Рішення

від 13.10.2015 по справі 910/23675/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.2015Справа №910/23675/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23675/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни,

м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг", м. Київ,

про стягнення 305 950,02 грн.,

за участю представників:

позивача - Пріцак І.В. (довіреність від 01.10.2015 № 78);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (далі - Товариство): 291 030,08 грн. основної заборгованості за кредитним договором від 19.08.2013 № 205/Ю (далі - Договір); 8 973,54 грн. процентів; 5 946,40 грн. пені, а всього 305 950,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 01.10.2015.

01.10.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи; відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи було відкладено на 13.10.2015, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 13.10.2015 не з'явилися, проте подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю отримання ухвали Господарського суду Донецької області про розгляд позовної заяви за позовом Товариства до Банку про визнання пунктів Договору недійсними.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення, виходячи з такого.

Клопотання мотивоване тим, що Товариство звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання Кредитного договору недійсним, проте доказів порушення провадження у справі ще не отримало.

Відповідно до статті 4 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі статтею 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Отже, повторне відкладення судового розгляду в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 Банком (кредитодавець) і Товариством (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:

- Банк, за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 502 393 гривні на придбання транспортного засобу, строком до 14.08.2016 зі сплатою 21% річних. Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом. "факт/360", тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році (пункт 1.1 Договору);

- позичальник відповідає перед Банком по зобов'язаннях, що витікають з Договору і пов'язаних з ним, всім майном, що йому належить, на яке може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України (пункт 2.3 Договору);

- позичальник зобов'язаний після придбання сільгосптехніки передати його у заставу Банку впродовж п'яти робочих днів, відповідно (пункт 2.4 Договору);

- Банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, зокрема, у разі непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців; виникнення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями за іншими кредитними договорами, укладеними з Банком (пункт 5.3 Договору);

- у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пункті 4.5 Договору вимагати від позичальника сплатити Банку штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги (пункт 5.4 Договору);

- у разі порушення зобов'язань, передбачених пунктами 4.9 - 4.10 Договору, на вимогу Банку позичальник сплачує Банку неустойку у вигляді штрафу у розмірі 2% від суми заборгованості за основним боргом на дату порушення вищезазначених зобов'язань, а також відшкодовує Банку збитки, пов'язані з цим порушенням (пункт 7.1 Договору);

- за несвоєчасне перерахування кредиту Банк сплачує позичальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня від суми несвоєчасно перерахованого кредиту (7.2 Договору).

Сторонами було укладені додаткові угоди (від 15.10.2014 № 1; від 04.12.2014 № 2), якими внесені зміни у Договір, зокрема, про таке: сторони домовилися щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 19.08.2013 по 30.12.2014 включно - 21% річних; за період з 01.10.2014 по 14.08.2016 включно - 15%; забезпечити об'єм кредитових надходжень на поточний рахунок № 26005032197310 не менше 0 (нуль) грн. впродовж кожного місяця, починаючи з серпня 2013.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно із статтею 1048 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 1056 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору видав відповідачу кредитні кошти на суму 502 393 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.2013 № 260_45.

Товариство, у свою чергу, частково погасило кредит сплативши банку грошові кошти у сумі 211 362,92 грн.

15.07.2015 Банк надіслав на адресу Товариства лист з вимогою про повернення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов Договору, проте, відповідач відповідь на вказаний лист позивачу не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 291 030,08 грн. основної заборгованості та за процентами 8 973,54 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 291 030,08 грн. та заборгованості за процентами у сумі 8 973,54 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 5 946,40 грн. пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, оф. 211; ідентифікаційний код: 38291386) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; фактична адреса: 02660, м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код: 19388768): 291 030 (двісті дев'яносто одну тисячу тридцять) грн. 08 коп. основного боргу з кредиту; 8 973 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 54 коп. боргу за процентами і 5 946 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 40 коп. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, оф. 211; ідентифікаційний код: 38291386) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 6 119 (шість тисяч сто дев'ятнадцять) грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук