Постанова

від 20.10.2015 по справі 826/14019/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2015 року № 826/14019/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МВІ" доДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 р. №0001912250, №0001902250, №0001922250 та №0000691702

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МВІ" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 р. №0001912250, №0001902250, №0001922250 та №0000691702.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013 та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задоволено частково. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 11.06.2015 року справу № 826/14019/13-а прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду міста Києва Іщука І.О.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 р. №0001912250, №0001902250, №0001922250 та №0000691702 на підставі висновків акту перевірки від 09.08.2013 №472/26-53-22-05-21/34426301, про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: щодо подачі уточнюючого розрахунку з податку на прибуток за І кв. 2011 р. у сумі 124 000,00 грн. без підтвердження первинними документами; про невідповідність податкового та бухгалтерського обліку, що призвело до заниження доходів від продажу товарів на суму 124 333,00 грн.; про наявність простроченої кредиторської заборгованості перед ТОВ "Аквілон КСД" у сумі 78 218,00 грн.; неповернення протягом 365 днів поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника у сумі 691 645,00 грн., не призвело до заниження доходів позивача, оскільки всю суму поворотної фінансової допомоги позивачем було повернено; висновки про завищення убутку балансової вартості запасів у сумі 87 154,00 грн. зроблено перевіряючими внаслідок помилкового підсумку даних, взятих за результатами окремих кварталів, а не наростаючих підсумком, як це передбачено законом; висновки щодо недоведеності реальності виконання угод, укладених позивачем з ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Контракт Менеджмент", ТОВ Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та безпідставність віднесення до валових витрат та формування податкового кредиту за вказаними угодами, не відповідають дійсності, оскільки, у позивача наявні документи, що підтверджують виконання зазначених угод, отже висновки акта перевірки є неправомірними. Висновки акта перевірки щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб позивачем не заперечуються, натомість акцентується увага лише на сумі штрафних санкцій, які на думку позивача мають бути меншими.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2015 р. не з'явився, в судовому засіданні 20.07.2015 р. відповідачем було подано заперечення на позов, мотивація яких співпадає з викладеним в акті перевірки від 09.08.2013 №472/26-53-22-05-21/34426301.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 06.08.2015 р. року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 р. №0001912250 позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 585 879,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 129 354,00 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 р. №0001902250 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 294 884,00 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 р. №0001922250 позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 607,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 402,00 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 р. №0000691702 позивачу визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 236,74 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33 345,85 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків від 09.08.2013р. №472/26-53-22-05-21/34426301.

Податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «МВІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 09.08.2013р. №472/26-53-22-05-21/34426301, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп.4.1 ст.4, п.5.9. ст.5, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4., пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього на суму 294 884,00 грн., та занижено податок на прибуток на загальну суму 585 879,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті бюджету, всього у розмірі 81 607,00 грн.;

- пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2. п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1ст.168, пп.168.4.4п.168.4 ст.168, пп. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 236,74 грн.

Так, перевіркою було встановлено, що позивачем в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за І квартал 2011 р. на суму 124 000,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування звітного податкового року на загальну суму 95 565 грн., в т.ч. за ІІ кв. 2011 р. у сумі 95 565,00 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. у сумі 95 565,00 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 р. у сумі 95 565,00 грн.

Позивачем здійснено коригування рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму - 124 000 грн. (від'ємне значення). Перевіряючими зазначено, що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували коригування.

Крім того, перевіркою було встановлено невідповідність податкового та бухгалтерського обліку позивача відповідно до рахунків 20 «Виробничі запаси «Товари», 22 «МШП», а саме завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 102 238 грн. в т.ч. за півріччя 2010 року 1 533 567 грн., за ІІІ квартали 2010 року 119 753 за 2010 рік на суму 1 102 238 грн.

Також перевіряючими в акті перевірки зазначено, що відповідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари» перевіркою встановлено невідповідність даних податкового та бухгалтерського обліку в частині правильності розрахунку приросту балансової вартості запасів, зокрема встановлено заниження приросту балансової вартості запасів на загальну суму всього на суму 124 333 грн. в т.ч. за ІІІ квартал 2010 року у сумі 111 305 грн., за ІV квартал 2010 року у сумі 13 028 грн.

Перевіркою також було встановлено, що згідно наданих до перевірки документів позивач має прострочену кредиторську заборгованість перед TOB «Аквілон КСД» (код 36088430) в розмірі 78 218 грн., яка обліковувалася станом на 01 січня 2010 року та станом на 31 грудня 2012 року.

Крім того, перевіряючими згідно наданих до перевірки документів (договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, карток рахунків 6851) було встановлено отримання позивачем поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від ОСОБА_2, який є засновником та директором TOB «МВІ», частина якої не повернено протягом 365 календарних днів, а всього у розмірі 691 645 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 70 000 грн., за ІV квартал 2011 року в розмірі 132 100 грн., за ІІІ квартал 2012 року у розмірі 304 545 грн., за ІV квартал 2012 року у

185 000 грн.

Також, в акті перевірки зафіксовано, що відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари» перевіряючими встановлено невідповідність податкового та бухгалтерського обліку в частині правильності розрахунку приросту балансової вартості запасів, зокрема встановлено завищення убутку балансової вартості запасів на суму 87 154 грн. в т.ч. за ІІІ квартал 2010 року 29 746 грн., за ІV квартал 2010 року 57 408 грн.

Крім того, перевіряючими встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суми витрат на підставі видаткових накладних та актів виконаних робіт по взаємовідносинах з TOB «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», TOB «Дак - Мастер», ТОВ "Контакт Менеджмент" та відповідно безпідставно сформовано податковий кредит за вказаними операціями.

Дані висновки перевіряючими зроблено з посиланням на те, що відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 04 квітня 2013 р. №1263/22-4/37567159 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Контракт Менеджмент" щодо підтвердження господарських відносин платником податків ПП "Київжитлоспецсервіс" за період з липня 2012 року та TOB "Евробонус 2005" за період жовтень-грудень 2012р.; акту ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС № 01394/2307/37240807 від 25 жовтня 2011 року відносно TOB "Дак-Мастер"; актів: від 21 листопада 2012 року № 4348/22-710/31384822 про результати документальної невиїзної перевірки TOB Українсько - Ізраїльська фірма „Он Лайн Дніпро" (код ЄДРПОУ - 31384822) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин за серпень 2012 року; від 24 січня 2013року № 85/22-710/31384822 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Українсько-ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» (код ЄДРПОУ - 31384822) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за вересень 2012 року; від 29 квітня 2013 року № 2505/22-710/31384822 про неможливість проведення перевірки TOB Українсько-ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» (код ЄДРПОУ - 31384822) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2012 року; від 19 березня 2013 року № 1736/22-710/31384822 про неможливість проведення перевірки TOB Українсько-ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро» (код ЄДРПОУ - 31384822) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Так, в ході аналізу податкової звітності контрагентів позивача встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, посилаючись на неможливість здійснити перевірку контрагентів позивача та відповідно підтвердити правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій позивача з TOB «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», TOB «Дак - Мастер», ТОВ "Контакт Менеджмент", перевіряючими зроблено висновок про те, що з TOB «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро», TOB «Дак-Мастер», TOB "Контракт Менеджмент" декларують обсяг реалізації товарно матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання. Господарські операції, вчинені даними контрагентами не мають реального характеру, оскільки, позивачем на вимогу податкового органу до перевірки не надано документальне підтвердження отримання товару, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача під час їх документального оформлення з TOB "Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро", TOB "Дак-Мастер", ТОВ "Контакт Менеджмент".

В акті перевірки також зафіксовано, що при вибірковій перевірці правильності обчислення позивачем податку на доходи фізичної особи, позивачем занижено суми податку на доходи, внаслідок не оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Сума виплачена фізичній особі, яка знаходяться в трудових відносинах з підприємством - ОСОБА_3 згідно авансового звіту від 01 червня 2012р. №40 у сумі 1578,26 грн. (наведено на ст. 48 Акту перевірки, табл. №3.2) (т. І а.с. 61), а саме, документально не підтверджені розрахунки з фізичною особою працівником підприємства. Тобто, не утримано суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 236,74 грн.

Крім того, перевіркою повноти і своєчасності сплати до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Позивачем у квітні-грудні 2010р. не виконані вимоги пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. 16.3.2 п.16.1, п.16.3 ст.16, пп. «а» п.19.2 п. 19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"; у січні-грудні 2011р. та січні-грудні 2012р. пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп. 164.1.2. п.16-ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст. 168 пп. «а» п. 171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині сплати (перерахування) податку до бюджету час виплати оподатковуваного доходу.

Перевіряючи надані докази у справі, правомірність висновків акту перевірки, судом було встановлено наступне.

Судом встановлено, що 04.05.2011 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва позивачем було подано Декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, в якій валовий дохід від усіх видів діяльності визначено у розмірі 1 608 701,00 грн., в т.ч. рядок 01.1 доходи від продажу товарів (робіт, послуг) 1 588 597,00 грн.

Натомість, відповідно до загальної оборотно-сальдової відомості позивача за І квартал 2011 року, валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 1 464 823,84 грн. (т. І а.с. 213),

31.05.2011 р. позивачем було подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 р. (вх. №138764), в якій позивачем вказано, що було зайво враховані доходи в обчислення валового доходу на суму 124 000,00 грн. та визначено суму переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилок, у розмірі 7 109,00 грн., що призвело до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного податкового року на загальну суму 95 565,00 грн. Цей від'ємний показник було відображено позивачем у декларації з податку на прибуток за ІІ кв. 2011 р. та наростаючим підсумком в декларації за ІІ-ІІІ кв. 2011 р. та ІІ-ІV кв. 2011 р.

Відповідно до Додатку "виправлення помилок" до Декларації з податку на прибуток за 2011 р. графа реалізація товарів (послуг) становить 8 443 743,00 грн., при цьому, згідно Декларації з податку на прибуток за 2011 р. дохід від продажу товарів (робіт, послуг) становить 8 813 743,00 грн. Різниця між задекларованою та фактичною сумою складає 370 000,00 грн. Відповідно до Додатку "виправлення помилок" до Декларації з податку на прибуток від 05.11.2011 р., позивачем було внесено виправлення показників валового доходу на суму 370 000,00 грн., що призвело до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 199 319,00 грн. Саме це від'ємне значення було відображено в податковій декларації за ІІІ кв. 2011 р. та ІІ-ІV кв. 2011 р.

Вказані суми валових доходів також було відображено у Фінансовому звіті позивача за 2011 р., поданому до податкового органу 08.02.2012 р.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з положеннями та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 4.1, ст. 4, п. 5.9 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), матеріалами справи, зокрема, оборотно-сальдовими відомостями та фінансовими звітами позивача, не підтверджується у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 294 884 грн. у І, ІІ-ІV кв. 2011 р. податковим повідомленням-рішенням № 0001902250 від 21.08.2013 р.

Щодо висновків акта перевірки відносно простроченої кредиторської заборгованості судом встановлено наступне. У період з 01.06.2009 р. по 28.02.2011 р. позивачем у ТОВ "Аквілон КСД" було придбано будівельні матеріали (штукатурка, саморізи, шпаклівка, клей, інше). Так, отримавши будівельні матеріали згідно рахунку №СФ-0000518 від 23.07.2009р., станом на день проведення перевірки вказаний рахунок позивачем не сплачено. Внаслідок не сплати отриманих товарів у позивача виникла та обліковується прострочена кредиторська заборгованість перед ТОВ "Аквілон КСД" в розмірі 78 218,00 грн.

Посилання позивача на те, що вказані грошові кошти було сплачено Генеральним директором ТОВ "МВІ" ОСОБА_2, судом не приймаються, з огляду на наступне. Відповідно до оригіналу платіжного доручення №51089 від 28.02.2011 р. на користь ТОВ "Аквілон КСД" перераховано грошові кошти у сумі 78 218,88 грн. призначення платежу вказано за будівельні матеріали згідно рахунку №518 від 23.07.2009р. та №583 від 12.08.2009 р. у т.ч. ПДВ 13 036,31 грн. платник ОСОБА_2. При цьому, доказів внесення грошових коштів у касу позивача ОСОБА_2 для здійснення такого платежу, суду не надано. Відтак, доказів сплати заборгованості у сумі

78 218,88 грн. на користь ТОВ "Аквілон КСД" саме позивачем, суду не надано.

Строк позовної давності по стягненню простроченої кредиторської заборгованості на користь ТОВ "Аквілон КСД" сплинув 12.08.2012 р.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів повернення ОСОБА_2 сплачених коштів у сумі 78 218,88 грн. на користь ТОВ "Аквілон КСД". Враховуючи, що термін давності для такого повернення сплинув 28.02.2014 р., отже кредиторська заборгованість, за якою закінчився термін позовної давності, згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 і пп. 135.5.4 ПКУ відноситься до складу інших доходів у податковому обліку позивача.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до п.п. 135.5.4. п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу гної особи.

Посилання позивача на лист ТОВ "Аквілон КСД" від 30.08.2013 р. №68 та Акт звірки від 02.08.2013 року, відповідно до яких заборгованість по розрахункам між ТОВ "Аквілон КСД" та ТОВ "МВІ" відсутня, не доводять сплати заборгованості позивачем, отже, наведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п.п.135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу, на суму простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 78 218,00 грн. було занижено валовий дохід, що призвело до зменшення позивачем суми податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2012 року.

01.09.2010 р. в сумі 10 000 грн. та 20.09.2010 р. у сумі 60 000 грн. позивачем було отримано поворотну фінансову допомогу загалом у розмірі 70 000 грн. від генерального директора та засновника позивача ОСОБА_2 Вказані суми фінансової допомоги позивач повинен був повернути до 01.09.2010 р. В разі неповернення фінансової допомоги позивач повинен був включити суму 70 000,00 грн. в рядок 03.12 «Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді» Додатка ІД «Інші доходи» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Потім ця сума в складі інших доходів повинна була відобразитися в рядку 03 ІД «Інші доходи» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Дана операція не була відображена в Декларації за 2011р. Вказана фінансова допомога була повернута 08.11.2012 р. на загальну суму 70 000,00 грн. Ця сума повинна бути включена в ряд. 06.4.35 «Сума фактично повернутої поворотної фінансової допомоги» Додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Відповідно, ця сума в складі інших витрат повинна була відобразитися в рядку 06.4 ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Дана операція також не була відображена в Декларації за 2011р.

Враховуючи, що суми фінансової допомоги позивачем було повернено з запізненням (365 днів), але в тому ж звітному періоді, це не призвело до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Суму поворотної фінансової допомоги (132 100,00 грн.), яка була надана підприємству його засновником 12.11.2010р. в сумі 130 000,00 грн. та 29.11.2010р. в сумі 21 00,00грн., згідно норм діючого законодавства необхідно було повернути до 12.11.2011р. В разі неповернення фінансової допомоги підприємство повинно було включити суму 132100,00 грн. в рядок 03.12 «Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді» Додатка ІД «Інші доходи» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Потім ця сума в складі інших доходів повинна була відобразитися в рядку 03 ІД «Інші доходи» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Дана операція не була відображена в Декларації за 2011р. Вказана фінансова допомога була повернута 09.11.2012 р. на загальну суму 90 000,00 грн. та 14.11.2012 р. на загальну суму 42100,00 грн. Ця сума повинна бути включена в ряд. 06.4.35 «Сума фактично повернутої поворотної фінансової допомоги» Додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Відповідно, ця сума в складі інших витрат повинна була відобразитися в рядку 06.4 ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік. Дана операція також не була відображена в Декларації за 2011р.

Це не призвело до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

24.10.2011 р. генеральним директором та засновником позивача ОСОБА_2 ТОВ "МВІ" було надано суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 185 000 грн. Вказана фінансова допомога була повернута позивачем 23.11.2012 р. та 29.11.2012 р. на загальну суму 185 000,00 грн. Згідно норм діючого законодавства необхідно було повернути до 24.10.2012 р. В разі неповернення фінансової допомоги підприємство повинно було включити суму 185 000,00 грн. в рядок 03.12 "Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді" Додатка ІД "Інші доходи" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Потім ця сума в складі інших доходів повинна була відобразитися в рядку 03 ІД "Інші доходи" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Дана операція не була відображена в Декларації за 2012 р. Вказана фінансова допомога була повернута 23.11.2012 р. та 29.11.2012 р. на загальну суму 185 000,00 грн. Ця сума повинна бути включена в ряд. 06.4.35 "Сума фактично повернутої поворотної фінансової допомоги додатка IB "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Відповідно, ця сума в складі інших витрат повинна була відобразитися в рядку 06.4 IB "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. Дана операція також не була відображена в Декларації за 2012 р., оскільки, вищезазначені події припадають на один податковий період, а саме 4-ий квартал 2012 року, а тому відповідач помилково вважав, що позивачем було занижено інші доходи всього у розмірі 691 645 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року у розмірі 70 000,00 грн., за 4 квартал 2011 p. у розмірі 202 100,00 грн., за 3 квартал 2012 року у розмірі 304 545,00 грн., за 4 квартал 2012 року у розмірі 185 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), за які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Оскільки, частина такої фінансової допомоги не була повернена протягом 365 календарних днів, всього у розмірі 691 645,00 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2011 р. у розмірі 70 000,00 грн., за ІV кв. 2011 р. у розмірі 132 100 грн., за ІІІ кв. 2012 р. у розмірі 304 545 грн., за ІV кв. 2012 р. у розмірі 185 100 грн., відповідач дійшов висновку, що в порушення вимог п.п. 135.5.5. п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу позивачем занижено доходи у розмірі 691 645,00 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2011 р. у розмірі 70 000,00 грн., за ІV кв. 2011 р. у розмірі 132 100 грн., за ІІІ кв. 2012 р. у розмірі 304 545 грн., за ІV кв. 2012 р. у розмірі 185 100 грн.

Відповідно до вимог пп. 14.1.257 п. 14.1, ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Базовим податковим (звітним) періодом для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.

Для платників податку на прибуток, для яких базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума отриманої від неплатників податку на прибуток поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного року, включається до складу доходів у річній декларації.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник повертає таку фінансову допомогу, він збільшує суму витрат на суму поверненої фінансової допомоги за наслідками того звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при видачі, так і при її зворотному отриманні.

Якщо для платника податку базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал, то до складу доходу за звітний квартал включається сума неповерненої фінансової допомоги на кінець такого кварталу, та у звітному періоді, коли здійснено її повернення, включається до складу витрат платника сума такого повернення. Умовні проценти в такому випадку не нараховуються.

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Кодексу якщо поворотна фінансова допомога отримана від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 Кодексу, то суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, включаються до складу інших доходів.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу суми умовних відсотків, нараховані на поворотну фінансову допомогу, яка отримана від платників податку на прибуток та залишається неповерненою на кінець звітного періоду, включаються до складу доходу платника у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що допомогу отримано та повернуто протягом одного звітного періоду, умовні відсотки не нараховуються, проте, якщо повернення поворотної допомоги здійснено у наступному звітному періоді, то платник податку - отримувач допомоги умовні відсотки нараховує на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на кінець звітного періоду, які включає до складу доходів у податковій декларації за рік.

Суд не погоджується з висновками відповідача в цій частині, з огляду на те, що враховуючи, що суми фінансової допомоги позивачем було повернено з запізненням (365 днів), але в тому ж звітному періоді, це не призвело до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Враховуючи викладене, відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2013р.

№ 0001912250 необґрунтовано донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 585 89 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 129 354 грн. Отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків відповідача про не підтверджені дані по приросту/убутку балансової вартості запасів в Деклараціях з податку на прибуток позивача за 2010 р., суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства розробленого на підставі норм Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон N 334), з урахуванням Перехідних положень Закону України від 24 грудня 2002 року N 349-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 349), податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Натомість, при перевірці відповідачем при визначенні приросту балансової вартості запасів, було взято показники з оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари» поквартально: за 3-й квартал 2010 року та 4-й квартал 2010 року, а не наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, тобто за 1 квартал 2010 рік, півріччя 2010 року (т. І а.с. 199-202), 9 місяців 2010 року (т. І а.с. 203-205) та за 2010 рік (т. І а.с. 207-210), як це встановлено Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, враховуються лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, тобто ті, які відповідають визначенню, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, та які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий орган при здійсненні розрахунку (убутку) балансової вартості товарів не врахував, що товари, вартість яких не включена до складу валових витрат, не враховуються у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Таким чином, податковий орган при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток за звітний період мав визначати об'єкт оподаткування з урахуванням усього розміру валових витрат платника податку, в т.ч. суму занижених валових витрат за висновками перевірки.

Слід зазначити, що відповідач посилаючись на Наказ ДПА України від 28.02.2011 року № 114, затверджений наказом Міністерством фінансів України від 28.09.2011 №1213, дійшов висновку про завищення задекларованих показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» та 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2010 рік на суму 1 102 238грн. (т. І а.с.23) згідно Акту перевірки. Тобто, податковим органом застосовано норми наказу затвердженого через 9 місяців після закінчення звітного періоду та подання звітності позивачем. Так, декларацію витрат на придбання товарів позивачем було здано у 2010 р., вказуючи про порушення, відповідач посилається на наказ виданий у 2011 р.

Крім того, під час перевірки позивача при визначенні завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 2010 рік на загальну суму 1102 238 грн., в т.ч. за півріччя 2010 року 1533 567 грн., за 3 квартали 2010 року 1197 535 грн., взяті до уваги рахунки 20 «Виробничі запаси «Товари», 22 «МШП» (Том №1 стор.23), що суперечить Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства розроблено на підставі норм Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон N 334). Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, встановленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

При перевірці відповідачем при визначенні приросту балансової вартості запасів, було взято показники з оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 28 «Товари» поквартально: за 3-й квартал 2010 року та 4-й квартал 2010 року, а не наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, тобто за 1 квартал 2010 рік, півріччя 2010 року (т. І а.с. 199-202), 9 місяців 2010 року (т. І а.с.203-205) та за 2010 рік (т. І а.с. 207-210), як це визначено Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 984), в пункті 4 якого зазначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 984 за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Так, п. 5.2. Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Згідно із пунктом 6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи те, що акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, податковий орган виявивши порушення позивачем вимог чинного законодавства, був зобов'язаний зафіксувати такі порушення чітко з посиланням на первинні документи на підставі, яких перевіряючими зроблено такий висновок.

Так, в акті перевірки, зазначено, що вибірковою перевіркою встановлено невідповідність даних податкового та бухгалтерського обліку відповідно до рахунків 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", 22 "МШП", а саме завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 102 238 грн., в т.ч. за півріччя 2010 р. 1 533 567 грн., за 3 квартали 2010 р. 1 197 353 грн., за 2010 р. 1 102 238 грн. та невідповідність даних приросту/убутку балансової вартості запасів в Деклараціях з податку на прибуток позивача за 2010 р.

Натомість, всупереч наведених норм, повного переліку документів, використаних під час проведення документальної перевірки позивача, чи то ненаданих, але відсутність яких стало підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань, перевіряючими в акті перевірки не наведено.

Зокрема, в акті перевірки не зазначено, за якими саме господарськими операціями було встановлено порушення, тобто не сплату позивачем товарів, що стало підставою для коригування сум валових витрат позивача за 2010-2012 роки, коригування приросту/убутку балансової вартості запасів в Деклараціях з податку на прибуток позивача за 2010 р. та відповідних донарахувань податкових зобов'язань у зв'язку з виявленим порушенням.

У зв'язку з тим, що акт перевірки не містить чіткого викладу фактів порушень, у суду відсутні можливості підтвердити чи спростувати такі висновки.

Так, з наданих позивачем копій та первинних документів складених за результатами господарської діяльності за 2010-2012 роки (декларацій, оборотно-сальдових відомостей, фінансових звітів), не можливо встановити, за якими саме господарськими операціями за результатами перевірки відповідач вважає, що позивач має невідповідність даних податкового та бухгалтерського обліку відповідно до рахунків 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", 22 "МШП" та невідповідність даних приросту/убутку балансової вартості запасів в Деклараціях з податку на прибуток позивача за 2010 р., оскільки, ці господарські операції не відображено в акті перевірки позивача .

Враховуючи викладене, відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірність зменшення податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2013р. № 0001902250 суми від'ємного значення з податку на прибуток за І кв.2011 р. у розмірі 95 565 грн., за ІІ-ІV кв. 2011 р. у розмірі 199 319 грн.

Щодо правильності обчислення позивачем податку на доходи фізичних осіб, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп.164.1.2. п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно п.167.1. ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Пп. "а" п. 171.2. ст. 171 Податкового кодексу України, визначено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Пп. "а" ст.176.2. Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до авансового звіту від 01 червня 2012р. №40 позивачем фізичній особі, яка знаходяться в трудових відносинах з підприємством - ОСОБА_3 було здійснено виплату у сумі 1578,26 грн. (ст. 48 Акту перевірки, табл. №3.2) (т. І а.с. 61). При цьому, документально не підтверджені розрахунки з фізичною особою працівником підприємства, тобто, не утримано суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 236,74 грн.

Позивачем дане порушення не оспорюється, доказів на спростування даного порушення позивачем суду не надано.

Щодо несвоєчасної сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 133 586,62 грн., а саме: за період з квітня по грудень 2010 р. у сумі 37 880,17 грн., січні-грудні 2011 р. на суму 47 560,45 грн., у січні-грудні 2012 р. на сумі 48 146,00 грн., суд відзначає наступне.

В порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідачем в акті перевірки не зазначено документів, з огляду на які податковим органом зроблено висновок про порушення строків сплати та суми з яких визначено розмір податку на доходи фізичних осіб за період 2010р. - 2012 р.

Внаслідок не коректного викладення в акті перевірки порушень позивача, без посилань на первинні документи з огляду на які відповідачем було зроблено даних висновків, суд позбавлений можливості встановити чи спростувати наявність таких порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Позивачем на підтвердження своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період 2011 р. - 2012 р. надано суду розрахункові відомості про нарахування заробітних виплат та витяги обслуговуючого банку про перерахування сум податку до бюджету (т. ІІ а.с. 54-155).

Враховуючи, те що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено належними доказами правомірності застосування податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2013р. № 0000691702 штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 33 345,85 грн. Отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 8 020 735,00 грн.

За період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 позивачем задекларовано доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 41 487 649,00 грн.

Так, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу та доходів, що враховуються при визначенні об?єкта оподаткування, за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 відповідачем було встановлено їх заниження на зальну суму 1 018 196,00 грн. в т.ч. за 3 квартали 2010 111 305 грн., за 2010 рік на суму 124 333, за І кв. 2011 р. на суму 124 000,00 грн., за ІІ-ІІІ кв. 2011р. на суму 70 000,00 грн., за ІІ-ІV кв. 2011 р. на суму 202 100,00 грн., за ІІІ кв. 2012 на суму 304 545,00 грн., за 2012 рік на суму 567 763,00 грн.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених під час проведення перевірки сум скоригованого валового доходу та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування наведені на стор. 4 Акта перевірки.

Зокрема, позивачем до валових витрат було віднесено суми згідно видаткових накладних отриманих від TOB "Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро": від 29.08.2012 р. № 138 на загальну суму 62 800,00 грн.; від 29.11.2012 р. № 0000211 на загальну суму 28 364,16 грн.; від 29.08.2012 р. № 0000210 на загальну суму 28364,16 грн.; від 15.11.2012 р. № 0000203 на загальну суму 21 834,48 грн.; від 06.11.2012 р. № 192 на загальну суму 40 321,00 грн.; від 06.11.2012 р. № 193 на загальну суму 40 321,00 грн.; від 15.11.2012 р. № 0000205 на загальну суму 29 120,00 грн.; від 15.11.2012 р. № 0000204 на загальну суму 49 903,44 грн.; від 11.12.2012 р. № 0000219 на загальну суму 23 862,48 грн.; від 28.12.2012 р. № 235 на загальну суму 30 787,00 грн.; від 11.12.2012 р. № 0000218 на загальну суму 27 711,84 грн. Всього за серпень 2012 р. 62 800,00 грн., за листопад 2012 р. 238 228,20 грн., за грудень 2012 р. 82 361,32 грн., загальна сума складає 383 389,52 грн.

Посилаючись на те, що контрагент позивача TOB "Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Дніпро" не знаходиться за юридичною адресою та неможливість провести зустрічну звірку-перевірку, відповідач дійшов висновку про безтоварність господарської операції. В результаті відповідач в акті перевірки дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 319 491,00 грн., в т. ч. за ІІІ кв. 2012р. у сумі 52 333,00 грн., за ІV кв. 2012 р. у сумі 319 491,00 грн.

При цьому, суд не має можливості встановити, з яких саме сум складається 319 491,00 грн. оскільки, сума виявленого завищення не співпадає з сумою віднесеною позивачем за операціями з TOB "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро", та відповідно складає 383 389,52 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток ТОВ «МВІ» за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 у загальній сумі 49 865 261 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з будівництва нежитлових будівель (стор. 5 акта перевірки).

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагентів позивача, не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо контрагентів позивача.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент" позивачем суду надано наступні договори.

Між позивачем-покупець та ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро"-постачальник, було укладено Договір поставки №022-01-12 від 02.01.2012 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних.

На підтвердження отримання від ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" товару: щит автоматики управління системою вентиляції, ізоляція трубчаста Теплоізол із вспіненого поліетилену, шумопоглинач, шпилька метрична, профіль монтажний, стрічка алюмінієва, гайка шестигранна, хомут з гумовою ізоляцією, шайба, труба та інше, позивач надав суду видані ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" на загальну суму 454 499,62 грн., в т.ч. ПДВ 75 749,94 грн. видаткові накладні: №138 від 29.08.2012 р. на суму 62 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 466,67 грн.; №168 від 20.09.2012 р. на суму 58 860,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 810,00 грн.; №177 від 28.09.2012 р. на суму 12 250,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 041,67 грн.; №192 від 06.11.2012 р. на суму 40 321,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 720,17 грн.; №193 від 06.11.2012 р. на суму 40 321,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 720,17 грн.; №0000203 від 15.11.2012 р. на суму 21 834,48 грн., в т.ч. ПДВ 3 639,08 грн.; №0000204 від 15.11.2011 р. на суму 49 903,44 грн., в т.ч. ПДВ 8 317,24 грн.; №0000205 від 15.11.2012 р. на суму 29 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 853,33 грн.; №0000210 від 29.11.2012 р. на суму 28 364,16 грн., в т.ч. ПДВ 4 727,36 грн.; №0000211 від 29.11.2012 р. на суму 28 364,16 грн., в т.ч. ПДВ 4 727,36 грн.; №0000218 від 11.12.2012 р. на суму 27 711,84 грн., в т.ч. ПДВ 4 618,64 грн.; №0000219 від 11.12.2012 р. на суму 23 862,48 грн., в т.ч. ПДВ 3 977,08 грн.; №235 від 28.12.2012 р. на суму 30 787,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 131,17 грн.

ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" було видано на користь позивача податкові накладні на загальну суму 454 499,62 грн., в т.ч. ПДВ 75 749,94 грн.: №3 від 08.08.2012 р. на суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.; №50 від 29.08.2012 р. на суму 32 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 466,67 грн.; №24 від 20.09.2012 р. на суму 58 860,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 810,00 грн.; №61 від 28.09.2012 р. на суму 12 250,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 041,67 грн.; №8 від 06.11.2012 р. на суму 40 321,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 720,17 грн.; №9 від 06.11.2012 р. на суму 40 321,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 720,17 грн.; №52 від 15.11.2012 р. на суму 21 834,48 грн., в т.ч. ПДВ 3 639,08 грн.; №53 від 15.11.2011 р. на суму 49 903,44 грн., в т.ч. ПДВ 8 317,24 грн.; №54 від 15.11.2012 р. на суму 29 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 853,33 грн.; №85 від 29.11.2012 р. на суму 28 364,16 грн., в т.ч. ПДВ 4 727,36 грн.; №86 від 29.11.2012 р. на суму 28 364,16 грн., в т.ч. ПДВ 4 727,36 грн.; №18 від 11.12.2012 р. на суму 27 711,84 грн., в т.ч. ПДВ 4 618,64 грн.; №19 від 11.12.2012 р. на суму 23 862,48 грн., в т.ч. ПДВ 3 977,08 грн.; №41 від 28.12.2012 р. на суму 30 787,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 131,17 грн.

Ні підтвердження оплати за вказані товари позивачем надано суду виписки обслуговуючого банку про перерахунок коштів на користь "Українсько-Ізраїльська фірма" 08.08.2012 р. у сумі 30 000,00 грн., 29.08.2012 р. у сумі 32 800,00 грн., 19.09.2012 р. у сумі 58 860,00 грн., 06.11.2012 р. у сумі 80 642,00 грн., 29.11.2012 р. у сумі 28 364,16 грн., 29.11.2012 р. у сумі 28 364,16 грн., 11.12.2012 р. у сумі 23 862,48 грн., 11.12.2012 р. у сумі 27 711,84 грн., 28.12.2012 р. у сумі 30 787,00 грн., на загальну суму 341 391,64 грн.

Судом встановлено, що транспортування вказаного товару з м. Дніпропетровська до м. Києва, вул. Майорова, 2, відбувалося автомобілем позивача, а саме, Газель НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 згідно подорожніх листів: від 28.09.2013 р. - видаткова накладна № 177 від 28.09.2012 р., від 15.11.2012 р. - видаткова накладна № 203 від 15.11.2012 р., від 28.12.2012 р. - видаткова накладна № 235 від 28.12.2012 р., від 29.08.2012 р. - видаткова накладна № 138 від 29.08.2012 р., від 20.09.2012 р. - видаткова накладна № 168 від 20.09.2012 р., від 06.11.2012 р. - видаткова накладна № 192 від 06.11.2012 р., від 29.11.2012 р. - видаткова накладна № 211 від 29.11.2012 р., від 11.12.2012 р. - видаткова накладна № 218 від 11.12.2012 р.

В акті перевірки додаток №2 перевіряючими підтверджено придбання позивачем автомобіля.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що договір договору №022-01-12 від 02.01.2012 р. укладений ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" реально виконувався сторонами.

Між ТОВ "МВІ" - замовник та ТОВ "Контракт Менеджмент" - підрядник, було укладено Договір підряду №9-ОД від 14.11.2011 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами виконати стяжку підлоги на об'єкті (четверта черга будівництва комплексу споруд ПП "Еско": Будинок зборів з торгівельними, офісно-виставковими, навчальними, спортивними та молитовними приміщеннями, розташованому за адресою: Києво-Святтшинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська,14), загальною площею приблизно 346 кв. м. відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, визначені цим Договором строки, та передати виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних підрядником робіт.

Вид робіт - влаштування стяжки (конкретизується у Додатку №1 до цього договору).

Ціна договору складається з вартості робіт без матеріалів, що деталізується сторонами у додатку №1 до якого також входить локальний кошторис і становить 19 030,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 3 171,76 грн. (п. 1 ст. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2 ст. 1.3 договору підрядник приступає до обумовлених даним договором та визначених відповідно до проектної документації робіт не пізніше 3-х днів після отримання підрядником від замовника проектної документації на виконання робіт, надання йому замовником фронту робіт відповідно до п. 1 ст.1.4 договору.

Передача проектної документації та надання замовником підряднику фронту робіт оформлюється відповідним двосторонніми актами. Підрядник приступає до виконання робіт за умови отримання від замовника дозвільної документації. (п. 3, 4 ст. 1.2 договору).

Підготовка проектної документації на об'єкт забезпечується замовником. Здійснення погодження проектної документації, отримання дозволів, допусків і т.п., необхідних для виконання робіт, здійснюється замовником (п. 1, 2 ст. 1.5 договору).

Роботи виконуються силами підрядника з використанням матеріалів замовника та (або) підрядника. Обов'язок забезпечення підрядника підключення до джерел водопостачання та електропостачання покладається на замовника. Замовник зобов'язаний забезпечити доступ працівників підрядника до місця виконання робіт (п. 1, 2, 4 ст. 1.6 договору).

Відповідно до п. 9 ст. 1.7 договору, сторони у тижневий строк з моменту укладення цього договору передають одна одній письмовий перелік осіб, які уповноважені представляти їх в ході виконання робіт, в том числі в місці їх виконання, а також визначають обсяги їх повноважень.

П. 1 ст.1.10 договору визначено, що замовник зобов'язаний надавати підряднику фронт робіт протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору.

По завершенні виконання робіт підрядник зобов'язаний у п'ятиденний строк звільнити будівельний майданчик від належного йому устаткування, залишків будівельних матеріалів та конструкцій, очисти його від будівельного та побутового сміття (п. 3 ст.1.10 договору).

Відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000059 від 21.11.2012 р. на виконання умов Договору №9-ОД ТОВ "Контракт Менеджмент" надало позивачу послуги зі стяжки підлоги на об'єкті вул. Петропавлівська, 14.

ТОВ "Контракт Менеджмент" було оформлено на користь позивача податкову накладну №29 від 21.11.2012 р. на загальну суму 19 930,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 321,67 грн.

Факт оплати позивачем 21.11.2012 р. у сумі 17 000,00 грн., наданих ТОВ "Контракт Менеджмент" послуг зі стяжки підлоги на об'єкті вул. Петропавлівська, 14 згідно Договору №9-ОД, підтверджується, банківською випискою.

Таким чином, позивачем належними доказами доведено, що договір №9-ОД від 14.11.2011 року укладений з ТОВ "Контракт Менеджмент" реально виконувався сторонами.

Між ТОВ "МВІ" - замовник та ТОВ "ДАК-Мастер" - підрядник було укладено Контракт на виконання вогнегасних робіт №62М11 від 24.06.2011 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих конструкцій на об'єкті (будинок зборів з торгівельними, офісно-виставковими, навчальними, спортивними та молитовним приміщеннями за адресою: Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Петропавловська, 14): металевих конструкцій - з метою досягнення межі вогнестійкості R 30 хвилин; металевих конструкцій - з метою досягнення межі вогнестійкості R 60 хвилин; металевих конструкцій - з метою досягнення межі вогнестійкості R 150 хвилин, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умова, визначних даним договором. Загальна вартість вогнезахисної обробки металевих конструкцій згідно Договірної ціни становить 80 209,20 грн., в т.ч. ПДВ 13 368,17 грн.

Відповідно до п. 2.1 контракту підрядник зобов'язаний: розробити проект виконання робіт та затвердити його в органах Державного пожежного нагляду; своєчасно та якісно виконати вогнезахисну обробку металевих конструкцій; узгодити виконану роботу з представниками Держпожежбезпеки, що засвідчується актом контролю якості вогнегасних робіт встановленого зразку (п.2.1.1, п 2.1.2, п.2.1.4).

Замовник зобов'язаний: забезпечити підрядника необхідними приміщеннями для робітників, складування матеріалів та обладнання; забезпечити підрядника підводом електроенергії та водопостачання в межах, необхідних для виконання робіт за цим контрактом (п.2.2.1, п 2.2.2).

Згідно п. 5.1 контракту підрядник несе відповідальність за дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки його робітниками при виконанні зазначених вище робіт.

На виконання умов Договору №62М11 ТОВ "ДАК-Мастер" виставило позивачу рахунок-фактуру (на сплату авансу) №СФ-0000008 від 07.07.2011 р. на суму 15 210,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 535,00 грн.

Відповідно до Акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. вбачається, що на виконання умов Договору №62М11 ТОВ "ДАК-Мастер" надало позивачу послуги з виконання вогнезахисної обробки металевих конструкцій на загальну суму 80 209,20 грн., в т.ч. ПДВ 13 368,20 грн.

ТОВ "ДАК-Мастер" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 80210,00 грн., в т.ч. ПДВ 13368,33 грн. (№2 від 07.07.2011 р. - на суму 15210,00 грн., в т.ч. ПДВ 2535,00 грн.; №6 від 24.11.2011 р. - на суму 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн.).

Факт оплати позивачем послуг з виконання вогнезахисної обробки металевих конструкцій, наданих ТОВ "ДАК-Мастер" згідно Договору №62М11 підтверджується, дослідженими судом, належним чином засвідченими банківськими виписками від 24.11.2011 р. на суму 15 000,00 грн., від від 24.11.2011 р. на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, позивачем доведено, що Контракт на виконання вогнегасних робіт №62М11 від 24.06.2011 року укладений з ТОВ "ДАК-Мастер" реально виконувався сторонами.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що вказані договори сторонами не виконувалися, відповідачем суду не надано.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

В силу пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Позивачем на підтвердження реальності виконання договорів було надано до перевірки також надано суду акти виконаних робіт, податкові накладні, докази сплати.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту фіктивності чи удаваності зазначених договорів, визнання їх недійсними, тощо. Крім того, слід відмітити, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент".

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Щодо твердження відповідача про нікчемність укладених договорів будівництва з огляду на акт про неможливість здійснити перевірки контрагентів, то такі твердження є безпідставними, оскільки відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за таким правочином господарських операцій.

Водночас, судом також встановлено, що ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент" у періоді, який перевірявся були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів будівництва та постачання товарів з ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент" та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування порушує права такого платника податків.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, те що позивачем доведено належними доказами факт здійснення реальності операцій на виконання договорів укладених з ТОВ "ДАК-Мастер", ТОВ "Українсько-Ізраїльська фірма "Он Лайн Дніпро" та ТОВ "Контракт Менеджмент", позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення у зв'язку їх обґрунтованістю.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу, зокрема, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, висновок викладений в Акті перевірки про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.6 ст.198, ПК України про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 81 607,00 грн. є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. А відтак донарахування податкових зобов'язань у сумі 81 607,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 20 402 грн. податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2013р. № 0001922250 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено неправомірно.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем спростовують висновки Акта перевірки в частині прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013р. № 0000691702 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 33 345,85 грн., податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013р. № 0001902250, податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013р. № 0001912250 та податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013р. № 0001922250, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені податковим органом, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 52, 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ" задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013р. № 0000691702 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 33 345,85 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013р. № 0001902250.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013р. № 0001912250.

5. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013р. № 0001922250.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук