Постанова

від 29.08.2011 по справі 23/216

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2011 № 23/216

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

ОСОБА_1

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 29.08.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року,

у справі № 23/216 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»

про стягнення 3030,63 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року по справі № 23/216 позов ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» до ТОВ «Незалежна юридична компанія» про стягнення 3030,63 грн. задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 07.06.2011 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» відмовити повністю.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» вважає подану відповідачем апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим. Просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.06.2011 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 29.08.2011 року представник ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» надав суду свої пояснення по справі в яких, поданий відзив на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду від 07.06.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники ТОВ «Незалежна юридична компанія» в судове засідання 29.08.2011 року не з'явились про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 61). Про причини неявки суд не повідомляли.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Незалежна юридична компанія» про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином. Участь представників відповідача у судовому засіданні 29.08.2011 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2010 року позивачем було прийнято для проведення технічного обслуговування автомобіль відповідача Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до замовлення-наряду №314796 від 23.01.2010 року попередня вартість необхідного технічного обслуговування з урахуванням вартості необхідних матеріалів за розрахунком позивача склала 2899,64 грн.

На виконання взятих на себе зобов'язань, у січні 2009 року позивач виконав роботи на суму 2899,64 грн., що підтверджується актом виконаних робіт по технічному обслуговуванню автомобіля Chevrolet Lacetti. В свою чергу, відповідач, зобов'язання щодо оплати за вказані роботи не виконав та 14.09.2010 року сплатив на рахунок позивача лише одну гривню, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 2898,64 грн.

Крім того, з матеріалів справи також видно, що позивач 30.12.2010 року направив відповідачу вимогу про оплату вартості виконаних робіт, яка залишена останнім без відповіді та без задоволення.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Незалежна юридична компанія» про стягнення 3030,63 грн. Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою та другою статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вірно вказав суд першої інстанції, між сторонами було укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки, факт виконання робіт по технічному обслуговуванню автомобіля Chevrolet Lacetti підтверджено відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не надано, позовна вимога про стягнення з ТОВ «Незалежна юридична компанія» основного боргу у розмірі 2898, 64 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, також, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 104,35 грн. та три процента річних у розмірі 27,64 грн.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності представника відповідача і цим було порушено його право, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відмітки суду першої інстанції на ухвалі від 29.05.2011 року про призначення справи до розгляду, дану ухвалу суду було направлено двом учасникам процесу, тобто позивачу та відповідачу. Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, представником позивача було самостійно проведено перевірку по вказаних доводах відповідача, щодо не отримання ним копії ухвали суду про призначення справи до розгляду. Так, представник позивача повідомив, що на офіційному сайті «Укрпошта» є послуга пошуку поштової кореспонденції яка була направлена через поштові відділення та отримана адресатами за вказаними адресами на конвертах. З огляду на вказане, представник ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» дізнавшись у працівників суду першої інстанції саме за яким штрихкодовим ідентифікатором було направлено відповідачу копію ухвали суду (0103014411384) скористався пошуковою системою на офіційному сайті «Укрпошта». Так, з роздруківки зробленої з офіційного сайту «Укрпошта» вбачається, що відправлення за номером 0103014411384 було вручено за довіреністю 21.05.2011 року об'єктом поштового зв'язку Київ 38 з індексом 03038, тобто, з вказаного документа вбачається, що відповідачем було завчасно отримано копію ухвали суду про призначення справи до розгляду.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності представника відповідача та без повідомлення останнього про розгляд справи є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Незалежна юридична компанія» не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 2898, 64 грн., відповідачем не надано. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі ТОВ «Незалежна юридична компанія» на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Незалежна юридична компанія» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 23/216 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 23/216 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 23/216 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Федорчук Р.В.

ОСОБА_1