Постанова

від 21.10.2015 по справі 906/288/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа № 906/288/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Бучинська Г.Б.,

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Михальчук В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" від 30.06.2015 р. на рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2015 р. у справі № 906/288/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Лана"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наст"

про звернення стягнення 102 616 740,90 грн. (6 498 000,00 доларів США) на предмет застави

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2015 р. у справі № 906/288/15 (суддя Машевська О.П.) у позові Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Лана", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наст" про звернення стягнення 102 616 740,90 грн. (6 498 000,00 доларів США) на предмет застави відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що в кредитному договорі не визначено право банку за не виконання зобов'язань ТзОВ "Наст" звертати стягнення на предмет застави, тому відсутні підстави та умови для звернення стягнення на предмет застави; директор СТзОВ "Ла Лана" Кравченко Л.А., за відсутності власних самостійних повноважень на укладення від імені товариства договору застави, без попереднього погодження загальних зборів учасників товариства, видала 20.06.2013 р. довіреність на представника Коваленка О.В. для вчинення останнім юридично значимих дій від імені товариства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулося з апеляційною скаргою від 30.06.2015 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.2015 р. у справі № 906/288/15; прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Банк Камбіо" у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним. Судом не враховані положення статей 627 - 630, 1054 ЦК України щодо загальних вимог укладення договорів та особливостей укладення кредитних договорів - статті 207, 345, 639, 1055 ЦК. Виходячи із даних норм та детального опису встановленого виду, забезпечення зобов'язання не є обов'язковою умовою кредитного договору. Висновок суду щодо неналежного оформлення кредитного договору у зв'язку з відсутністю умови про те, що виконання зобов'язань ТзОВ "НАСТ" за цим договором буде забезпечено заставою інших осіб, зокрема, СТОВ "Ла Лана", прийнятий у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення. Висновок суду щодо того, що банк вимагає звернути стягнення на предмет застави у загальному розмірі 6 498 000,00 доларів США, що еквівалентно 102 616 740,90 грн. станом на 26.01.2015 р., не вказавши, при цьому, порядку визначення суми грошового зобов'язання в національній валюті гривні, не відповідає дійсності. Банк звернувся з вимогою до СТзОВ "Ла Лана" про звернення стягнення виключно на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Наст" у розмірі 6 498 000,00 доларів США, що еквівалентно 102 616 740,90 грн. Тобто, предмет застави в подальшому буде реалізований, а кошти від його реалізації підуть на погашення заборгованості боржника за основним зобов'язанням. Банк не заявляє вимоги про звернення стягнення на предмет застави у загальному розмірі суми заборгованості за кредитним договором. Не відповідають дійсності та порушують норми матеріального права також висновки суду щодо того, що банк не набув права звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на умови пунктів 5.1, 5.2 та підпункту 5.6.1 договору застави, з аналізу яких суд прийшов до висновку про те, що підставою ( умовою) для звернення стягнення на предмет застави могли бути випадки неналежного виконання СТОВ "Ла Лана" власних зобов'язань, визначених у договорі застави або настання обставин його банкрутства. Судом не застосовано положення статті 20 ЗУ "Про заставу " , згідно яких заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Не відповідають обставинам справи також висновки суду, щодо відсутності у підписанта договору застави - Коваленка О.В. повноважень на підписання договору. Суд неповно з'ясував обставини справи. Відповідно до змісту рішення загальних зборів учасників СТОВ "Ла Лана", відображених у протоколі від 03.08.2012 р. на зборах розглянуто чотири питання, одне з яких призначення на посаду директора Кравченко Л.А., а інше про надання їй повноважень на проведення державної реєстрації змін директора товариства. Загальні повноваження директора товариства відображені в його статуті та їх ніхто не обмежував. Тому, вона мала право уповноважити іншу особу вчиняти від імені товариства всі юридично значимі дії, якими відповідно до статуту наділена вона сама. Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, від 20.06.2013 р. в графі відомостей щодо особи, яка призначається до органу управління та має право представляти юридичну особу та вчиняти від її імені дії без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, вбачається, що з 10.08.2012 р. директору Кравченко Л. А. надані повноваження підписанта. Оспорюваний договір підписаний від імені СТОВ "Ла Лана" повноважним представником за довіреністю Коваленко О.В., та скріплений печаткою товариства. В порушення вимог статті 82 ГПК України, не була дана належна правова оцінка жодному з вищезгаданих обставин справи, що порушуючи принципи змагальності і рівноправ'я сторін в господарському процесі, спричинило винесення необгрунтованого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В основу рішення покладені факти без з'ясування всіх обставин у справі в їх сукупності, факти, встановлені судом, явно не відповідають фактичним обставинам справи, що є грубим порушенням процесуальних норм права.

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ла Лана" та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наст" правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалися та явку представників в судове засідання не забезпечили, причину неявки представника апеляційному суду не повідомили, хоча з урахуванням положень постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", були належним чином повідомлені судом про день і час розгляду апеляційної скарги (а.с.82-89, т. ІІ).

Відповідно до 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" надіслано до суду клопотання, в якому скаржник просить розглядати справу без участі його повноважного представника, у зв'язку із відсутністю коштів на відрядження до суду представника. При цьому, скаржником надано витяг з ЄДРЮОФОП щодо Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", станом на 12.10.2015 р. (а.с.90-93, т. ІІ).

Враховуючи клопотання скаржника, в якому він просить розглядати справу без участі його повноважного представника; судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення сторін та третьої особи про день, час та місце розгляду справи; явка сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (далі банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наст" (далі ТзОВ "Наст") укладено кредитний договір № 011/1-2012/840, згідно пункту 1.1 якого банк на умовах цього договору надає позичальнику - ТзОВ "Наст" кредит у сумі 1 800 000,00 дол. США у вигляді кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,0 % процентів річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 31.12.2012 р. включно ( а.с.30-32, т.І).

Підпунктом 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язався перед банком оформити в забезпечення виконання своїх зобов'язань договори застави майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (озимої пшениці) заставною вартістю не менше 30 000 000,00 грн. без ПДВ.

У розділі 4 "Відповідальність сторін" кредитного договору пунктом 4.1 сторони погодили, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.

Даний кредитний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 5.6 договору).

17.05.2012 р. між ПАТ "Банк Камбіо" та ТзОВ "НАСТ" укладено додаткову угоду до кредитного договору, пунктом 1 якої пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" кредитного договору викладено в наступній редакції: "1.1 Банк, на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 5 600 000,00 доларів США у вигляді кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,0 % (дванадцять) процентів річних з встановленим графіком погашення кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 31.12.2012 р. включно (а.с.33, т. І).

Додаткова угоди набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 4 додаткової угоди).

21.06.2013 р. між ПАТ "Банк Камбіо" та ТзОВ "НАСТ" укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно пункту 1 якої пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" кредитного договору викладено в наступній редакції: "1.1 Банк, на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 5 400 000,00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності й поповнення обігових коштів зі сплатою 12,0 % (дванадцять) процентів річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 30.11.2013 р. включно (а.с.34, т. І).

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 5 додаткової угоди).

Як вбачається з виписки з особового рахунку ТзОВ "Наст" за період з 10.05.2012 р. по 26.01.2015 р. станом на 01.08.2013 р. заборгованість останнього по кредиту становила 730 000,00 доларів США, та станом на 05.08.2013 р. по процентах - 109 800,00 дол. США ( а.с.16-22, т. І).

Станом на 26.02.14 р. кредитна заборгованість по кредиту ТзОВ "Наст" в загальній сумі 5 400 000,00 дол. США та по процентам в загальній сумі 496 800,00 дол. США була списана згідно договору відступлення права вимоги (факторинг) № 2/26/14 від 26.02.2014 р., що підтверджується випискою з особового рахунку ( а.с.16-17, 21-22, т. І ).

Станом на 11.09.2014 р. кредитна заборгованість по кредиту ТзОВ "Наст" в загальній сумі 5 400 000, 00 грн. та по процентам в загальній сумі 496 800,00 дол. США була оприбуткована банком у зв'язку з розірванням договору відступлення права вимоги (факторинг) № 2/26/14 від 26.02.2014 р., що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.17, 22).

Станом на 12.09.2014 р. банком оприбутковано 354 600,00 дол. США процентів за період з 28.02.2014 р. по 10.09.2014 р., у зв'язку з невиконанням обов'язків, згідно договору відступлення права вимоги (факторинг) № 2/26/14 від 26.02.2014 р. (а.с.22, т.І).

Загальний розмір нарахованих процентів за період з 10.05.2012 р. по 26.01.2015 р. становить 1 098 000,00 дол. США (а.с.22, т. 1).

21.06.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (заставодержатель) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ла Лана" (заставодавець) укладено договір застави майбутнього врожаю № 011/1-2012/840/7 (а.с.37-41, т. І).

Відповідно до пункту 1.1 договору застави цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 011/1-2012/840 від 10.05.2012 р., який укладений між заставодержателем та ТзОВ "Наст", за умовами якого останній зобов'язується перед заставодержателем, відповідно до підпункту 1.1.1 кредитного договору: повернути не пізніше 30.11.2013 р. надані йому кошти (кредит) в сумі 5 400 000,00 доларів США; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12,0 % процентів річних; сплатити пеню у розмірі 0,1 (одна десята) процента від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, що складають основне зобов'язання; здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором; відшкодувати витрати заставодержателя, пов'язані з пред'явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави (а.с.37, т. І).

Пунктом 1.2 договору застави передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 цього договору, заставодавець - СТзОВ "Ла Лана" на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу майбутній врожай сільськогосподарських культур (кукурудзу врожаю 2013 року), який засіяно на площі 518,00 га з вказівкою місцезнаходження посівів (с. Кошелівка Червоноармійського району, територія Кошелівської сільської ради).

Предмет застави оцінюється сторонами у розмірі 3 608 730,00 грн. Вартість предмета застави підлягає уточненню за ініціативою заставодержателя з урахуванням зміни кон'юнктури ринку та стану його збереження, але в будь-якому разі не рідше одного разу на шість місяців на підставі звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності за вибором заставодержателя уточнювати вартість предмета застави (пункт 1.3 договору застави).

Право застави виникає з моменту укладання цього договору застави (пункт 2.1 договору).

Згідно пункту 2.4 договору застави заставлене майно, після збору врожаю, передається на зберігання до зернового складу.

Підпунктом 3.3.11 договору застави заставодавець - СТОВ "Ла Лана" зобов'язався не пізніше 3 (трьох) календарних днів до початку збору врожаю повідомити про це заставодержателя у письмовій формі.

Відповідно до підпунктів 3.3.3, 3.3.12 договору заставодавець зобов'язаний повідомляти заставодержателя про зміну місцезнаходження предмету застави не пізніше 3 (трьох) робочих днів до настання такої зміни; не пізніше 5 календарних днів після завершення збору врожаю надати документи, які підтверджують місцезнаходження (зберігання) зерна.

Пунктом 4.1 договору застави погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання заставодавцем, всіх зобов'язань за кредитними договорами.

У розділі 5 договору застави сторони погодили підстави та умови звернення стягнення на предмет застави та його реалізації та те, що спосіб звернення стягнення на предмет застави визначає заставодержатель.

Договір застави від імені СТзОВ "Ла Лана" підписано представником Коваленком О.В., що діяв на підставі довіреності, посвідченої 20 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. за реєстровим № 1322.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" зверталося до ТзОВ "Наст" та СТзОВ "Ла Лана" з вимогою № 32/1436 від 01.08.2013 р., у якій повідомило про порушення ТзОВ "Наст" умов кредитного договору, внаслідок чого в останнього виникла прострочена заборгованість: по кредиту - 730 000,00 доларів США, по сплаті процентів - 109 800,00 грн. доларів США та довело до відома ТзОВ "Наст" і СТзОВ "Ла Лана", що грошові кошти від реалізації заставленого майна (кукурудзи врожаю 2013 р.) мають бути направлені на погашення заборгованості ТзОВ "Наст" на визначені банком рахунки (а.с.43, т. І).

Вимогу банку № 32/1436 від 01.08.13 р. СТзОВ "Ла Лана" отримало 06.08.13 р. (а.с.44, т. І).

СТзОВ "Ла Лана " листом за № 150 від 21.11.13 р. повідомило банк про зібрання на площі 231,00 га (44,59 % від загальної посівної площі) 548,84 тонн цієї культури без врахування вологості та сміттєвих домішок та про її зберігання на токах та елеваторах ТОВ "Бердичівська солодова компанія" та ПАТ "Чуднівське хлібоприймальне підприємство" (а.с.196, т. І).

22.11.13 р. банк повторно звернувся до ТзОВ "Наст" та СТОВ "Ла Лана" з вимогою № 32/2283, у якій повідомив, що 21.11.2013 р. банк отримав лист за вих. № 150 від СТзОВ "Ла Лана", згідно якого стало відомо, що в порушення умов договору застави заставодавець: не повідомив банк про початок збору урожаю, що суперечить пункту 3.3.11 договору застави; змінив місцезнаходження предмету застави та не повідомив про це банк, що суперечить пункту 3.3.3 договору застави; заставодавець зібрав менше врожаю порівняно з передбаченими об'ємами договором застави та вимагав протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання цієї вимоги, надати нове або додаткове забезпечення, яке задовольнятиме банк, вартість якого не може бути меншою вартості предмету застави і вимагав надати подвійні складські свідоцтва на зерно зібраного врожаю 2013 року ( а.с.45, т. І).

На вимогу банку № 32/2283 від 22.11.13 р. СТзОВ "Ла Лана" листом за № 151 від 03.12.13 р. повідомило банк про те, що не заперечує проти стягнення боргу за рахунок передачі у власність банку предмету застави, у зв'язку з чим припиняє збиральну кампанію кукурудзи врожаю 2013 року та готове передати засіяні поля загальною площею 518,00 га для подальшого збору врожаю силами та за рахунок банку (а с.193, т. І).

Однак, банк відповіді на даний лист не надав, ніяких дій щодо прийняття предмету застави не вчинив.

Листом за № 152 від 05.12.13 р. СТзОВ "Ла Лана " повідомило банк про зібрання на площі 344,60 га (66,53 % від загальної посівної площі) 1 008,26 тонн культури без врахування вологості та сміттєвих домішок. З врахуванням витрат, які товариство понесло в період збирання врожаю об'єм, який може бути переданий в забезпечення банку за подвійними складськими свідоцтвами з площі збору 344,60 га становить 249,68 тонн ринковою вартістю не менше ніж 274 650,80 грн. (а.с.194, т.І).

Право власності СТзОВ "Ла Лана" на майбутній врожай кукурудзи 2013 року станом на дату підписання договору застави - 21.06.13 р. підтверджувалося довідкою Управління агропромислового розвитку Червоноармійської РДА від 04.06.2013 р. № 6/42, у якій, з посиланням на статистичні дані форми 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року, був вказаний загальний розмір посівної площі кукурудзи - 518,00 га. (а.с.103, т. І).

Довідкою Управління агропромислового розвитку Червоноармійської РДА від 04.06.2013 р. № 6/35 підтверджено за статистичними даними середню врожайність кукурудзи на зерно по району: 2010 рік ( посів на площі 5,0 га списано в зв'язку з загибеллю), 2011 рік ( 57,6 ц/га) , 2012 рік ( 43,0 ц/га) (а.с.104-110, т. І).

Місцезнаходження посівів кукурудзи у 2013 році на площі 518,00 га підтверджено СТзОВ "Ла Лана" викопіюванням (а.с.111-112, т.І), а очікувану врожайність (44,0 ц/га), товарну вагу однієї тонни (2 279,20 ), ціну з ПДВ в грн. (1 900,00), виручку з ПДВ, тис. грн. (4 330,48000) та виручку без ПДВ, тис. грн. (3 608,73333) листом товариства за вих. № 115 від 18.06.13 р. (а.с.115, т. І).

Листом № 115 від 18.06.2013р. СТзОВ "Ла Лана" повідомило банк, що відображення запропонованого до застави майна на балансі товариства у вигляді біологічного активу відбудеться на дату закриття фінансової звітності за 1 півріччя 2013 року (а.с.115, т. І).

Як вбачається з довідки від 21.06.2013 р. перевірки наявності і стану заставленого майна, місцезнаходження посівів підтверджено довідкою Червоноармійської районної державної адміністрації Житомирської області Управління агропромислового розвитку № 6/42 від 04.06.2013 р.; середня урожайність 50,0 ц/га; валовий збір кукурудзи становить 2 590,00 тонн, ціна з ПДВ 1 900,00 грн.; посівна площа 518,00 га ( а.с.114, т. І).

Червоноармійською РДА у 2013 році було укладено з СТзОВ "Ла Лана" договори оренди нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) в кількості 249 штук на загальну площу 806,9297 га, які були розірвані відповідно до клопотання СТзОВ "Ла Лана" у 2014 році ( а.с.116-123, т.І).

Кошелівська сільська рада листом № 11 від 08.04.2015 р. повідомила суд, що договора оренди земельних ділянок з СТзОВ "Ла Лана" сільська рада не укладала, тільки реєструвала договори оренди між Червоноармійською РДА і СТОВ "Ла Лана" 16.05.13 р. в кількості 249 договорів на площу 806,9297 га відповідно до чинного законодавства (а.с.155, т. І).

Згідно відомостей статичного звіту ф. № 29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2013 року" та ф. № 29-сг (меліорація) (річна) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 2013 року" СТзОВ "Ла Лана" із посівної площі 518,0 га зібрано на площі 343 га зерно кукурудзи у кількості 11200 ц. (а.с.162-166, т. І).

Однак, як вбачається з листа № 183 від 21.05.2015 р. (відповідь на ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2015 р.) ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" у 2013-2014 роках та в січні-травні 2015 року не здійснювало будь-яких господарських зв'язків з СТзОВ "Ла Лана" в частині укладення договорів складського зберігання та надходження зерна на зберігання (а.с.209, т. І).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до частини 1 статті 583 ЦК України та частини 2 статті 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може бути третя особа (майновий поручитель).

Частиною 2 статті 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, майновий поручитель відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави ( постанова ВСУ від 17.09.2014 р. у цивільній справі № 6-109 цс14) .

Договором застави № 011/1-2012/840/7 від 21.06.2013 р. визначена договірна вартість предмета застави (кукурудза врожаю 2013 року) - 3 608 730, 00 грн. (три мільйони шістсот вісім тисяч сімсот тридцять гривень 00 коп). Банк просить звернути стягнення на предмет застави у загальному розмірі 6 498 000,00 доларів США, що еквівалентно 102 616 740,90 грн. станом на 26.01.2015 р., не вказавши, при цьому, за яким офіційним курсом НБУ визначено суми грошового зобов'язання в національній валюті гривні ( а.с. 14).

Згідно частини 1 статті 584 ЦК України та статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

У договорі застави, згідно якого банк просить звернути стягнення, визначено розмір (5 400 000,00 доларів США) та строк виконання (30.11.13 р.) зобов'язання з повернення кредитних коштів. Розмір процентів визначено на рівні відсоткової ставки 12,0 %, а строк виконання зобов'язання зі сплати процентів - щомісячно.

Однак, відповідно до статті 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.

Договором застави передбачено максимальний розмір лише однієї вимоги, яка забезпечується обтяженням - це 5 400 000,00 доларів США кредитних коштів.

Передбачивши у договорі можливість забезпечення заставою вимог, які можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щомісячну сплату процентів у розмірі 12,0 % , сторони не погодили максимальний розмір цієї вимоги.

Однак, за рахунок предмета застави банк має право задовольнити свої вимоги за зобов'язаннями з повернення кредитних коштів та сплати процентів винятково на суму 3 608 730,00 грн., тобто в межах вартості предмета застави.

Згідно статті 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про заставу" визначено, що предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

За загальним правилом частини 1 статті 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Аналіз статтей 546, 572, 576-578 ЦК України, статтей 1, 4, 6 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає у тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Тобто, право застави - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно.

Отже, застава - це один зі способів забезпечення виконання зобов'язання, особливістю якого є передача майна: заставодавець передає майно у заставу заставодержателю. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і майновий поручитель - власник певного майна, який має право на його відчуження.

Таким чином, майновий поручитель зобов'язується відповідати за боржника за основним зобов'язанням спеціально виділеною для цього річчю, якщо боржник не виконує свого зобов'язання і виникли підстави для звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. … Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду № 1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів " визначено, що у розгляді справ у спорах про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) господарським судам слід враховувати таке. Відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України "Про заставу", частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом. Договором або законом можуть бути передбачені й інші підстави, за наявності яких заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (наприклад, частиною другою статті 20, частиною другою статті 46 Закону України "Про заставу", частиною другою статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник вважає, що на підставі пунктів 1.2, 2.2, 2.3 та 2.5 договору застави він набув право вимагати звернення стягнення на предмет застави, що належить СТОВ "Ла Лана" в рахунок виконання зобов'язання ТОВ "Наст".

Однак, пунктом 5.1 договору застави сторони передбачили інші підстави, за наявності яких заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, а саме: заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку:

- неналежного виконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору (повернення кредиту, сплати процентів та/або інших платежів), а також умов цього договору;

- порушення судом справи про банкрутство позичальника та/або заставодавця (винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство позичальника та/або заставодавця;

- прийняття судом до розгляду заяви про затвердження плану санації позичальника та/або заставодавця до порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( винесення судом ухвали про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації позичальника та/або заставодавця порушення провадження у справі про банкрутство);

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем:

- за рішенням суду;

- прийняттям предмету застави у власність;

- шляхом продажу предмету застави заставодавцем (за згодою заставодержателя), заставодержателем, або іншою особою за їх дорученням.

Тобто, підставою для звернення стягнення на предмет застави могли бути випадки неналежного виконання СТзОВ "Ла Лана" власних зобов'язань, визначених у договорі застави, кредитному договорі або настання обставин його банкрутства.

Як встановлено матеріалами справи, СТзОВ "Ла Лана" є заставодавцем (майновим поручителем) за договором застави, однак не являється стороною чи боржником (зокрема солідарним) за кредитним договором, а відтак не могло якимось чином порушити чи неналежним чином виконати умови кредитного договору, воно не зобов'язане повертати позивачу кредитні кошти, сплачувати проценти та/або інших платежів.

Судовою колегією не встановлено також порушення справи про банкрутство позичальника та/або заставодавця (СТзОВ "Ла Лана"), чи прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації.

Отже, враховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав, що визначені розділом 5 договору застави, за якими заставодержатель (позивач) набув право звернути стягнення на предмет застави.

Позивачем подано позов не з підстав невиконання СТзОВ "Ла Лана" зобов'язань за договором застави, а з підстав неналежного виконання умов кредитного договору.

Судова колегія приймає до уваги лист відповідача № 151 від 03.12.2013 р., який адресований позивачу про те, що він не заперечує проти стягнення боргу за рахунок передачі у власність банку предмету застави, у зв'язку з чим припиняє збиральну кампанію кукурудзи врожаю 2013 року та готове передати засіяні поля загальною площею 518,00 га для подальшого збору врожаю силами та за рахунок банку (а с.193, т.1).

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем приймалися будь-які дії щодо прийняття у власність предмету застави.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Суд першої інстанції відмовив в позові повністю з тих підстав, що в кредитному договорі не визначено право банку за не виконання зобов'язань ТзОВ "Наст" звертати стягнення на предмет застави, тому відсутні підстави та умови для звернення стягнення на предмет застави, а також з підстав відсутності у підписанта договору застави Коваленка О.В. повноважень на підписання договору, але дана помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору. Отже, у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови зазначив власну правову кваліфікацію спірних правовідносин та правову оцінку обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 21.05.15р. у справі № 906/288/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" від 30.06.2015 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

Судді Бучинська Г.Б.

Олексюк Г.Є.