Вирок

від 21.09.2010 по справі 1-710/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

21.09.2010 Справа № 1-710/2010

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста МИКОЛАЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року

Ленінський районний суд. м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,

з участю прокурора - Румянцева О.В.,

захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого

слюсарем на ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект», не судимого, в злочині передбаченому

ст.187 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані

алкогольного сп’яніння, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на

заволодіння чужим майном, знаходячись на алеї, яка розташована між ринком «Клаксон»

та ПТУ № 11 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, взяв лежачий на землі камінь та

підійшовши ззаду до ОСОБА_3, напав на потерпілого з застосуванням фізичного

насилля небезпечного для життя та здоров’я в момент завдання, яке виразилось в

нанесенні йому не менше двох ударів каменем в область голови. В результаті нанесення

ударів потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_2 заволодів його мобільним

телефоном марки «ОСОБА_4 К 750 І» ім.357850006216260 вартістю 500 гривень зі

стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «Лайф» № НОМЕР_1 вартістю 10 грн.,

шкіряним гаманцем вартістю 100 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 30

грн., три банківські карти «ПриватБанк», що не представляють для потерпілого

матеріальної цінності, одна банківська картка «Райффайзен банк Аваль», що не

представляє для потерпілого матеріальної цінності, візитна картка «ОСОБА_5С.», що не

представляє для потерпілого матеріальної цінності, чим завдав ОСОБА_3 матеріальні

збитки на загальну суму 640 гривень. З викраденим майном з місця події зник, в

подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому

обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що 01 червня 2010 року, після вживання

алкогольних напоїв він йшов алеєю за ринком «Клаксон», коли попереду побачив

чоловіка, що йшов та розмовляв по мобільному телефону, раптово у нього виник умисел

на викрадення мобільного телефону. На землі він підібрав камінь та вдарив чоловіка по

голові, від чого останній впав, тоді він вдарив його ще раз та підібрав з землі випавший у

чоловіка мобільний телефон та в задній кишені брюк витягнув у нього гаманець. З

викраденим майном він втік.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєні злочину передбаченого ст.187 ч.1 КК України, крім його власного визнання підтверджується письмовими доказами:

-Протокол виїмки від 16 червня 2010 року /а.с.20/, відповідно до якого в

присутності понятих ОСОБА_2, добровільно видав працівникам міліції

викрадений ним мобільний телефон марки «ОСОБА_4 К 750 І»;

-Протокол виїмки від 16 червня 2010 року /а.с.21/, відповідно до якого в

присутності понятих ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції викрадене ним портмане та кредитні картки;

-Протоколом огляду предметів від 02 липня 2010 року /а.с.38/, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто вилучені у ОСОБА_2 речі;

-Розпискою потерпілого від 03.07.2010 року /а.с.40/, відповідно до якої потерпілий отримав від працівників міліції викрадені у нього речі;

-Рахунком - фактурою від 01 червня 2010 року /а.с.49/, відповідно до якої вартість

мобільного телефону марки «ОСОБА_4 К750 І» становить 1099 грн.

А тому суд вважає, що органи досудового слідства дії ОСОБА_2, кваліфіковані

вірно по ст. 187 ч.1 КК України, так як він вчинив напад з метою заволодіння чужим

майном, поєднаний з насиллям небезпечним для життя та здоров’я особи, що зазнала

нападу /розбій/, по даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що ним скоєний

злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, характеризується він виключно з

позитивної сторони;

Враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що він щиро

розкаялися у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

А тому, суд вважає, що в порядку виключення можливо до ОСОБА_6 застосувати ст. ст. 75 та 76 КК України.

Позови потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди

підлягають задоволенню частково в частині моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК

України, що стосується матеріальної шкоди то він підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину

передбаченому ст. 187 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по даній статті -

чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з

іспитовим строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов’язок періодично

з’являтися для реєстрації в органи КВІ.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу

вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в

сумі - 6/шість/ тисяч грн..

Вирок суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в 15 діб з дня

його проголошення, засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий по справі суддя: М.В.ОЛЕФІР