Постанова

від 22.10.2015 по справі 810/5117/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року (18:59 год.) м. Київ №810/5117/15

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Терлецької О.О., за участю секретаря судового засідання Макаренко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом кандидата в депутати Васильківської міської ради ОСОБА_1 до Васильківської міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся кандидат в депутати Васильківської міської ради ОСОБА_1 з позовом до Васильківської міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправною та скасування постанови Васильківської міської виборчої комісії Київської області від 20.10.2015, якою було змінено форму та текст виборчих бюлетенів з місцевих виборів у місті Василькові 25.10.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Васильківською міською виборчою комісію Київської області без будь-яких передбачених Законом України «Про місцеві вибори» підстав 20 жовтня 2015 року прийнято постанову, якою проведено зміну форми виборчих бюлетенів. Крім того, в нову форму виборчого бюлетеня було передбачено внесення відомостей, які не передбачені Законом. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова Васильківської міської виборчої комісії не оприлюднена у встановленому порядку, а протокол засідання Васильківської міської виборчої комісії, на якому прийнято дану постанову, не існує або його приховують.

В судові засідання по справі, які призначались судом на 21.10.2015 о 12:00 год. з перервою до 16:30 год. та 22.10.2015 о 10:00 год. з перервою до 14:00 год. позивач та відповідач не з'явились, були повідомлені належним чином.

21.10.2015 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

22.10.2015 відповідачем надані суду витребувані ухвалами суду документи.

Відповідно до частини 12 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги, що позивач подав суду заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження та неявку представника відповідача в судове засідання, належним чином сповіщеного про розгляд справи, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 17.07.2015 №645-VІІІ призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2015 року.

Постановою Васильківської міської виборчої комісії Київської області від 20 жовтня 2015 року «Про затвердження тексту та форми виборчих бюлетенів для голосування на посаду Васильківського міського голови» затверджений текст та форма виборчих бюлетенів для голосування на посаду Васильківського міського голови. Комісією постановлено оприлюднити дану постанову на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення.

Згідно протоколу засідання Васильківської міської виборчої комісії Київської області від 20 жовтня 2015 року вирішувалися питання заміни голови Васильківської МВК, стан підготовки ДВК до виборчого процесу та затвердження тексту та форми виборчих бюлетенів для голосування на посаду Васильківського міського голови. На засіданні комісії згідно вказаного протоколу присутні 15 з 18 членів комісії, а також ОСОБА_2 (замінений голова комісії).

Згідно протоколу засідання Васильківської міської виборчої комісії Київської області від 20 жовтня 2015 року комісією більшістю голосів, а саме 14 голосами вирішено:

- провести заміну голови Васильківської МВК ОСОБА_2 на ОСОБА_3 згідно постанови ЦВК №483 від 19 жовтня 2015 року. ОСОБА_3 прийнято присягу;

- голова Васильківської міської виборчої комісії Київської області виступив з пропозицією затвердження відповідальних членів Васильківської МВК за контролем стану підготовки ДВК до виборчого процесу;

- голова Васильківської міської виборчої комісії Київської області виступив з пропозицією затвердження форми та тексту виборчих бюлетенів для виготовлення останніх ТОВ «Колофон» (ЄДРПОУ - 32944794) згідно договору №19/10 від 19 жовтня 2015 року.

Відповідачем у письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду засобами електронної пошти 22.10.2015 о 17.21 год. повідомлено суду про те, що протоколи засідань Васильківської міської виборчої комісії Київської області в журналі реєстрації не реєструються. Відповідачем у письмових поясненнях суду повідомлено про те, що форма та текст бюлетенів не змінювалися, оскільки на засіданні 20 жовтня 2015 року затверджувалися макети бюлетенів для виконання послуг з їх виготовлення ТОВ «Колофон» (ЄДРПОУ - 32944794). Також в поясненнях відповідачем повідомлено, що раніше затверджених форм та текстів бюлетенів у документах, які були покинуті головою Васильківської МВК ОСОБА_4, знайдено не було.

Позивач, не погодившись з вищевказаною постановою, звернувся до суду із цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост встановлений Законом України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 № 595-VIII (далі - Закон № 595).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №595 виборчий процес місцевих виборів (далі - виборчий процес) - це здійснення суб'єктами виборчого процесу відповідних місцевих виборів, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1. ст.12 Закону №595 суб'єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є, зокрема, кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів до Васильківської міської ради Київської області від ВМПО ВО «Свобода» Київської області, що підтверджується посвідченням №9-533 від 05.10.2015, а отже є суб'єктом виборчого процесу.

Частиною 3 статті 94 Закону №595 передбачено право суб'єкта виборчого процесу на звернення до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України щодо порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта виборчих прав або охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, позивач має право на звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №595 виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону №595 виборчі комісії зобов'язані діяти відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

За змістом пункту 7 частини п'ятої та пункту 5 частини шостої статті 25 Закону міська виборча комісія затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах депутатів міської ради, виборах міського голови, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів, передає їх відповідним територіальним, дільничним виборчим комісіям, та затверджує текст виборчих бюлетенів по виборах міського голови, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів і передає їх дільничним виборчим комісіям.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 25 Закону №595 до повноважень дільничної виборчої комісії належить внесення змін до виборчого бюлетеня у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 74 Закону України №595 визначено, що форма та колір виборчого бюлетеня для кожних місцевих виборів затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніш як за 30 днів до дня проведення чергових місцевих виборів і не можуть змінюватися до початку виборчого процесу наступних чергових виборів.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України №595 виборчі бюлетені є документами суворої звітності.

Відповідно до частини 3 статті 74 Закону України №595 текст виборчих бюлетенів для голосування у відповідних виборчих округах затверджується відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 17 днів до дня голосування.

Суб'єкти відповідного виборчого процесу можуть протягом двох днів з дня прийняття рішення комісії про затвердження тексту виборчих бюлетенів для голосування у відповідних виборчих округах ознайомитися з текстом бюлетеня (абз.2 ч.3 ст. 74 Закону №595).

Рішення територіальної виборчої комісії про затвердження тексту виборчого бюлетеня не пізніш як за 12 днів до дня голосування передається відповідним дільничним виборчим комісіям для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії (абз.3 ч.3 ст. 74 Закону №595).

Абзац 1 частини 13 статті 75 Закону №595 передбачає повноваження відповідної територіальної виборчої комісії приймати рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня після виготовлення виборчих бюлетенів у разі скасування рішення про реєстрацію всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости. Копія такого рішення невідкладно передається територіальною виборчою комісією до Центральної виборчої комісії.

Такі зміни за рішенням територіальної виборчої комісії вносяться до виборчих бюлетенів членами дільничних виборчих комісій з використанням штампа "Вибув". Про проставлення на виборчому бюлетені штампа "Вибув", що засвідчує внесення змін до виборчого бюлетеня, дільничні виборчі комісії невідкладно письмово повідомляють територіальну виборчу комісію, що прийняла рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня, а відповідна територіальна виборча комісія невідкладно повідомляє про це Центральну виборчу комісію. Член дільничної виборчої комісії під час видачі виборчого бюлетеня повідомляє кожному виборцю про зміни, внесені до виборчого бюлетеня (абз.2 ч.13 ст.75 Закону №595).

Штамп "Вибув" передається дільничним виборчим комісіям одночасно з рішенням територіальної виборчої комісії про скасування рішення про реєстрацію всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости (абз.3 ч.13 ст.75 Закону №595).

Використання штампа "Вибув" дільничною виборчою комісією без отримання відповідного рішення територіальної виборчої комісії забороняється (абз.4 ч.13 ст.75 Закону №595).

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №595 територіальна виборча комісія на підставі договору, укладеного між нею і поліграфічним підприємством, забезпечує виготовлення виборчих бюлетенів для голосування на місцевих виборах відповідно:

1) виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, районна в місті (у містах, де утворені районні у місті ради), міська (міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення, міст Києва та Севастополя) територіальна виборча комісія - не пізніш як за десять днів до дня голосування та отримує виготовлені виборчі бюлетені не пізніш як за дев'ять днів до дня голосування в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта приймання-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією;

2) сільська, селищна, міська (міст районного значення) територіальна виборча комісія - не пізніш як за п'ять днів до дня голосування та отримує виготовлені виборчі бюлетені не пізніш як за чотири дні до дня голосування в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта приймання-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Відтак у ході організації підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року міська виборча комісія (міста обласного значення) зобов'язана до 14 жовтня 2015 року забезпечити виготовлення виборчих бюлетенів для голосування на місцевих виборах та отримати виготовлені виборчі бюлетені в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта приймання-передачі до 15 жовтня 2015 року.

Таким чином, на момент вирішення спору по суті строк виготовлення виборчих бюлетенів для голосування на місцевих виборах сплинув, а зміни до виборчих бюлетенів, які мають бути виготовлені на час розгляду справи, можуть бути внесені лише у випадках, встановлених абзацом 1 частини 13 статті 75 Закону №595, зокрема, у разі скасування рішення про реєстрацію всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії, кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости.

Позивачем в обґрунтування позову вказано про те, що Васильківською міською виборчою комісію Київської області без будь-яких передбачених Законом України «Про місцеві вибори» підстав 20 жовтня 2015 року прийнято постанову, якою проведено зміну форми виборчих бюлетенів. Позивач також зазначає, що в нову форму виборчого бюлетеня було передбачено внесення відомостей, які не передбачені Законом, та стверджує, що оскаржувана постанова Васильківської міської виборчої комісії не оприлюднена у встановленому порядку, а протокол засідання Васильківської міської виборчої комісії, на якому прийнято дану постанову, не існує або його приховують.

Жодних доказів в обґрунтування своїх тверджень, як і джерел, з яких позивачу стало відомо про існування вказаних вище обставин позивач у позові не зазначає та до позову не додає.

В силу положень статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Суд зазначає, що принцип рівності перед законом означає однакове застосування судом закону до усіх учасників процесу та у відповідності до мети правової норми неупереджене ставлення суду до усіх учасників процесу та забезпечення їм рівних процесуальних прав.

Принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду (Рішення ЄСПЛ у справі "Кресс проти Франції" (Kress v. France) [ВП], №39594/98, пункти 72 та 74, ECHR 2001-VI).

Процесуальна справедливість вимагає, щоб заявнику було також надано можливість усно виступати у відповідь прокурору. Після обговорення колегія суддів відмовила у задоволенні касаційної скарги заявника з питань права на стадії попереднього розгляду справи, таким чином, обійшовшись без відкритого судового засідання, на яке заявник був би викликаний та в якому він мав би можливість брати участь. У світлі цих міркувань Суд доходить висновку, що процедура у Верховному Суді не надала заявнику можливість брати участь у провадженні у відповідності із принципом процесуальної рівності сторін. Відповідно у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ у справі "Жук проти України" від 21.10.2010).

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У судові засідання по справі, які призначались судом на 21.10.2015 о 12:00 год. з перервою до 16:30 год. та 22.10.2015 о 10:00 год. з перервою до 14:00 год. позивач або його представник не з'явився, був повідомлений належним чином - в матеріалах справи наявні телефонограми, а 21.10.2015 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Отже, суд був позбавлений можливості з'ясувати в судовому засіданні джерела отримання позивачем фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та заслухати пояснення позивача, які в силу положень частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України є доказами по справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 71 КАС України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до положень статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Звертаючись до адміністративного суду з позовом, позивач має надати переконливі документальні докази на підтвердження обставин, із наявністю яких він пов'язує неправомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

При цьому, в контексті ст. 161 КАС України, суд має встановити всі фактичні обставини справи, якими обумовлено звернення позивача до суду, перевірити підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами та надати їм відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також зазначає, що стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає правила змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, які є принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою одержання рішення на свою користь зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.

В адміністративному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:

- дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;

- суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів;

- особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;

- особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;

- кожна особа зобов'язана доказати факти, на які вона покликається;

- у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Основний зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частина 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Диспозитивність - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:

- хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;

- особа, якій належить право, може від нього відмовитися;

- нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі;

- суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;

- сторона може розпорядитися об'єктом процесу.

Однак принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві обмежений і його реалізація підконтрольна суду, що обумовлено іншим принципом - офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (частини четверта, п'ята статті 11, частина друга статті 69, частина п'ята статті 71 КАС України) і має на меті забезпечення більш ефективного судового захисту прав і свобод осіб у стосунках з державою.

Високий ступінь втручання суду обумовлений публічним характером спорів, підсудних адміністративним судам, який полягає, зокрема, у тому, що результати їхнього вирішення можуть мати значення не лише для сторін, а й для широкого кола осіб.

Відповідно до частин 4 та 5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Судом було вжито вичерпних заходів з метою витребування доказів по справі від відповідача, зокрема, докази, необхідні для розгляду справи по суті, витребовувались судом від відповідача ухвалами суду від 21.10.2015 тричі.

Відтак, зважаючи на те, що позивачем в обґрунтування позову не надані суду докази, якими позивач мотивує свої вимоги, суд встановлює фактичні обставини справи на підставі доказів, які надані відповідачем.

Виходячи з наданих суду відповідачем доказів слідує, що 20 жовтня 2015 року Васильківською міською виборчою комісією Київської області прийнято лише одну постанову «Про затвердження тексту та форми виборчих бюлетенів для голосування на посаду Васильківського міського голови», якою затверджений текст та форма виборчих бюлетенів для голосування на посаду Васильківського міського голови.

Обраний комісією спосіб оприлюднення даної постанови на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення узгоджується з вимогами частини 3 статті 13 Закону №595, відповідно до якої рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що стосуються місцевих виборів та зачіпають законні права громадян, а також рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян через друковані засоби масової інформації або оприлюднюються в інший спосіб у триденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не передбачено законом.

З наданих суду відповідачем доказів, зокрема, протоколу засідання Васильківської міської виборчої комісії Київської області від 20 жовтня 2015 року вбачається, що відповідачем не вирішувалось питання зміни форми виборчих бюлетенів чи внесення відомостей, які не передбачені Законом, про що стверджує позивач.

Натомість надані відповідачем письмові пояснення свідчать про те, що форма та текст бюлетенів не змінювалися, оскільки на засіданні 20 жовтня 2015 року затверджувалися макети бюлетенів для виконання послуг з їх виготовлення ТОВ «Колофон» (ЄДРПОУ - 32944794). Також в поясненнях відповідачем повідомлено, що раніше затверджених форм та текстів бюлетенів у документах, які були покинуті головою Васильківської МВК ОСОБА_4, знайдено не було.

З наданого суду договору №19/10, укладеного 19 жовтня 2015 року між Васильківською міською виборчою комісією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колофон", відповідно до умов якого ТОВ "Колофон" (Виконавець), слідує, що Виконавець з урахуванням положень Закону України "Про місцеві вибори" зобов'язується виготовити та поставити бланки, а саме: - Виборчий бюлетень з виборів Васильківського міського голови Київської області в кількості 33629 примірників світло-рожевого кольору; - Виборчий бюлетень з виборів депутатів до Васильківської міської ради Київської області в кількості 33629 примірників світло-жовтого кольору, а Замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах, визначених цим Договором.

Вказаним Договором також визначено, що виготовлення продукції здійснюється у відповідності до затверджених сторонами принтерних зразків, загальна кількість продукції виготовляється Виконавцем по 21 жовтня 2015 року (п.4.1, 4.2 Договору).

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів суд вважає, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки як свідчать матеріали справи, виготовлення виборчих бюлетенів з виборів Васильківського міського голови Київської області в кількості 33629 примірників та виборчих бюлетенів з виборів депутатів до Васильківської міської ради Київської області в кількості 33629 примірників відбувалось на підставі укладеного 19 жовтня 2015 року Договору №19/10, отже на момент укладання такого договору макети виборчих бюлетенів для виконання послуг з їх виготовлення ТОВ «Колофон» були обумовлені сторонами Договору у специфікації та технічному описі виборчих бюлетенів, які є додатками до вказаного Договору.

Будь-яких доказів того, що до затверджених виборчих бюлетенів з виборів Васильківського міського голови Київської області та з виборів депутатів до Васильківської міської ради Київської області виборчою комісією 20 жовтня 2015 року вносились зміни - матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що має наслідком ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем при зверненні до суду не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору, суд в порядку ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства вирішує питання щодо стягнення судового збору при прийнятті рішення та зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» встановлено, що ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2015 рікВ» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, в задоволенні якої суд відмовив.

Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача становить 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-165, 167, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 2 днів з дня проголошення.

Судді Кушнова А.О.

ОСОБА_5

ОСОБА_6