Постанова

від 15.10.2015 по справі 910/9334/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа№ 910/9334/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко О.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року

у справі № 910/9334/14 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до Господарського суду міста Києва за позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"; у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором №08/05/01-Z від 18.02.2005 року у розмірі 76672,86 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ 1$ за 12,385561 грн. станом на 15.04.2014 рік становить 949636,39 гривень та 11242,50 гривні нарахована пеня, у тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 56527,57 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ 1$ за 12,385561 грн. станом на 15.04.2014 рік становить 700125,67 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20145,29 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ 1$ за 12,385561 грн. станом на 15.04.2014 рік становить 249510,72 грн.; пеня 11242,50 грн. вирішено:звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки - нежиле приміщення № 65 (в літ. А), загальною площею 95,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим № 4214 від 12.12,2002 року та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі 16п-41 під реєстровим № 2253п 25.04.2003 року. Встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та погодженої сторонами у Договорі іпотеки у розмірі 1099910,00 грн. З урахуванням ухвали від 20.04.2015 року про виправлення описки, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" у дохід Державного бюджету України 21998,20 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" подано апеляційну скаргу у якій скаржник просив рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що скаржник з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року не погоджується, ввжає його незаконним.

Апелянт зазначає, що позивачем пропущено строк позовної даності при зверненні із даним позовом.

До того ж, апелянт стверджує, що загальними зборами товариства не затверджувався договір іпотеки, тому він вважається неукладеним.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не вірно розраховано суму судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді Скрипка І.М., Куксов В.В. та розгляд справи призначено на 19.08.2015 року.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Гончарова С.А. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" 19.08.2015 року не відбувся.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року у зв'язку з перебування суддів Куксова В.В., Скрипки І.М. у відпустці, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді ОСОБА_5, Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року колегію суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2015 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року у зв'язку з виходом судді ОСОБА_5 у відставку, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А. судді Пономаренко Є.Ю., Шаптала Є.Ю.

Позивач, згідно з поданим до суду 19.08.2015 року запереченнями, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить суд залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року по справі №910/9334/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, згідно з поданим до суду 13.10.2015 року та 15.10.2015 року клопотанням, просить апеляційний суд відкласти розгляд справи, оскільки представник третьої особи не має можливості явитися в дане судове засідання, у зв'язку з перебуванням у судовому засіданні Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, її неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, третя особа не була позбавлена можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Відповідач та третя особа до судового засідання, що відбулось 15.10.2015 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

18.02.2005 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого з 19.04.2010 року є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" і громадянином ОСОБА_4 укладено кредитний договір №08/05/01-Z, на підставі якого боржнику надано кредит для споживчих потреб у сумі 210000,00 (двісті десять тисяч) доларів США 00 центів строком по 18.02.2010 року зі платою 15,0% (п'ятнадцять) процентів річних за його користування.

Додатковою угодою №1 від 02.03.2007 року до Кредитного договору за користування кредитних коштів встановлено плату у розмірі 13,9% (тринадцять цілих дев'ять десятих) процентів річних.

25.03.2010 року укладено Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до якого кредитні кошти надаються строком по 01 березня 2013 року.

Надання Боржнику кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки №16681 від 18.02.2005 року на суму 210 000,00 доларів США.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором від 25.03.2010 року) Боржник зобов'язався здійснювати повернення кредиту згідно з графіком (Додаток 1 до Додаткового договору від 25.03.2010 року), який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору відсотки за користування кредитними коштами Боржник сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 3.3.2 Кредитного договору Боржник зобов'язався щомісячно повертати частину кредитних коштів, згідно із п. 2.3 цього Договору. Не пізніше визначеного п.1.2. цього Договору строку (01.03.2013) повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Станом на 15.04.2014 року загальна сума боргу 76672,86 (сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят два) доларів США 86 центів, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 року становить 949636,39 (дев'ятсот сорок дев'ять шістсот тридцять шість) гривень та 11242,50 (одинадцять тисяч двісті сорок дві) гривні нарахована пеня, у тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 56527,57 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 року становить 700125,67 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20145,29 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 становить 249510,72 гривень; пеня - 11 242,50 грн.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки від 18.02.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. за реєстровим №522. Також у подальшому, 25.03.2010 року укладено договір про внесення змін №1 до договору іпотеки від 18.02.2005 року.

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення №65 (шістдесят п'ять) (в літ. А), загальною площею 71,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А, які належать Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим №4214 від 12.12.2002 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі 16п-41 під реєстровим №2253п 25.04.2003 року.

Згідно п. 5.1 Договору іпотеки, позивач набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання Основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.

На виконання положення ст. 35 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, позивачем 07.03.2014 року надіслано відповідачу та третій особі письмові вимоги щодо негайного погашення заборгованості, копії яких долучені до матеріалів справи, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення на майно Іпотекодавця у рахунок погашення заборгованості 76672,86 (сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят два) долари США 86 центів, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 року становить 949636,39 (дев'ятсот сорок дев'ять шістсот тридцять шість) гривень та 11242,50 (одинадцять тисяч двісті сорок дві) гривні нарахована пеня, у тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 56527,57 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 року становить 700125,67 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20145,29 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ (1$ за 12,385561 грн.) станом на 15.04.2014 року становить 249510,72 гривень; пеня - 11242,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позичальник не виконав у повному обсязі взяті на себе за кредитним договором із змінами внесеними Додатковими договорами до нього, а саме, повернув кредитні кошти лише частково.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

З наданих позивачем доказів - банківської виписки документів по договору 08/05/01-Z від 18.02.2005 року та наданому розрахунку заборгованості - вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти ОСОБА_4 за кредитним договором № 08/05/01-Z від 18.02.2005 року, тоді як третя особа свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів у повному обсязі за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що вимоги за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, шо визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, шо обумовлює основне зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач листом № 132/1131-1 від 07.03.2014 року повідомлявся про порушення зобов'язань за кредитним договором № 08/05/01-Z від 18.02.2005 року з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки, проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продаж, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Умовами Договору іпотеки сторонами погоджено, про що зазначено у п. 1.4. що заставна вартість предмета іпотеки є договірною і встановлюється сторонами у розмірі 1099910,00 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснено реконструкцію предмету іпотеки внаслідок чого загальна площа нежилих приміщень становить 95,1 кв.м. Вказаний факт також підтверджується наявним та долученим до матеріалів Розпорядженням №1323 від 18.08.2006 року Шевченківської районної у м. Києві Державній адміністрації "Про затвердження перепланування нежилого приміщення №65 (в літ А) під магазин непродовольчих товарів у житловому будинку АДРЕСА_1".

Стверджуючи, що предмета іпотеки загальною площею 71,30 кв.м. на день розгляду не існує, відповідач просить відмовити у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд вважає такі доводи позивача хибними з огляду на нижченаведене.

Згідно умов п. 3.1.8. Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний не здійснювати реконструкцій предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі й була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №08/05/01-Z від 18.02.2005 року вірно визнані судом першої інстанції правомірними, обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом звернення стягнення на весь предмет іпотеки, тобто із врахуванням уточнень.

Стосовно доводів апелянта про те, що загальними зборами товариства не затверджувався договір іпотеки, тому він вважається неукладеним, колегія суддів зауважує наступне.

З наявного у матеріалах справи Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек вбачається, що єдиною підставою обтяження є Договір іпотеки, 522, від 18.02.2005 року.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У розумінні вищевказаних статей, заперечення відповідача про відсутність рішення загальних зборів на укладення договору іпотеки, визнані судом першої інстанції необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами.

Щодо доводів апелянта про пропущення строків позовної давності для пред'явлення позову про стягнення суми основного боргу та сплати відсотків за користування кредитними коштами, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, то перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 Цивільного кодексу України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції не вірно розраховано суму судового збору, апеляційним судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Розподіляючи судові витрати, суд також керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.). Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір у розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Приписами п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 31.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна вартість предмета застави складає 1099910,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду встановлюються у таких розмірах: за подання позовної зави майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача у дохід Державного бюджету України у розмірі 21998,20 грн.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року у справі № 910/9334/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ахтамар" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року у справі № 910/9334/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року у справі № 910/9334/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року у справі № 910/9334/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9334/14 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Пономаренко

Є.Ю. Шаптала