Постанова

від 13.10.2015 по справі 815/407/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/32474/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці та заяву прокуратури Одеської області про приєднання до касаційної скарги Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» було задоволено.

Визнано протиправними дії Південної митниці щодо митного оформлення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, що імпортується до України.

Визнано протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» мита у сумі 814338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1808 010,63 грн.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 814338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1808010,63 грн. шляхом стягнення надмірно сплаченого мита у сумі 814338,06 грн. з рахунку «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» (код 020) № 31117060705002 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с. 060) та надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 1808010,63 грн. з рахунку «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» (код 028) № 31113031705002 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код бюджетної класифікації 140103000 (с. 031).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, заступника прокурора Одеської області було залишено без задоволення. Змінено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року в частині стягнення надмірно сплачених платежів до Державного бюджету України, виклавши абзац 4 в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» (65029, м. Одеса, вул. Кінна, 22, ідентифікаційний код 36794363) надмірно сплачених до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» мита у сумі 814 338,06 (вісімсот чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім ) грн. та податку на додану вартість у сумі 1808010,63 (один мільйон вісімсот вісім тисяч десять) гри., що були зараховані до бюджету у загальній сумі 2622348, 69 (два мільйони шістсот двадцять дві тисячі триста сорок вісім) гри.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року залишено без змін.

У касаційних скаргах Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південна митниця, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» у задоволенні позовних вимог.

Прокуратурою Одеської області було подано заяву про приєднання до касаційної скарги Південної митниці, в якій вона просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» у задоволенні позовних вимог.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» - Віноградовою С.А. подано повідомлення про внесення 02.09.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріал-М».

Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи, заяву прокуратури Одеської області про приєднання до касаційної скарги Південної митниці, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на протязі жовтня - грудня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» було укладено контракти з компаніями «RANDLUX SALES ING», «QUALITY PORK INTERNETIONAL ING», «COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE», «FRIGORIFICO MARABELLA LTD», «SEARA ALIMENTOS S.A.», «BRF-BRASIL FOODS S.A.», «COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL», відповідно до яких позивачем було придбано товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва.

Кількість, ціна і номенклатура товару зазначалася в інвойсах і специфікаціях, які були невід'ємною частиною цих контрактів, оплата здійснювалася в доларах США.

На виконання вищезазначених контрактів позивачу було поставлено товар на загальну суму 14762344,48 грн.

30 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» та Товариством з обмеженою відповідальністю «З-А» було укладено договір з надання послуг по декларуванню товарів № 30/11/09.

У період з січня 2010 року по вересень 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «З-А» були заповнені та подані до Південної митниці вантажно-митні декларації у яких зазначено митну вартість товару згідно зазначених інвойсів (рядок 42 «фактурна ціна») у загальній сумі 14762344,48 грн. Південною митницею, за твердженням позивача, було відмовлено в прийнятті зазначених митних декларацій, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України, у зв'язку із заниженням митної вартості товару, що імпортується, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» зазначено митну вартість товару з урахуванням коригування (рядок 45 «коригування ціни товару») у загальній сумі 22988059,28 грн.

Позивачем були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості, визначеної за шостим методом, що перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» до Державного бюджету сплачено мито у сумі - 2249842,35 грн. та податок на додану вартість у сумі - 5047580,38 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» 02.07.2012 року звернулось до Південної митниці із заявою № 02-07/1 про повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість.

Листом від 10.07.2012 року 8/42-02/15956 Південна митниця направила декларанту відповідь на зазначену заяву, та просила надати належним чином завірені копії карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про визначення митної вартості за вищезазначеними ВМД.

За змістом статті 260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно із статтею 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 249 Митного кодексу України передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Згідно із частиною 8 статті 264 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 Митного кодексу України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів ДКУ в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Отже, законодавством відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права колегія суддів дійшла такого висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, повязаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року у справі № 21-324а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпеко» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності.

Відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а :

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Південної митниці та заяву прокуратури Одеської області про приєднання до касаційної скарги Південної митниці - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріал-М» - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз