12 та від 18.06.2012 № 18/06/2012 позивач (постачальник) передав у власність ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (покупець) обладнання обумовленої специфікації. Вказані операції були враховані позивачем при визначенні бази та об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.

У подальшому покупець повернув Товариству придбаний товар. Так, вимикачі високовольтні елегазові типу 30-SFGP-40A, поставлені за договором від 29.09.2010 № 29/09/2010, були повернуті позивачеві за домовленістю сторін у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» фінансування проекту, для якого придбавалося відповідне обладнання; придбана за іншими договорами продукція була повернута позивачеві покупцем у зв'язку з виявленим браком.

За наслідками повернення товару позивачем було проведено відповідне коригування податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість; в подальшому зазначений товар був поставлений позивачем іншому покупцеві з відображенням відповідних операцій у податковому обліку Товариства.

Наведені факти господарської діяльності підтверджені належними первинними документами - договорами поставки, актами приймання-передачі товару, податковими накладними, виписками з банківського рахунку Товариства (якими засвідчено одержання позивачем коштів від покупця та подальше повернення платником цих коштів у зв'язку з поверненням товару), розрахунками кількісних і вартісних показників, листуванням учасників розглядуваних операцій.

Згідно з пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Аналогічні за змістом правові наслідки у випадку повернення товару передбачені й при формуванні податкової звітності з ПДВ.

Так, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (підпункт «а» підпункту 192.1.1).

З урахуванням наведених законодавчих приписів суди попередніх інстанцій з огляду на установлений ними факт повернення позивачеві товару покупцем та повернення позивачем коштів, одержаних за поставку товару, цілком правомірно визнали законним здійснення Товариством коригування податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток шляхом їх зменшення на відповідні суми.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків судів, а фактично свідчать про незгоду скаржника з установленими судами обставинами та з наданою ними юридичною оцінкою доказам. Втім перевстановлення фактичних обставин спору та переоцінка доказів перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, що виключає можливість скасування ухвалених у справі судових рішень з таких підстав.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі № 826/14295/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко