Ухвала

від 05.06.2018 по справі 910/23675/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2018Справа № 910/23675/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

скаргу публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни, м. Київ,на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ,

з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016

у справі № 910/23675/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни,

м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг", м. Київ,

про стягнення 305 950,02 грн.,

за участю представників:

позивача (стягувача) - Погодіна В.О. (довіреність від 23.04.2018 № 82);

відповідача (боржника) - не з'явилися;

ВДВС - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг":

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 зі справи № 910/23675/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 № 910/23675/15, позов задоволено повністю., стягнуто 291 030,08 грн. основної заборгованості за кредитним договором від 19.08.2013 № 205/Ю; 8 973,54 грн. процентів; 5 946,40 грн. пені, а всього 305 950,02 грн. та 6119 судового збору.

24.03.2016 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази на виконання рішення суду.

11.05.2018 від Банку до суду надійшла скарга від 07.05.2018 № 534 на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - державний виконавець Відділу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 розгляд скарги було призначено на 24.05.2018.

Представники відповідача та державний виконавець Відділу у судове засідання 24.05.2018 не з'явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; про причини неявки суд не повідомили, документи не подали.

З огляду на неявку представників відповідача та державного виконавця Відділу, необхідність подання позивачем додаткових документів, суд відкладав розгляд скарги.

29.05.18 державний виконавець Відділу надіслав заперечення №9487/2 від 24.05.2018 на скаргу з копією матеріалів виконавчого провадження №978/2 , номер в реєстрі 50858804, просив скаргу розглядати без участі державного виконавця Відділу.

Заперечуючи проти задоволення скарги державний виконавець Відділу зазначив, що відповідно до частини другої статті 18, Закону України Про виконавче провадження було здійснено всі заходи примусового виконання рішення для виконання рішення суду, а направляти подання про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, керівника юридичної особи за межі України це не обов'язок, а право державного виконавця.

Вказав, що немає підстав для висновків про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення.

Також зазначив, що державним виконавцем не порушено право стягувана на повторне пред'явлення виконавчого документа до органів примусового виконання.

Представники відповідача та державний виконавець Відділу у судове засідання 05.06.2018 не з'явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; про причини неявки боржник не повідомив суд.

05.06.18 Позивач у судовому засіданні подав суду витяг з бази даних державних послуг igov/org/ua на електронний запит по юридичній особі 38297386 щодо рухомого майна.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення скарги, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі державного виконавця та представників сторін виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення господарського суду передбачено статтями 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження :

на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП № 50535967 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" на користь стягувачів загальної суми боргу у розмірі 15942642,81 грн.

В ході проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню ВП № 50535967

28.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено до УДАІ м. Києва для виконання. Державним виконавцем внесено запис про обтяження майна боржника до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру іпотек від 2.01.2016 - нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

24.02.2016 20.01.2016, 04.02.2016, 08.02.2016 державним виконавцем направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві про надання інформації про транспортні засоби зареєстровані за боржником.

24.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на направлено до банківських установ.

29.02.2016 до Відділу надійшла відповідь Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, відповідно до якої за боржником зареєстровано транспортні засоби.

Державним виконавцем направлено запит про надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що майже всі транспортні засоби зареєстровані за боржником перебувають в заставі.

14.04.2016 постановою ВП 50858804 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/23675/15 від 24.03.2016

20.04.2016 державним виконавцем направлено запит до Державного агентства земельних ресурсів про надання інформації про наявність земельних ділянок зареєстрованих за боржником.

19.05.2016.державним виконавцем направлено запит до БТІ м. Києва про наявність нерухомого майна зареєстрованого за боржником.

30.05.2016 державним виконавцем направлено вимогу керівникові Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" про надання інформації (з витягами з відповідних документів) щодо майна яке перебуває на балансі підприємства (грошові кошти в національній та іноземній валюті, рухоме і нерухоме майно та інше).

08.06.2016 державним виконавцем направлено запит до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання інформації про наявність зареєстрованих за боржником цінних паперів, належних йому на праві власності.

08.06.2016 державним виконавцем направлено запит до Інспекція державного технічного нагляду про наявність зареєстрованої сільськогосподарської, будівельної (тракторів, самохідних шасі, самохідних дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів) та іншої техніки, належної на праві власності боржникові.

14.02.17 державний виконавець Відділу направив Вимогу №12883/02 банківським установам про арешти коштів на рахунках боржника, залишок коштів та про стан рахунків.

Протягом лютого банківські установи надали письмові відповідві пор відсутність кошті на рахунках боржника.

Також інформацію надали Держпраці області у лютому 2017, Київське міське БТІ (КМР) у травні 2016, Укратрансбезпека у березні 2017, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку у липні 2017 про відсутність майна.

14.02.2017 Постановою ВП 51190233 оголошено розшук транспортних засобів в кількості 36 одиниць.

24.02.2017 ГУНП у місті Києві повідомила про постановлення на обілк ІП Відеоконтроль-Рубіж транспортних засобів в кількості 36 одиниць.

16.04.2018 державним виконавцем, керуючись пунктом 7 статті 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Постанова про повернення вмотивована наступним В ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти на які можливо звернути стягнення, а саме: вжитими державним виконавцем встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано транспортні засоби. Державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві постанову Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо розшуку майна боржника прийнято до виконання. Протягом одного року транспортний засіб не розшукано; згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно в порядку доступу державний виконавців та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нерухоме майно за боржником не зареєстровано, згідно відповідей банківських установ грошові кошти на рахунках боржника відсутні, за адресою вказаною у виконавчому документі майна боржника, на яке за законом можливо звернути стягнення - не виявлено. За таких умов у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з завершенням виконавчого провадження згідно пугкту 7 статті 37 Закону України „Про виконавче провадження" не позбавляє стягувача права повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання в строки визначені статті 12 Закону України Про Реєстраційний номер виконавчого провадження: 50858635 виконавче провадження".

Водночас інформація про те, що державним виконавцем 20.04.2016 направлено виклик керівникові Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" - з'явитись на прийом до державного виконавця та надати пояснення з приводу невиконання рішень, не знайшла свого документального підтвердження в матеріалах наданих Відділом до суду.

Поштова кореспонденція державним виконавцем у 2017 році направлялась на адресу боржника - Київ, пров Лобачевського, 8А.

Єдиною підтвердженою матеріалами виконавчого провадження та судовими рішеннями та відомою адресою боржника є Київ. Предславинська, 13, оф.211.

Отже, остання дія у виконавчому провадженні направлена на виконання судового рішення вчинена 2016 року, у подальшому лише отримував письмові інформації та потім жодних активних дій, передбачених законодавством щодо виконання судового рішення вчинено не було.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два іижні. щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Матеріали виконавчого провадження не містять інформації, щодо проведення вказаних виконавчих дій.

Відомості в постанові щодо того, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними містять непідтверджену інформацію з огляджу на таке.

Як встановлено на підставі копій матеріалів виконавчого провадження наданих Відділом

14.02.2017 Постановою ВП 51190233 оголошено розшук транспортних засобів в кількості 36 одиниць.

24.02.2017 ГУ НП у місті Києві повідомила про постановлення на облік ІП Відеоконтроль-Рубіж транспортних засобів в кількості 36 одиниць.

Відповідь від компетентних органів про те, що заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними в матеріалах виконавчого провадження відсутня.

Отже, доказів того, що транспортні засобі повністю чи частково не розшукані немає.

Таким чином доводи щодо того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними спростовано матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, оскільки боржник жодних належних дій не вчинив щодо сплати коштів, та/або передачі виявленого майна, слід розцінювати такі дії умисним ухиленням від виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Частиною четвертою статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України Про виконавче провадження , боржник зобов'язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Також законом передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Статтею 75 вказаного закону встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

1.У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2.У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 76 Закону передбачає відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону

1.За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

2.За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому суд вважає за доцільне вказати на таке.

Суб'єкт, який реалізує в правовідносинах свої права, може вимагати сприяння і забезпеченості його поведінки від іншої сторони правовідносин. Право вимоги виступає однією з гарантій правомірного відповідальної поведінки. Уповноважений суб'єкт не тільки має право відповідної поведінки, але і володіє правом вимоги, визначеного в правовій нормі поведінки від суб'єкта, який виступає з іншого боку правовідносини. Це право вимоги підкріплено можливістю державного примусу. Можливість вдатися до заходів державного примусу в правовідносинах існує як абстрактна можливість і не виражається в реальне державне примус, якщо поведінка суб'єкта правовідносин відповідає визначеній правовою нормою.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що право державного виконавця встановлене законодавством кореспондуються з обов'язком скористатись ним при виявленні неналежної поведінки боржника під час примусового виконання судового рішення.

В свою чергу, жодним із наведених вище прав в цілях виконання рішення суду державний виконавець відділу ДВС не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.03.2016 № 910/23675/15 в повному обсязі не проведені.

Наведене вказує на неправомірне повернення виконавчого документу стягувачу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк", м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Білої Ірини Володимирівни, м. Київ, на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ, з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 .

2.Визнати неправомірною та скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2018 р. у виконавчому провадженні № 50858804.

3. Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі № 910/23675/15 визначені приписами Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала набрала законної сили 05.06.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний тескт складено 08.06.2018

Суддя І.Д.Курдельчук