Ухвала

від 01.10.2015 по справі 2а-1030/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/41941/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року

у справі № 2а-1030/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс-холдінг»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області,

Головного управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення надміру сплаченого податку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс-холдінг» (далі - ТОВ «Агротранс-холдінг»; позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області; відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Київській області (далі - ГУДК України у Київській області; відповідач-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агротранс-холдінг» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 943 525,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за період з січня 2007 року по березень 2008 року та за червень 2008 року, а також заяви про повернення сум бюджетного відшкодування за вказані періоди.

За результатами проведених виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування ТОВ «Агротранс-холдінг» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за відповідні періоди, відповідач-1 дійшов висновку про неможливість підтвердження надмірної сплати податку в загальному розмірі 5 943 525,00 грн. до Державного бюджету України з огляду на неотримання результатів зустрічних перевірок контрагентів у ланцюгах постачання. В той же час, за наслідками здійснених ревізій не приймались податкові повідомлення-рішення про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування за період з січня 2007 року по березень 2008 року та за червень 2008 року в загальному розмірі 5 943 525,00 грн., а також підтверджено фактичну сплату позивачем зазначеної суми податку на додану вартість у ціні придбаних у постачальників товарів (робіт, послуг).

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, податковий орган у межах правил підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення допущено саме платником податку при поданні податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування. Така перевірка, зокрема, не виключає можливості дослідження товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку.

Водночас ці норми права не встановлюють залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання та не дають права контролюючому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірок контрагентів платника, які були постачальниками (продавцями) товарів (робіт, послуг), на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.