Рішення

від 13.10.2015 по справі 910/22712/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/22712/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 867 037 грн. 49 коп. Представники:

від Позивача: Скокін Л.Л. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 867 037 грн. 49 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» (Позичальник) було укладено Договір про надання кредитної лінії №1108-58, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим Договором. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови Кредитного договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 06.08.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 11 867 037 грн. 49 коп., з яких: 10 000 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 1 600 000 грн. 00 коп. - загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 266 489 грн. 59 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» заборгованість у розмірі 11 867 037 грн. 49 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/22712/15, судове засідання призначено на 16.09.2015 р.

16.09.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.09.2015 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2015 року відкладено розгляд справи на 30.09.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

28.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.09.2015 року.

29.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.09.2015 року.

30.09.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.09.2015 року та ухвали від 16.09.2015 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2015 року відкладено розгляд справи на 13.10.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту у зв»язку з неправильно зазначеною(відсутня) адреси одержувача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» є 01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 13/2, ЛІТ."Б", офіс 3.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/22712/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 13 жовтня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» (Позичальник) було укладено Договір про надання кредитної лінії №1108-58, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається у вигляді відкличної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 15 680 000 грн. 00 коп. (пп.1.1.1 Договору)

Згідно з пп.1.1.2, 1.1.3 Договору термін користування кредитом - до 24 серпня 2012 року включно, процентна ставка за користування кредитом: 11% процентів річних.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь термін дії кредитного договору та до повного виконання Позичальника зобов»язань по погашенню простроченої заборгованості.

У п.10.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов»язань за цим Договором.

Додатковими договорами №1 від 15.03.2012 року, №2 від 28.04.2012 року, №3 від 21.08.2012 року, №4 від 28.09.2012 року, 5 від 22.02.2013 року, №6 від 27.03.2013 року, №7 від 26.04.2013 року, №8 від 27.05.2013 року, №9 від 23.08.2013 року, №10 від 26.11.2013 року, №11 від 23.08.2013 року, №12 від 31.12.2013 року, №13 від 28.02.2014 року, №14 від 20.03.2014 року, №15 від 23.04.2014 року, №16 від 21.05.2014 року, №17 від 23.06.2014 року, №18 від 23.07.2014 року, №19 від 26.08.2014 року, №20 від 09.09.2014 року, №21 від 24.09.2014 року, №22 від 23.10.2014 року, №23 від 20.11.2014 року, №24 від 09.12.2014 року до Договору про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року Сторонами внесені зміни до ліміту кредитування та змінено термін користування кредитом до 24 серпня 2015 року включно.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови Кредитного договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 06.08.2015 року у Відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором в розмірі 11 867 037 грн. 49 коп., з яких: 10 000 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 1 600 000 грн. 00 коп. - загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 266 489 грн. 59 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» заборгованість у розмірі 11 867 037 грн. 49 коп.

Позивачем неодноразово (11.02.2015 р. №287/23, 12.03.2015 р. №557/23, 11.06.2015 р. №1960/15) направлялись вимоги на адресу Відповідача про повернення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які залишені без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року та додаткових угод до нього між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року Позивачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» грошові кошти, що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 26.08.2011 року по 05.08.2015 року.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» Публічному акціонерному товариству «Енергобанк» грошових коштів за Договором про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року та додаткових угод до нього в строк до 24 серпня 2015 року та не надано доказів сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору про надання кредитної лінії №1108-58 від 26.08.2011 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 10 000 000 грн. 00 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» заборгованості за кредитом в розмірі 10 000 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 1 600 547 грн. 90 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за несвоєчасну сплату процентів за загальний період прострочення з 27.01.2015 р. по 06.08.2015 р. у розмірі 266 489 грн. 59 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь термін дії кредитного договору та до повного виконання Позичальника зобов»язань по погашенню простроченої заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за несвоєчасну сплату процентів за загальний період прострочення з 27.01.2015 р. по 06.08.2015 р. в розмірі 266 489 грн. 59 коп.

Таким чином, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» підлягає заборгованість за кредитом в розмірі 10 000 000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 1 600 547 грн. 90 коп. та пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 266 489 грн. 59 коп.

Судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки Позивач був звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на день подачі позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 13/2, ЛІТ."Б", офіс 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 37079888) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЗДВИЖЕНСЬКА, будинок 56, Ідентифікаційний код юридичної особи 19357762) заборгованість за кредитом в розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 1 600 547 (один мільйон шістсот тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 90 (дев'яносто) коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 266 489 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРАН ЕНЕРДЖИ» (01034, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 13/2, ЛІТ."Б", офіс 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 37079888) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 жовтня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин