Постанова

від 20.10.2015 по справі 906/1054/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа № 906/1054/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів:

- Житомирської міської ради: не з'явився

- Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс": Черепяний С.С. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 15.04.14 р. у справі № 906/1054/13 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар", м.Житомир

до - Житомирської міської ради, м.Житомир,

- Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс", м.Житомир

про визнання незаконним та скасування рішення сесії Житомирської міської ради від 11.07.2013р. в частині, визнання права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.04.2014р. у справі №906/1054/13 у задоволенні позову Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" до Житомирської міської ради, Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс" про визнання незаконним та скасування рішення сесії Житомирської міської ради від 11.07.2013р. в частині, визнання права користування земельною ділянкою відмовлено.

Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.08.2013р. у справі №906/1054/13.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватна виробничо-комерційна фірма "Цезар" звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- зазначає, що судом проігноровано ч.2 п.18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яка зобов'язує суд при розгляді таких спорів розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначати шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Звертає увагу суду на те, що Приватною виробничо-комерційною фірмою "Цезар" було заявлено клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи, проте, в зв'язку з неотриманням позивачем рахунку на оплату послуг експерта, матеріали повернули до суду без проведення експертизи. Позивач надав суду відповідну довідку Житомирської Дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (копія наявна в матеріалах справи), якою підтверджено відсутність рахунку на оплату послуг експерта. Педставником ПВК фірми "Цезар" в судовому засіданні подавалось повторне клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи, яке судом проігноровано. Але, не зважаючи на обіцянку розглянути зазначене клопотання в наступному судовому засіданні, про його дату ні позивача, ні представника останнього не повідомлялось, клопотання не розглядалось, а винесено рішення по суті справи. ПВК фірма "Цезар" вважає, що такими діями суд допустив порушення прав сторони, гарантованих ст.22 ГПК України, що, серед іншого, також вважає причиною, яка вимагає скасування оскаржуваного рішення;

- позивач стверджує, що висновок суду щодо ухилення від врегулювання спору не відповідає дійсності. Зокрема, в якості підстав для погодження межі земельної ділянки суд наводить рішення комісії по вирішенню земельних спорів Житомирської міської ради від 25.11.2011р., яким рекомендовано погодити межу земельної ділянки згідно виготовленого кадастрового плану. Зауважує, що, оскільки на таке засідання комісії позивач не запрошувався та про його результати жодним чином не повідомлявся, то позивач дізнався про існування такого рішення вже на стадії підготовки позову до господарського суду Житомирської області, що спростовує такі твердження суду. Більше того, вказане рішення комісії не може бути правовою підставою для погодження позивачем чи будь-ким іншим межі земельної ділянки з огляду на те, що згідно з п.3 ст.158 Земельного кодексу України (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин), до компетенції комісії по вирішенню земельних спорів не відноситься ні питання розгляду спорів за участі юридичних осіб, ні питання погодження меж ділянок, що ще не перебувають у власності чи користуванні взагалі. Тож, судом проігноровано, що питання погодження меж віднесено до виключної компетенції суду (п.2 ст.158 Земельного кодексу України), натомість - в основу рішення суду покладено протизаконний документ, який також є основою оскаржуваного рішення міської ради;

- вказує не те, що не відповідає дійсності й висновок суду щодо нібито невжиття позивачем дій щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою. Так, в матеріалах справи наявна копія ескізних передпроектних проробок розміщення закладу громадського обслуговування, виготовлених на замовлення позивача (попередньо погоджених Управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради для подальшого оформлення, тобто - для оформлення права користування земельною ділянкою та прав забудовника), де на схемі генплану в масштабі 1:500 чітко простежується заплановане будівництво та очевидною є необхідність наявності під'їзду для обслуговування закладу громадського харчування. Зауважує, що відсутність необхідного позивачу під'їзду в проекті, затвердженому оскаржуваним рішення сесії також вважає порушенням прав позивача, оскільки відповідач, зважаючи на відсутність обмежень в забудові, матиме можливість забудувати ділянку, чим зумовить неможливість здійснення обслуговування запланованого позивачем закладу громадського обслуговування;

- також, висновок суду першої інстанції не відповідає дійсності стосовно невжиття позивачем дій щодо оформлення під'їзду через спірну земельну ділянку. Зокрема, позивачем з метою визначення місця розташування під'їзду направлено відповідне звернення до Управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області. У відповідь вказаним Управлінням надано лист від 23.09.2013р. №04-25/2627 (копія наявна в матеріалах справи), яким рекомендовано передбачити можливість заїзду та проїзду пожежних машин до 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Довженка, 41/75 (розташованого поза спірною земельною ділянкою) та будівлі закладу громадського обслуговування по вул.В.Бердичівській, 73 між будівлями 73 та 77 з вул.В.Бердичівської, тобто проїзд має пролягати саме по спірній земельній ділянці, що проектом її відведення не передбачено. Окрім цього, зважаючи на рекомендації того ж листа Управління, зауважує, що доводи відповідача щодо наявності проїзду до 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Довженка, 41/75 та до будівлі позивача також не відповідають дійсності, оскільки поміж будівлями 73 та 71 розміщено газопровід, відстань між стінами будинків складає менше ніж 3,5м та наявні дерева, що жодним чином не відповідає вимогам до проїзду, сформульованим п.2 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень";

- неправомірні висновки суду щодо відсутності у позивача права (більше того - права звернення до суду на звернення щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою "оскільки позивачем було реалізоване право, передбачене ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, що підтверджується укладеним ним договором оренди землі від 11.10.2010р.". Зауважує, що такі твердження напряму заперечують права позивача, гарантовані ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., положеннями вітчизняного цивільного законодавства, що гарантують рівні права суб'єктам господарювання, ст.ст.53, 93, 124 Земельного кодексу України тощо;

- зважаючи на існуючу практику Європейського суду з прав людини не погоджується з порушенням відповідачами, а згодом - і судом першої інстанції ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, просить суд звернути увагу на рішення "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 липня 2003 року, яким дії місцевої влади Європейським судом з прав людини розцінено як порушення права заявника на законне очікування виконання певних умов і, таким чином, утворення акту втручання у реалізацію права власності заявника;

- вважає, що позбавлення позивача на законне очікування реалізації запланованого будівництва, існування під'їзду до власного майна та запланованого будівництва по вже існуючому під'їзду, є нічим іншим як втручанням у реалізацію права власності позивача, з огляду на що оскаржуване рішення має бути скасовано.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 02.09.2014р..

Згідно розпорядження в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.09.2014р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Миханюк М.В., визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Павлюк І. Ю., суддя Крейбух О.Г. , суддя Мамченко Ю.А..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.09.2014р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

29.08.2014р. до суду від Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс" надійшли письмові пояснення від 26.08.2014р. №56 щодо апеляційної скарги.

02.09.2014р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

02.09.2014р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: передпроектний розрахунок площі користування земельною ділянкою в м.Житомирі по вул.Велика Бердичівська, 73.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. у справі №906/1054/13 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03680, м.Київ, вул.Смоленська, 6.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. зупиненно провадження у справі №906/1054/13 до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку судового експерта.

29.09.2014р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 25.09.2014р. №40/01-14/11501-14, в якому останній повідомив про перенаправлення матеріалів справи №906/1054/13 та виконання ухвали суду від 02.09.2014р. у справі №906/1054/13 до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 10014, м.Житомир, вул.Театральна, 17/20, офіс 512, у зв'язку зі значним поточним навантаженням експертів з виконання експертиз, а також враховуючи те, що об'єкт дослідження розташований у м.Житомирі.

10.11.2014р. на адресу суду від Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 27.10.2014р. №702/14-25/1271, в якому останній зазначає, що у зв'язку із значним поточним навантаженням експертів з виконання земельно-технічних експертиз за кримінальними, цивільними та господарськими справами, провести експертизу згідно ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. по справі №906/1054/13 у визначений законодавством строк не вбачається можливим та вказує, що експертиза може бути виконана у строк понад три місяці, а тому просить погодити терміни проведення експертизи. Також, до вказаного листа додано клопотання експерта Максимчука С.І. від 04.11.2014р. №702/14-25 про забезпечення умов дослідження об'єкта та надання додаткових матеріалів, в якому останній, зокрема, просить:

1. Забезпечити прибуття та безперешкодний доступ експертів в присутності всіх зацікавлених сторін у цивільній справі № 906/1054/13 до об'єкта експертного дослідження (під'їзду, проходу) до житлових будинків, господарських будівель споруд, зовнішніх меж земельних ділянок, які розташовані за адресою: м.Житомир , вул. Велика Бердичівська, 73.

2. Призначити 23.12.2014р. з 10.00год. до 12.00 год. обстеження земельної ділянки за адресою: м.Житомир , вул.Велика Бердичівська, 73.

3. Надати оригінали або належним чином завірені копії документів (документацій):

3.1. Довідку Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо частки нерухомого майна, що належать на праві власності Приватним виробничо-комерційним фірмам - "Цезар" та "Нафтекс" у будинку за адресою м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,73;

3.2. Витяг з Державного реєстру договору оренди земельної ділянки за адресою м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,73 площею 0,0246га. Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" (кадастровий №1810136600:05:011:0065);

3.3. Геодезичну (теодолітну) зйомку на даний час, (координати поворотних точок) меж земельних ділянок, житлових будівель та господарських споруд Приватних виробничо-комерційних фірм "Цезар" та "Нафтекс" за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,73 в СК (системі координат) 1963 року. Координати поворотних точок меж надати на паперових або електронних носіях з відповідним планом земельних ділянок в масштабі 1/500.

Листом Рівненського апеляційного господарського суду №906/1054/13/7005/14 від 11.11.2014р. витребувано у Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз справу №906/1054/13 для розгляду клопотання експерта Максимчука С.І. від 04.11.2014р. №702/14-25 про забезпечення умов дослідження об'єкта, надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та погодження терміну проведення експертизи.

24.11.2014р. на адресу суду від Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист зі справою №906/1054/13.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. провадження у справі №906/1054/13 поновлено та розгляд клопотань експерта призначено на 09.12.2014р.. Також, зобов'язано Приватну виробничо-комерційну фірму "Цезар" та Приватну виробничо-комерційну фірму "Нафтекс" надати суду до початку судового засідання оригінали та належним чином засвідчені копії документів, про надання яких судовий експерт Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових Максимчук С.І. зазначив у клопотанні від 04.11.2014р. №702/14-25 про забезпечення умов дослідження об'єкта та надання додаткових матеріалів, а саме:

- Довідку Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо частки нерухомого майна, що належать на праві власності Приватним виробничо-комерційним фірмам - "Цезар" та "Нафтекс" у будинку за адресою м.Житомир, вул. Велика Бердичівська,73;

-. Витяг з Державного реєстру договору оренди земельної ділянки за адресою м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,73 площею 0,0246га. Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" (кадастровий №1810136600:05:011:0065);

- Геодезичну (теодолітну) зйомку на даний час, (координати поворотних точок) меж земельних ділянок, житлових будівель та господарських споруд Приватних виробничо-комерційних фірм "Цезар" та "Нафтекс" за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська,73 в СК (системі координат) 1963 року. Координати поворотних точок меж надати на паперових або електронних носіях з відповідним планом земельних ділянок в масштабі 1/500.

05.12.2014р. на адресу суду від Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №1418 від 03.12.2014р., в якому повідомлено, що у зв'язку із звільненням експерта, всі матеріали по справі були направлені в КНДІСЕ для виконання експертизи. Також, направлено до КНДІСЕ ухвалу суду від 25.11.2014р. для врахування в роботі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. направлено справу №906/1054/13 до експертної установи, а саме: Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03680, м.Київ, вул.Смоленська, 6, для проведення судової експертизи та надання відповідей на запитання, які були поставлені на дослідження експертизи згідно ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. у справі №906/1054/13.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. зупинено провадження у справі №906/1054/13 до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку судового експерта.

03.02.2015р. на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 29.01.2015р. №16450-14 про неможливість проведення судової експертизи у господарській справі №906/1054/13 та матеріали справи.

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2015р., у зв'язку із поверненням матеріалів справи №906/1054/13 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і відпусткою судді Крейбух О.Г. та відповідно до затверджених складів колегій, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Мамченко Ю.А., суддя Савченко Г.І ..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2015р. провадження у справі №906/1054/13 поновлено та призначено її розгляд на 13.02.2015р..

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А. та відповідно до затверджених складів колегій, визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Тимошенко О.М..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

13.02.2015р. до суду від Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. у справі №906/1054/13 призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Горкуші Маргариті Дмитріївні, яка знаходиться за адресою: 10030, м.Житомир, вул.Львівська, 5, кв.33 (свідоцтво судового експерта №937 від 24.11.2005р.).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. зупинено провадження у справі №906/1054/13 до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку судового експерта.

28.09.2015р. на адресу суду від судового експерта Горкуши Маргарити Дмитріївни надійшов висновок судової земельно-технічної експертизи від 23.02.2015р. №603/02.15 та матеріали справи №906/1054/13.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015р. поновлено провадження у справі №906/1054/13 та розгляд апеляційної скарги призначено на 20.10.2015р..

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Тимошенка О.М. та відповідно до п.6.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

19.10.2015р. до суду від ПВКФ "Цезар" надійшли додаткові пояснення від 19.10.2015р. по справі з врахуванням висновку судового експерта. Також, до пояснень додано квитанцію прибуткового касового ордеру від 21.09.2015р. №603/10 про сплату 15000,00грн. за проведену судову будівельно-технічну експертизу, при цьому ПВКФ "Цезар" просить суд відшкодувати вартість експертизи за рахунок відповідачів.

20.10.2015р. на електронну адресу суду від Житомирської міської ради надійшла заява від 20.10.2015р., в якій остання просить розглядати справу за відсутності її представника.

20.10.2015р. до суду від представника ПВКФ "Цезар" надійшло клопотання від 20.10.2015р. про розгляд апеляційної скарги без її участі.

В судовому засіданні 20.10.2015р. представник ПВКФ "Нафтекс" та у письмових поясненнях на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Житомирської ради від 15.04.2014р. у справі №906/1054/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Житомирська міська рада не скористалися правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники ПВКФ "Цезар" та Житомирської міської ради в судове засідання 20.10.2015р. не з'явилися.

Також, ухвалою суду від 01.10.2015р. про поновлення провадження у справі №906/1054/13 та призначення апеляційної скарги до розгляду участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників ПВКФ "Цезар" та Житомирської міської ради, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представника ПВКФ "Нафтекс", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватна виробничо-комерційна фірма "Цезар" з 2010 року є власником нерухомого майна (приміщень магазину) загальною площею 124,10кв.м, що розташовані в м.Житомирі по вул.В.Бердичівській, 73, про що свідчить свідоцтво про право власності від 13.08.2010р. та від 20.12.2012р. (а.с.11,178 т.1, а.с.26-27, 34-38 т.2).

Рішенням тридцять дев'ятої сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради від 23.06.2010р. №1264, на підставі заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" від 03.06.2010р. (а.с.9, т.2), надано останній дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.В.Бердичівській, 73 в м.Житомирі для комерційного використання орієнтовною площею 0,0500га (а.с.11-12, т.2).

Надалі, за заявою Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" від 01.07.2010р. (а.с.10, т.2) при розробленні проекту землеустрою щодо відведення їй вищевказаної земельної ділянки підприємством "Геодезпроект" оформлено протокол узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 26.07.2010р., складено схему перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки, опис меж згідно плану відведення земельної ділянки та кадастровий план земельної ділянки по вул.В.Бердичівській, 73 в м.Житомирі (а.с.19-21, 23, т.2).

Зазначені документи були складені за участю представника землекористувача Харчишина О.Я., та погоджено ПВКФ "Цезар" розмір відведеної йому земельної ділянки в 0,0360га та її межі.

Рішенням сорокової сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради від 18.08.2010р. №1324, затверджено наданий фірмою "Цезар" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.В.Бердичівській, 73 в м.Житомирі, загальною площею у розмірі 0,0360га (а.с.72-73,т.1).

В подальшому, на підставі зазначеного вище рішення, 11.10.2010р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та ПВКФ "Цезар" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендарю в оренду строком на 25 років передається земельна ділянка загальною площею 0,0360га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0146га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0214га. Цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання (а.с.12-14, т.1).

Зазначений договір оренди землі від 11.10.2010р. зареєстровано в книзі записів реєстрації договорів оренди за № 041023000107.

Також, 11.10.2010р. між Житомирською міською радою та ПВКФ "Цезар" підписано акт прийому-передачі об'єктів оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до яких сторони зафіксували відсутність суперечок при відводі, в т.ч. щодо розміру, місцеположення і місця повороту зовнішньої межі орендованої земельної ділянки, що були закріплені в натурі на місцевості та показані на плані земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору оренди землі (а.с.70-71, т.1).

Попередньо, з 02.03.2009р. Приватна виробничо-комерційна фірма "Нафтекс" є власником нежилих приміщень, що межують з приміщеннями Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар", загальною площею 32,00кв.м, розташованих по вул.В.Бердичівській, 73 в м.Житомирі, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.148, т.1).

Так, підставою виникнення права власності ПВКФ "Нафтекс" на зазначене майно є укладений між останнім та Територіальною громадою міста Житомира в особі Департаменту власності та ринкового регулювання Житомирської міської ради договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 20.01.2009р. №507 (а.с.143-144, т.1).

Водночас, за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 20.01.2009р. не визначено розмір земельної ділянки, право користування якою у зв'язку з цим переходить до ПВКФ "Нафтекс".

Надалі, за клопотанням ПВКФ "Нафтекс", з метою оформлення належними документами права користування земельною ділянкою для обслуговування придбаних будівель, відповідним рішенням Житомирської міської ради від 03.03.2011р. №81, останньому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.В.Бердичівська, 73 в м.Житомир, орієнтовною площею 0,0200га (а.с.120-121, т.1).

Згідно пояснювальної записки ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект" (а.с.115-117, т.1), в процесі виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що відводилася в оренду ПВКФ "Нафтекс", постало питання непогодження позивачем як суміжним землекористувачем межі земельної ділянки (а.с.132, т.1).

Відповідно до матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПВКФ "Нафтекс" підтверджується, що розгляд спірного питання щодо землекористування між ПВКФ "Нафтекс" та ПВКФ "Цезар" (непогодження межі) був предметом засідання комісії по вирішенню земельних спорів 25.11.2011р., про що свідчить оформлене протоколом №12 від 25.11.2011р. рішення, згідно якого у зв'язку з наявністю у останнього права оренди на земельну ділянку площею 0,0360га згідно договору від 02.12.2010р. №041023000107, рекомендовано погодити межу земельної ділянки за адресою вул.В.Бердичівська, 73 згідно виготовленого кадастрового плану (а.с.84, т.1).

Рішенням двадцять третьої сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 30.05.2013р. №549 (п.10 Додатку 2), затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.В.Бердичівській, 73 в м.Житомирі ПВКФ "Нафтекс" загальною площею 0,0246га, виділеної із земель комунальної власності територіальної громади міста не наданої у власність та користування, та надано дозвіл на оренду землі (а.с.81-83, т.1).

На виконання зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування, 13.08.2013р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та ПВКФ "Нафтекс" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73, загальною площею 0,0246га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0050га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0196га, строком на 5 років (а.с.197-199, т.1).

Того ж дня вказаний договір зареєстровано в книзі записів реєстрації договорів оренди за №85.

За вказаних обставин, Приватна виробничо-комерційна фірма "Цезар" звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс" про визнання незаконним та скасування рішення 24 сесії Житомирської міської ради 6 скликання в частині надання в оренду земельної ділянки приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс"; визнання за приватною виробничо-комерційною фірмою "Цезар" права користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73 (а.с.2-4,т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.07.2013р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі №906/1054/13 та призначено її до розгляду.

У відповідності до поданої Приватною виробничо-комерційною фірмою "Цезар" 13.08.2013р. уточненої позовної заяви позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії Житомирської міської ради 6 скликання від 30.05.2013р. №549 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін до рішень міської ради" в частині надання в оренду земельної ділянки ПВКФ "Нафтекс" (п.10 додатку 2); визнати за ПВКФ "Цезар" право користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: Житомир, вул.В.Бердичівська,73 (а.с.38-40, т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.08.2013р. у даній справі частково задоволено заяву ПВКФ "Цезар" про вжиття заходів забезпечення позову №12344/28 від 06.08.2013р. (а.с.26-28, т.1) та заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції в Житомирській області погоджувати та видавати дозволи ПВКФ "Нафтекс" та особам, які перебувають в правовідносинах з зазначеною фірмою на проведення будь-яких будівельних та підготовчих робіт за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2013р. у справі №906/1054/13, на підставі ч.3 ст.69 ГПК України, було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів. За клопотанням сторін та на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.10.2013р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Приватну виробничо-комерційну фірму "Нафтекс"; призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Також, згідно ухвали місцевого господарського суду від 27.12.2013р. провадження у справі №906/1054/13 на підставі ст.79 ГПК України поновлялось, а ухвалою господарського суду Житомирської області суду від 14.01.2014р. провадження у даній справі знову було зупинено.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.03.2014р. провадження у справі №906/1054/13 поновлено та призначено судове засідання у зв'язку з поверненням матеріалів експертного дослідження без висновку через несплату позивачем вартості експертизи.

Обґрунтовуючи уточнену позовну заяву, Приватна виробничо-комерційна фірма "Цезар" покликається на те, що спір між сторонами виник у зв'язку з оформленням фірмою "Нафтекс" права користування суміжною земельною ділянкою, по якій позивачем здійснюється обслуговування належної йому на праві власності будівлі, зокрема через спірну земельну ділянку пролягає штучно утворена дорога, яка служить під'їзним шляхом до будівлі та орендованої позивачем земельної ділянки. Вважає, що при розробленні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПВКФ "Нафтекс" було порушено норми чинного законодавства, оскільки не проведено погодження меж із ним як суміжним землекористувачем та комплексу робіт щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки; натомість землевпорядну документацію подано на розгляд комісії по вирішенню земельних спорів Житомирської міської ради, рішення якої позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє прийнято без участі представників позивача, які жодним чином не повідомлялися про засідання комісії.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено (а.с.164-167, т.2).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, встановлених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 визначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

В силу ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади (в даному випадку жителів міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. (п.п.1, 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів").

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами ч.1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Так, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.ст.124-126 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Частиною 1 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

В силу ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом та просить, згідно уточнень, визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії Житомирської міської ради 6 скликання від 30.05.2013р. №549 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін до рішень міської ради" в частині надання в оренду земельної ділянки ПВКФ "Нафтекс" (п.10 додатку 2); визнати за ПВКФ "Цезар" право користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: Житомир, вул.В.Бердичівська,73.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд покликається на те, що за клопотанням ПВКФ "Нафтекс" з метою оформлення належними документами права користування земельною ділянкою для обслуговування придбаних будівель, рішенням Житомирської міської ради від 03.03.2011р. №81, останньому було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.В.Бердичівська, 73 в м.Житомир, орієнтовною площею 0,0200га (а.с.120-121 т.1).

У пояснювальній записці ТОВ "Підприємство "Житомирземпроект" зазначено, що в процесі виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що відводилася в оренду ПВКФ "Нафтекс", постало питання непогодження позивачем як суміжним землекористувачем межі земельної ділянки.

Згідно п.б ч.2 ст.198 Земельного кодексу України, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами є складовою кадастрової зйомки як частини технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, підписання (не підписання) акту погодження меж самостійного значення не має, оскільки не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, однак може бути предметом розгляду спеціально уповноваженими органами держави, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.158 Земельного кодексу України встановлено, що вирішення земельних спорів у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 159 Земельного кодексу України встановлено порядок розгляду земельних спорів.

З матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПВКФ "Нафтекс" вбачається, що розгляд спірного питання щодо землекористування між ПВКФ "Нафтекс" та ПВКФ "Цезар" (непогодження межі) був предметом засідання комісії по вирішенню земельних спорів 25.11.2011р., про що свідчить рішення оформлене протоколом №12 від 25.11.2011р., згідно якого, у зв'язку з наявністю у останнього права оренди на земельну ділянку площею 0,0360га згідно договору від 02.12.2010р. №041023000107, рекомендовано погодити межу земельної ділянки за адресою вул.В.Бердичівська, 73 згідно виготовленого кадастрового плану.

За приписами ч.ч.1,6 ст.168-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як встановив господарський суду Житомирської області, матеріалами справи підтверджено встановлення відповідності, а відтак відсутності підстав для відмови у погодженні проекту, згідно висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 19.10.2012р. №268-п/41/42 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПВКФ "Нафтекс" загальною площею 0,0246га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73 (а.с.156-158, т.1).

Однак, колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним з огляду на те, що зазначений вище висновок комісії по вирішенню земельних спорів не може бути правовою підставою для погодження позивачем межі земельної ділянки з огляду на те, що згідно з п.3 ст.158 Земельного кодексу України, до компетенції комісії з по вирішенню земельних спорів не відноситься ні питання розгляду спорів за участі юридичних осіб, ні питання погодження меж таких ділянок, що ще не перебувають у власності чи користуванні, згідно правовідносин які склалися у даній справі.

Крім того, місцевим господарським судом не звернуто увагу на те, що в даному випадку питання погодження таких меж віднесено до виключної компетенції суду (п.2 ст.158 Земельного кодексу України).

При апеляційному перегляді оскарженого рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2014р в порядку ст.41 ГПК України у справі №906/1054/13 призначено судову експертизу, оскільки спір між сторонами виник у зв'язку з оформленням ПВКФ "Нафтекс" права оренди на земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73, що межує з земельною ділянкою Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" як суміжного землекористувача та по якій ПВКФ "Цезар" здійснюється обслуговування належної останньому на праві часткової власності будівлі.

Також, як зазначає позивач у своїй апеляційній скарзі, спірна земельна ділянка ПВКФ "Нафтекс" не використовується, оскільки доступ до своєї частини приміщення фірма здійснює з вул.В.Бердичівської, а сама земельна ділянка, право користування на умовах оренди якою виявлено бажання оформити з боку ПВКФ "Нафтекс", являє собою вільну від забудови земельну ділянку. Зауважує, що ПВКФ "Нафтекс" без відома ПВКФ "Цезар" було замовлено та розроблено документацію із землеустрою щодо оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою. Вважає, що при розробленні землевпорядної документації ПВКФ "Нафтекс" було порушено норми чинного законодавства, оскільки не проведено погодження меж із суміжними землекористувачами та не проведено комплексу робіт щодо встановлення в натурі меж спірної земельної ділянки, натомість подано вказану документацію на розгляд комісії по вирішенню земельних спорів Житомирської міської ради, рішення на якій було прийнято без участі представників ПВКФ "Цезар", оскільки останні жодним чином не повідомлялися про дане засідання комісії.

Як зазначалось вище, ч.4 ст.120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З огляду на викладене, позивач просить визначити варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73 пропорційно до площі нерухомого майна належного ПВКФ "Цезар" та ПВКФ "Нафтекс" на праві спільної часткової власності та з врахуванням облаштування проїзду з вул.В.Бердичівська до майна Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" через спірну земельну ділянку.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. у даній справі про призначення судової експертизи на дослідження поставлено питання:

1. Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки по вул.Велика Бердичівська, 73, в м.Житомирі Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" та Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс", а також вимог нормативно-правових актів?

2. Чи передання земельної ділянки по вул.Велика Бердичівська, 73, в м.Житомирі в оренду Приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс" згідно договору оренди землі від 13.08.2013р. перешкоджає користуванню Приватній виробничо-комерційної фірмі "Цезар" належною їй частиною приміщення по вул.Велика Бердичівська, 73, в м.Житомирі?

3. Яка площа земельної ділянки, що знаходиться в м.Житомирі по вул.Велика Бердичівська, 73, підлягає виділенню для користування Приватній виробничо-комерційної фірмі "Цезар" та Приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс" пропорційно до часток осіб у праві власності належного їм нерухомого майна по вул.Велика Бердичівська, 73, в м.Житомирі?

28.09.2015р. на адресу суду від судового експерта Горкуши Маргарити Дмитріївни надійшов висновок судової земельно-технічної експертизи від 23.02.2015р. №603/02.15 та матеріали справи №906/1054/13.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи від 23.02.2015р. №603/02.15 за матеріалами справи №9906/1054/13, проведеним дослідженням встановлено:

По першому питанню: порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки по вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" та Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс", а також: вимог нормативно-правових актів, має місце. Площа накладання земельних ділянок (обмежена лініями 13-14-Б-4-5-А-13) становить Sнаклад. ділянок = 46кв.м., у тому числі накладання частин будівлі, що належать ПВКФ "Цезар" та ПВКФ "Нафтекс" (обмежена лініями 13-С-5-А-13), становить Sнаклад.будів. = 13кв.м.. Графічні зображення досліджуваних земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та їх взаємне розташування наведено у п.2.5 "Дослідження по 1-му питанню". Крім того, відповідно до п.2 ст.13 Закону про судову експертизу, експерт звертає увагу суду на те, що оскільки погодження меж відбувалося за рішенням комісії з розгляду земельних спорів Житомирської міської ради, до компетенції якої згідно п.3 ст.158 Земельного кодексу України не входить погодження меж ділянок юридичних осіб, таке рішення не може розглядатись експертом як погодження.

По другому питанню: площі земельних ділянок, що знаходяться в м.Житомирі по вул.Велика Бердичівська, 73, які підлягають виділенню для користування пропорційно до часток осіб у праві власності належного їм нерухомого майна по вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі, становлять: у Приватній виробничо-комерційній фірмі "Цезар " - 0,0485га (485кв.м.); у Приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс" - 0,0121га (121кв.м.).

У зв'язку з виявленим відповідно до правовстановлюючих документів накладанням земельних ділянок, у тому числі накладанням частин будівлі, що належать ПВКФ "Цезар" та ПВКФ "Нафтекс", що за адресою: вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі (п.2.5 Дослідження по 1-му питанню) експертом із залученням спеціалістів Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі ДП "Центр ДЗК") (ідент.код юр.особи:21616582, місцезнаходження: 10002 м.Житомир, вул.Довженка, 45), яке має Ліцензію державної служби геодезії, картографії та кадастру на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт з метою визначення фактичних координат поворотних точок (фактичних площ земельних ділянок та їх фактичного взаємного розташування) земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:05:011:0065, наданої в оренду ПВКФ "Цезар", з земельними поліпшеннями на ній, земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:05:011:0031, наданої в оренду ПВКФ "Нафтекс", з земельними поліпшеннями на ній, було проведено геодезичні роботи та складено кадастровий план. (Скан-копії виготовлених документів наведені в додатках до дійсного Висновку). За підсумками досліджень були одержані результати, що представлені у вигляді планів-схем.

Також, колегія суддів звертає увагу сторін, що експертом надано можливий варіант виділу земельних ділянок для користування пропорційно до часток осіб у власності належного їм нерухомого майна - побудовано за координатами, визначеними спеціалістами Житомирської регіональної філії Державне підприємство "Центр Державний Земельний Кадастр" по фактичним межам землекористування на час проведення дійсної експертизи.

Рекомендовано сторонам (ПВКФ "Цезар" та ПВКФ "Нафтекс") виготовити уточнену документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: м.Житомир, вул.Бердичівська, 73, в оренду.

По третьому питанню: за результатами вивчення матеріалів справи №906/1054/13, за результатами натурних досліджень земельних ділянок та приміщень, що перебувають у власності ПВКФ "Цезар", які розташовані за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73, експерт прийшов до висновку про те, що передання земельної ділянки по вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі в оренду Приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс", згідно договору оренди землі від 13.08.2013р., площа якої не відповідає розміру частки у праві власності належного ПВКФ "Нафтекс" нерухомого майна, порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки по вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" та Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс", перешкоджає належному користуванню Приватній виробничо-комерційній фірмі "Цезар" належною частиною приміщення по вул.Велика Бердичівська, 73 в м.Житомирі.

Отже, враховуючи в сукупності норми законодавства та зібрані по справі докази та матеріали господарський суд Житомирської області у даній справі дійшов передчасного висновку, про те, що кожна з земельних ділянок, орендованих ПВКФ "Цезар" та ПВКФ "Нафтекс" не накладаються одна на одну.

Відповідно до ч.1 ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ст.153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

За приписами чч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами довів легітимний інтерес на спірну земельну ділянку, а відтак і порушення його прав, тому вимога ПВКФ "Цезар" про визнання за ним права користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 73, є правомірною, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки рішення від 30.05.2013 №549 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання ПВКФ "Нафтекс" в оренду земельної ділянки площею 0,0246га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі було прийняте Житомирською міською радою з порушенням меж наданих законом повноважень у відповідності до приписів законодавства та наявності порушеного права ПВКФ "Цезар", тому колегія суддів приходить до висновку про задоволенні позову в цій частині та визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.

Відповідно до п.п.1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст.34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст.33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Житомирської міською радою та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Нафтекс" у своїх запереченнях проти позову не доведено, відповідно, правомірність прийняття оспореного рішення та права користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: Житомир, вул.В.Бердичівська, 73.

Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.1 ст.103, п.3 ст.104 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2014р. у справі №906/1054/13 слід скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар".

Згідно ст.68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар", м.Житомир задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2014р. у справі №906/1054/13 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

В цій частині прийняти нове рішення.

3. Позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар", м.Житомир задоволити.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії Житомирської міської ради 6 скликання від 30.05.2013р. №549 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін до рішень міської ради" в частині надання в оренду земельної ділянки ПВКФ "Нафтекс" (п.10 Додатку 2).

5. Визнати за Приватною виробничо-комерційною фірмою "Цезар" право користування спірною земельною ділянкою пропорційно до наявної частки в майні, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 73.

6. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 04053625) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 73, ідентифікаційний код 20419586) 573грн. 50коп. судового збору за подання позовної заяви, 304грн. 50коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 7500грн. 00коп. витрат за проведення судової експертизи.

7. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Нафтекс", (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 73 , ідентифікаційний код 25307290) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Цезар" (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 73, ідентифікаційний код 20419586) 573грн. 50коп. судового збору за подання позовної заяви, 304грн. 50коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 7500грн. 00коп. витрат за проведення судової експертизи.

8. В решті рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2014р. у справі №906/1054/13 залишити без змін.

9. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

10. Справу №906/1054/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2, 3, 4 - позивачу (10008, м.Житомир, вул.В.Бердичівська, буд.36, оф.1,

10014, м.Житомир, вул.Котовського, буд.25, кв.36,

10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 73),

5, 6 - відповідачам:

- Житомирській міській раді (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2),

- Приватній виробничо-комерційній фірмі "Нафтекс" (10002, м. Житомир,

вул.В.Бердичівська,73),

7 - в наряд.