Рішення

від 24.09.2015 по справі 209/2444/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/2444/15-ц

Провадження № 2/209/1258/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Золотих Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "БІЗНЕС СОМ" про стягнення невиплаченої заробітньої плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою выдповідальнітю "БІЗНЕС СОМ", та зменшивши свої позовні вимоги просить:

1. Стятгнути з ТОВ "БІЗНЕС СОМ" на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01.02.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 9500,00 грн., з перерахуванням страхових внесків до Пенсійного Фонду за весь період затримки.

2. Стягнути з ТОВ "БІЗНЕС СОМ" на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2015 року в сумі 3865,57 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04 листопада 2013 року її прийняли на роботу в ТОВ "БІЗНЕС СОМ" на посаду фахівця із зв'язків з громадкістю та пресою. 31 березня 2015 року вона була звільненна з посади за згодою сторін згідно п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення з роботи їй було нараховано, але не виплачено заробітну плату за період з 01.02.2014 по 31.03.2015 року в сумі 19500,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку. Станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідачем не виплачені належні їй кошти, попри її неодразарові звернення. На день пред'ялення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку складає 3865,57 грн. У зв’язку з тим, що директор ТОВ "БІЗНЕС СОМ" ОСОБА_2 перерахувала їй частину заборгованості в розмірі 10000 грн., вона зменшила розмір позовних вимог в частині стягнення невиплаченої зарплати до 9500.00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений позов та пояснила, що з 04 листопада 2013 року по 31 березня 2015 року вона працювала в ТОВ "БІЗНЕС СОМ" на посаді фахівця із зв'язків з громадкістю та пресою. З лютого 2014 року їй не виплачували заробітну плату. Заборгованість по виплаті зарплати складала 19500,00 грн. В день звільнення з нею не було проведено повного розрахунку. 31.07.2015 року, після звернення з позовом до суду, відповідачем їй було перераховано в рахунок погашення заборгованості 10000,00 грн., тому вона звернулась до суду з заявою про змешення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача на її користь нараховану але невиплачену заробітню плату в сумі 9500,00 грн., з перерахуванням страхових внесків до Пенсійного Фонду за весь період затримки, а також середній заробіток за період затримки з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2015року в сумі 3865,57 грн.

Представник відповідача, який був повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив, та не заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних і доказів

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 04 листопада 2013 року, відповідно наказу №6, ОСОБА_1 була прийняли на роботу в ТОВ "БІЗНЕС СОМ" на посаду фахівця із зв'язків з громадкістю та пресою.

31 березня 2015 року, згідно наказу №3, вона була звільненна з роботи за згодою сторін, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

На день звільнення з роботи їй було не виплачено заробітну плату за період з 01.02.2014 по 31.03.2015 року в сумі 19500,00 грн., що підтверджується долученою до позову довідкою (а.с.3).

Як зазначила в судовому звсіданні позивачка, 31.07.2015 року, після її звернення з позовом до суду, відповідачем їй було перераховано в рахунок погашення заборгованості 10000,00 грн., тому вона зменшила свої позовні вимоги про стягнення заборгованості по зарплаті до 9500,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки зазначені у ст. 116 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Оскільки відповідач при звільненні не виплатив позивачці всіх сум, що належать їй від підприємства, то з відповідача на її користь має бути стягнуто нараховану, але не виплачену зарплату в сумі 9500,00 грн.

Частиною 1 ст 117КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

До дня розгляду справи судом відповідач не виплатив позивачці всі належні їй суми, тому з нього на користь позивачки має бути стягнуто середній заробіток за весь час затримки.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в період часу вказаного в позові, який позивачка на побажала збільшувати, тобто з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2015 року в сумі 2471,43 грн., виходячи з наступного розрахунку: (1250 грн. + 1411,52 грн.) : 42 дні х 39 днів = 2471,43 грн.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пунктом першим статті 11 Закону України N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З урахуванням зазначених вище норм Закону N 1058-IV, відповідач зобов’язнаний нарахувати і сплатити до Песійного фонду України страхові внески за ввесь період роботи ОСОБА_1 в ТОВ "БІЗНЕС СОМ".

Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС COM" про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС COM", код ЄДРПОУ 37004744, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01.02.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 9500,00 гривень, та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС COM" перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески за ввесь період її роботи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС COM", код ЄДРПОУ 37004744, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за період затримки розрахунку з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2015 року в сумі 2471,43 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС COM", код ЄДРПОУ 37004744, на користь держави 1218,00 грн. судового збору у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів після його ухвалення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.