Постанова

від 21.10.2015 по справі 910/5951/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 910/5951/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Студенця В. І., за участі представників сторін С. Ластовецького (дов. від 22.07.2015), О. Погаса (дов. від 10.04.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної телекомпанії України на рішення Господарського суду міста Києва від 28 травня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року у справі № 910/5951/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛЕНД" до Національної телекомпанії України про стягнення 387 546 грн 36 коп.,

УСТАНОВИВ: У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЛЕНД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Національної телекомпанії України про стягнення 209 696 грн 99 коп. інфляційних втрат, 30 720 грн 91 коп. річних і 147 128 грн 46 коп. пені з підстав неналежного виконання умов договору від 19 листопада 2013 року № 65-23/11 про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідач позов не визнав і подав заяву про застосування спеціальної позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 травня 2015 року (суддя В. Пінчук), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 209 696 грн 99 коп. індексу інфляції і 30 720 грн 91 коп. річних; у позові в частині стягнення пені відмовлено з мотивів позовної давності.

Національна телекомпанія України просить судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 614, 625 Цивільного кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЛЕНД" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 19 листопада 2013 року сторони уклали договір № 65-23/11 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався в листопаді-грудні 2013 року надати відповідачу (замовник) послуги щодо зв'язків із громадськістю та обміну інформацією для інформаційного забезпечення проведення міжнародного дитячого пісенного конкурсу "Євробачення 2013".

Сторони погодили, що загальна вартість послуг становить 2 934 000 грн; замовник здійснює оплату послуг у розмірі 70 відсотків від загальної вартості послуг відповідно до помісячного плану асигнувань на підставі листа-погодження головного розпорядника коштів, отриманого на виконання підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 року № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" на рахунку-фактури виконавця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з дати підписання сторонами договору, згідно з обсягами відкритих асигнувань та реєстраційному рахунку замовника; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом п'яти робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункти 3.1, 4.1 договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі на загальну суму 2 934 000 грн, проте відповідач вартість послуг оплатив частково на суму 1 040 800 грн.

У зв'язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 893 200 грн і ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2014 року у справі № 910/6139/14 провадження у справі припинено з тих мотивів, що 29 травня 2014 року зазначена сума була перерахована на рахунок позивача.

Ураховуючи, що відповідач зобов'язання за договором у частині своєчасного проведення розрахунків за отримані послуги належним чином не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача сум інфляціїних, річних і пені.

Згідно з приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

За правилами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми збитків від інфляції і річних.

Водночас господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік за вимогою про стягнення пені за період з 18 грудня 2013 року по 18 грудня 2014 року сплив, ураховуючи, що позивач звернувся до господарського суду про захист права 10 березня 2015 року.

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 28 травня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року у справі № 910/5951/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу Національної телекомпанії України без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець